Ухвала

від 14.10.2024 по справі 911/1063/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"14" жовтня 2024 р. м. Київ

Справа № 911/1063/24

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Громадської організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» до ОСОБА_1 про стягнення 48 574,47грн, за участі представників від:

позивача Бабанін А.М. (ордер АА №1439699 від 06.05.2024);

відповідача не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.09.2024 закрито провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України (т.1 а.с.194-202).

02.10.2024 до Господарського суду Київської області надійшла заява відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу (здана відділенню поштового зв`язку №71 м. Київ для відправлення до суду 27.09.2024 поштовим відправленням №0504060269252), до якої долучено докази направлення відповідної заяви з додатками Громадській організації «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» (далі - ГО «ТІЗ «Зелений маєток», позивач).

У поданій заяві ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ,, відповідач) просить суд стягнути з ГО «ТІЗ «Зелений маєток» 31 500грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (т.1 а.с.207-208).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2024: розгляд відповідної заяви призначено в судовому засіданні на 14.10.2024 о 14:00; позивачу встановлений строк для реалізації права на подання заперечень або заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з наданням доказів направлення копій позивачу 5 днів з дня отримання ухвали (т.1 а.с.229-231).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача та представника відповідача 03.10.2024 о 14:47, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.1 а.с.232-233).

08.10.2024 через систему «Електронний суд» у строк, встановлений судом, від ГО «ТІЗ «Зелений маєток» надійшли заперечення, у яких позивач просить зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу (т.1 а.с.240-242).

Позивач вважає розмір витрат відповідача неспівмірним із складністю справи та фактично виконаним обсягом робіт, а витрати у такому розмірі нерозумними та такими, що не є дійсно необхідними. Окрім того, позивач заявив, що причиною для звернення до суду в порядку саме господарського судочинства стала ухвала Бориспільського районного суду Київської області від 01.12.2023 у справі №359/11906/23 про відмову у відкритті провадження у справі в порядку цивільного судочинства.

В судове засідання 14.10.2024 представник відповідача не з`явився; про дату, час і місце судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали від 03.10.2024; у заяві від 07.10.2024 відповідач просив розглянути відповідне питання за відсутності свого представника (т.1 а.с.246).

Позивач в судовому засіданні підтримав подані ним заперечення про зменшення витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу виходить з наступного.

Як визначено ч.5 ст.130 ГПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є одним із принципів господарського судочинства згідно з п.12 ч.3 ст..2 ГПК України.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, що установлено ч.1 ст.123 ГПК України. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, як передбачено п.1 ч.3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Реалізація права на відшкодування судових витрат відбувається у порядку, визначеному ГПК України, який передбачає декілька етапів.

Так, згідно ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вказаною нормою установлено, що такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву; у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Спеціальною нормою ч.6 ст.130 ГПК України, яка визначає порядок відшкодування судових витрат у разі закриття провадження у справі, також установлено, що дотримання стороною вимог ч.8 ст.129 ГПК України є необхідною умовою вирішення питання про розподіл судових витрат судом.

Господарський процесуальний кодекс України визначає послідовність та час вчинення дій учасниками з метою реалізації права на відшкодування судових витрат, що відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідний порядок застосування визначений постановою Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі №910/18250/16, 19.08.2021 у справі №910/11547/19, 26.10.2022 у справі №911/3001/21, 22.12.2022 у справі №910/13060/21, 17.01.2023 у справі №922/4812/21, 09.01.2024 у справі №922/1253/23, 17.01.2024 у справі №910/2158/23, а також додатковою постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №916/1010/21, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

В силу ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У першій заяві по суті відзиві, відповідач повідомив, що його витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно становлять: 6 000грн підготовка та подання відзиву; 4 300грн участь в судових засіданнях в суді першої інстанції (за одне засідання) (т.1 а.с.86). До прийняття ухвали про закриття провадження у справі, представник відповідача в судовому засіданні 23.09.2024 заявив про намір подати заяву про компенсацію судових витрат з доказами їх понесення.

