Постанова

від 24.09.2024 по справі 910/18250/16

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2024 р. Справа№ 910/18250/16 (910/17658/23)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Поліщука В.Ю.

суддів: Остапенка О.М.

Яковлєва М.Л.

секретар судового засідання: Сорока П.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юфітекс»,

на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року,

у справі № 910/18250/16 (910/17658/23) (суддя П.П. Чеберяк),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юфітекс»,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадеус Ко»,

про покладення субсидіарної відповідальності на осіб, винних у банкрутстві боржника відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства,

в межах справи № 910/18250/16,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоздоббуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Основа»,

до Приватного акціонерного товариства «Індбуд»,

про банкрутство,-

представники учасників справи:

від ТзОВ «АК «Гапоненко Роман і партнери» - Гапоненко Р.І. (керівник),

від ТзОВ ВКП «Автофургон» - Гапоненко Р.І. (керівник),

від ТзОВ «Амадеус Ко» - Гриценко Б.М. (адвокат) (в режимі відеоконференцзв`язку),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) у задоволенні Заяви ТзОВ "Юфітекс" до ТзОВ "Амадеус Ко" про покладення субсидіарної відповідальності на осіб, винних у банкрутстві боржника відповідно до КУзПБ, в межах справи №910/18250/16 про банкрутство ПрАТ "Індбуд" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого суду першої інстанції, ТзОВ "Юфітекс" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23); прийняти нове рішення, яким задовольнити Заяву ТзОВ "Юфітекс" про покладення субсидіарної відповідальності на осіб, винних у банкрутстві боржника відповідно КУзПБ, та покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ПрАТ "Індбуд" на ТзОВ "Амадеус Ко" у розмірі 4265462,02 грн. і стягнути з ТзОВ "Амадеус Ко" на користь ТзОВ "Юфітекс" - 2695425,23 грн; судові витрати у справі покласти на ТзОВ "Амадеус Ко".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юфітекс» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Доманська М.Л., судді: Пантелієнко В.О., Поліщук В.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18250/16 (910/17658/23) за позовом ТзОВ «Юфітекс» до ТзОВ «Амадеус Ко» про покладення субсидіарної відповідальності на осіб винних у банкрутстві боржника відповідно до КУзПБ; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/18250/16 (910/17658/23).

16.05.2024 року до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/18250/16 (910/17658/23).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23), зокрема, апеляційну скаргу ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі № 910/18250/16 (910/17658/23) залишено без руху.

23.05.2024 року через підсисистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ТзОВ «Юфітекс» надійшла Заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, долучено платіжну інструкцію №67 від 22.05.2024 року про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23), поміж іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі № 910/18250/16 (910/17658/23); розгляд апеляційної скарги призначено на 26.06.2024 року.

24.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТзОВ «Амадеус Ко», адвоката Гриценка Б.М. надійшов Відзив на апеляційну скаргу, в якому представник ТзОВ «Амадеус Ко», зокрема, просить апеляційний госпдарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

26.06.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТзОВ «Юфітекс», адвоката Ненька С.А. надійшла Заява про вирішення справи №910/18250/16 (910/17658/23) - за наявними матеріалами справи та без врахування Відзиву на апеляційну скагу ТзОВ «Амадеус Ко», оскільки цей документ подано до суду апеляційної інстанції з пропущенням строку.

26.06.2024 року року через підсистему «Електронний суд» від представника ТзОВ «Юфітекс», адвоката Ненька С.А. надійшла Заява про відвід головуючого судді Доманської М.Л. та судді Пантелієнка В.О. від розгляду справи №910/18250/16 (910/17658/23).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) відмовлено у задоволенні Заяви ТзОВ «Юфітекс» про відвід головуючого судді Доманської М.Л. та судді Пантелієнка В.О. від розгляду справи №910/18250/16 (910/17658/23).

