Ухвала

від 01.10.2024 по справі 910/16033/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.10.2024Справа № 910/16033/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши заяву Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/16033/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер Коннект Групп»

до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури

про стягнення 522 738, 44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер Коннект Групп» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про стягнення 522 738, 44 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 30.11.2020 у справі №910/16033/20 позов задовольнив частково; стягнув з Національної академії на користь ТОВ «Інтер Коннект Групп» 509 662,69 грн основного боргу, 7979,13 грн 3% річних, 1000,42 грн інфляційних втрат, 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 7779,63 грн судового збору; в іншій частині в задоволенні позову відмовив.

На виконання вищезазначеного рішення після набрання ним законної сили видано відповідний наказ.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Національна академія 12.02.2020 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просила рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 скасувати, позовну заяву ТОВ «Інтер Коннект Групп» залишити без розгляду.

Ухвалою від 16.03.2021 Північний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі №910/16033/20 за апеляційною скаргою Національної академії на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020.

Постановою Верховного Суду від 19.05.2021 касаційну скаргу Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури залишено без задоволення, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №910/16033/20 залишено без змін.

16.09.2024 від Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/16033/20.

Розглянувши вищезазначену заяву про перегляд за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Так, частиною 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Водночас, згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 321 ГПК України така заява може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили та в силу положень частини третьої цієї ж статті цей строк не може бути поновлений.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У відповідності до частини 3 статті 321 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

З урахуванням системного аналізу змісту статей 118, 119, 321 ГПК України колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою встановлений пунктом 1 частини 2 статті 321 цього Кодексу строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Отже, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною 2 статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається (наведені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 910/9927/13, від 19.02.2019 у справі № 910/3600/14, від 11.02.2020 у справі № 15/282, від 10.12.2020 у справі № 914/2964/13, від 01.04.2021 у справі №910/6260/13, від 08.08.2022 у справі №925/2073/13).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 набрало законної сили 21.12.2020, отже, присічний строк для подання заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України - 21.12.2023, тоді як заявник звернувся до суду із заявою про перегляд цього рішення 13.09.2024, тобто з пропуском присічного трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 321 ГПК України.

Тому відповідач втратив право на вчинення процесуальної дії з перегляду вказаного вище рішення суду за нововиявленими обставинами, та як наслідок, заява згідно приписів статті 118 ГПК України, підлягає залишенню без розгляду.

Суд враховує також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає застосуванню як джерело права.

Зокрема, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі "Устименко проти України", пункти 51,52 рішення у справі "Рябих проти Росії", пункт 31 рішення у справі "Марушин проти Росії", пункт 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Відстоюючи принцип правової визначеності, як у випадках перегляду судових актів у порядку нагляду (див. рішення Суду у справах "Світлана Науменко проти України", "Трегубенко проти України", "Рябих проти Росії"), так у випадках перегляду справ у зв`язку з нововиявленими обставинами (див. рішення у справах "Праведна проти Росії", "Желтяков проти України", пункти 42-48), Європейський Суд з прав людини вважає доцільним слідувати тій же логіці, коли цей основоположний принцип підривається за допомогою інших процесуальних механізмів, таких як продовження строку на оскарження.

Так, Суд встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Пономарьов проти України" з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (пункти 41.42).

У пункті 34 рішення від 10.05.2012 у справі "Безрукови проти Росії"(заява №34616/02) Європейський Суд з прав людини відмітив, що хоча продовження строку оскарження і проводиться на розсуд національних судів, останні, на думку Суду, повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності нових тимчасових строків.

Звернення заявника із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з пропуском присічного трирічного строку є порушенням принципу правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata - принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Оскільки ч.3 ст.321 Господарського процесуального кодексу України встановлено неможливість поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у зв`язку з виявленням істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, після трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, заява відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.116, 118, 119, 233-235, 320, 321 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/16033/20 залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Алєєва