Постанова

від 16.01.2025 по справі 357/3910/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи № 357/3910/24 Апеляційне провадження №22-ц/824/3595/2025Головуючий у суді першої інстанції - Бондаренко О.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Гуль В.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану від їх імені та в їх інтересах адвокатом Гераськом Максимом Григоровичем, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лавандовий дім" про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лавандовий дім", згідно з яким просили:

- стягнути з ОСББ "Лавандовий дім" на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 у розмірі 13 825 грн. 25 коп.;

- стягнути з ОСББ "Лавандовий дім" на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 у розмірі 41 475 грн. 75 коп.;

- стягнути з ОСББ "Лавандовий дім" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 10 000 грн. 00 коп.;

- стягнути з ОСББ "Лавандовий дім" на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, завдану залиттям квартири АДРЕСА_1 , у розмірі 10 000 грн. 00 коп.;

- зобов'язати ОСББ "Лавандовий дім" провести капітальний ремонт та усунути пошкодження труди на технічному поверсі під'їзду № 1 в будинку АДРЕСА_2 , які стали причиною залиття квартири АДРЕСА_3 , розташованої в цьому будинку;

- стягнути з ОСББ "Лавандовий дім" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати;

- стягнути з ОСББ "Лавандовий дім" на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ОСОБА_3 згідно договору дарування частки квартири від 23.04.2015 є власницею 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 , а власницею іншої частки квартири у розмірі 3/4 на підставі договору дарування квартири від 07.06.2012 є ОСОБА_2 .

Згідно технічного паспорту квартира розташована на 9-му поверсі 9-ти поверхового будинку та складається з 2-х житлових кімнат.

29.01.2024 сталося залиття належної позивачам квартири, в результаті якого їм було завдано матеріальної шкоди.

Так, за результатами обстеження квартири комісією у складі п`ятьох осіб: позивачів та трьох жителів під`їзду цього будинку, як свідків затоплення, був складений Акт № 1 про залиття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_4 .

Зазначеним Актом було зафіксовано, що залиття належної позивачам квартири сталося з даху будинку, внаслідок чого в квартирі постраждали стеля та меблі. Причиною залиття у вищевказаному Акті було вказано - прорив труби на технічному поверсі під`їзду №1 дев`ятиповерхового будинку. Внаслідок залиття було пошкоджено: підвісна стеля у ванній кімнаті, підвісна стеля у туалеті, натяжна стеля, шпалери та меблі на кухні. Організацією, відповідальною за утримання будинку, в якому знаходиться квартира позивачів, є ОСББ «Лавандовий дім».

Для визначення розміру завданого матеріального збитку позивачами був замовлений Звіт про визначення матеріальних збитків, згідно з яким внаслідок затоплення двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , вартість матеріального збитку на дату оцінки становить 55301,00 грн, яка, на думку позивачів, повинна бути стягнута з відповідача на користь позивачів з урахуванням часток кожного у праві власності.

При цьому, вказували, що вина відповідача у заподіяній позивачам шкоді є підтвердженою у повному обсязі, оскільки залиття сталося саме у зв`язку із невиконанням відповідачем своїх обов`язків щодо належного технічного обслуговування даху будинку та невжиття ним заходів щодо своєчасного ремонту пошкоджень даху будинку.

У зв`язку із зазначеним, позивачі вважали, що для належного захисту їхніх прав, необхідно також зобов`язати відповідача виконати покладений на нього обов`язок з утримання будинку, а саме: зобов`язати відповідача провести капітальний ремонт труби на технічному поверсі під`їзду АДРЕСА_5 , які стали причиною залиття квартири АДРЕСА_3 , розташованої у цьому будинку.

Також, враховуючи час та зусилля, які вони мають витратити на відновлення попереднього стану пошкодженого майна, глибину душевних страждань, пов`язаних з пошкодженням майна, порушення нормального ритму життя, позивачі вважали, що з відповідача має бути стягнута моральна шкода у розмірі 10 000 грн. на кожного.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25.09.2024 у задоволенні позову відмовлено (т. 2, а.с. 5-15).

