Постанова

від 02.10.2024 по справі 908/713/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2024 року м.Дніпро Справа № 908/713/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Чередка А.Є., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.

представники сторін:

від скаржника Мартиненко Костянтин Ігорович - представник ТОВ "Грааль" та ОСОБА_2 ;

арбітражний керуючий Загрія Роман Олегович - розпорядник майна ТОВ "Грааль";

кредитор ОСОБА_3 , представник КП "Водоканал";

інші представники сторін у судове засідання не з`явились

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" на постанову господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 року (повний текст складено 11.03.2024року) у справі № 908/713/20 (суддя Черкаський В.І.)

кредитори:

1. Комунальне підприємство "Водоканал" (вул. Святого Миколая, 61, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 03327121, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

2. Приватне підприємство "Піранья" (вул. Фортечна, 53, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 36969393, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

3. Концерн "Міські теплові мережі" (бул. Гвардійський, 137, м. Запоріжжя, 69091, код ЄДРПОУ 32121458, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

4. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Грааль" (вул. Руставі, 12, м. Запоріжжя, 69093, код в ЄДР 32119653, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

розпорядник майна - Загрія Р.О. (а/с 107, м. Запоріжжя, 69019, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 року у справі № 908/713/20 клопотання боржника (вх. № 5062/08-08/24 від 04.03.2024 року) залишено без задоволення.

Клопотання розпорядника майна (вх. № 26757/08-08/23 від 13.12.2023 року) задоволено.

Звіт розпорядника майна (вих. № 02-43/85 від 04.12.2023 року) затверджено.

Клопотання КП "Водоканал" (вх. № 26646/08-08/23 від 12.12.2023 року) задоволено.

Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Грааль" (вул. Руставі, 12, м. Запоріжжя, 69093, код в ЄДР 32119653) банкрутом.

Припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Загрії Р.О.

Відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" (вул. Руставі, 12, м. Запоріжжя, 69093, код в ЄДР 32119653) призначено арбітражного керуючого Загрію Романа Олеговича (свідоцтво Міністерства юстиції України № 501 від 09.04.2013, поштова адреса: а/с 107, м. Запоріжжя, 69019, ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Оприлюднено на офіційному веб-сайті Верховного Суду на веб - порталі "Судова влада України" в мережі Інтернет повідомлення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" (вул. Руставі, 12, м. Запоріжжя, 69093, код в ЄДР 32119653) банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури наступного змісту: "Господарським судом Запорізької області (вул. Гетьманська, 4, м. Запоріжжя, 69001) визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Грааль" (вул. Руставі, 12, м. Запоріжжя, 69093, код в ЄДР 32119653). Дата визнання боржника банкрутом - 05.03.2024. Ліквідатор боржника - арбітражний керуючий Загрія Роман Олегович (свідоцтво Міністерства юстиції України № 501 від 09.04.2013, поштова адреса: а/с 107, м. Запоріжжя, 69019, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ). Відомості про судове рішення, на підставі якого здійснено офіційне оприлюднення повідомлення - постанова господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 № 908/713/20".

Скасовані арешти, накладені на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" (вул. Руставі, 12, м. Запоріжжя, 69093, код в ЄДР 32119653) та інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута.

Зобов`язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника - 12 місяців.

Постанова мотивована наступними доводами:

- відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів № 2 від 11.12.2023 року схвалено звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат в рамках справи № 908/713/20 за період з 25.10.2023 року - 11.12.2023 року. Виплату провести за рахунок грошових коштів одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності;

- відповідно до протоколів зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів № 2 від 11.12.2023 року на цьому засіданні розпорядник майна звітував за проведену роботу, повідомив про проведений аналіз фінансово - господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення наявності або відсутності ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти шляхів виходу з кризового стану боржника. Запропонував кредитору проголосувати за наступну процедуру;

- зборами комітету кредиторів (протокол № 2 від 11.12.2023 року) після заслуховування розпорядника майна про здійснені в процедурі заходи було прийнято рішення звернутись до господарського суду Запорізької області із клопотанням про визнання ТОВ "Грааль" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

- відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів № 2 від 11.12.2023 року визначено кандидатуру арбітражного керуючого Загрія Р.О. на виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль". Також, зобов`язано КП "Водоканал" підготувати за підписати клопотання про визнання ТОВ "Грааль" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури;

- 13.12.2023 року арбітражним керуючим Загрія Р.О. подано до суду заяву № 02-43/91 від 12.12.2023 року, якою надано згоду на призначення його ліквідатором у справі.

Суд дійшов висновку, що розпорядником майна вжито достатніх та всіх можливих заходів для з`ясування необхідної інформації про боржника та про його майновий стан. Жодних доказів можливості відновлення платоспроможності боржника суду не надано.

Суд зазначив, що основним видом діяльності боржника є надання в оренду і експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Задоволення боржником кредиторських вимог від реалізації нерухомого майна боржника є неможливим, оскільки єдиним активом боржника є гуртожиток, дія мораторію на відчуження спірного гуртожитку позбавляє кредиторів ТОВ "Грааль" можливості задовольнити їх вимоги за рахунок продажу цього нерухомого майна.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ "Грааль" та кредитор ОСОБА_2 оскаржили її в апеляційному порядку.

