Рішення

від 25.09.2024 по справі 357/3910/24

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/3910/24

Провадження № 2/357/2447/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді - Бондаренко О. В., за участю секретаря судового засідання - Каплічної Ж.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім», про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

23.02.2024 представник позивачів звернувся до суду з даним позовом, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, який зареєстрований судом 23.03.2024, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 , згідно договору дарування частки квартири від 23.04.2015 є власницею 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , а власницею іншої частки квартири у розмірі ?, на підставі договору дарування квартири від 07.06.2012, є ОСОБА_2 . Згідно технічного паспорту квартира розташована на 9-му поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з 2-х житлових кімнат. 29.01.2024 сталося залиття належної позивачам квартири, в результаті якого їм було завдано матеріальної шкоди. За результатами обстеження квартири комісією у складі п`ятьох осіб: позивачів та трьох жителів під`їзду цього будинку, як свідків затоплення, був складений Акт № 1 про залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначеним Актом було зафіксовано, що залиття належної позивачам квартири сталося з даху будинку, внаслідок чого в квартирі постраждали стеля та меблі. Причиною залиття у вищевказаному Акті було вказано - прорив труби на технічному поверсі під`їзду №1 дев`ятиповерхового будинку. Внаслідок залиття було пошкоджено: підвісна стеля у ванній кімнаті, підвісна стеля у туалеті, натяжна стеля, шпалери та меблі на кухні. Організацією, відповідальною за утримання будинку, в якому знаходиться квартира позивачів, є ОСББ «Лавандовий дім». Для визначення розміру завданого матеріального збитку позивачами був замовлений Звіт про визначення матеріальних збитків. Згідно Звіту про визначення матеріальних збитків, що нанесені власнику пошкодженого майна, внаслідок затоплення двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартість матеріального збитку на дату оцінки становить 55301,00 грн, яка повинна бути стягнута з відповідача на користь позивачів з урахуванням часток кожного у праві власності. Зазначають, що вина відповідача у заподіяній позивачам шкоді є підтвердженою у повному обсязі, оскільки залиття сталося саме у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх обов`язків щодо належного технічного обслуговування даху будинку та невжиття ним заходів щодо своєчасного ремонту пошкоджень даху будинку. У зв`язку із зазначеним, позивачі вважають, що для належного захисту їхніх прав, необхідно також зобов`язати відповідача виконати покладений на нього обов`язок з утримання будинку, а саме: зобов`язати відповідача провести капітальний ремонт труби на технічному поверсі під`їзду АДРЕСА_3 , які стали причиною залиття квартири АДРЕСА_4 , розташованої у цьому будинку. Також, враховуючи час та зусилля, які вони мають витратити на відновлення попереднього стану пошкодженого майна, глибину душевних страждань, пов`язаних з пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, позивачі вважають, що з відповідача має бути стягнута моральна шкода у розмірі 10 000 грн на кожного. У липні 2023 року через провину ОСББ «Лавандовий дім» вказана квартира вже піддавалася затопленню та рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2023 у справі №357/11080/23 позовні вимоги позивачів були задоволені частково та стягнуто з відповідача матеріальну шкоду та моральну шкоду на кожного з позивачів. Тепер, позивачі вдруге з вини відповідача переживають емоційне хвилювання та стрес через пошкодження їх майна. Тому, просив у судовому порядку стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 , в розмірі 13825,25 грн, моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн та понесені судові витрати; стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 в розмірі 41475,75 грн., моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн та понесені судові витрати. Також, позивачі просять зобов`язати відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» провести капітальний ремонт та усунути пошкодження труби на технічному поверсі під`їзду АДРЕСА_3 , які стали причиною залиття квартири АДРЕСА_4 , розташованої в цьому будинку.

14.03.2024 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

18.04.2024 судом постановлено ухвалу, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» за участю представника позивачів, адвоката Опалюка Сергія Валерійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

23.04.2024 судом постановлено ухвалу, про проведення судового засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» за участю представника позивачів, адвоката Герасько Максима Григоровича ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

16.05.2024 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання представника відповідача та витребувано з канцелярії суду матеріали цивільної справи №357/11080/23 для огляду в судовому засіданні.

