Рішення

від 30.09.2024 по справі 910/5200/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.09.2024справа №910/5200/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/5200/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтек Плюс» (вул. Анни Ахматової, буд. 41, кв. 93; ідентифікаційний код 40960900)

до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (вул. Леонтовича, буд. 6, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 35210739)

про стягнення 339 979,20 грн,

за участю представників:

позивача - Іванова А.В. (ордер від 28.04.2024 серія АР №1174420);

відповідача - Волосюк Т.С. (довіреність від 02.07.2024 №127).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хайтек Плюс» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (далі - Підприємство) 339 979,20 грн шкоди, заподіяної порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (далі - АМК) від 15.07.2021 №75-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №38/60/42-рп/к.20 (далі - рішення №75-р/тк): визнано, що Підприємство у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента а (пункт 1 резолютивної частини рішення №75-р/тк); визнано дії Підприємства, які полягають у встановленні в період з 05.03.2019 по 05.01.2021 для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язку зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, а також штрафів за відмову від укладання вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку (пункт 2 резолютивної частини рішення №75-р/тк); за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення №75-р/тк, накладено на Підприємство штраф у сумі 2 605 133 грн (пункт 3 резолютивної частини рішення №75-р/тк); зобов`язано Підприємство припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини даного рішення, про що письмово повідомити АМК протягом 10 календарних днів з дня його припинення з наданням підтвердних документів;

- відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2019-12-19-000008-1; організатор аукціону Підприємство; дата та час початку електронного аукціону: 13.01.2020 14:52:52; переможцем електронного аукціону (учасник, що подав єдину заяву) стало Товариство;

- сума, що підлягає сплаті переможцем електронного аукціону, складала 169 989,60 грн; відповідно до платіжної інструкції від 21.01.2020 №0.0.1590084803.1 позивачем сплачено на користь відповідача 169 989,60 грн з призначенням платежу «За послуги паркування транспортних засобів згідно договору №UA-PS-2019-12-19-000008-1, 21.01.2020, ТОВ Хайтек-Плюс ч/з САВІН АНДРІЙ ПАВЛОВИЧ»;

- 10.02.2020 позивачем та відповідачем укладено договір №ДНП-2020-02/12 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування (далі - Договір), відповідно до якого Підприємство передає за плату Товариству для експлуатації, утримання та облаштування майданчик для паркування транспортних засобів, що знаходиться за адресою: вул. Колекторна (навпроти буд. №7 по вул. Ващенка), в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 94 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 11 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів;

- згідно з пунктом 4.3 Договору загальна ціна Договору становить 1 869 885,60 грн, з яких вартість експлуатації паркувального майданчика за весь період, що підлягає оплаті на умовах Договору - 1 699 896 грн та одноразовий платіж за право укладання Договору - 169 989,60 грн ;

- з огляду на те, що дії Підприємства, які полягають у встановленні для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язків зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем па ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві, позивачу завдано збитки у вигляді втрат, пов`язаних із сплатою одноразового платежу за право укладення Договору у сумі 169 989,60 грн, а враховуючи те, що саме через винні дії відповідача позивачу було завдано шкоду, яка на підставі статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» повинна бути відшкодована відповідачем у подвійному розмірі, тобто у сумі 339 979,20 грн.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Підприємство 15.05.2024 подало суду відзив на позовну заяву, в якому заперечило проти доводів позовної заяви, оскільки: сторонами до підписання Договору було погоджено всі істотні умови Договору, умови Договору щодо обов`язку сплати одноразового платежу позивачу були відомі та погоджені останнім; рішенням №75-р/тк не було надано оцінки спірному Договору; позивачем не доведено склад цивільного правопорушення для стягнення з відповідача збитків.