Доводи, які зазначають апелянти в обґрунтування скарг, зводяться до наступного:

- постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права - ст. 44 КУзПБ, а саме - без проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника, який розпорядник майна зобов`язаний був провести виключно особисто, без залучення сторонніх організацій;

- суд не врахував фактичні обставини справи щодо не проведення розпорядником майна аналізу фінансово-господарського стану, які встановлені у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023 року та постанові Верховного Суду від 16.01.2024 року;

- судом було неправильно застосовано п. 3 Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Також, за доводами апелянта ОСОБА_2 , постанова суду винесена неповноважним складом суду в порушення ст. 35 ГПК України, оскільки суд безпідставно відмовив йому в задоволенні скарги на бездіяльність арбітражного керуючого Загрії Р.О. і безпідставно відмовив ОСОБА_2 в задоволенні заяви про відвід.

Також цей скаржник звертає увагу апеляційного суду на те, що наявний у матеріалах справи № 908/713/20 звіт ПП "Центр антикризових технологій" від 23.11.2023 року щодо оцінки фінансово-господарського стану боржника, не являється належним та допустимим доказом неплатоспроможності боржника, оскільки в ньому відсутня інформація щодо наявності у боржника ще одного активу - окремого житлового приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 297676323101, загальною площею 34.4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належить боржнику на праві власності на підставі свідоцтва про право власності серії та номер: 18070410, виданого 20.02.2014 року, видавник: Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції Запорізької області.

Скаржник зазначає, що належність боржнику на праві власності житлового приміщення підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна номер 368854892 від 07.03.2024 року.

За доводами апелянта ТОВ "Грааль" в апеляційній скарзі стверджується про те, що 04.03.2024 року боржник заявляв клопотання в даній справі про відкладення підсумкового засідання, призначеного на 05.03.2024 року (у зв`язку з перебуванням в суді апеляційної інстанції скарг ТОВ "Грааль" та ОСОБА_2 на дії розпорядника майна), яке було незаконно залишено без задоволення, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Апелянти просять скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 року у справі № 908/713/20, справу направити до господарського суду Запорізької області на стадію розпорядження майном.

Арбітражний керуючий Загрія Р.О у відзиві на апеляційні скарги спростовує їх доводи, вважає оскаржувану постанову такою, що ухвалена відповідно до норм матеріального та процесуального права і звертає увагу суду на те, що процедура розпорядження майном боржника триває з 11.06.2020 року, в той час, як відповідно до ч.2 ст.44 КУзПБ процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Просить обидві апеляційні скарги залишити без задоволення як необґрунтовані.

Комунальне підприємство "Водоканал" також надало суду відзиви на апеляційні скарги ТОВ "Грааль" та ОСОБА_2 . Вважає, що підстави для скасування постанови відсутні, доводи апеляційних скарг спростовуються матеріалами справи.

Інші учасники справи відзив на апеляційні скарги не надали, участь представника у судове засідання не забезпечили.

Відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина перша статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що обидві апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

З матеріалів справи вбачається, що комунальне підприємство "Водоканал" звернулося до господарського суду Запорізької області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" .

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.03.2020 року прийнято вказану заяву про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" до розгляду та призначено підготовче засідання суду.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2020 року, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль". Визнано грошові вимоги кредитора до боржника у розмірі 626 873,54 грн основного боргу. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Колошина Вадима Петровича. Зобов`язано розпорядника майна Колошина В.П. вчинити певні дії. Призначено попереднє засідання суду.

Ухвалою господарського суду у даній справі від 25.11.2021 року, зокрема, заяву арбітражного керуючого Колошина В.П. про відсторонення його від виконання ним обов`язків розпорядника майна боржника задоволено. Відсторонено арбітражного керуючого Колошина В.П. від виконання повноважень розпорядника майна у справі №908/713/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль". Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Загрію Романа Олеговича. Зобов`язано розпорядника майна боржника Загрію Р.О. вчинити певні дії.

Відповідно до звіту розпорядника майна від 04.02.2022 року №02-43/66 розпорядником майна сумісно з керівником ТОВ "Грааль" було проведено повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів в касі, цінних паперів та бланків суворої звітності, розрахунків з дебіторами та кредиторами, незавершеного будівництва, незавершеного капітального будівництва та незавершеного ремонту з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 20.12.2021 року.

Внаслідок проведеної інвентаризації встановлено, що до основних засобів боржника належить гуртожиток (літ. А-5) за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 5 768, кв.м, частка власності 759/1000, а також обліковується дебіторська заборгованість за товари, роботи та послуги у розмірі 3 044 237,99 грн та кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги у розмірі 3 229 240,74 грн.

Крім того, листом від 27.09.2022 року керівник ТОВ "Грааль" надав довідку про дебіторську заборгованість станом на 01.09.2022 року, яка становить 3 901 954,14 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 року у даній справі провадження у справі №908/713/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" закрито.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована посиланням на відсутність ознак неплатоспроможності товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль".

Постановою Центрального апеляційного господарського суду у даній справі від 13.09.2021 року ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 року скасовано, справу №908/713/20 передано до господарського суду для подовження розгляду на стадію розпорядження майном.

За результатом повторного розгляду справи суд прийняв оскаржувану постанову.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

За змістом частини першої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу.

Частиною третьою статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розпорядник майна зобов`язаний, серед іншого, проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство.

