Ухвала

від 23.09.2024 по справі 911/1063/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" вересня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/1063/24

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» до ОСОБА_1 про стягнення 48 574,47грн, за участі представників від:

позивача - не з`явилися;

відповідача - Болінчук А.П., Цесельська І.В. (ордер АІ №1651999 від 23.08.2024)

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «ТОВАРИСТВО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАБУДОВНИКІВ «ЗЕЛЕНИЙ МАЄТОК» (далі - позивач, ГО «ТІЗ «Зелений Маєток») звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення 59 086,86грн, з яких: 45 882,27грн - заборгованість зі сплати членських внесків за період з лютого 2019 року по березень 2024 року; 3 055,47грн - 3% річних за період з 16.02.2019 по 31.03.2024; 10 149,12грн - втрати від інфляції за період з 16.02.2019 по 31.03.2024.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач є членом громадської організації, однак, не виконує свої обов`язки, визначені статутом та рішеннями загальних зборів організації зі сплати членських внесків у встановлений строк (а.с.1-7).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.05.2024 судом: відкрито провадження у справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14:00 10.06.2024; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов (а.с.72-74).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 20.05.2024 о 21:46, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.76).

Відповідачу копія ухвали від 20.05.2024 направлена рекомендованим поштовим відправленням №0600922741317, яке повернуто відділенням поштового зв`язку з довідкою від 27.05.2024, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.78-82). Адреса, за якою направлено відповідне поштове відправлення, відповідає адресі відповідача з Єдиного демографічного реєстру (а.с.61).

В силу пп.2, 5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що днем вручення судового рішення є день: отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду, за змістом п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою, з урахуванням положень абз.2 ч.6 ст.242 ГПК України: позивачу - наступного робочого дня, а саме 21.05.2024; відповідачу- 27.05.2024.

10.06.2024 на електронну адресу Господарського суду Київської області у встановлений судом строк надійшов відзив на позовну заяву (а.с.83-86, 91).

У відзиві на позов відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що:

- відповідач з 19.07.2023 припинив членство в ГО «ТІЗ «Зелений Маєток» на підставі заяви про добровільний вихід з організації, у зв`язку із чим, нарахування заборгованості за період з серпня 2023 року по березень 2024 року є безпідставним;

- позивач не має права стягувати в судовому порядку членські внески, оскільки участь у громадській організації є добровільною, а порушення статуту організації є лише підставою для виключення зі складу ГО «ТІЗ «Зелений Маєток»;

- позивач не надає комунальні послуги, а членські внески не є оплатою за надання комунальних чи інших послуг;

- підставою для визначення розміру членських внесків є кошторис, на підставі якого загальні збори визначають розмір таких внесків, однак, позивач не надав доказів наявності правових підстав для їх сплати.

Також відповідач вважає, що спір у справі має розглядатись за правилами цивільного судочинства, оскільки його членство у відповідній організації наразі припинено.

Ухвалою від 10.06.2024, яка занесена до протоколу (а.с.97-98), судом на підставі ч.4 ст.166, ч.4 ст.167 ГПК України встановлені строки для подання сторонами відповіді на відзив та заперечення, а в підготовчому засіданні оголошено перерву до 14:00 08.07.2024 з підстав, зазначених в ухвалі суду від 17.07.2024 (а.с.155-160).

17.06.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення з відповідача заборгованість зі сплати членських внесків за період з серпня 2023 року по березень 2024 року в розмірі 10 309грн, а також зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення 3% річних до 2 967,10грн та втрат від інфляції до 10034,10грн (а.с.100-101).

Позивач вказує, що при подані позову ним не враховано факт припинення відповідачем членства в організації.

У встановлений судом строк - 17.06.2024 (сформовано в системі «Електронний суд» 15.06.2024) позивач подав відповідь на відзив (а.с.114-118), у якій вказує, що:

- факт припинення членства відповідача не впливає на підсудність цієї справи, оскільки борг зі сплати членських внесків виник ще у період перебування відповідача у складі організації;

- набуття особою членства в громадській організації є підставою для виникнення прав і обов`язків, визначених статутом, у тому числі, зі сплати членських внесків у розмірі та в строки, визначені статутом та кошторисом;

- у зв`язку із запровадженням на території України карантину через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, а також через повномасштабне вторгнення на територію України на 2020-2022 роки, продовжено дію тарифів, що затверджені рішенням загальних зборів ГО «ТІЗ «Зелений Маєток» у формі протоколу від 16.02.2019 №39;

- рішенням загальних зборів ГО «ТІЗ «Зелений Маєток» у формі протоколу від 24.12.2022 №40 затверджено кошторис та визначений порядок розрахунків членських внесків на 2023 рік.

