Постанова

від 30.10.2024 по справі 910/16033/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Справа№ 910/16033/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю секретаря судового засідання: Чечотка В.Д.

учасники справи

від позивача : Карамазіна О.О.

від відповідача: Яворський В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2024

за заявою Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020

у справі № 910/16033/20 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Коннект Групп"

до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури

про стягнення 522 738, 44 грн.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Коннект Групп" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про стягнення 522 738, 44 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/16033/20 позов задоволено частково; стягнуто з Національної академії на користь ТОВ "Інтер Коннект Групп" 509 662,69 грн основного боргу, 7979,13 грн 3% річних, 1000,42 грн інфляційних втрат, 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 7779,63 грн судового збору; в іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Національна академія звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просила рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 скасувати, позовну заяву ТОВ "Інтер Коннект Групп" залишити без розгляду.

Ухвалою від 16.03.2021 Північний апеляційний господарський суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі №910/16033/20 за апеляційною скаргою Національної академії на рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020.

Постановою Верховного Суду від 19.05.2021 касаційну скаргу Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури залишено без задоволення, ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2021 у справі №910/16033/20 залишено без змін.

16.09.2024 Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури звернулась до Господарського суду міста Києва з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 30.11.2020 у справі №910/16033/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі № 910/16033/20 заяву Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/16033/20 залишено без розгляду.

Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури подала апеляційну скаргу, у якій просила суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 та направити справу №910/16033/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта оскаржувана ним ухвала була прийнята судом із порушенням норм процесуального права. Зокрема апелянт стверджує про те, що місцевим господарським судом необґрунтовано було залишено без розгляду заяву Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/16033/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі №910/16033/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 30.10.2024.

Перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

У відповідності до ч. 1 ст. 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.320 Господарського процесуального кодексу України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 321 ГПК України така заява може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили та в силу положень частини третьої цієї ж статті цей строк не може бути поновлений.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

У відповідності до частини 3 статті 321 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.

З урахуванням системного аналізу змісту статей 118, 119, 321 ГПК України колегія суддів вважає, що за своєю правовою природою встановлений пунктом 1 частини 2 статті 321 цього Кодексу строк у три роки є преклюзивним (припиняючим), тобто таким, сплив якого спричиняє припинення самого права, за реалізацією якого звертається особа, та він не може бути відновлений, незалежно від причин його пропуску.

Отже, можливість поновлення 3-річного процесуального строку, встановленого частиною 2 статті 321 ГПК України, в межах якого учасник справи може подати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, з підстав, визначених пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, процесуальним законом виключається (наведені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 910/9927/13, від 19.02.2019 у справі № 910/3600/14, від 11.02.2020 у справі № 15/282, від 10.12.2020 у справі № 914/2964/13, від 01.04.2021 у справі №910/6260/13, від 08.08.2022 у справі №925/2073/13).

Рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/16033/20 було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.12.2020 та набрало законної сили 21.12.2020, а тому присічний строк для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України - 21.12.2023.

Проте, заявник звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами 13.09.2024 через систему «Електронний суд», тобто з пропуском присічного трирічного строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 321 ГПК України.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про залишення без розгляду заяви Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 30.11.2020 у справі №910/16033/20.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягає застосуванню як джерело права.

Зокрема, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі "Устименко проти України", пункти 51,52 рішення у справі "Рябих проти Росії", пункт 31 рішення у справі "Марушин проти Росії", пункт 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Відстоюючи принцип правової визначеності, як у випадках перегляду судових актів у порядку нагляду (див. рішення Суду у справах "Світлана Науменко проти України", "Трегубенко проти України", "Рябих проти Росії"), так у випадках перегляду справ у зв`язку з нововиявленими обставинами (див. рішення у справах "Праведна проти Росії", "Желтяков проти України", пункти 42-48), Європейський Суд з прав людини вважає доцільним слідувати тій же логіці, коли цей основоположний принцип підривається за допомогою інших процесуальних механізмів, таких як продовження строку на оскарження.

Так, Суд встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у справі "Пономарьов проти України" з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі (пункти 41.42).

У пункті 34 рішення від 10.05.2012 у справі "Безрукови проти Росії"(заява №34616/02) Європейський Суд з прав людини відмітив, що хоча продовження строку оскарження і проводиться на розсуд національних судів, останні, на думку Суду, повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності нових тимчасових строків.

Судова колегія відзначає, що звернення заявника із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з пропуском присічного трирічного строку є порушенням принципу правової визначеності, що передбачає дотримання принципу res judicata - принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі № 910/16033/20, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, ухвала Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі № 910/16033/20 відповідає матеріалам справи, є законною та обґрунтованою, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для її скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури на ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі № 910/16033/20 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 у справі № 910/16033/20 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 04.11.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран