Рішення

від 19.09.2024 по справі 910/9205/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2024Справа № 910/9205/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши

заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом ОСОБА_1

до 1) Міністерства економіки України;

2) Приватного акціонерного товариства "Експортно-кредитне агентство"

про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними записів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди

за участю представників:

від заявника (позивача): Лутай Н.М.

від відповідача-1: Тюріна Л. А.

від відповідача-2: Нахратьян К. В. , Бровченко Б. Ю.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Міністерства економіки України (далі - Мінекономіки, відповідач-1), Приватного акціонерного товариства "Експортно-кредитне агентство" (далі - ПрАТ "Експортно-кредитне агентство", відповідач-2) про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними записів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди.

Справа розглядалась у порядку загального позовного провадження відповідно до процедури, визначеної Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України).

За результатами розгляду цієї справи рішенням суду від 05.09.2024 позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсними запис № 50 та запис № 51 від 02.01.2023 у трудовій книжці Дьяченко О.Ю. серії НОМЕР_1 про її звільнення; змінено підставу звільнення ОСОБА_1 з посади тимчасово виконуючої обов`язки члена правління ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" з п. 8 ч. 1 статті 36 КЗпП України на п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України; змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади тимчасово виконуючої обов`язки члена правління ПрАТ "Експертно-кредитне агентство" з 22 грудня 2022 року на 02 січня 2023 року; у решті вимог - відмовлено.

Після ухвалення вказаного судового рішення до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 (позивача) надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, у якій вона просить стягнути з Міністерства економіки України та ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" витрати на правничу допомогу в сумі 30 000 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2024 розгляд вказаного питання було вирішено здійснювати у судовому засіданні з повідомленням учасників справи за правилами, визначеними ст. 221, 244 ГПК України.

Зі свого боку відповідач - 1 (Мінекономіки) подав клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в якому зазначив, що заява позивача суперечить принципам співмірності заявлених витрат із складністю та обсягом відповідної роботи, реальності (дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, у заяві відсутній детальний розрахунок таких витрат, у зв`язку з чим просив зменшити розмір заявлених позивачем витрат на правничу допомогу до 5 000 грн.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 подану заяву підтримав та обґрунтував, просив її задовольнити.

Представники відповідачів-1,2 проти задоволення вказаної заяви заперечили, просили зменшити розмір заявлених витрат на правничу допомогу.

Суд, розглянувши заяву позивача про розподіл судових витрат, заслухавши думку представників сторін та дослідивши в цій частині наявні докази, дійшов висновку, що вказана заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами за результатами розгляду справи. Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У даному випадку на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 30 000 грн. позивачем долучено:

- свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Лутай Н.М. № 557 від 20.05.2011;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_6 адвокатом Лутай Н.М. серія СВ № 1067896;

- ордер на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_6 адвокатом Хлопузян Р.Д. серія ВІ №1168681;

- договір № 05/06/23/2 про надання правової (професійної правничої) допомоги від 05.06.2023, укладеного між ОСОБА_1 та АО "Лігал Айк`ю Груп".

- додаток № 1 від 05.06.2023 до вказаного договору, в якому сторони погодили фіксований гонорар за надані послуги в сумі 15 000 грн та строки його оплати;

- додаток № 2 від 18.07.2023 до вказаного договору, в якому сторони погодили фіксований гонорар за надані послуги у сумі 15 000 грн та строки його оплати;

- акти надання послуг № 138 від 08.07.2024 на суму 15 000 грн, № 181 від 05.09.2024 на суму 15 000 грн;

- рахунки на оплату № 219 від 05.09.2024 на суму 15 000 грн, № 168 від 08.07.2024 на суму 15 000 грн.

- платіжні інструкції № 608618920.1 від 08.07.2024 на суму 15 000 грн, № 634227862.1 від 05.09.2024 на суму 15 000 грн.

Дослідивши вказані докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

При визначенні суми відшкодування таких витрат суд виходить з критерію їх реальності (встановлення їх дійсності та необхідності), критерію розумності розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Така позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховним Судом у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19.

Крім того Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У даному випадку суд враховує наступні критерії визначення розміру витрат на правову допомогу: категорію справи, яка має підвищений ступінь складності; розгляд справи у загальному позовному провадженні з викликом учасників справи; характер спірних відносин, які регулюються одночасно нормами трудового законодавства та законодавства про корпоративні права; предмет спору, до якого увійшло встановлення обставин визнання незаконними та скасування двох наказів, визнання недійсними двох записів у трудовій книжці, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди; значення справи для сторін; кількість учасників справи (зокрема, двох відповідачів); обсяг виконаної адвокатом роботи під час підготовки заяв по суті позову та процесуальних клопотань; строк розгляду справи; кількість судових засідань, присутність у кожному з них адвоката позивача; кількість наданих суду пояснень та доказів представником позивача, формування та викладення позиції представником позивача на кожний довід відповідачів.

Отже, перевіривши надані представником позивача обґрунтування щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що сума, заявлена до стягнення в розмірі 30 000 грн, є співмірною та адекватною зі ступенем складності справи, значенням справи для сторін, обсягом виконаних робіт та витраченим часом для надання правничої допомоги адвокатом.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18, якою визначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що судові витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу в сумі 30 000,00 грн підлягають стягненню, але з урахуванням часткового задоволення позову (2 немайнові вимоги), що складає 8 572,43 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) відповідно до ст. 129 ГПК України.

Водночас суд зазначає, що під час розгляду справи судом не було встановлено порушень в діях відповідача - 1 (Мінекономіки), а дві задоволені позовні вимоги були пред`явлені до відповідача-2 (ПрАТ "Експертно-кредитне агентство"), тому, відповідно, суд вважає за необхідне стягнути витрати на правову допомогу у встановленому вище розмірі саме з ПрАТ "Експертно-кредитне агентство".

На підставі викладеного, керуючись ст. 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з Приватного акціонерного товариства "Експортно-кредитне агентство" (01103, м. Київ, б. Дружби Народів, буд. 28, корп. 4, ідентифікаційний код 42644659) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 572 (вісім тисяч п`ятсот сімдесят дві) гривень 43 коп.

У решті вимог - відмовити.

Додаткове рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 19 вересня 2024 року.

Повний текст додаткового рішення складений 30 вересня 2024 року.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.

Суддя Головіна К.І.