05.08.2024 представник відповідача, адвокат Дульдієр Олександр Петрович, подав до суду письмові пояснення у справі, в яких зазначив, що позовні вимоги позивачів не визнаються виходячи з наступного. Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Всупереч зазначених правил, Акт про залиття складений без представника ОСББ «Лавандовий дім», без його присутності і не затверджений головою ОСББ.В Акті не зазначено орієнтовна вартість пошкодженого майна, не встановлена вина особи, що вчинила залиття. Комісія не здійснювала обстеження квартири позивачів. Отже зазначений акт є неналежним та недопустимим доказом. Звіт про визначення матеріальних збитків, наявний в матеріалах справи, є також неналежним та допустимим доказом, оскільки у ньому відсутні підписи оцінювача, директора ТОВ «Експерт ІН» та відсутня печатка суб`єкта оціночної діяльності. Крім того, відсутні підписи у Договорі на проведення оцінки майна та в Акті здачі-приймання наданих послуг. 07.07.2023 було здійснено залиття тої ж квартири і рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 06.12.2023 аналогічні позовні вимоги позивачів були задоволенні частково і рішення набрало законної сили 15.01.2024. Необхідно з`ясувати чи проводились якісь роботи, їх вартість, об`єм по здійснюванні відновленого. Щодо вартості завданої шкоди, навіщо розбирати, а потім збирати кухню, розбирання та улаштування плінтусів ? Заробітна плата робітників 13500 грн, але не зазначено скільки робітників та з яких міркувань така сума. Щодо стягнення моральної шкоди по 10 000 грн кожному позивачу, то не зрозуміло з чого вони виходять. Такий розмір не відповідає засадам розумного виваженості та справедливості. Факт заподіяння позивачам моральних чи фізичних страждань нічим не підтверджений. Щодо стягнення витрат пов`язаних зі звітом про визначення матеріальних збитків в розмірі 8500 грн, зазначає наступне. В матеріалах справи є Договір проведення оцінки майна від 31.01.2024, укладений між одним позивачем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експерт ІН» без підписів сторін та печатки TОВ. Акт здачі-приймання наданих послуг до вказаного договору, без дати складення, підписів сторін та печатки, де загальна вартість наданих послуг складає 8500 грн. Є Рахунок-фактура на оплату в розмірі 4000 грн (авансовий платіж з оцінки майна), однак, належних доказів такої сплати, матеріали справи не містять. Крім того, замовлення експертизи та отримання експертного висновку за ініціативою позивача до звернення до суду не дають підстав для подальшого відшкодування витрат на його підготовку.

05.08.2024 ухвалою суду, яка занесена до протоколу судового засідання, згідно ч.6 ст. 95 ЦПК України зобов`язано позивачів надати до суду оригінали письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Представник позивача, адвокат Опалюк Сергій Валерійович, який брав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у судовому засіданні позовні вимоги і викладені у позовній заяві обставини підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити та пояснив, що при складанні акту викликалася голова ОСББ, проте вона прибула коли акт вже склався, вона його не підписала. Зазначає, що не підписання акту не є суттєвим порушенням.

Позивачка - ОСОБА_1 , в судовому засіданні позовні вимоги і викладені у позовній заяві обставини підтримала у повному обсязі, позов просила задовольнити.

Представник відповідача, адвокат Дульдієр Олександр Петрович, у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмових поясненнях.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до змісту ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Судом встановлено, що позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є власником 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування частки квартири від 23.04.2015, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області, зареєстрованого в реєстрі за №9, в якій вона зареєстрована та проживає, а позивачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є власником 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 07.06.2012, посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Карпусь І.О., зареєстрованого в реєстрі за №1-406, а зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно технічного паспорту, квартира АДРЕСА_6 та складається з 2-х житлових кімнат.

Так, встановлено, що вищевказаний будинок АДРЕСА_7 перебуває на балансі ОСББ «Лавандовий дім».

Вищезазначені обставини підтверджуються матеріалами справи (Т. 1 а.с. 15-22, 23-26, 27-34) та визнаються сторонами у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Позивачі зазначають, що 29.01.2024 відбулось залиття квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується актом №1 від 29.01.2024, до якого додано фото та відео (а.с. 35-36, 37-39, 40).