Аналіз положень статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, які визначені положеннями статтею 6 Кодексу України з процедур банкрутства, з застосуванням судового розсуду (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі № 915/1261/16, від 12.10.2021 року у справі № 916/3619/19).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Кодексом України з процедур банкрутства, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Водночас, у будь-якому випадку, завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства (неплатоспроможності) та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі.

Наведений висновок про обов`язок господарського суду щодо встановлення у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника також узгоджуються з приписами частини восьмої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (на підставі якої вже було закрито провадження у цій справі про банкрутство ТОВ "Грааль"), згідно якої господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника.

Для встановлення неоплатності боржника (за статтею 205 Господарського кодексу України - недостатності майна для задоволення вимог кредиторів) суд з`ясовує його актив і пасив та співставляє дані обох величин. Рішення суду не може ґрунтуватись лише на клопотанні комітету кредиторів. Суд повинен встановити неплатоспроможність боржника шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, що передбачені у процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном.

Системний аналіз норм Кодексу України з процедур банкрутства та Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України 19.01.2006 року № 14 (у редакції наказу Міністерства економіки України 26.10.2010 року № 1361), дає підстави для висновку, що виявлення господарським судом у підсумковому засіданні ознак неплатоспроможності боржника відбувається на підставі дослідження та правової оцінки доказів, що містяться у матеріалах справи, зокрема Звіту розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника, фінансової звітності боржника (балансу підприємства (звіту про фінансовий стан), звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів) тощо.

Звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан божника має містити відомості про актив боржника; такий звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), на підставі якого кредитори приймають рішення про введення наступної судової процедури, у подальшому відомості про фінансово-майновий стан боржника (актив) має бути предметом розгляду у судовому засіданні у справі про банкрутство.

Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом в порядку статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства реєстру вимог кредиторів.

Якщо встановлення пасиву боржника відбувається у попередньому засіданні суду, то остаточна правова оцінка активу і пасиву боржника та можливість відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом надається у підсумковому засіданні суду з огляду на перебування провадження у справі у процедурі розпорядження майном боржника.

Вирішуючи у підсумковому засіданні питання ухвалення одного із судових рішень, передбачених частиною третьою статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства, посилаючись на пріоритетність відновлення платоспроможності боржника над його ліквідацією, судам доцільно дослідити як об`єктивну, так і суб`єктивну складові діяльності боржника.

Об`єктивна складова діяльності боржника полягає в аналізі наявних у боржника активів, економічної доцільності та ефективності їх використання у розрізі можливості погашення наявного боргу перед конкурсними кредиторами.

Суб`єктивна складова діяльності боржника зводиться до аналізу поведінки боржника, яка повинна бути максимально відкритою відносно конкурсних кредиторів і спрямована на пошук реальних шляхів погашення боргу перед ним до моменту введення ліквідаційної процедури.

Матеріали справи свідчать про те, що загальна сума грошових вимог кредиторів до боржника, визнаних судом та включених до реєстру вимог кредиторів, складає 3 229 238,74 грн.

Дослідження об`єктивної складової у цьому випадку дає підстави дійти висновку, що єдиним активом боржника є нерухомість - 759/1000 гуртожитку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Основним видом діяльності боржника є 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до частини першої та другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, з урахуванням доводів обох апеляційних скарг про неналежне встановлення судом першої інстанції фінансово-господарського стану боржника, який розпорядник майна зобов`язаний був провести виключно особисто, без залучення сторонніх організацій, вважає необхідним звернути увагу на наступне:

Згідно пункту 5 частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов`язаний проводити аналіз фінансового-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника.

Аналіз фінансово-господарського стану боржника проводиться розпорядником майна на підставі Наказу Міністерства економіки України від 19.01.2006 року "Про затвердження Методичних рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства" (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Методичних рекомендації основними джерелами інформації для проведення аналізу, зокрема, є: установчі документи підприємства, засновницький договір, статут, а також довідки про включення до ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію, реєстр власників акцій (за наявності): баланс підприємства, для суб`єктів малого підприємства - форма No 1М; звіт про фінансовий результат (форма No 2), для суб`єктів малого підприємства - (форма No 2М); звіт про рух грошових коштів (форма No3); звіт про власний капітал (форма No4); примітки до річної фінансової звітності (форма No 5); звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) (форма No11-03); обстеження технологічних інновацій промислового підприємства (форма No 1-іновація); звіт про фінансові результати і дебіторську і кредиторську заборгованість (форма No 1-Б); звіт з праці (форма No 1ПВ); інше.

Оцінка документів, визначених у пункті 1 розділу ІІ Методичних рекомендацій, здійснюється за останні три календарні роки до дня відкриття провадження у справі про банкрутство.

Скасовуючи ухвалу господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 року у справі № 908/713/20, за змістом якої суд закрив провадження у справі №908/713/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" з посиланням на відсутність ознак неплатоспроможності боржника, суд апеляційної інстанції в постанові від 13.09.2023 року зазначив про те, що господарським судом не досліджено обставин на предмет встановлення спроможності боржника погасити заборгованості перед кредиторами; що суд не провів аналіз дійсного фінансово-господарського стану боржника, який не було здійснено розпорядником майна у зв`язку з ненаданням боржником відомостей за останні 3 роки; відсутність прояву боржником добросовісної поведінки щодо виконання зобов`язання, зважаючи на факт прострочення кредиторської заборгованості, зокрема перед КП "Водоканал" з 2010 року.