В апеляційній скарзі представник позивачів, посилаючись не неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Так, в обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що чинне законодавство не передбачає чіткої процедури затвердження акту про залиття приміщення у випадку, якщо голова ОСББ відмовляється від підписання такого документу.

При цьому, зазначає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не врахував, що на відеозаписі, диск з яким було додано до позовної заяви, чітко вбачається саме момент залиття приміщення, а також зафіксовано саме пошкодження труби, внаслідок чого і відбулося залиття. Також, з фотографій, доданих до позовної заяви, вбачається пошкоджене майно внаслідок залиття, а саме підвісна стеля у ванній кімнаті, підвісна стеля у туалеті, натяжна стеля, шпалери та меблі на кухні.

Крім того, суд першої інстанції не врахував, що відповідачем було надано до суду акт виконаної роботи від 03.04.2024, який прямо доказує вину відповідача у неналежному обслуговування внутрішньобудінкових систем, адже саме після залиття квартири АДРЕСА_3 представниками ОСББ було замінено вентиль (т. 2, а.с. 20-31).

Ухвалами від 18.11.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження (т. 2, а.с. 57-59).

18.12.2024 до суду апеляційної інстанції відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

07.01.2025 до суду надійшло клопотання представника позивачів про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Разом з тим, враховуючи те, що предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вищенаведених клопотань представника позивачів.

Згідно з ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування частки квартири від 23.04.2015, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області, зареєстрованого в реєстрі за №9, в якій вона зареєстрована та проживає, а позивачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є власником 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири від 07.06.2012, посвідченого державним нотаріусом Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області Карпусь І.О., зареєстрованого в реєстрі за №1-406, а зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 .

Згідно з технічним паспортом квартира АДРЕСА_7 та складається з 2-х житлових кімнат.

При цьому, вищевказаний будинок АДРЕСА_2 перебуває на балансі ОСББ «Лавандовий дім».

29.01.2024 відбулось залиття квартири АДРЕСА_1 , про що зазначено в акті №1 від 29.01.2024, до якого додано фото та відео.

Згідно Звіту про визначення матеріальних збитків, що нанесений власникам пошкодженого майна, внаслідок затоплення двокімнатної квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , складений 09.02.2024 ТОВ «Експерт ІН» (т. 1, а.с. 41-95, 219-269), вартість матеріального збитку, що нанесений власникам пошкодженого майна, внаслідок затоплення двокімнатної квартири, становить 55301,00 грн.

Також, позивачкою ОСОБА_1 понесені витрати за проведення оцінки вартості матеріального збитку після її залиття в сумі 4000,00 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції №0.0.3445033269.1 від 31.01.2024 (т. 1, а.с. 210).

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачі, як на підставу для його задоволення, посилалися на те, що саме з вини відповідач відбулося залиття належної їм квартири.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року за №6, визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Тобто, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

У відповідності з вимогами частин 1, 2 статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України імперативно встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання щодо доказів, суд враховує інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вже зазначалося вище, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачі, серед іншого, посилалися на акт та додані до нього фото та відео.

Водночас, згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 927/11207 (далі - Правила), передбачено, що у разі залиття квартири складається відповідний акт (пункт 2.3.6 Правил).

В додатку № 4 до цих Правил зазначено, що факт залиття квартири та його наслідки фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньо-будинкові системи опалення та водопостачання, представника власника будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік); прізвища, ініціали та посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Згідно з роз`ясненнями, наданими Міністерством з питань житлово-комунального господарства України у Листі від 29.12.2009 року №12/20-11-1975, п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 у разі аварії і залиття квартир складається відповідний акт. Додатком 4 до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій встановлено форму згаданого акта. Тобто, факт залиття квартири та його наслідків фіксується актом комісійного обстеження квартири за участю представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, представників організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення, водопостачання та водовідведення, представника (власника) будинку, будинкового комітету та затверджується начальником організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Присутність зацікавлених осіб як від потерпілої, так і від винної сторін є обов`язковою. В акті повинно бути відображено: дата складання акту; прізвища, ініціали та займані посади членів комісії; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря, квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності; прізвище, ім`я, по батькові власника, наймача, орендаря квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини; завдана матеріальна шкода, обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість; висновок комісії щодо встановлення вини особи,яка вчинила залиття. Акт обов`язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність: у такому випадку в акті має бути зазначено що згадані особи (прізвище ім`я по батькові) підписувати складений акт відмовилися з тих чи інших причин.