25.06.2024, з дотриманням строку, встановленого судом, відповідач подав через систему «Електронний суд» заперечення (а.с.121-124), у яких, спростовуючи доводи позивача, окрім вже зазначених у відзиві, вказує, що:

- протокол загальних зборів ГО «ТІЗ «Зелений Маєток» від 16.02.2019 №39 не може бути прийнятий як доказ затвердження відповідного кошторису та визначення членських внесків, оскільки такий протокол не підписаний головою правління, а частина вказаних у ньому осіб не могла бути присутня під час проведення зборів, а саме: п`ять осіб перебували за кордоном, одна особа померла, а інша особа ніколи такі збори не відвідувала, через вади здоров`я та похилий вік;

- кошторис на 2019 рік не є кошторисом витрат організації на своє утримання, оскільки усі послуги, витрати на які відображені в наданому позивачем кошторисі, фактично є послугами, що мали надаватись власникам земельних ділянок та садиб на підставі договорів про надання послуг;

- позивач не надав докази понесення витрат на утримання ГО «ТІЗ «Зелений Маєток» за період з 2019 року по 2023 роки;

- ревізійною комісією організації складено акт від 20.11.2018, яким зафіксовано порушення, виявлені під час перевірки, а саме встановлено, що вказані в кошторисі витрати спрямовані не на адміністративні та експлуатаційні потреби організації, а на обслуговування особистого майна членів правління, освітлення особистих ділянок таких осіб, ділянок загального користування державної та комунальної власності, встановлено порушення введення реєстру членів організації;

- позивачем не надано доказів інформування членів організації про встановлені правлінням внески у 2020-2023 роках.

01.07.2024 (сформовано в системі «Електронний суд» 30.06.2024) від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в обґрунтування якого відповідач вказує, що подання таких доказів зумовлено необхідністю підтвердити обставини, що викладені у запереченнях на відповідь на відзив (а.с.127-128).

Ухвалою від 08.07.2024, яка занесена до протоколу (а.с.139-141), судом витребувано у позивача оригінал заяви ОСОБА_1 від 15.08.2011, а в підготовчому засіданні на підставі ч.5 ст. 183 ГПК України оголошено перерву.

Підстави прийняття відповідних ухвал вказані в ухвалі від 17.07.2024 (а.с.155-160).

Ухвалою від 08.07.2024 позивача повідомлено про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 16:40 17.07.2024 (а.с.143).

Вказана ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 08.07.2024 о 16:55 (а.с.144).

17.07.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення до клопотання про долучення доказів від 30.06.2024, що за своє суттю є заявою про визнання поважними причин не подання у встановлений строк доказів, поданих з клопотанням, що надійшло до суду 01.07.2024.

В обґрунтування поважності не подання таких доказів у строк, визначений ч.3 ст.80 ГПК України, відповідач вказує, що необхідність подання таких документів зумовлена необхідністю спростувати доводи відповідача, що викладені у відповіді на відзив. Окрім того, відповідач вказав, що докази факту смерті ОСОБА_2 отримані вже після подання відзиву на позов.

Ухвалою від 17.07.2024 судом: прийнято відмову позивача від позову в частині стягнення 10 309грн основного боргу та закрито провадження у відповідній частині; повернуто ГО «ТІЗ «Зелений Маєток» з державного бюджету України частину судового збору, перерахованого відповідно до платіжної інструкції №2882 від 01.03.2024, а саме 264,15грн; прийнято заяву ГО «ТІЗ «Зелений Маєток» про зменшення позовних вимог: 3% річних - до 2 967,10грн; втрат від інфляції - до 10 034,10грн; задоволено клопотання ОСОБА_1 , включене до тексту додаткових пояснень від 17.07.2024, та визнано поважними причини неподання доказів у встановлений строк та прийнято докази, долучені до клопотання від 30.06.2024 (а.с.154-160).

Ухвалою, яка занесена до протоколу підготовчого засідання від 17.07.2024, продовжено строк підготовчого провадження на 12 днів, а у підготовчому засіданні оголошено перерву до 16:20 29.07.2024.

Строк підготовчого провадження продовжено судом на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, оскільки це необхідно для завершення вчинення всіх необхідних дій для належної підготовки справи до судового розгляду по суті, враховуючи прийняття додаткових доказів судом та заяви позивача про зменшення розміру заявлених вимог, а перерва у підготовчому засіданні оголошена на підставі ч.5 ст.183 ГПК України.

Ухвалою, яка занесена до протоколу від 29.07.2024, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2024 о 16:30 (а.с.165-167).

Підготовче провадження закрито на підставі п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, враховуючи виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України.

26.08.2024 судом на електронну адресу суду отримано клопотання відповідача в особі представника, що підписано електронним цифровим підписом про відкладення розгляду справи з підстав зайнятості представника в іншому судовому процесі та неможливості відповідача самостійно здійснювати захист своїх прав (а.с.170-171).