Згідно Звіту про визначення матеріальних збитків, що нанесений власникам пошкодженого майна, внаслідок затоплення двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , складений 09.02.2024 ТОВ «Експерт ІН» (Т. 1 а.с. 41-95, 219-269), вартість матеріального збитку, що нанесений власникам пошкодженого майна, внаслідок затоплення двокімнатної квартири, становить 55301,00 грн. Також, позивачкою ОСОБА_1 понесені витрати за проведення оцінки вартості матеріального збитку після її залиття в сумі 4000,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №0.0.3445033269.1 від 31.01.2024 (Т. 1 а.с. 210).

Встановлено, що 06.12.2023 рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім», про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям та зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково та стягнуто з ОСББ «Лавандовий дім» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 7 638 грн, моральну шкоду в розмірі 500 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 147,20 грн, загалом 10 285,20 грн, стягнуто з ОСББ «Лавандовий дім» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 22 914 грн, моральну шкоду в розмірі 500 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 147,20 грн, загалом 25 561,20 грн, зобов`язано ОСББ «Лавандовий дім» провести ремонт та усунути пошкодження даху ( покрівлі ) в будинку АДРЕСА_7 , в решті вимог відмовлено. Рішення набрало законної сили 08.01.2024.

Вищезазначена обставина підтверджується матеріалами справи (Т. 1 а.с. 96-111) та матеріалами цивільної справи №357/11080/23, яка оглядалася в судовому засіданні.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачі вважають, що відповідач повинен відшкодувати їм майнову шкоду, яка була завдана затопленням квартири відповідно їх часткам у праві власності, а також моральну шкоду завдану залиття належної їм квартири.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Така підстава є юридичним фактом. Отже, завдання шкоди є підставою виникнення зобов`язання з відшкодування шкоди.

Відповідно до положень ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням, речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайнових правам фізичної або юридичної особа, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги (Постанова Верховного Суду від 27.03.2019 справа №643/19078/15-ц, провадження №61-17962св18).

Потерпілий в свою чергу подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Згідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

У відповідності до роз`яснень, які містяться у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 за №6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Представник відповідача, адвокат Дульдієр Олександр Петрович, заперечуючи проти позовних вимог зазначає, що акт № 1, який наданий позивачами, оформлений з порушенням Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76. Акт про залиття складений без представника ОСББ «Лавандовий дім», без його присутності і не затверджений головою ОСББ. В Акті не зазначено орієнтовна вартість пошкодженого майна, не встановлена вина особи, що вчинила залиття. Комісія не здійснювала обстеження квартири позивачів. Отже зазначений акт є неналежним та недопустимим доказом.

Суд враховує дані твердження представника відповідача, виходячи з наступного.

Акт про залиття є основним доказом причин залиття квартири, а тому його зміст та форма мають відповідати Правилам утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року №927/11207.

Так, відповідно до п. 2.3.6 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» у разі залиття квартир складається відповідний акт, форма якого передбачена додатком № 4.

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов?язковою.

Згідно Додатку № 4 та роз`яснення Міністерства з питань житлово-комунального господарства України щодо ремонту квартири після залиття (лист від 29.12.2009 №12/20-11-1975) в акті повинні бути відображені: дата складання акту (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Акт про залиття квартири, який не містить вищезазначених реквізитів, не може бути належним і допустимим доказом заподіяння майнової шкоди (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №2-1974/11 та постанові від 10.05.2018 у справі №465/2120/14-ц).

За висновками Верховного Суду, викладених в постанові від 27 грудня 2019 року по справі №686/11256/16-ц (провадження №61-28098св18), акт є первинним документом, що засвідчує факт певної події, а тому не може ґрунтуватися на інших документах.

Як докази заподіяння шкоди позивачі надали Акт №1 про залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , від 29.01.2024 (а.с. 35).

З вказаного акту вбачається, що він складений комісією у складі п`яти чоловік: власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_1 , чоловіка власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_3 , сусідки з квартири АДРЕСА_8 ОСОБА_2 , сусіда з квартири АДРЕСА_9 ОСОБА_4 , сусіда з квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_5 , щодо залиття квартири АДРЕСА_1 , яке відбулось 29.01.2024.