3. Стислий виклад відповіді позивача на відзив

Товариство 15.05.2024 подало суду відповідь на відзив, в якій заперечило проти доводів відзиву на позов та фактично виклало доводи позовної заяви, зокрема, вказавши, що Підприємством не спростовано доводи позову, а доводи відзиву не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

4. Стислий виклад заперечень відповідача на відповідь на відзив

Підприємство 20.05.2024 подало суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначило, що: на момент подання позову у Товариства відсутні будь-які збитки від одноразового платежу, так як ці кошти, які надійшли на рахунок відповідача, акумулюються на рахунку Підприємства і після припинення Договору підлягають поверненню за заявою позивача на його рахунок, а тому у Товариства на момент подання позиву відсутня була будь-яка шкода (збитки), завдана Підприємством; позивачем збільшувалась вартість власних послуг, які Товариством надавалися юридичним і фізичним особам, що свідчить про відсутність завдання шкоди позивачу, а тому витрати на оплату Підприємству послуги були включені позивачем до загальної вартості наданої ним послуги третім особам та фактично йому були відшкодовані третіми особами, а саме споживачами послуги, то відповідно Товариству не завдано шкоди/збитків, так як всі платежі здійснені позивачем відповідачу перекладено ним на кінцевих споживачів.

5. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 зобов`язано Товариство подати суду інформацію про кількість укладених договорів з паркування транспортних засобів на майданчику, що знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Колекторна (навпроти буд. №7 на вул. Ващенка) з юридичними та фізичними особами з паркування транспортних засобів за період з 10.02.2020 по 10.02.2023; копії договорів з паркування транспортних засобів на майданчику, що знаходиться за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Колекторна (навпроти буд. №7 на вул. Ващенка) укладених Товариством та юридичними та фізичними особами за період з 10.02.2020 по 10.02.2023; підготовче засідання відкладено на 01.07.2024.

Позивач 01.07.2024 подав суду клопотання, в якому вказав, що надати витребувану судом інформацію не має можливості, оскільки умовами Договору, який регулює відносини сторін даного спору, не визначено обов`язок Товариства виставляти рахунки юридичним та фізичним особам за паркування транспортних засобів, укладати з ними договори, тощо; більш того такі договори не укладалися.

У підготовчому засіданні 01.07.2024 оголошено перерву до 05.08.2024.

Товариство 04.07.2024 подало суду клопотання, в якому зазначило, що: умовами Договору фактично передбачено право відповідача здійснювати контроль щодо дотримання позивачем норм паркування, а саме відповідність машиномісць; тобто відповідач має право здійснювати моніторинг для недопущення позивачем паркування транспортних засобів більше ніж це зазначено у даному договорі; умовами Договору не зобов`язано позивача виставляти рахунки, укладати договори з фізичними та/або юридичними особами, більше того не зазначено, що відповідач має право такого контролю; позивач здійснює господарську діяльність та повинен нести відповідальність встановлену чинним законодавством, але це його право, як вести облік доходів, витрат, іншої інформації, це його право укладати договори, рахунки чи ні або вести діяльність у інший спрощений спосіб; з огляду на предмет позову у даній справі щодо стягнення з відповідача шкоди у сумі 339 979,20 грн на підставі статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зазначило, що документи які просить витребувати відповідач не стосуються предмету спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2024 підготовче засідання відкладено на 09.09.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.09.2024.

Представник позивача у судовому засіданні 30.09.2024 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача оголосила вступне слово та заперечила проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 30.09.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Відповідно до протоколу електронного аукціону №UA-PS-2019-12-19-000008-1 переможцем аукціону «право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Колекторна (навпроти буд. №7 по вул. Ващенка), в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 94 (дев`яносто чотири) місця для платного паркування транспортних засобів, а також 11 (одинадцять) місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю» визнано Товариство.