26.06.2024 від головуючого судді Доманської М.Л. та судді Пантелієнка В.О. надійшла Заява про самовідвід від розгляду справи №910/18250/16 (910/17658/23).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) Заяву головуючого судді Доманської М.Л. та судді Пантелієнка В.О. про самовідвід від розгляду справи №910/18250/16 (910/17658/23) задоволено; відведено головуючого суддю Доманську М.Л. та суддю Пантелієнка В.О. від розгляду справи №910/18250/16 (910/17658/23); матеріали справи №910/18250/16 (910/17658/23) вирішено передати для здійснення визначення судової колегії автоматизованою системою, відповідно до положень ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юфітекс» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Сотніков С.В., судді: Остапенко О.М., Поліщук В.Ю.

09.07.2024 року від судді Північного апеляційного господарського суду Сотнікова С.В. надійшла Заява про самовідвід.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) задоволено заяву судді Сотнікова С.В. про самовідвід у справі №910/18250/16 (910/17658/23); матеріали справи №910/18250/16 (910/17658/23) разом з апеляційною скаргою ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року вирішено передати для визначення складу суду, відповідно до ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024 року, апеляційну скаргу ТзОВ «Юфітекс» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Поляков Б.М. (суддя-доповідач), судді: Остапенко О.М., Поліщук В.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) задоволено Заяву про самовідвід судді Полякова Б.М. від розгляду апеляційної скарги ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року; відведено суддю Полякова Б.М. від розгляду апеляційної скарги ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23); матеріали справи №910/18250/16 (910/17658/23) вирішено передати для визначення складу суду відповідно до ст. 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2024 року, апеляційну скаргу ТзОВ «Юфітекс» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді: Буравльов С.І., Яковлєв М.Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.07.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23), поміж іншого, прийнято апеляційну скаргу ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) до провадження; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.09.2024 року.

26.08.2024 року через підсистему «Електронний суд» від керівника ТзОВ «Аудиторська компанія «Гапоненко Роман і партнери», Гапоненка Р.І. надійшов Відзив на апеляційну скаргу, в якому керівник ТзОВ «Аудиторська компанія «Гапоненко Роман і партнери» просить апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) задовольнити у повному обсязі; судові витрати у справі покласти на ТзОВ «Амадеус Ко».

26.08.2024 року через підсистему «Електронний суд» від керівника ТзОВ ВКП «Автофургон», Гапоненка Р.І. надійшов Відзив на апеляційну скаргу, в якому керівник ТзОВ ВКП «Автофургон» просить апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) задовольнити у повному обсязі; судові витрати у справі покласти на ТзОВ «Амадеус Ко».

28.08.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТзОВ "Амадеус Ко" адвоката Гриценко Б.М. надійшла Заява про проведення судового засідання, яке призначене на 03.09.2024 року, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 року Заяву представника ТзОВ "Амадеус Ко" адвоката Гриценко Б.М. про участь у судовому засіданні по справі №910/18250/16 9910/17658/23) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 року, апеляційну скаргу ТзОВ «Юфітекс» передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді: Остапенко О.М., Яковлєв М.Л. (у зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) прийнято справу за апеляційною скаргою ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року, до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Поліщук В.Ю. (суддя-доповідач), судді: Яковлєв М.Л., Остапенко О.М.; розгляд апеляційної скарги ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (№910/17658/23), призначено на 03.09.2024 року.

03.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТзОВ «Основа», адвоката Безроди Р.С. надійшов Відзив на апеляційну скаргу, в якому представник Тзов «Основа» просить апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23); судові витрати у справі покласти на ТзОВ «Амадеус Ко».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 року в судовому засіданні оголено перерву до 24.09.2024 року.

05.09.2024 року через підсистему «Електронний суд» від представника ТзОВ «Юфітекс», адвоката Ненька С.А. надійшли Додаткові пояснення у справі №910/18250/16 (910/17658/23), до яких представник ТзОВ «Юфітекс» долучив докази щодо відкритого кримінального провадження за ч. 4 ст. 190 КК України відносно фіктивних кредиторів та ліквідатора по створенню фіктивних кредиторських вимог у цій справі.

У судове засідання 26.09.2024 року з`явились: керівник ТзОВ «Аудиторська компанія «Гапоненко Роман і партнери», керівник ТзОВ ВКП «Автофургон» та представник ТзОВ «Амадеус Ко», який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Керівник ТзОВ «Аудиторська компанія «Гапоненко Роман і партнери» та ТзОВ ВКП «Автофургон», під час розгляду апеляційної скарги просив апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23).