У вказаному акті №1 від 29.01.2024 також зазначено, що причиною затоплення був прорив труби на технічному поверсі під`їзду №1 дев`ятиповерхового будинку та внаслідок затоплення було пошкоджено наступне майно: підвісна стеля у ванній кімнаті, підвісна стеля у туалеті, натяжна стеля, шпалери та меблі на кухні. Потерпілою від затоплення є власник житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , а саме ОСОБА_1 та під час затоплення здійснювалося фото та відео фіксація. Також, зазначено, що відповідальна організація за обслуговування будинку є ОСББ «Лавандовий дім».

Так, правові й організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-III (далі - ЗУ «Про ОСББ»). Також діяльність ОСББ регулюється Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Цивільним кодексом, Житловим кодексом УРСР.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про ОСББ» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про ОСББ» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління ОСББ є загальні збори (ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації (ст. 12 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до п. 2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Держжитлокомунгоспу України 17 травня 2005 року №76 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №927/11207, балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Технічне обслуговування житлових будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків.

Відповідно до пунктів 1, 2, 6, 7 ч. 1 статті 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно із ч.1 ст. 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Встановлено, що квартира АДРЕСА_1 знаходиться у багатоквартирному будинку, що підтверджується матеріалами справи (Т. 1 а.с. 23-26) та в даному будинку створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім», керівником якого є ОСОБА_6 , що не заперечується сторонами у справі.

Водночас, з вказаного акту № 1 від 29.01.2024 вбачається, що факт залиття квартири та його наслідки зафіксовані актом комісійного обстеження, який складений без участі представників ОСББ «Лавандовий дім», не затверджений та не підписаний головою ОСББ «Лавандовий дім», а присутність вказаної особи, а також наявність її підпису в даному випадку єобов?язковою. Також, в акті не вказано про необхідність та обсяги ремонту чи відновлення приміщень чи частини приміщень/квартири, та їх орієнтовна вартість, не зазначено висновку комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Суд, також, критично оцінює надані до вказаного акту №1 про залиття житлового приміщення фото та відео докази (Т. 1 а.с. 37-40), оскільки з вказаних доказів неможливо встановити дійсні обставини факту залиття та вину відповідача ОСББ «Лавандовий дім».

Виходячи з вищевикладеного, акт про залиття від 29.01.2024 не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, а тому цей акт є недопустимим доказом заподіяння відповідачем майнової шкоди.

Водночас, у матеріалах цивільної справи №357/11080/23, яка була оглянута судом в судовому засіданні від 25.09.2024 (а.с. 35-36), наявний Акт № 4 про наслідки залиття житлового/нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яке сталося 07.07.2023 та з вказаного акту вбачається, що комісією була обстежена квартира АДРЕСА_4 за вищевказаною адресою на предмет залиття з даху будинку, яка розташована на 9 поверсі 9-ти поверхового будинку 1976 року побудови, що складається з 2 кімнат та на день обстеження комісія встановила, що під час залиття квартири АДРЕСА_4 постраждали стеля та меблі. Причиною залиття у вищевказаному Акті була вказана погана ізоляція навколо стояка каналізації, навколо стояка ЛЕП та вздовж західної стіни ліфтової. У висновках, зазначених в Акті було зазначено про необхідність викликати майстрів-покрівельників, які робили поверхню будинку, щоб зробити ревізію та усунути неякісні роботи. Обстеження вищевказаної квартири здійснювалося в присутності позивача ОСОБА_1 , уповноваженого представника відповідача в особі голови правління ОСББ Геращенко, мешканця кв. 39 ОСОБА_7 , мешканця квартири кв. 36 ОСОБА_2 , яким було доведено факт заподіяння позивачам збитків з вини відповідача.

Також, представник відповідача заперечуючи проти позову зазначив про сумнівність поданого позивачем звіту про вартість матеріальних збитків, оскільки даний звіт є неналежним та недопустимим доказом, оскільки у ньому відсутні підписи оцінювача, директора ТОВ «Експерт ІН» та відсутня печатка суб`єкта оціночної діяльності.

Однак, суд критично оцінює зазначені твердження представника відповідача, оскільки судом було досліджено в судовому засіданні оригінал зазначеного Звіту, який містив підпис оцінювача, підпис директора ТОВ «Експерт ІН» та печатку.