10.02.2020 Товариством (сторона-2) і Підприємством (сторона-1) було укладено Договір, за умовами якого:

- сторона-1 передає за плату стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчик для паркування транспортних засобів за адресою: вул. Колекторна (навпроти був. №7 по вул. Ващенка), Дарницький р-н, м. Київ, в межі ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 94 (дев`яносто чотири) місця для платного паркування транспортних засобів, а також 11 (одинадцять) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними і фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів (пункт 1.1 Договору);

- загальна ціна Договору становить 1 869 885,60 грн, у тому числі ПДВ - 311 647,60 грн, з яких Векспл - 1 699 896 грн, у тому числі ПДВ - 283 316 грн, та Праз - 169 989,60 грн, у тому числі ПДВ - 28 331,60 грн (пункт 4.3 Договору);

- одноразовий платіж за право укладання Договору (Праз) підлягає оплаті стороною-2 на користь сторони-1 впродовж 3-х банківських днів з дня підписання протоколу електронного аукціону та не повертається у випадку розірвання сторонами Договору (пункт 4.4 Договору);

- Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його сторонами (пункт 7.1 Договору);

- строк дії Договору становить 1 096 календарних днів від дати підписання акта приймання-передачі стороною-1 в експлуатацію стороні-2 майданчика для паркування (пункт 7.2 Договору).

Здійснення позивачем одноразового платежу підтверджується платіжною інструкцією від 21.01.2020 №0.0.1590084803.1 на суму 169 989,60 грн, призначення платежу «За послуги паркування транспортних засобів згідно договору №UA-PS-2019-12-19-000008-1, 21.01.2020, ТОВ Хайтек-Плюс ч/з САВІН АНДРІЙ ПАВЛОВИЧ».

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №75-р/тк:

- визнано, що Підприємство у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (пункт 1 резолютивної частини рішення №75-р/тк);

- визнано дії Підприємства, які полягають у встановленні в період з 05.03.2019 по 05.01.2021 для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язку зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, а також штрафів за відмову від укладання вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку (пункт 2 резолютивної частини рішення №75-р/тк);

- за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини рішення №75-р/тк, відповідно до абзацу першого частини другої статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції» накладено на Підприємство штраф у сумі 2 605 133 грн (пункт 3 резолютивної частини рішення №75-р/тк);

- зобов`язано Підприємство припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, про що письмово повідомити АМК протягом 10 календарних днів з дня його припинення з наданням підтвердних документів (пункт 4 резолютивної частини рішення №75-р/тк).

Рішенням №75-р/тк АМК встановлено, що Підприємство у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (пункт 50 рішення №75-р/тк).

Положенням про порядок реалізації прав на експлуатацію майданчиків для паркування із застосуванням електронних торгів, затвердженого наказом директора Підприємства від 06.08.2019 №70 (далі - Положення №70), встановлені загальні вимоги, правила та єдиний порядок ведення роботи при застосуванні систем електронних торгів для реалізації іншими суб`єктами господарювання прав на експлуатацію майданчиків для паркування.

Згідно з пунктом 5.2 Положення №70 загальна вартість договору складається з двох основних компонентів: вартість експлуатації паркувального майданчика на весь період, що підлягає оплаті на умовах договору; та одноразовий платіж за право укладення договору (10% від вартості експлуатації місць для паркування).

Пунктом 56 рішення №75-р/тк АМК встановлено, що за інформацією Підприємства одноразовий платіж сплачується переможцем торгів на користь Підприємства впродовж трьох банківських днів із дня підписання протоколу про результати проведення торгів та не підлягає поверненню.

Відповідно до пункту 74 рішення №75-р/тк за інформацією Підприємства всі грошові кошти, які надходять до Підприємства від сплати переможцями торгів, зокрема, одноразового платежу Підприємство використовує для забезпечення власної господарської діяльності, сплати податків і зборів, виконання зобов`язань Підприємства із забезпечення надходжень до бюджету м. Києва.

Отже, необхідність стягнення Підприємством з переможців торгів одноразового платежу жодним чином не пов`язана з підготовкою або проведенням торгів (пункт 76 рішення №75-р/тк).

Відтак АМК дійшов висновку, що встановлення Підприємством для переможців торгів обов`язку зі сплати одноразового платежу призвело до ущемлення інтересів суб`єктів господарювання, які виявили бажання здійснювати діяльність на відповідному ринку.