Також суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до звіту розпорядника майна від 04.02.2022 року №02-43/66 розпорядником майна сумісно з керівником ТОВ "Грааль" було проведено повну інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів в касі, цінних паперів та бланків суворої звітності, розрахунків з дебіторами та кредиторами, незавершеного будівництва, незавершеного капітального будівництва та незавершеного ремонту з перевіркою їх фактичної наявності та документального підтвердження станом на 20.12.2021 року.

Як свідчать матеріали справи, листом № 02-43/392 від 08.12.2021 року у керівника ТОВ "Грааль" арбітражним керуючим відповідно до Методичних рекомендації було запитано фінансово-бухгалтерські документ за період 2017-2021років.

Однак, запит № 02-43/392 від 08.12.2021 року боржником було залишено без розгляду, документи за цим запитом не надано, що також підтверджується самим боржником.

В той же час, товариством боржника було надано за супровідним листом № 26 від 03.12.2021 року, який отримано розпорядником майна 07.12.2021 року, копію фінансової звітності лише за 2020 рік, довідку про дебіторську заборгованість станом на 31.01.2022 року, копію звіту про оцінку майна станом на 14.12.2021року.

Також, розпорядником майна Загрія Р.О. було направлено запит арбітражному керуючому Колошину В.П., попередньому розпоряднику майна боржника (період з 11.06.2020 року по 25.11.2021 року), з вимогою передати копії документів відносно боржника - ТОВ "Грааль", отриманих за час виконання повноважень розпорядника майна.

Листом № 01-29/658 від 24.01.2022 року арбітражний керуючий Колошин В.П. повідомив наступне:

На всі звернення та прохання розпорядника майна до боржника було надано лише: копію фінансової звітності за 2019, 2020 роки, а також довідку про дебіторську заборгованість станом на 01.11.2021року, а засобами електронного зв`язку надано довідку про дебіторську заборгованість станом на 01.07.2021року, 01.08.2021року та 01.09.2021року.

У зв`язку з ненаданням керівником боржника звітності за останні три роки до відкриття справи про банкрутство № 908/713/20, розпорядником майна не було проведено аналіз фінансового-господарського стану ТОВ "Грааль", про що було повідомлено збори (комітет) кредиторів, які відбулись 29.09.2022 року, а також господарський суд Запорізької області (у звіті розпорядника майна № 02-43/66 від 04.10.2023 року по справі № 908/713/20).

Згідно з частини першої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Задля досягнення наведеної мети розпорядник майна зобов`язаний, зокрема: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника; виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість (частина третя статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами.

На підставі пункту четвертого частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства для проведення аналізу фінансово-господарського стану розпорядником майна було залучено на договірних засадах ПП "Центр антикризових технологій" (договір № 03/42 від 20.11.2023 року).

23.11.2023 року було отримано від ПП "Центр антикризових технологій" Звіт за результатами аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення наявності або відсутності ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти шляхів виходу з кризового стану ТОВ "Грааль".

Зазначений висновок було направлено всім учасникам справи № 908/713/20 про банкрутство, в тому числі самому боржнику.

Згідно інформації, відображеної у Звіті від 04.12.2023 року №02-43/84, розпорядником майна було визначено основні відомості щодо боржника, реєстрову кредиторську заборгованість, майнові активи, результати проведених інвентаризацій майна та проведення аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника (зокрема, розмір дебіторської та кредиторської заборгованості), а також визначено розмір винагороди арбітражного керуючого та понесені витрати.

Відповідно до висновків Звіту, розпорядником майна було встановлено, що поточна неплатоспроможність ТОВ "Грааль" зумовлена в значній мірі об`єктивними, а не суб`єктивними факторами, такими, зокрема, як спад кон`юктури в економіці в цілому, зменшення купівельної здатності населення та суб`єктів господарювання внаслідок знецінення обігових коштів, а також їх дефіциту, відмови контрагентів від пролонгації договорів про співпрацю, нестабільності фінансового і валютного ринків та ін.

Також, згідно Звіту від 04.12.2023 року №02-43/85, розпорядником майна Загрія Р.О. було нараховано грошову винагороду у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Грааль" за період з 25.10.2023 року по 11.12.2023 року, яка складає 31 770,95 грн., а також понесені витрати у розмірі 5000 грн. на проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника.

Згідно висновків Звіту від 23.11.2023 року фінансовий стан ТОВ "Грааль", у якого на початку та в кінці звітного періоду присутні ознаки поточної неплатоспроможності, відповідає законодавчому визначенню боржника, який неспроможний виконати свої грошові зобов`язання перед кредиторами.Виявлені всі ознаки критичної неплатоспроможності ТОВ "Грааль", які відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства. За підсумками останнього звітного періоду, в якому кредиторами буде прийнято рішення про перехід до наступної судової процедури у справі про банкрутство ТОВ "Грааль" (станом на 31.12.2020 року) фінансовий результат господарської діяльності був нульовим, показники покриття, забезпечення власними засобами та автономії за проаналізований період значно менші за нормативи, тобто, виявлені всі ознаки понадкритичної неплатоспроможності ТОВ "Грааль", коли задоволення вимог кредиторів можливо тільки в ліквідаційній процедурі.