Після закриття провадження у даній справі в строк, визначений ч.8 ст.129 ГПК України (передані засобами поштового зв`язку 27.09.2024), відповідач надав докази у підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договір від 07.06.2024 №806 про надання правничої допомоги (далі договір; т.1 а.с.209-210); додаток №1 до договору (далі додаток №1; т.1 а.с.211); рахунки на оплату від 11.06.2024 №645, від 10.07.2024 №741, від 29.07.2024 №799, від 19.09.2024 №977 (т.1 а.с.212-215); квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки від 12.06.2024 №0.0.3698995483.1, від 12.07.2024 №70061871, від 29.07.2024 №0.0.3791680918.1, від 20.09.2024 №0.0.3897528765.1 (т.1 а.с.216-219); акти надання послуг від 12.06.2024 №501, від 12.07.2024 №582, від 29.07.2024 №674, від 20.09.2024 №675 (т.1 а.с.220-223).

Так, як визначено договором, АО «Кравець і Партнери» (далі АО) зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати замовнику правову допомогу за його запитом, а замовник - оплатити надані послуги (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору АО може надати, зокрема, наступні види послуг:

надання правничої інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності;

підготовка та подача заяв, скарг, клопотань, пояснень, заперечень, відзивів та будь-яких інших процесуальних чи непроцесуальних документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами без обмеження повноважень;

звернення до органів державної виконавчої служби, приватних виконавців або будь-яких інших органів, які здійснюють виконання судових рішень, в інтересах та/або від імені клієнта з метою здійснення будь-яких дій (подання заяв, скарг, клопотань, інших документів, ознайомлення з документами тощо);

інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Згідно з п.п.4.1-4.2, 4.4 договору: орієнтована вартість послуг за договором визначається у додатку №1 до даного договору; остаточна вартість послуг, наданих АО визначається в рахунку на оплату; оплата за цим договором здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту надання рахунку, виданого АО; сторони домовилися, що АО надає замовнику будь-які послуги за цим договором лише після оплати відповідного рахунку, виставленого за такі послуги; на підтвердження факту надання АО замовнику послуг відповідно до умов цього договору складається акт про надані послуги.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 07.06.2025 (п.7.1 договору).

Відповідно до додатку №1 (т.1 а.с.211), сторони договору АО та ОСОБА_1 узгодили вартість окремих видів послуг, що надаються АО відповідно до договору.

Згідно акта надання послуг від 12.06.2024 №501 (т.1 а.с.220) АО надані відповідачу послуги, загальна вартість яких становить 10 300грн, а саме:

підготовка та подача відзиву по справі №911/1063/24 - 6 000грн;

судове засідання: перша інстанція Господарський суд Київської області від 10.06.2024 - 4 300грн.

В якості доказів оплати наданих послуг відповідачем надано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 12.06.2024 №0.0.3698995483.1 на загальну суму 10 300грн (а.с.216).

Згідно акта надання послуг від 12.07.2024 №582 (т.1 а.с.221) АО надані послуги відповідачу, вартість яких оцінена у розмірі 8 300грн, а саме:

підготовка та подача заперечення - 4 000грн;

судове засідання: перша інстанція Господарський суд Київської області від 08.07.2024 - 4 300грн.

Надані послуги оплачені відповідачем, що підтверджено квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки від 12.07.2024 №70061871 на загальну суму 8 300грн (а.с.217).

Згідно акта надання послуг від 29.07.2024 №674 (т.1 а.с.222) АО надані послуги, узгоджена вартість яких становить 8 600грн, а саме:

судове засідання: перша інстанція Господарський суд Київської області від 17.07.2024 - 4 300грн;

судове засідання: перша інстанція Господарський суд Київської області від 29.07.2024 - 4 300грн.

В якості доказів оплати наданих послуг відповідачем надано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 29.07.2024 №0.0.3791680918.1 на загальну суму 8 600грн (а.с. 218).

Згідно акта надання послуг від 20.09.2024 №675 (т.1 а.с.223) АО надані послуги, вартість яких узгоджена сторонами договору у розмірі 4 300грн, а саме:

судове засідання: перша інстанція Господарський суд Київської області від 23.09.2024 4 300грн.

В якості доказів оплати наданих послуг відповідачем надано квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 20.09.2024 №0.0.3897528765.1 на загальну суму 4 300грн (т.1 а.с.219).

У вирішенні питання щодо відшкодування відповідачу відповідних витрат у загальному розмірі 31 500грн, які він поніс на оплату професійної правничої допомоги, суд виходить з наступного.

Із змісту положень ч.5 ст.130 ГПК України вбачається, що відповідач має право на компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, які спричинені необґрунтованими діями позивача.