Представник ТзОВ «Амадеус Ко», під час розгляду апеляційної скарги просив апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТзОВ «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23).

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши думку представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла наступних висновків.

Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Провадження у справах про банкрутство регулюється КУзПБ, ГПК України, іншими законодавчими актами України (ст. 2 КУзПБ).

Постановою Господарського суду міста Києва від 19.04.2017 року у справі №910/18250/16 визнано ПрАТ «Індбуд» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Слід зазначити, що заборгованість ПрАТ «Індбуд» перед ТзОВ «Аудиторська компанія «Гапоненко Роман і партнери» правонаступником якого є ТзОВ «Юфітекс» становить 2695425,23 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.11.2023 року до Господарського суду міста Києва надійшла Заява ТзОВ «Аудиторська компанія «Гапоненко Роман і партнери» до ТзОВ «Амадеус Ко» про покладення субсидіарної відповідальності на осіб винних у банкрутстві боржника відповідно до КУзПБ.

На обгрунтування вказаної вище Заяви заявник посилається на те, що ТзОВ «Амадеус Ко» вчинено дії щодо виведення майна та грошових коштів боржника чим завдано збитків останньому у розмірі 4265462,02 грн, а тому на ТзОВ «Амадеус Ко» має бути покладена субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями боржника.

Крім того, заявник посилається на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 року у справі №910/11424/15 залишене без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2016 року у справі №910/11424/15, яким позов ПрАТ «Індбуд» задоволено повністю; стягнуто з ТзОВ «Амадеус Ко» на користь Приватного ПрАТ «Індбуд» 2651267,64 грн - основного боргу, 281963,74 грн - пені, 1175996,56 грн -інфляційних втрат, 83154,08 грн - 3% річних та 73080,00 грн - судового збору.

На виконання зазначеного рішення суду видано відповідний наказ.

13.06.2022 року ТзОВ «Амадеус Ко» звернулось до місцевого господарського суду із Заявою про заміну сторони правонаступником, у якій заявник просив замінити позивача (стягувача) - ПрАТ «Індбуд» його процесуальним правонаступником - ТзОВ «Стройкомплекс Інжинірінг».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2022 року у справі №910/11424/15, яка залишена без змін Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 року та Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2023 року, відмовлено у задоволенні Заяви ТзОВ «Амадеус Ко» про заміну сторони її правонаступником.

На переконання заявника, ТзОВ «Амадеус Ко» використовувало фраудаторний правочин та зверталось з ним до суду вводячи суд в оману, задля виведення майна та грошових коштів, зміни розміру та складу ліквідаційної маси боржника - ПрАТ «Індбуд» шляхом виключення з неї активу - дебіторської заборгованості, що безпосередньо впливає на можливість задоволення вимог кредиторів, у тому числі ТзОВ «Юфітекс», тим самим нанесена та продовжує наноситись шкода як боржнику так і кредиторам.

За наслідками розгляду Заяви про покладення субсидіарної відповідальності на осіб винних у банкрутстві боржника, відповідно до КУзПБ, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) відмовлено у задоволенні Заяви ТзОВ «Юфітекс» до ТзОВ «Амадеус Ко» про покладення субсидіарної відповідальності на осіб винних у банкрутстві боржника відповідно до КУзПБ в межах справи № 910/18250/16 про банкрутство ПрАТ «Індбуд».

Судове рішення прийнято з посиланням на приписи ст. 215 ГК України, ст.ст. 4, 61 КУзПБ, ст. 619 ЦК України та мотивоване тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про заволодіння ТзОВ «Амадеус Ко» будь-якими коштами боржника, а також, що ТзОВ «Амадеус Ко» приймало рішення, які спрямовані на зменшення активів боржника.