Як вказано вище, тлумачення положень Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство встановлюється господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов`язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини третьої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 908/2755/19, від 23.12.2021 року у справі № 924/1155/18, від 25.05.2023 року у справі № 902/207/22).

Обов`язок арбітражного керуючого проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію передбачений також пунктом третім частини другої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства.

Тобто, норми Кодексу України з процедур банкрутства не встановлюють імперативного обов`язку арбітражного керуючого проводити зазначений аналіз виключно особисто. Натомість, пункт четвертий частини першої статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства передбачає право арбітражного керуючого залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації.

Законодавець наділяє арбітражного керуючого широким колом прав та обов`язків, втім потреба у спеціальних знаннях зумовлює необхідність у залученні для виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізованих організацій. Таке застосування інституту договірного представництва забезпечує додаткову оптимізацію при виконанні повноважень арбітражного керуючого і визначається в кожному конкретному випадку залежно від специфіки та змісту необхідної інформації та професійних знань.

Крім того, правомірність залучення арбітражним керуючим спеціалізованих організацій, які володіють вузьким колом знань у сфері аудиту на договірних засадах підтверджується судовою практикою, зокрема, постановами Верховного Суду від 10.08.2023 року у справі № 916/1507/21, від 15.06.2023 року у справі № 927/149/22, від 29.06.2023 року у справі № 923/1054/15, від 01.06.2021 року у справі №911/2243/18, від 19.10.2022 року у справі № 927/50/20, від 18.05.2023 року у справі № 923/954/20, від 14.05.2019 року у справі № 914/2618/16.

Таким чином, розпорядником майна не було порушено визначеного Кодексом України з процедур банкрутства обов`язку щодо проведення та подання до господарського суду Запорізької області аналізу фінансово-господарського стану боржника, а саме абзацу п`ятого частини третьої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, на які посилається скаржник. Залучення розпорядником майна на договірних засадах ПП "Центр антикризових технологій" до виконання Звіту від 23.11.2023 року жодним чином не порушує норми діючого законодавства України.

Доводи обох апелянтів про те, що вказаний Звіт не є належним та допустимим доказом неплатоспроможності боржника, оскільки в ньому, ніби-то, відсутня інформація щодо дійсного фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника, а також його становища на ринках, є безпідставними, оскільки метою проведення ПП "Центр антикризових технологій" аналізу було саме фінансово-господарський стан боржника, його інвестиційна та інша діяльність, становище на ринках з метою виявлення наявності або відсутності ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти шляхів виходу з кризового стану.

Тобто, Звіт від 23.11.2023 року є результатом проведення вказаних досліджень, які були спрямовані на встановлення дійсного стану боржника на підставі матеріалів та документів, наданих боржником - ТОВ " Грааль" (стор. 3 Звіту).

Колегією суддів встановлено, що зборами кредиторів (протокол № 1 від 29.09.2022 року) розгляд питання про прийняття рішення щодо наступної процедури банкрутства: схвалення плану санації та клопотання перед судом про введення процедури санації боржника або звернення до суду із клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, було відкладено.

29.09.2022 року на засіданні комітету кредиторів, на яких був присутній ОСОБА_4 - керівник ТОВ "Грааль", розглядався звіт арбітражного керуючого - розпорядника майна у справі № 908/713/20 за період 25.11.2021 року - 29.09.2022 року. Рішенням комітету кредиторів (протокол № 1 від 29.09.2022 року) роботу розпорядника майна за період вказаний період визнано задовільною.

Колегія суддів звертає увагу, що наданий боржником висновок про вартість майна станом на 27.09.2022 року було надано розпорядником майна ТОВ "Грааль" Приватному підприємству "Центр антикризових технологій", що підтверджується текстом звіту (сторінка 4 Звіту).

У Звіті за результатами аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "Грааль" була надана оцінка висновку про вартість частки 759/1000 гуртожитку /Літ. А-5/ за адресою: АДРЕСА_2, станом на 27.09.2022 року (сторінки 15-16 Звіту).

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2023 року у справі №908/713/20 (908/1472/20) встановлено, що будівля по АДРЕСА_2 у її визначенні є гуртожитком, такий статус будівлі (часток) не змінювався.

Гуртожиток збудований до 01.12.1991 року, (введений в експлуатацію в 1973 році), будівництво здійснювалось за кошти державного підприємства, гуртожиток був включений до статутного капіталу створеного в процесі корпоратизації ВАТ "Запорізький арматурний завод", надалі цим Товариством гуртожиток переданий в якості внеску до статутного фонду ТОВ "Грааль".

У постанові Центрального апеляційного господарського суду від 13.04.2023 року у справі №908/713/20 (908/1472/20) зазначено, що гуртожиток, включений до статутного капіталу ТОВ "Грааль", може бути переданий до територіальної громади на компенсаційній основі або на частково-компенсаційній основі.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, частка 759/1000 гуртожитку /Літ. А-5/ за адресою: АДРЕСА_2 не може бути реалізована як актив, за ціною, визначеною у висновку про вартість майна від 27.09.2022 року, а підлягає переданню до територіальної громади на компенсаційній основі або на частково-компенсаційній основі. Інших активів боржник не має.

Статтею 44 Кодексу України з процедур банкрутства зазначено, що під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.11.2023 року підсумкове судове засідання у справі № 908/713/20 призначено на 14.12.2023 року об 12¬00, зобов`язано розпорядника майна надати рішення зборів кредиторів/комітету кредиторів щодо подальших процедур.

