Рішення

від 17.09.2024 по справі 630/454/24

ЛЮБОТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 630/454/24

Провадження № 2/630/241/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.,

за участю секретаря Нерубацької А.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Ровгейши Н.Н. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 630/454/24 (провадження № 2/630/241/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, про визначення місця проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявленого позову представник позивача ОСОБА_2 вказав, що в період з 2020 року по 2023 рік позивач ОСОБА_1 спільно проживав з ОСОБА_3 , яка є відповідачем в справі, однією сім`єю без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народився син ОСОБА_5 . Але спільне проживання сторін виявилось невдалим через різні погляди на сімейне життя та виховання дитини, а також побут та ведення спільного господарства. Починаючи з серпня 2023 року сторони проживають окремо один від одного, а їх спільний син залишився проживати із батьком, і дитина перебуває на повному утриманні позивача. Також представник позивача вказав на те, що ОСОБА_3 є особою без громадянства, має лише посвідку на проживання строком один рік та офіційно не працевлаштована, а тому вона не в змозі утримувати дитину та забезпечити її виховання та навчання. Усі питання, пов`язані з вихованням малолітнього сина, позивач ОСОБА_1 вирішує самостійно і без участі та підтримки з боку ОСОБА_3 , оскільки позивач здійснює діяльність як фізична особа - підприємець, до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у нарколога і психіатра не перебуває і має засоби для забезпечення належного виховання свого сина. Тому для забезпечення прав та законних інтересів дитини позивач вважає за необхідне визначити місце проживання дитини саме з ним, що й спонукало його звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 06 червня 2024 року було відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження. Відповідачу був визначений строк у 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження в справі для подання відзиву уразі виникнення заперечень проти позову.

Копію ухвали про відкриття провадження в справі відповідач ОСОБА_3 отримала в приміщенні суду 31 липня 2024 року. У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_3 відзив не подала.

Третя особа Орган опіки та піклування Люботинської міської ради Харківської області у строк, встановлений ухвалою суду від 06 червня 2024 року про відкриття провадження в справі, письмові пояснення щодо позову не подані.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлений позов підтримав та просив його задовольнити. Він пояснив, що з 2020 року він разом з ОСОБА_3 проживав в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належить його бабусі. У 2023 році він припинив стосунки з ОСОБА_3 , і після того вона зібрала свої речі та виїхала х будинку. Їх спільний син залишився з ним, бо саме він, ОСОБА_1 , на відміну від матері дитини ОСОБА_3 має постійне місце проживання та джерело прибутків, а тому може доглядати сина та утримувати його. Також йому допомагає його матір у догляді за сином. Також позивач ОСОБА_1 пояснив, що його бабуся, як власник житлового будинку, надала згоду на реєстрацію місця проживання його малолітнього сина в її будинку. На підставі цього він, ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_3 звернулись до ЦНАП і подали спільну заяву про реєстрацію місця проживання їх спільного сина за адресою: АДРЕСА_1 . Але він все ж таки вирішив звернутися до суду з даним позовом, аби узаконити проживання сина з ним за однією адресою, до поки ОСОБА_3 не отримає соціальний статус та не знайде постійне житло і роботу.

Представник позивача ОСОБА_2 , виступаючи в судовому засіданні з промовою, підтримав позовну вимогу ОСОБА_1 та просив її задовольнити з огляду на ті обставини, що позивач має постійне місце проживання, джерело прибутків і може забезпечити розвиток свого сина та умови для його проживання. Натомість відповідач ОСОБА_3 є особою без громадянства і може в будь-який момент виїхати з України, що ставить під сумнів її можливості по вихованню та утриманню дитини.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що вона заперечує проти позову та пояснила наступне. Після припинення стосунків з ОСОБА_1 вона почала проживати окремо, але умови проживання не дозволяли їй виховувати сина, а відсутність офіційної роботи не давало можливості утримувати сина. Наразі вона проживає з іншим чоловіком та улаштовує своє життя і побут. Вона має змогу спілкуватися зі своїм сином, і в цьому їй ніхто не перешкоджає, але через відсутність роботи вона не здатна проводити більше часу з сином. Разом з ОСОБА_1 вона свідомо пішла у ЦНАП і подала заяву про згоду на реєстрацію місця проживання сина з позивачем. Але в майбутньому, коли покращить свої житлово-побутові умови та офіційно працевлаштується, вона планує спільно проживати зі своїм сином.

Представник третьої особи Ровгейша Н.Н. в усній промові підтримала заявлену позивачем вимогу про визначення місця проживання дитини та пояснила, що на виконання доручення суду Органом опіки та піклування був поданий відповідних висновок. Під час підготовки до складання висновку спеціалістами Служби у справах дітей виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області була зібрана інформація про за адресою: АДРЕСА_1 , разом із позивачем ОСОБА_1 проживають його малолітній син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його батько, бабуся та прабабуся; в будинку створені необхідні умови для проживання усіх членів сім`ї, зокрема позивач разом зі свої малолітнім сином проживають в окремій житловій кімнаті. Батько забезпечує свого сина усім необхідним, в той час як мати дитини - ОСОБА_3 , участі в житті сина не приймає. Спеціалістами Служби у справах дітей також було проведено обстеження умов проживання відповідача ОСОБА_3 та з`ясовано, що вона проживає зі своїм співмешканцем у житловому будинку, в якому триває ремонт, але для дитини створено окремо спальне місце в кімнаті для дорослих мешканців. ОСОБА_3 було запрошено на засідання комісії, на якому приймалось рішення щодо складання висновку, і відповідач пояснила, що не заперечує проти задоволення позову, оскільки не має громадянства України і через це не може влаштуватися на роботу, та як наслідок не може забезпечувати дитину усім необхідним.