Окрім забезпечення присутності осіб, визначених у зазначених Правилах, зацікавленим особам слід домогтися належного оформлення акту (оскільки нерідко представники ОСББ, житлово-експлуатуючих організацій та інші особи, що входять до складу комісій не мають юридичної освіти, в силу чого складають акти про залиття, не вказуючи необхідної інформації). Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій визначено, що з актом про залиття повинні бути ознайомлені мешканці відповідних квартир шляхом його підписання, що дає змогу майбутньому відповідачу включити до акту свої пояснення. Окрім цього, в актах повинна бути вказана чітка причина залиття, як того вимагає Додаток 4 до п. 2.3.6 зазначених Правил: «чітко зазначити причини». Проста фіксація замокання стін та стелі не буде розцінена судом як належний доказ того, що залиття сталося з вини Відповідача.

У свою чергу, як правильно встановлено судом першої інстанції, наданий позивачами акт про залиття № 1 від 29.01.2024 складений у порушення вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, оскільки факт залиття квартири та його наслідки зафіксовані актом комісійного обстеження, який складений без участі представників ОСББ «Лавандовий дім», не затверджений та не підписаний головою ОСББ «Лавандовий дім»; в акті не вказано про необхідність та обсяги ремонту чи відновлення приміщень чи частини приміщень/квартири, та їх орієнтовна вартість; не зазначено висновку комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття.

Тобто, вказаний акт не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, а отже не може бути належним і допустимим доказом заподіяння відповідачем шкоди.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем фотокарточки та відео не можуть слугувати належними доказами на підтвердження позовних вимог, оскільки з вказаних доказів неможливо встановити дійсні обставини факту залиття та вину відповідача ОСББ «Лавандовий дім».

При цьому, позивачами не надано інших належних доказів, які б давали підстави встановити причину залиття та дійти висновку про наявність вини відповідача. Жодних експертних висновків з цих питань матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи вищевстановлені обставини справи, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів вважає, що за відсутності належних доказів вини відповідача у залитті квартири позивачів, відсутні й підстави для вирішення питання про розмір заподіяної шкоди та покладення на відповідача відповідальності за заподіяння майнової і моральної шкоди.

Посилання апелянта на те, що голова ОСББ була присутня при складанні акту від 29.01.2024 та відмовилася від його підписання, колегія суддів відхиляє, оскільки на підтвердження вказаних обставин стороною позивачів не було надано жодного належного та допустимого доказу.

Натомість, в самому акті серед членів комісії голова ОСББ не зазначена, а також не вказано, що вона відмовилася від його підпису.

Твердження апелянта про те, що наданий відповідачем акт виконаної роботи від 03.04.2024 про заміну вентиля прямо доказує вину відповідача у неналежному обслуговування внутрішньобудінкових систем, колегія суддів вважає безпідставними, адже виконання відповідних робіт входить до обов`язків відповідача як відповідальної організації за обслуговування будинку.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає безпідставними твердження позивача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що судом була допущено неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, також слід зазначити, що викладені в апеляційній скарзі доводи позивачів були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та на законність рішення суду не впливають.

Отже, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.

При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, то з огляду на вимоги ст. 141 ЦПК України, понесені позивачами судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають.

Також слід зауважити, що дана справа віднесена законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 371, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , подану від їх імені та в їх інтересах адвокатом Гераськом Максимом Григоровичем, - залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лавандовий дім" про відшкодування шкоди - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова