РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 183/4632/23
№ 2/183/407/24
01 жовтня 2024 року м.Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Оладенко О.С.
за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Римської Анастасії Вікторівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах якої діє ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Новомосковської міської ради як орган опіки та піклування, про припинення права власності, -
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить скасувати рішення приватного нотаріуса Римської А.В. індексний номер 63554060 від 18.02.2022; скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №46789421 від 14.02.2022 про державну реєстрацію права власності за ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; припинити право власності ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» права власності на вищезазначену квартиру з одночасним поновленням права власності позивачки на вказану квартиру.
В обґрунтування своїх вимог зазначила, що між нею та ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір, за яким вона отримала кредитні кошти для придбання квартири за вищезазначеною адресою. З метою виконання зобов`язань за кредитним договором, позивач передала вищезазначену квартиру в іпотеку. 14.02.2022 приватним нотаріусом Римською А.В. здійснену державну реєстрацію права власності на вказану квартиру за відповідачем ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Вважає дії щодо реєстрації права власності на квартиру за відповідачем протиправними, оскільки для придбання квартири позивачка додатково до кредитних коштів додала кошти з власних заощаджень; у квартирі зареєстровано місце проживання малолітньої дитини. Крім того, реєстрацію на нового власника здійснено у період дії трьох заборон відчуження. Також зазначила, що для державної реєстрації за іпотекодержателем предмета іпотеки слугує або окремий договір між іпотекодавцем та іпотекодержателем, або застереження в іпотечному договорі. Проте, такий договір не укладався та не існує; позивачці не направлялися жодні вимоги про усунення порушень основного зобов`язання.
Ухвалою судді від 10.05.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Відповідач ТОВ "Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», не погоджуючись із позовом, продав відзив на позовну заяву у якому просив у позові відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, зокрема і за кредитним договором, укладеним 11.07.2008 між відповідачкою та ВАТ «КБ «Надра». 14.12.2020 відповідачем на адресу позивачки направлено іпотечне повідомлення, яке отримано позивачкою 30.12.2020. 14.02.2022 в порядку ст.37 Закону України «Про іпотеку» було здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп». Реєстрація права власності за відповідачем відбулася з дотриманням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Малолітня дитини не мала і не має права власності на іпотечну квартиру, вона набула права користування як член сім`ї власника відповідно до ст.405 ЦК України, тому відсутність дозволу органу опіки та піклування не вказує на протиправність вчинення реєстраційних дій. Наявність зареєстрованої заборони відчуження майна на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
Ухвалою суду від 15.04.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивачки адвокат Жура Н.В. у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідач ТОВ "Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (надалі за текстом відповідач 1) у судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов.
Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Римська А.В. (надалі за текстом відповідач 2).
Інші учасники справи у судове засідання повторно не з`явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Судом встановлено, що 11 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») був укладений кредитний договір № 849715/ФЛ, відповідно до якого банк надав позивачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 57 767,36 доларів США за програмою Нове житло строком до 10 серпня 2022 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14,49% річних, що обчислюються виходячи із 360 днів у році. Цільовим використанням кредиту є проведення розрахунків по договору купівлі-продажу від 11 липня 2008 року, що укладений між нею (позичальником) та ОСОБА_4 , згідно якого позичальник придбає у власність нерухоме майно 2-кімнатну квартиру АДРЕСА_2 ; оплата комісії за розрахунки за кредитним договором (п. 1 кредитного договору).
В якості забезпечення виконання позичальником свої зобов`язань щодо погашення кредиту, сплати відсотків та інших платежів позичальник (майновий поручитель» укладає з банком договір іпотеки квартири АДРЕСА_2 . (п.2 кредитного договору).
Як вбачається з інформаційної довідки від 20.02.2022, право власності на спірну квартиру було зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, ВКМ 094833 від 11.07.2008, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Бака О.В. р.№2644.
У зазначеній довідці також наявна інформація про зареєстровану іпотеку; про обтяження від 10.04.2014, 04.11.2015; про заборону відчуження нерухомого майна від 11.07.2008.