Крім того, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність доказів доведення ТзОВ «Амадеус Ко» до банкрутства ПрАТ «Індбуд», а відтак, і відсутні підстави для покладення на ТзОВ «Амадеус Ко» субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТзОВ «Юфітекс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить суд, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23), прийняти нове судове рішення, яким задовольнити Заяву ТзОВ «Юфітекс» про покладення субсидіарної відповідальності на осіб, винних у банкрутстві боржника, відповідно КУзПБ, покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ПрАТ «Індбуд» на ТзОВ «Амадеус Ко» у розмірі 4265462,02 грн; стягнути з ТзОВ «Амадеус Ко» на користь ТзОВ «Юфітекс» 2 695 425,23 грн; судові витрати у справі покласти на ТзОВ «Амадеус Ко».

Апеляційна скарга обгрунтована неправильним застосуванням ст.ст. 42, 61 КУзПБ, а також порушенням норм ст.ст. 74-78, ч. 4 ст. 236 ГПК України.

В силу ч. 1 ст. 619 ЦК України, договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ГК України. у випадках, передбачених законом, за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства передбачена юридична відповідальність, яка покладається на суб`єкта підприємництва-боржника, його засновників (учасників), власника майна, а також інших осіб.

У відповідності до ч. 3 ст. 215 ГК України, умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб`єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб`єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.

Закон передбачає три види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальну (ст. 219 КК України), адміністративну (ст.ст. 164-15, 166-16, 166-17 КУпАП) та цивільну - субсидіарну як різновид цивільної (ч. 2 ст. 61 КУзПБ).

Приписи ч. 2 ст. 61 КУзПБ, як спеціального закону, визначаючи такий різновид цивільної відповідальності як субсидіарна, конкретизують суб`єктний склад осіб, до яких може бути застосований цей різновид відповідальності, підставі та умови для її застосування для кожного із суб`єктів цієї відповідальності.

За змістом ч. 2 ст. 61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Положеннями ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.

Об`єктом цього правопорушення та захисту, при покладенні субсидіарної відповідальності, є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились незадоволеними у справі про банкрутство.

Суб`єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб`єктом (суб`єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.

Водночас, КУзПБ не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки одним із визначальним для цієї відповідальності є причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб`єктивна сторона).

Разом з тим, час, що минув з дати припинення повноважень щодо боржника суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на вирішення питання про покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності.

До того ж, чинне законодавство не пов`язує можливість покладення субсидіарної відповідальності, в порядку ч. 6 ст. 61 КУзПБ, на третіх осіб з наявністю вироку у кримінальній справі щодо цих осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення, оскільки в цьому випадку особи в силу спеціального припису Закону про банкрутство притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.

Дослідження обставин поведінки (дій/бездіяльності), яка повинна знаходитись в причинно-наслідковому зв`язку відносно порушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.

При цьому суду, при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб`єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов`язків та повноважень суб`єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч.ч. 1, 3 ст. 4 Кодексу.

Близькі за змістом правові висновки навкедені Верховним Судом в Постановах від 30.01.2018 року у справі №923/862/15, від 28.08.2018 року у справі №1099/13, від 18.10.2018 року у справі №923/1297/14, від 05.02.2019 року у справі №923/1432/15, від 03.09.2019 року у справі №923/1494/15, від 16.06.2020 року у справі №910/21232/16.

Стосовно об`єктивної сторони порушення для покладення на суб`єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, то на відміну від норм КК України та КУпАП, в нормах яких законодавець конкретно навів диспозицію кримінального та адміністративного порушення за порушення норм законодавства про банкрутство (зокрема, з доведення до банкрутства, за які особа притягається до кримінальної відповідальності), норми ч. 2 ст. 61 КУзПБ хоча і містять диспозицію (зміст) правопорушення - «доведення до банкрутства», за яке передбачена «санкція» у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб`єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.

У зв`язку із цим у спорах про покладення субсидіарної відповідальності виникає/існує проблема у доведенні суб`єктом звернення (ліквідатором) та в об`єктивному встановленні (судом) обставин існування цього правопорушення.