Таким чином, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень ч.5 ст.130 ГПК України, оскільки вказана норма є спеціальною (така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, від 09.07.2019 у справі №922/592/17, від 26.04.2021 у справі №910/12099/17, від 30.07.2024 у справі №922/2992/23; додаткових ухвалах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №910/14162/17, від 12.07.2021 у справі №903/317/20, від 12.07.2021 у справі №903/254/20, від 23.07.2021 у справі №910/13025/19).

Однією із умов для компенсації особі (одній стороні) здійснених нею витрат, пов`язаних з розглядом справи, є необґрунтовані дії іншої сторони, що і зумовили відповідні витрати під час розгляду справи та пов`язані з цим розглядом (аналогічна за змістом позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2024 у справі №922/2992/23).

Суд враховує, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями не можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав.

Водночас, на відповідача як особу, яка вимагає відшкодування понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги у зв`язку із закриттям провадження у справі, покладений обов`язок у відповідності з ст.74 ГПК України довести, що позивачем вчинено певні необґрунтовані дії під час розгляду справи.

Однак, відповідач не лише не доводить відповідних обставин, а навіть на них не посилається у поданій ним заяві. При цьому, судом не встановлено, що позивач діяв недобросовісно або систематично протидіяв розгляду справи, зловживав процесуальними правами, вчиняв дії щодо затягування розгляду справи тощо. Поряд з цим, питання обґрунтованості заявлених вимог буде вирішуватись компетентним судом, у разі звернення позивача з відповідним позовом, оцінка обґрунтованості заявлених вимог, наявності підстав для їх задоволення судом не здійснювалась, оскільки спір не розглянутий по суті.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат у разі закриття провадження у справі можливе саме у випадку необґрунтованості дій позивача та звертала увагу на те, що сам по собі факт закриття провадження у справі не є підставою для компенсації витрат за рахунок позивача, оскільки не підтверджує ні відсутність спору позивача з відповідачем, ні відсутність предмету спору, ні свідоме порушення позивачем правил суб`єктної юрисдикції та не свідчить про наявність безумовних підстав для компенсації судових витрат відповідачу (постанова від 18.12.2019 у справі №640/1029/18; ухвали від 07.07.2020 у справі №906/961/17 від 08.07.2020 у справі №810/3711/18).

Саме лише подання позову у даній справі, провадження у якій закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, не може свідчити про необґрунтованість дій позивача та пред`явлення ним завідомо необґрунтованого позову. Подання позовної заяви та ініціювання судового процесу позивачем, не може розцінюватися судом як неправомірні дії позивача, який вважає, що його права порушені відповідачем шляхом несплати членських внесків.

Суд вважає за необхідне зазначити, що поняття «необґрунтована дія позивача» не тотожне поняттю «необґрунтований позов», адже, законодавець свідомо визначив, як підставу для компенсації відповідних витрат саме дію позивача, яка є необґрунтованою, а не заяву по суті спору позов (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 910/5911/22).

У даному випадку звернення позивача з даним позовом саме в порядку господарського судочинства обумовлено відмовою у прийнятті до розгляду у порядку цивільного судочинства тотожного позову ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01.12.2023, що прийнята у справі №359/11906/23 за позовом ГО «ТІЗ «Зелений маєток» до ОСОБА_1 про стягнення членських внесків (т.1 а.с.244-245)..

Водночас, під час розгляду справи №911/1063/24 Господарським судом Київської області враховано судова практику розгляду такої категорії спорів, у т.ч. за позовом цього ж позивача до іншого члена такої організації з аналогічним предметом спору, що вбачається з постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2024 у справі №911/27/24, де суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов відповідної організації до її члена щодо стягнення членських внесків підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, зміна судової практики з розгляду такої категорії спорів в процесі розгляду справи №911/1063/24 не може свідчити про неправомірні дії позивача, оскільки така особа діяла, враховуючи висновки суду в іншій справі.

Окрім того, судом не встановлені й обставини, які б свідчили про порушення або обмеження прав відповідача, у зв`язку із поданням такого позову.

Враховуючи викладене, а також те, що судом не встановлено необґрунтованих дій позивача, що призвели до понесення відповідачем відповідних витрат, що заявлені до відшкодування, підстав для покладення на позивача витрат у розмірі 31 500грн, понесених відповідачем на оплату професійної правничої допомоги у даній справі, не має, а відтак заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо покладення на Громадську організацію «Товариство індивідуальних забудовників «Зелений маєток» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 31 500грн.

2. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів в порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 17.10.2024.

Суддя А.Р. Ейвазова