11.07.2008 між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Надра») був укладений договір іпотеки № 849715/ФЛ-3, за умовами якого ОСОБА_1 , як іпотекодавець, передала ВАТ КБ «Надра», як іпотекодержателю, з метою забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором № 849715/ФЛ від 11.07.2008, передала в іпотеку квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до підпункту 3.3.5 пункту 3.3 статті 3 вищезазначеного договору іпотеки іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов`язання (або тієї чи іншої його частини), воно не буде виконане.
За змістом пункту 4.4 статті 4, пункту 5.1 статті 5 договору іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим договором, іпотекодержатель має право реалізувати своє право іпотеки та звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором.
Так, згідно з пунктом 5.3 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду, виконавчого напису нотаріуса, домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власноті на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку», права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону Україні «Про іпотеку».
Відповідно до пункту 5.4 договору іпотеки іпотекодержатель має право на свій розсуд вибирати умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки в межах, передбачених п. 5.3 цього договору.
Відповідно до нотаріально посвідченого договору про відступлення прав вимоги №GL№718070_І_З від 17.07.2020, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» відступило ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» право вимоги за іпотечним договором, укладеним із ОСОБА_1 , предметом якого є квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2020 новий кредитор ТОВ "Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» направило ОСОБА_1 вимогу/іпотечне повідомлення про дострокове погашення заборгованості в розмірі 2425692,49 грн., та намір у разі невиконання цієї вимоги реалізувати права іпотекодержателя шляхом продажу предмета іпотеки.
Дана вимога/повідомлення безпосередньо вручена ОСОБА_1 30.12.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.200). При цьому суд відхиляє доводи представника позивачки про те, що з повідомлення не вбачається, яке саме відправлення отримала ОСОБА_1 , оскільки отримавши це відправлення, позивачка не була позбавлена можливості надати суду таке відправлення з метою спростування доводів відповідача 1.
Суд звертає увагу, що у вимозі/повідомленні зазначено про намір реалізувати права іпотекодержателя саме шляхом продажу предмета іпотеки.
В подальшому 08.02.2022 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Римською А.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за яким проведено державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ТОВ «ФК «Дніпрофінансгуп» (а.с.205).
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 63554060 від 18.02.2022, право власності на квартиру за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки, було зареєстровано за ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (номер запису про право власності 46789421).
При цьому підставою виникнення у ТОВ "Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» права власності на зазначене нерухоме майно вказано договір іпотеки №849715/ФЛ-З від 11.07.2008 та договір про в відступлення прав вимоги №№GL№718070_І_З від 17.07.2020.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються такими нормами права.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (надалі за текстом Закон) іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 7 Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Частиною 3 статті 33 Закону визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За приписами ст. 35 Закону у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 36 Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотеко держателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі,визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотеко держателя, який передбачає передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання осново зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
В свою чергу, порядок здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно закріплений в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (надалі за текстом Закон № 1952-IV), згідно з яким державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб`єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора.
Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до частини третьої статті 10 Закону 1952-IV визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
За змістом статті 18 Закону 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (надалі за текстом Порядок) для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якимизаконта/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.
Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях10,18Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статті 37 Закону «Про іпотеку» порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.
Аналіз положень укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 договору іпотеки свідчить про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі, зокрема, домовленості сторін на передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
Матеріали справи не містять доказів досягнення сторонами домовленості щодо передачі ТОВ "Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку», між сторонами не укладався.
Відповідне застереження про передачу іпотекодавцями іпотекодержателю у випадку невиконання основного зобов`язання права власності на предмет іпотеки, яке за своїми правовими наслідками прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя, в іпотечному договорі відсутнє.
В іпотечному договорі міститься лише положення про можливість передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання на підставі відповідної домовленості сторін.