Відповідно до частини першої та другої статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі.

До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, на виконання статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства та ухвали господарського суду Запорізької області від 15.11.2023 року розпорядником майна було призначено збори (комітет) кредиторів.

Всім учасникам справи № 908/713/20 завчасно було направлено звіти розпорядника майна та аналіз фінансово-господарського стану.

В звіті розпорядника майна міститься інформація про майновий стан боржника, в тому числі про наявність частки 759/1000 гуртожитку /Літ. А-5/ за адресою: АДРЕСА_2, а також інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість станом на 01.11.2023 року.

Згідно з частиною п`ятою статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: 1) визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; 2) дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; 3) схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; 5) обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень; 6) інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів.

Відповідно до частини шостої статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: 1) обрання голови комітету; 2) скликання зборів кредиторів; 3) звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; 4) звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого; 5) надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута; 6) внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; 7) інші питання, передбачені цим Кодексом.

Згідно частиною другою статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства до закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У разі наявності обставин, що не дають зборам кредиторів можливості у встановлені строки прийняти одне з таких рішень, збори кредиторів можуть прийняти рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом.

Колегія суддів акцентує увагу, що процедура розпорядження майном боржника триває з 11.06.2020 року.

Відповідно до протоколів зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів № 2 від 11.12.2023 року розпорядник майна звітував за проведену роботу, повідомив про проведений аналіз фінансово - господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення наявності або відсутності ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти шляхів виходу з кризового стану боржника. Запропонував кредитору проголосувати за наступну процедуру.

Зборами комітету кредиторів (протокол № 2 від 11.12.2023 року) після заслуховування розпорядника майна про здійснені в процедурі заходи було прийнято рішення звернутись до господарського суду Запорізької області із клопотанням про визнання ТОВ "Грааль" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів № 2 від 11.12.2023 року визначено кандидатуру арбітражного керуючого Загрія Р.О. на виконання повноважень ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль". Також, зобов`язано КП "Водоканал" підготувати за підписати клопотання про визнання ТОВ "Грааль" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

13.12.2023 року арбітражним керуючим Загрія Р.О. подано до суду заяву № 02-43/91 від 12.12.2023 року, якою надано згоду на призначення його ліквідатором у справі.

За положеннями статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника.

З наданого розпорядником майна звіту про свою діяльність слідує, що з метою виявлення активів, які належать боржнику, розпорядником майна направлені запити до державних органів, за даними яких розпорядником майна боржника встановлено недостатність майна для продовження діяльності боржника та погашення кредиторської заборгованості.

Жодних доказів можливості відновлення платоспроможності боржника суду не надано. Розпорядником майна вжито достатніх та всіх можливих заходів для з`ясування необхідної інформації про боржника та про його майновий стан. Аналогічні висновки оскаржуваної постанови суду першої інстанції скаржниками не спростовано.

Враховуючи відсутність пропозицій щодо санації боржника, у зв`язку з недостатністю вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, для задоволення вимог кредиторів боржника, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання КП "Водоканал" (вх. № 26646/08-08/23 від 12.12.2023 року), припинив процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Загрії Романа Олеговича, визнав Товариство з обмеженою відповідальністю "Грааль" банкрутом та відкрив ліквідаційну процедуру.

Щодо інших доводів на скасування постанови колегія суддів звертає увагу на наступне:

Скаржник ОСОБА_2 вказує на те, що суд, приймаючи оскаржувану постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, не врахував фактичні обставини справи щодо не проведення розпорядником майна аналізу фінансово-господарського стану, встановлені у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023 року та постанові Верховного Суду від 16.01.2024 року.

Як вказано вище, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023 року було встановлено, що розпорядником майна дійсно не було проведено на момент розгляду зазначеної справи аналіз фінансово-господарського стану боржника з причини не подання боржником відомостей про фінансову діяльність за останні три роки. Вказана обставин стала однією з підстав для скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 08.11.2022 року про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Грааль". Вказані обставини розглядались також Верховним Судом, який підтримав правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права з урахуванням судової практики при винесенні постанови від 13.09.2023 року.

Слід звернути увагу, що предметом розгляду у вказаній справі було закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Грааль". Судами розглядалось питання щодо законності та правомірності винесення такого рішення судом першої інстанції. Справа була повернута на стадію розпорядження майном. Наразі ж ОСОБА_2 оскаржується постанова про визнання боржника банкрутом, тобто зовсім інше судове рішення, яке було прийнято вже після повернення справи до суду першої інстанції.

Також скаржник ОСОБА_2 вказував суду апеляційної інстанції, що під час складання Звіту від 23.11.2023 року ПП "Центр антикризових технологій" не врахувало наявність у приватній власності боржника ще одного активу: окремого житлового приміщення загальною площею 34,4 кв.м, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що ніби-то призвело до проведення неповного аналізу майнового стану боржника.

З матеріалів справи встановлено, що житлове приміщення АДРЕСА_2 входить до складу частки 759/1000 гуртожитку /Літ. А-5/ за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ТОВ "Грааль".

Як вказує суду арбітражний керуючий Загрія Р.О., під час проведення процедури розпорядження майном арбітражним керуючим не виявлено окремо зареєстрованого житлового приміщення АДРЕСА_2.