Отже, враховуючи вищевикладене, позивачами не доведено вину відповідача та причино - наслідковий зв`язок, тому завдані збитки не підлягають стягненню з відповідача ОСББ «Лавандовий дім» на їх користь.

Також, не підлягає задоволенню і позовна вимога позивачів у частині зобов`язання Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» провести капітальний ремонт та усунути пошкодження труби на технічному поверсі під`їзду АДРЕСА_3 , як похідна вимога від первісної, враховуючи також те, що під час розгляду справи згідно акту виконаної роботи від 03.04.2024 (Т. 1 а.с. 177), що не заперечувалося позивачами, комісією у складі: голови ОСББ «Лавандовий дім» та трьох членів комісії - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 було проведено перевірку приміщення будинку та встановлено, що власними силами ОСББ було замінено вентиль на технічному поверсі АДРЕСА_3 .

Згідно з пунктом 2.1, 2.2 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за № 927/11207 (надалі Правила), система технічного огляду жилих будинків включає проведення планових та позапланових оглядів. Планові огляди житлових будинків розподіляються на загальні та профілактичні. Загальні огляди передбачають комплексне обстеження комісією елементів приміщень будинку, а також їх зовнішнього благоустрою з метою визначення технічного і санітарного стану, виявлення несправностей і прийняття рішень щодо їх усунення, а також визначення готовності будинків до експлуатації в наступний період. Загальний огляд проводиться з періодичністю два рази на рік - навесні та восени (весняний та осінній огляди). Позапланові огляди передбачають огляд окремих елементів будинку або приміщень після злив, ураганних вітрів, сильних снігопадів, повеней та інших явищ стихійного характеру, що викликають ушкодження окремих елементів будинків, а також у разі аварій на зовнішніх комунікаціях чи при виявленні деформації конструкцій і несправності інженерного обладнання, що порушують умови нормальної експлуатації. Позапланові огляди проводяться комісією або окремими працівниками виконавця послуг у залежності від обсягу та характеру пошкоджень, що виникли.Виявлені під час оглядів дефекти, деформації конструкцій або обладнання будинків, що можуть призвести до зниження несучої спроможності й стійкості конструкцій або будинків, обвалів чи порушення нормальної роботи обладнання, усуваються виконавцем послуг із залученням, у разі необхідності, спеціалізованої організації.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч. 3ст. 23 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

П. 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995№ 4 встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктом 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995№ 4 визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивачі, на підтвердження понесеної моральної шкоди, посилаються на те, що враховуючи час та зусилля, які вони мають витратити на відновлення попереднього стану пошкодженого майна, глибину їхніх душевних страждань, пов`язаних з пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, їм було завдано значної моральної шкоди, компенсацію якої вони оцінює у розмірі 10000,00 грн на кожного позивача. Також, зазначили, що у липні 2023 року через провину ОСББ «Лавандовий дім» вказана квартира вже піддавалася затопленню та рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2023 у справі №357/11080/23 їх позовні вимоги були задоволені частково та стягнуто матеріальну шкоду та моральну шкоду, а тепер, вони вдруге з вини відповідача переживають емоційне хвилювання та стрес через пошкодження їх майна.

Разом з тим, позивачі не надали до суду жодних доказів заподіяння їм сильних душевних страждань протиправною діяльністю відповідача у даній справі, зокрема, доказів погіршення їх здоров`я, психологічно-емоційного стану або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що стали наслідком протиправної діяльності відповідача, передбачених ст.23 ЦК України.

Також, позивачі не надали належних та допустимих доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між шкодою і протиправною діяльністю заподіювача шкоди, а також не обґрунтували, з яким чином вони визначили розмір моральної шкоди, а тому, враховуючи також те, що дана вимога є похідною від первісної, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення у повному обсязі.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачів не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. 4, 12, 76-81, 141, 258, 259, 264-265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_11 ), ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_12 ) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лавандовий дім» (ЄДРПОУ: 44168803, місцезнаходження: вулиця Павліченко, будинок 51, місто Біла Церква, Київська область, 09107), про відшкодування шкоди, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повний текст рішення не був вручений у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30.09.2024.

Суддя: О. В. Бондаренко