Слід зазначити, що Верховний Суд у Постановах від 16.06.2020 року у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 року у справі №923/862/15, від 05.02.2019 року у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 року у справі №902/318/16 дійшов правових висновків, що для вирішення питання щодо кола необхідних і достатніх обставин, які мають бути доведені суб`єктом звернення (ліквідатором) та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 215 ГК України та ч. 2 ст. 61 КУзПБ та з урахуванням підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (ст.ст. 1, 39 КУзПБ) є необхідність конкретизації об`єктивної сторони правопорушення з доведення до банкрутства з вини відповідальних суб`єктів, за які покладається субсидіарна відповідальність, виходячи, зокрема із сукупності таких обставин щодо Боржника та дій (бездіяльності) відповідальних суб`єктів:

- вчинення суб`єктами відповідальності, за відсутності у боржника будь-яких активів, будь-яких дій/бездіяльності, направлених на набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення (вказівка на вчинення/вчинення правочину без наміру його реального виконання боржником через відсутність матеріальних, фінансових, інформаційних, технічних, кадрових ресурсів; невиконання податкових зобов`язань, бездіяльність щодо стягнення дебіторської заборгованості тощо); при цьому не забезпечені реальними активами внески до статутного фонду боржника, активами не вважаються;

- прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення/вчинення майнових дій з виведення активів боржника за наявності у боржника заборгованості та за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржника (що вказує на мету - ухилення від погашення боржником заборгованості та її збільшення);

- прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівка на вчинення дій/бездіяльності з набуття/збільшення кредиторської заборгованості боржника в один і той же період часу (податковий період тощо) або з незначним проміжком часу з прийняттям рішення, вказівкою на вчинення/вчиненням майнових дій з виведення активів боржника за відсутності будь-яких інших ресурсів (та перспектив їх отримання боржником) для погашення заборгованості боржником.

Водночас, Верховний Суд у наведених Постановах вказав, що оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності (відповідно до наведених моделей) на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, суду слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (ст. 42 ГК України).

Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за наведені дії/бездіяльність суб`єктів відповідальності окрім вини є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.

Разом з тим, з огляду на приписи ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), обставини існування або відсутності будь-якого із наведених елементів/складових об`єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів.

Проте, матеріали цієї справи не містять доказів, які б свідчили про заволодіння ТзОВ «Амадеус Ко» будь-якими коштами боржника та про те, що ТзОВ «Амадеус Ко» приймало будь-які рішення, які спрямовані на зменшення активів боржника.

Крім того, в матеріалах справи також відсутні належні, допустимі та достовірні докази доведення ТзОВ «Амадеус Ко» до банкрутства ПрАТ «Індбуд».

Враховуючи наведене, за відсутності належних та допустимих доказів, відсутня об`єктивна сторона порушення з доведення до банкрутства, відсутні підстави для встановлення суб`єктів цього порушення та їх вину, а відтак, і відсутні підстави для покладення на ТзОВ «Амадеус Ко» субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута.

З огляду на наведені обставини, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд належним чином дослідивши матеріали справи, дотримуючись норм процесуального та матеріального права, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні Заяви ТзОВ «Юфітекс» до ТзОВ «Амадеус Ко» про покладення субсидіарної відповідальності на осіб винних у банкрутстві боржника, відповідно до КУзПБ, в межах справи № 910/18250/16 про банкрутство ПрАТ «Індбуд».

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених у рішенні Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) та у цьому випадку скаржником, всупереч ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, не надано належних доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В силу статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 року Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів апеляційної інстанції враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Приписами статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду, вважає апеляційну скаргу ТзОВ «Юфітекс» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі №910/18250/16 (910/17658/23) підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за подання цієї апеляційної скарги, у відповідності до статті 129 ГПК України, апеляційним господарським судом покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 253-255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, ст. 9 КУзПБ, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юфітекс» на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі № 910/18250/16 (910/17658/23) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 року у справі № 910/18250/16 (910/17658/23) залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Справу № 910/18250/16 (910/17658/23) повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено та підписано - 30.09.2024 року.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачено ст.ст. 287-289 ГПК України.

Головуючий суддя В.Ю. Поліщук

Судді О.М. Остапенко

М.Л. Яковлєв