Крім того, боржник не повідомляв розпорядника майна або суд про наявність у нього окремо зареєстрованого жилого приміщення АДРЕСА_2, натомість під час процедури розпорядження майном зазначав, що ТОВ "Грааль" належить виключно частка 759/1000 гуртожитку /Літ. А-5/ за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно наданих доказів колегією встановлено, що листом № 22 від 16.07.2020 року на адресу розпорядника майна Колошина В.П. надана інформація, що ТОВ "Грааль" є власником частки 759/1000 гуртожитку /Літ. А-5/ за адресою: АДРЕСА_2 балансовою вартістю 144 100,00 грн.

За результатами інвентаризації, проведеної керівником ОСОБА_4 за участю розпорядника майна Загрія Р.О., станом на 20.12.2021року ТОВ "Грааль" належить частка 759/1000 гуртожитку /Літ. А-5/ за адресою: АДРЕСА_3 .

Листом № 4 від 09.02.2022 року на адресу розпорядника майна Загрія Р.О. надана інформація, що ТОВ "Грааль" є власником частки 759/1000 гуртожитку /Літ. А-5/ за адресою: АДРЕСА_3 . Надано звіт про оцінку майна, а саме частки 759/1000 гуртожитку.

У справі № 908/713/20 (908/1472/20) за позовом Запорізької міської ради про передачу гуртожитку до територіальної громади предметом розгляду була частка 759/1000 гуртожитку, яка належить ТОВ "Грааль". І у вказаній справі судом встановлено, що житлове приміщення АДРЕСА_2 входить до складу частки 759/1000 гуртожитку /Літ. А-5/ за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ТОВ "Грааль" та підлягає передачі до територіальної громади.

Боржник, при поданні всіх відомостей розпоряднику майна для проведення інвентаризації, дослідження його діяльності, фінансової звітності, а також інших необхідних дій, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, в процедурі розпорядження майном був достеменно обізнаний про наявність всього нерухомого майна, що знаходиться в його приватній власності.

Надати достовірну інформацію щодо наявності або відсутності вказаного майна мав змогу виключно ТОВ "Грааль", а не кредитор ОСОБА_2 .

За положеннями частини третьої статті 269 Господарського процесуального кодексу України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

ОСОБА_2 було надано до суду апеляційної інстанції доказ (Витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно), який не надавався боржником та не досліджувався судом за весь період процедури розпорядження майном - за майже 4 роки.

Тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для прийняття цього доказу та врахування вказаної інформації при розгляді справи.

Крім того, нічим не підтверджена оцінка ОСОБА_2 вартості приміщення 41 в гуртожитку по АДРЕСА_3 у розмірі 339 908,12 грн., лише виходячи з вартості 759/1000 частин гуртожитку, не свідчить про те, що боржник буде взмозі виконати свої зобов`язання перед кредиторами.

Щодо посилання апелянта ОСОБА_2 на неправильне застосування судом першої інстанції пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" колегія суддів зазначає, що питання визначення механізму та способу передачі 759/1000 частин будівлі ТОВ "Грааль" до комунальної власності жодним чином не стосується предмету розгляду в межах процедури розпорядження майном боржника.

В межах ліквідаційної процедури ліквідатор з дня свого призначення приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу та інше.

Частиною сьомою статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у разі ліквідації підприємства- банкрута, зобов`язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об`єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об`єкти комунальної інфраструктури, ліквідатор передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об`єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законом.

Таким чином, визначення механізму та способу передачі гуртожитку до територіальної громади є законодавчо визначеним та здійснюється саме в межах ліквідаційної процедури, в якій ліквідатор стає керівником підприємства-банкрута з усіма належними йому повноваженнями, в тому числі - передача майна до комунальної власності на виконання вимог чинного законодавства.

Щодо посилання апелянта ОСОБА_2 на порушення судом першої інстанції норм статті 35 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів зазначає наступне:

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі стверджує про те, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню як така, що прийнята неповноважним складом суду.

Відповідно до пункту першого частини третьої статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 28.03.2024 року по справі №910/11027/18 наголошує на тому, що: " термін "повноважний склад суду" слід сприймати як наявність повноважень суддів щодо здійснення ними своїх професійних обов`язків: компетентність у розумінні наявності повноважень на розгляд справ у суді відповідно до предмета спору, вирішення справ судом певної інстанції та судом, який має повноваження на розгляд справ у межах територіальної юрисдикції, визначеної ГПК України, що забезпечує право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судова практика свідчить про те, що вказана підстава для скасування судових рішень застосовується у випадку, коли оскаржуване судове рішення прийняте судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності) (статті 20-31 ГПК України) або з порушенням порядку визначення складу суду (статті 32, 36 ГПК України)".

Визначення складу господарського суду унормовано статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першою якої визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді- доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Недопустимість участі судді у розгляді справи передбачена статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України. Так, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до змісту апеляційної скарги, 04.03.2024 року (тобто, за 1 день до дати наступного судового засідання - 05.03.2024 року) за допомогою підсистеми ЕСІТС ОСОБА_2 було подано заяву про відвід судді Черкаського В.І.

Згідно із закріпленим у статті 39 Господарського процесуального кодексу України порядком вирішення заявленого відводу зазначене питання вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді невідкладно вирішується судом, що розглядає справу, про що виноситься відповідна ухвала.