Наведені дії Підприємства були б неможливими за умови наявності значної конкуренції на відповідному ринку, адже в такому випадку споживачі мали б можливість обирати між кількома продавцями таких товарів та, у разі ущемлення їх інтересів, обрали б іншого продавця.

У випадку ж відсутності конкуренції на відповідному ринку та, як наслідок, відсутності у споживачів Підприємства альтернативи щодо придбання прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві інакше, ніж у Підприємства, вищезазначені дії призвели до настання негативних наслідків для споживачів.

Отже, АМК було встановлено, що дії Підприємства, які полягали у встановленні для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язків сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та штрафів за відмову від укладення вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов наявності значної конкуренції на цьому ринку.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Статтею 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), положення якої кореспондують з положенням статті 20 Господарського кодексу України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з частинами першою і другою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до частини першої статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною першою статті 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з частинами першою і другою статті 1166 ЦК України До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Загальною підставою цивільно-правової відповідальності у формі відшкодування шкоди, є вчинення винною особою цивільного правопорушення, до складу якого включаються протиправна поведінка (дія або бездіяльність) особи, настання шкоди, причинний зв`язок між поведінкою та шкодою, вина особи. Наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення дає правові підстави для відповідальності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (наведену правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 зі справи №902/320/17 і від 16.04.2020 зі справи №904/5489/18).

Враховуючи визначені цивільно-процесуальним законодавством принципи змагальності і диспозитивності судочинства можна зробити висновок, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.10.2019 зі справи №554/1583/16-ц.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Пунктом 2 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції» суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Частинами першою і другою статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування.

Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

ВИСНОВКИ

Позовні вимоги Товариство мотивує тим, що за право укладання з Підприємством договору для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів, ним було сплачено одноразовий платіж у сумі 169 989,60 грн, однак як встановлено рішенням №75-р/тк, відповідачем було порушено законодавство про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві.

Рішення №75-р/тк було оскаржено Підприємством шляхом подання позову до Господарського суду міста Києва про визнання недійсним та часткове скасування рішення №75-р/тк.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 у справі №910/16055/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022, у задоволенні позову Підприємства до АМК про визнання недійсним та часткове скасування рішення №75-р/тк відмовлено повністю.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 зі справи №910/16055/21 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України; касаційну скаргу Підприємства в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 залишено без змін.

Згідно з пунктом 4.3 Договору загальна ціна Договору становить 1 869 885,60 грн, у тому числі ПДВ - 311 647,60 грн, з яких Векспл - 1 699 896 грн, у тому числі ПДВ - 283 316 грн, та Праз - 169 989,60 грн, у тому числі ПДВ - 28 331,60 грн.

Проте необхідність стягнення Підприємством з переможців торгів одноразового платежу жодним чином не пов`язана з підготовкою або проведенням торгів, відтак стягнення відповідачем суми одноразового платежу за право укладення з ним договору є неправомірним.

Таким чином, шкодою в даному випадку є здійснена позивачем оплата одноразового платежу за право укладення Договору у сумі 169 989,60 грн, у зв`язку з чим на підставі статті 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції» відповідач повинен відшкодувати Підприємцю завдану їй шкоду у подвійному розмірі, тобто у сумі 339 979,20 грн.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтек Плюс» (вул. Анни Ахматової, буд. 41, кв. 93; ідентифікаційний код 40960900) до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (вул. Леонтовича, буд. 6, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 35210739) про стягнення 339 979,20 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (вул. Леонтовича, буд. 6, м. Київ, 01030; ідентифікаційний код 35210739) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайтек Плюс» (вул. Анни Ахматової, буд. 41, кв. 93; ідентифікаційний код 40960900) 339 979 (триста тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот сімдесят дев`ять) грн 20 коп. збитків і 5 099 (п`ять тисяч дев`яносто дев`ять) грн 69 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.10.2024.

Суддя Оксана Марченко