28.08.2024 судом відкладено розгляд справи на 23.09.2024 о 15:30, про що прийнято ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, на підставі ч.1 ст.216, п.2 ч.2 ст.202 ГПК України, зважаючи на клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, а також враховуючи, що це є першою неявкою позивача (його представника) в судове засідання з розгляду справи по суті з причин, що визнані судом поважними (а.с.170-171, 175).

З метою повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті, йому направлено ухвалу від 28.08.2024 (а.с.177), яка доставлена до електронних кабінетів його представників - адвокатів Мазія В.С., Цесельської І.В. 28.08.2024 о 21:45 та 29.08.2024 о 13:10 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (а.с.178,181).

23.09.2024 від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі з посиланням на те, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки не пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням, або припиненням діяльності громадської організації.

У судове засідання 23.09.2024 представник позивача не з`явився і про причини неявки суд не повідомив; про дату, час і місце засідання суду повідомлений належним чином, про що свідчить розписка його представника (а.с.176).

Відповідач в судовому засіданні підтримав заяву про закриття провадження у справі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає за необхідне задовольнити подану заяву та закрити провадження у справі, враховуючи наступне.

У даній справі судом встановлено, що рішенням загальних зборів членів ГО «ТІЗ «Зелений Маєток», оформленим протоколом від 06.04.2013 №29, затверджено нову редакцію статуту позивача (а.с.19-27; далі - статут).

Як визначено в преамбулі статуту позивача, ГО «ТІЗ «Зелений Маєток» - є громадською організацією, що об`єднує фізичних осіб, які є власниками земельних ділянок в с. Гора Бориспільського району Київської області, з метою здійснення та захисту законних прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів учасників у сфері володіння, користування і розпорядження належними учасникам земельними ділянками та розміщеними на них об`єктами нерухомого майна; організація здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України «Про громадські об`єднання», інших законодавчих та нормативно-правових актів України, а також згідно з цим статутом.

За змістом п.2.1 статуту ГО «ТІЗ «Зелений Маєток» метою діяльності організації є здійснення та захист законних прав та свобод, задоволення суспільних, економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів у сфері володіння, користування і розпорядження земельними ділянками та розміщеними на них об`єктами нерухомого майна.

Відповідно до п.3.1 статуту позивача організація є юридичною особою, непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку, відповідно до чинного законодавства України, має рахунки в установах банків, круглу печатку зі свої найменуванням, бланки і здійснює свою діяльність згідно з чинним законодавством України.

Положеннями п.4.1 статуту ГО «ТІЗ «Зелений Маєток» закріплено, що членами організації можуть бути особи, які є громадянами України, іноземцями чи особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 14-річного віку, мають у власності земельну ділянку, яка знаходиться на території організації, та виявили бажання брати участь у здійсненні цілей та завдань організації, визнають статут організації та дотримуються його вимог.

Згідно з п.4.21 статуту позивача основними обов`язками членів організації, зокрема, є: дотримання вимог статуту та виконання рішень загальних зборів членів організації та інших органів управління організації; своєчасна сплата вступних, членських, цільових та інших внесків у розмірах і в терміни, встановлені загальними зборами членів організації.

Пунктом 9.2 статуту ГО «ТІЗ «Зелений Маєток» визначено, що організація для виконання своєї статутної мети має право володіти, користуватися, розпоряджатися коштами та іншим майном, яке передане йому його членами, державою, набуте як членські, цільові, вступні внески, благодійні внески, набуте в результаті підприємницької діяльності організації, а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданих у користування та на інших підставах, не заборонених законом, у тому числі шляхом компенсації витрат, понесених організацією у зв`язку з виконанням своїх статутних завдань і цілей.

Кошти організації складаються з вступних внесків, членських внесків, цільових внесків, благодійних внесків, інших надходжень згідно з діючим законодавством (п.9.3 статуту).

У разі саморозпуску організації, як визначено п.12.6 статуту позивача, її майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об`єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об`єднанню, а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету.

Отже, позивач у справі створений у формі громадської організації, що діє у відповідності з положеннями вказаного статуту та чинного законодавства.

Порядок встановлення розмірів, складу і оплати внесків членами організації регламентується «Положенням про порядок сплати внесків та їх використання», що затверджено загальними зборами ГО «ТІЗ «Земелний маєток» від 30.12.2017 №37 (а.с.30-31; далі - положення) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пп.2.2 п.2 положення членські внески - це грошові кошти, розмір яких затверджено на річних загальних зборах, пропорційно площі земельної ділянки з розрахунку за один квадратний метр земельної ділянки, які періодично вносяться членами організації на адміністративні та експлуатаційні витрати організації.