Отже, приймаючи до уваги, що між сторонами не було досягнуто домовленості щодо передачі ТОВ "Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» права власності на предмет іпотеки, договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передання права власності на предмет іпотеки між ТОВ "Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» та ОСОБА_1 не укладався, суд вважає, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.022022 про реєстрацію за ТОВ "Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» права власності на спірну квартиру, було прийнято державним реєстратором з порушенням приписів законодавства, оскільки при його прийнятті не було перевірено наявність факту виконання відповідних умов правочину, з якими закон та відповідний правочин пов`язує можливість переходу права власності до іпотекодержателя.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ Фінансова Компанія ДНІПРОФІНАНСГРУП на предмет іпотеки та поновлення відомостей про попереднього власника - іпотекодавця ОСОБА_1 .
Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 306/2053/16-ц.
Оцінюючи доводи позивачки про те, що іпотечне житло придбано не лише за рахунок кредитних коштів, а і за рахунок особистих коштів позивачки, суд зазначає таке.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачкою та її представником не надано суду правовстановлюючий документ, на підставі якого ОСОБА_1 набула право власності на предмет іпотеки - договір купівлі-продажу, у якому зазначено ціну його придбання.
Жодного доказу на підтвердження ціни, за яку ОСОБА_1 придбала спірну квартиру, позивачкою та її представником не надано. При цьому жодних обмежень у реалізації процесуальних прав позивачка та її представник не мали.
Стосовно доводів позивачки про відсутність згоди органу опіки та піклування, а також про наявність зареєстрованих обтяжень, суд зазначає, що у позовній заяві не зазначено, яким чином вказані обставини порушують права позивачки. Тому зазначені обставини не є підставою для задоволення позову. Разом з тим, вказане не спростовує висновків суду про незаконність реєстрації права власності на предмет іпотеки за відповідачем 2 на підставі договору іпотеки.
Стосовно вимог про скасування рішення державного реєстратора, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Частиною 1ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1,2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Зазначені правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17-ц (провадження № 14-144цс18).
Позивач звернувся із вимогою про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 63554060 від 18.02.2022.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону 1952-IV , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі державна реєстрація прав) офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною першою статті 18 Закону 1952-IV передбачений певний порядок державної реєстрації прав та їх обтяжень.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 24 Закону 1952-IV наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяжень є підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Однією із загальних засад державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключно на підставах та в порядку, визначених Законом 1952-IV (пункт 4 частини першої статті 3 цього Закону).
Перевірка документів на наявність підстав, зокрема, для прийняття відповідних рішень, є одним з етапів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (пункт 4 частини першої статті 18 вказаного Закону).
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються у Порядку
(абзац перший частини другої статті 18 Закону 1952-IV . Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.
Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц.) Отже, скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав не є належним (ефективним) способом захисту прав у випадку їх порушення. Ефективним способом захисту права власності у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права на нерухоме майно (частина друга статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Тому суд дійшов висновку, що вимоги про скасування рішення державного реєстратора від 18.02.2022, яке вже вичерпало свою дію, не підлягають задоволенню. Скасування запису про державну реєстрацію права власності ТОВ Фінансова Компанія ДНІПРОФІНАНСГРУП на спірну квартиру з одночасним поновленням права власності позивачки у повній мірі відповідає захисту порушених прав та інтересів позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 142, 158, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №46789421 від 14.02.2022 про державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з одночасним поновленням (визнанням) права власності ОСОБА_1 на вказану квартиру.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 ;
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП», код ЄДРПОУ 40696815, м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2 офіс 205;
відповідач: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Римська Анастасія Вікторівна, адреса: м.Дніпро, вул.Д.Яворницького, 59А;
третя особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП не відомий, адреса: АДРЕСА_1 ;
третя особа: Виконавчий комітет Новомосковської міської ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 04052206, адреса: Дніпропетровська область, м. Самар, вул.Гетьманська,14.
Повне судове рішення складено і підписано 01 жовтня 2024 року .
Суддя Оладенко О.С.
Суд | Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 01.10.2024 |
Оприлюднено | 02.10.2024 |
Номер документу | 121982203 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Цивільне
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Оладенко О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні