Ухвала

від 01.10.2024 по справі 908/713/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/713/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2024

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.02.2024

у справі № 908/713/20

за заявою Комунального підприємства "Водоканал"

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.02.2024, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2024, у справі № 908/713/20 скаргу боржника (вх. № 23466/08-08/23 від 03.11.2023 року) на бездіяльність розпорядника майна залишено без задоволення; скаргу кредитора ОСОБА_1 (вх. № 26771/08-08/23 від 13.12.2023 року) на дії розпорядника майна залишено без задоволення; звіт арбітражного керуючого - розпорядника майна ТОВ "Грааль" (вх. № 26756/08-08/23 від 13.12.202023року) прийнята до відома; зобов`язано надати суду: учасникам провадження - заперечення (при наявності) на клопотання КП "Водоканал" (вх. № 26646/08-08/23 від 12.12.2023 року) про перехід до ліквідаційної процедури; боржнику - баланс ТОВ "Грааль" на 31.12.2023 року та на 19.02.2024 року, розшифровку дебіторської заборгованості; підсумкове судове засідання відкладено.

09.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.02.2024 у справі №908/713/20.

Здійснивши перевірку касаційної скарги ОСОБА_1 та доданих до неї матеріалів, Суд дійшов висновку, що в прийнятті касаційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, в редакції на момент прийняття судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови та винесення судом касаційної інстанції цієї ухвали передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений в частині 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Предметом касаційного оскарження є постанова Центрального апеляційного господарського суду від 03.09.2024, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.02.2024 у справі №908/713/20 за розглядом скарги на дії розпорядника майна, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Такого ж висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 14.11.2023 у справі №922/3766/16, від 06.11.2023 у справі №903/477/22, від 26.12.2022 у справі №927/587/20, від 16.08.2022 у справі № 903/6/13-г, від 27.04.2022 у справі №916/1601/20.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.02.2024 за розглядом скарги на дії розпорядника майна у справі №908/713/20 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 908/713/20 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Центрального апеляційного апеляційного господарського суду від 03.09.2024 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.02.2024 у справі №908/713/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді С.В. Жуков

В.Я. Погребняк