Члени організації сплачують внески, передбачені цим положенням у розмірі, встановленому рішеннями загальних зборів членів організації шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок організації; оплата членських внесків здійснюється до 15 числа поточного місяця, або щоквартально з оплатою на початку кварталу (пп.6.1 п.6 положення).

Позивач стверджує, що відповідач набув статусу члена ГО «ТІЗ «Зелений Маєток» та у спірний період - з лютого 2019 року по липень 2023 року мав виконувати обов`язки по оплаті внесків.

Спір у даній справі виник у зв`язку із не виконанням відповідачем як членом громадської організації своїх обов`язків в частині сплати відповідних членських внесків.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що вказана справа має характер корпоративного спору, оскільки позивач є громадською організацією, а відповідач - її членом.

Однак, переданий спір не підлягає розгляду в господарському суді, враховуючи наступне.

Як визначеност.124 Конституції України: правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення;у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто, передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому належить розглядати визначену категорію справ.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто, сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст.20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (п.3 ч.1 ст.20 ГПК України).

Поняттю «корпоративні відносини» надано визначення ч.6 ст.961 ЦК України, в силу якої корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Як визначено ч.ч.1,2 ст.961 ЦК України: права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства; корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Отже, корпоративним спором є спір між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, що мають право на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь такої особи у відповідній юридичній особі), який пов`язаний із реалізацією своїх корпоративних прав, у т.ч. із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи.

Отже, спір, у разі його виникнення між учасниками юридичної особи, незалежно від їх виду (фізична або юридична особа), у т.ч. учасником, який вибув, або між таким учасником та відповідною юридичною особу, який виник з корпоративних відносин, підлягає розгляду господарським судом.

Так, критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є: по-перше, наявність у них спору приватноправового характеру, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).

Разом із цим, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно: суб`єктний склад та характер спірних правовідносин.

Однак, позивачем у даній справі є юридична особа, яка утворено у формі громадської організації і відповідно до її статуту дії на підставі Закону України «Про громадські об`єднання» (далі - Закон №4572-VI).

Згідно з положеннями ч.ч.1-3, 5 ст.1 Закону №4572- VI: громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів; громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка; громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи; громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу; громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Як встановлено пп.1,5 ч.1 ст.3 Закону №4572-VI громадські об`єднання утворюються і діють на відповідних принципах, одними із яких є: добровільність утворення та відсутність майнового інтересу їх членів (учасників).

Частиною 6 ст.3 Закону №4572-VI визначено, що відсутність майнового інтересу передбачає, що члени (учасники) громадського об`єднання не мають права на частку майна громадського об`єднання та не відповідають за його зобов`язаннями; доходи або майно (активи) громадського об`єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об`єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону №4572-VI членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути особи, визначені частиною першою статті 7 цього Закону, які досягли 14 років; вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом.

Згідно ст.11 Закону №4572-VI статут громадського об`єднання має містити відомості про: найменування громадського об`єднання та за наявності - скорочене найменування; мету (цілі) та напрями його діяльності; порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об`єднанні, права та обов`язки його членів (учасників); повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об`єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об`єднання, та її заміни (для громадських об`єднань, що не мають статусу юридичної особи); періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об`єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв`язку; порядок звітування керівних органів громадського об`єднання перед його членами (учасниками); порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об`єднання; порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання (у разі їх створення громадським об`єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); порядок внесення змін до статуту; порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об`єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону №4572-VI визначено, що громадське об`єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об`єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об`єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом. Частиною 3 цієї статті визначено, що у разі саморозпуску громадського об`єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням такого об`єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об`єднанню, а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету.

Таким чином, аналізуючи зміст затвердженого статуту ГО «ТІЗ «Зелений Маєток», а також положення Закону №4572-VI, слід дійти висновку, що вказаний спір не має ознак корпоративного, не пов`язаний із створення, діяльності, управління або припинення діяльності юридичної особи, отже, заявлені вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного, а не господарського судочинства.

Також, слід зазначити, що розглядаючи справу №911/27/24 за позовом цієї ж громадської організації - ГО «ТІЗ «Земельний Маєток» до іншого члена такої організації, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 05.09.2024 дійшов висновку про те, що позов відповідної організації до її члена щодо стягнення членських внесків не є корпоративним і підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Так, згідно з ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України): суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства; суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

В силу ч.4 ст.231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Порядок повернення судового збору, як визначено ч.2. ст.123 ГПК України, встановлюється законом.

Згідно п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Клопотань про повернення судового збору на момент прийняття ухвали судом від позивача не надходило, тому питання про повернення судового збору судом не вирішувалось.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.231, ст.ст.232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 30.09.2024.

Суддя А.Р. Ейвазова