В судовому засіданні, вислухавши промови учасників цивільного процесу, дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

Сторони, ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , являються батьками малолітнього ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харків, що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 , виданим повторно 19 жовтня 2023 року Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

З наявних в справі документів вбачається, що позивач ОСОБА_1 з 26 березня 2021 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом № 2023/003743028 з реєстру Люботинської територіальної громади від 16 травня 2023 року, а відповідач ОСОБА_3 , починаючи з 07 травня 2024 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом № 2024/004565856 з реєстру Люботинської територіальної громади від 07 травня 2024 року.

Наразі, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом № 2024/004148980 з реєстру Люботинської територіальної громади від 25 квітня 2024 року.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків.

За ч.ч. 1, 2 ст. 161 цього Кодексу якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Згідно із ст. 141 СК України, ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав щодо дитини. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» гарантує кожній людині право на вільне пересування по всій підконтрольній території України. На виконання положень цього Закону постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07 лютого 2022 року був затверджений Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування). Так, для реєстрації місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, необхідна присутність обох батьків або нотаріально завірена згода батька (матері) на виписку та прописку дитини за новою адресою. У разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини, яка не досягла 14 років, реєструється разом з одним із батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків. Для реєстрації місця проживання дитини, один з батьків повинен звернутися до Центру надання адміністративних послуг із заявою про реєстрацію місця проживання дитини. Подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Уразі відмови державним органом в реєстрації місця проживання дитини така відмова може бути оскаржена до суду.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона, згідно з вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

В межах підготовчого провадження відповідачу ОСОБА_3 була забезпечена можливість реалізації процесуальних прав як учасника справи за для відстоювання власних інтересів у цій справі уразі незгоди з позовом чи його визнання. Але, як було вказано вище, відповідач ОСОБА_3 жодної процесуальної заяви по суті справи не подала. Під час проведення підготовчого засідання ОСОБА_3 обмежилась усним висловлюванням про відсутність у неї заперечень проти позову, жодних доказів на спростування доводів позивача не подала.

В стадії судового розгляду відповідач ОСОБА_3 висловила усні заперечення проти позову, які фактично ґрунтуються на тому, що вона в майбутньому можливо поставить перед позивачем питання про необхідність зміни місця проживання дитини разом із нею, та лише за умови вирішення інших питань, пов`язаних із набуттям соціального статусу і офіційного працевлаштування.

Відповідач ОСОБА_3 , яка проживає окремо від позивача ОСОБА_1 , мала право заявити у строк для поданні відзиву зустрічний позов з вимогою про визначення місця проживання сина разом з нею. Натомість вона своїм процесуальним правом не скористалась.

Провівши аналіз наявних в справі документів та оцінивши пояснення сторін, надані під час розгляду справи по суті, суд дійшов висновку, що наразі між сторонами відсутній спір щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, який потребував би вирішення саме в судовому порядку. З пояснень сторін випливає, що вони самостійно та за взаємною згодою визначили місце проживання малолітньої дитини разом з позивачем за його адресою проживання. Підтвердженням свідомого волевиявлення батьків дитини щодо визначення місця її проживання є витяг органу реєстрації від 25 квітня 2024 року про реєстрацію місця проживання малолітнього ОСОБА_5 .

Позивач ОСОБА_1 у тексті позову зазначив, що вимушений був звернутися до суду саме з метою повного, всебічного та об`єктивного забезпечення прав та інтересів своєї дитини. Водночас матеріали справи не містять даних очевидної протиправної поведінки відповідача ОСОБА_3 саме як матері по відношенню дитини, які були нею вчинені в період часу після 25 квітня 2024 року, та які б могли вказувати на виникнення спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини на час звернення до суду з позовом.

За дорученням суду органом опіки та піклування в особі виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області подано суду висновок № 03-36/2621 від 31 липня 2024 року про доцільність визначення місця проживання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , саме з батьком, ОСОБА_1 .

Оцінюючи такий висновок, суд бере до уваги, що він заснований на обставинах, встановлених під час перевірки умов проживання кожного з батьків та малолітньої дитини, та документах, наданих сторонами, та фактично відображає дійсні обставини особистого життя кожного з батьків, за існування яких вони дійшли переконання про необхідність визначення, в першу чергу, між собою місця проживання їх спільної дитини.

Тому такий висновок органу опіки та піклування фактично підтверджує лише те, що сторони самостійно та за взаємною згодою визначили місце проживання малолітньої дитини. В той же час такий висновок не відображає існування на час розгляду справи спірний, невирішених питань між сторонами щодо визначення місця проживання малолітньої дитини.

На підставі викладеного, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі..

Керуючись ст.ст. 7, 19, 141, 160, 161 СК України, ст.ст. 10-13, 76-81, 141, 142, 176, 206, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Третя особа - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області, код ЄДРПОУ 04058717, адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська, 26.

Суддя О. О. Малихін

Повне рішення складено

27 вересня 2024 року.