Необхідно зазначити, що скаржником ОСОБА_2 не було додано до матеріалів апеляційної скарги належних та допустимих доказів підтвердження точного часу та дати надсилання матеріалів в ЕСІТС, а саме карток руху заяви від 04.03.2024 року про відвід судді, ухвали господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 року про відмову у задоволенні вказаної заяви, як необґрунтованої.

Відтак, враховуючи наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява про відвід судді Черкаського В.І. від 04.03.2024 року була розглянута судом до винесення постанови від 05.03.2024 року, а справа розглядалась повноважним складом суду. Отримання ухвали в електронному кабінеті ЕСІТС ОСОБА_2 о 19:57 підтверджує лише факт отримання даного документу, та не свідчить про розгляд заяви про відвід судді в цей час.

Окрім цього, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі неодноразово посилається на подану ним скаргу на дії розпорядника майна - арбітражного керуючого Загрїї Р.О., а також в повному обсязі викладає обставини, на яких ґрунтується ця скарга. Вказані доводи скаржника не стосуються оскаржуваної ним постанови.

Колегія суддів звертає увагу, що скарга ОСОБА_2 на дії розпорядника майна була розглянута судом першої інстанції відповідно до ухвали від 19.02.2024 року. В задоволенні скарги відмовлено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду вказана ухвала залишена без змін.

Щодо доводів апеляційної скарги ТОВ "Грааль" та його посилання на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.09.2023 року, в якій, ніби-то вже було виявлено неможливість встановити платоспроможність або неплатоспроможність боржника за період з 2017 по 2020 років, колегія звертає увагу на те, що вказаною постановою не було встановлено таких відомостей.

Скаржник невірно зазначає фактичні обставини справи, що розглядалась.

В апеляційній скарзі боржник посилається на те, що розпорядником майна надсилались на адресу ТОВ "Грааль" запити про надання інформації №02-43/81 від 22.11.2023 року та №02-43/82 від 23.11.2023 року, які є, на його думку, непотрібними та недоречними, а також такими, що не вплинули на висновки Звіту за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану Боржника.

Вказані твердження колегія суддів вважає помилковими, оскільки в порядку статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства у процедурі розпорядження майном боржник зобов`язаний забезпечити розпоряднику майна можливість безпосереднього доступу до інформації, що зберігається у базах даних (у тому числі електронних), які використовуються посадовими особами боржника для ведення бухгалтерського, податкового та управлінського обліку, а також для формування бухгалтерської, статистичної та податкової звітності, та/або забезпечити можливість розпоряднику майна ознайомитися з такою інформацією в інший спосіб з можливістю друкувати та/або копіювати документи, необхідні для здійснення повноважень розпорядника майна, з урахуванням вимоги частини четвертої статті 10 цього Кодексу.

Тому надсилання запитів розпорядником майна до боржника з метою отримання необхідної інформації про фінансовий стан, дебіторську та кредиторську заборгованість, сумісний розгляд питань щодо відновлення платоспроможності боржника є правом розпорядника майна. Збір зазначених відомостей розпорядником майна жодним чином не суперечить нормам діючого законодавства та не впливає на якість проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника. Більше того, скаржник не ставить під сумнів якість та зміст проведеного аналізу фінансово - господарської діяльності, який був виконаний відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, хибними є також твердження ТОВ "Грааль" про те, що під час складання Звіту від 23.11.2023 року ПП "Центр антикризових технологій" не врахувало наявність у приватній власності боржника що одного активу: окремого житлового приміщення загальною площею 34,4 кв.м, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що ніби- то призвело до проведення неповного аналізу.

Колегія суддів зауважує, що як вказано вище, згідно висновків рішення суду у справі № 908/713/20 (908/1472/20) житлове приміщення АДРЕСА_2 входить до складу частки 759/1000 гуртожитку, єдиного активу боржника.

ТОВ "Грааль" в апеляційній скарзі стверджує також про те, що 04.03.2024 року боржник заявляв клопотання в даній справі про відкладення підсумкового засідання, призначеного на 05.03.2024 року (у зв`язку з перебуванням в суді апеляційної інстанції скарг ТОВ "Грааль" та ОСОБА_2 на дії розпорядника майна), яке було незаконно, на його думку, залишено без задоволення, і вважає, що наведене є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Такі доводи відхиляються колегією суддів за необгрунтованості, оскільки вказане процесуальне рішення суду першої інстанції не впливає на законність оскаржуваної постанови. Розгляд скарг в апеляційній інстанції на дії розпорядника майна в межах даної справи жодним чином не впливає на призначення арбітражного керуючого Загрія Р.О. ліквідатором за клопотанням комітету кредиторів та виконання ним передбачених законодавством обов`язків.

Частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Крім того, частиною третьою статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що при апеляційному перегляді справи колегією суддів не встановлено порушення судом норм матеріального чи процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновки суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що обидві апеляційні скарги слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову - без змін.

Судові витрати за її розгляд апеляційних скарги згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на апелянтів.

Керуючись статтями 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Грааль" та ОСОБА_2 на постанову господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 року у справі № 908/713/20 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 05.03.2024 року у справі № 908/713/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Постанова складена та підписана в повному обсязі 04.12.2024 року.

Головуючий суддя Т.А.Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко