Ухвала

від 01.10.2024 по справі 951/599/24

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 951/599/24

Провадження №2/951/228/2024

УХВАЛА

01 жовтня 2024 року селище Козова

Козівський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Лавренюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Галаса В.І.,

представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Тернопільської філіїакціонерного товариства«Укртелеком»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оренду майна,

ВСТАНОВИВ:

21.08.2024 Акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Тернопільської філії акціонерного товариства «Укртелеком» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оренду майна.

Ухвалою суду від 27.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено у справі судове засідання на 18.09.2024.

Ухвалою суду від 18.09.2024 відкладено судовий розгляд справи на 01.10.2024 о 14:00 год.

11.09.2024 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, у якому заявлено клопотання про закриття провадження у справі. В обгрунтування клопотання посилається на те, що 01.04.2021 між ПАТ «Укртелеком» в особі Тернопільської філії ПАТ «Укртелеком» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди нерухомого майна, розташованого за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 35,3 кв.м., що свідчить про те, що між сторонами у справі наявний спір щодо правочину, сторонами якого є юридична особа та фізична особа-підприємець, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Таким чином, виходячи зі змісту спірних правовідносин та суб`єктного складу їх учасників, вказаний спір є господарським і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

13.09.2024 позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначено про безпідставність та необгрунтованість вимог відповідача про закриття провадження у справі. Вказано, що 01.04.2021 між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Тернопільської філії ПАТ «Укртелеком» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір оренди нерухомого майна №61Е100-189/201. Оскільки свої зобов`язання по оплаті орендної плати відповідачем належним чином не були виконані, позивач звернувся до Господарського суду Тернопільської області для захисту своїх прав. Однак, відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України, ухвалою суду від 07.08.2024 господарський суд закрив провадження у справі № 921/408/24, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Оскільки відповідач станом на дату укладення договору - 01.04.2021, на підставі якого заявлено позов та на дату подання позову не мала статусу фізичної особи-підприємця та згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 припинено 30.09.2020, а тому вказаний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, з огляду на щозметою дотримання правил підсудності АТ «Укртелеком» звернувся до Козівського районного суду Тернопільської області з відповідним позовом.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, представник відповідача - адвокат Терлюк О.Я. подав заяву від 01.10.2024, у якій справу просив розглянути без його участі та без участі відповідача, у задоволенні позовних вимог просив відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 проти задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі заперечила з підстав, викладених у відповіді на відзив, просила відмовити у задоволенні даного клопотання.

Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає в порядку цивільного судочинства.

Статтею 124Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За змістом статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18Закону України«Про судоустрійі статуссуддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої статті 19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).

Так, за змістом пункту 1 частини першої статті 20ГПК України господарські судирозглядають справиу спорах,що виникаютьу зв`язкуіз здійсненнямгосподарської діяльності(крімсправ,передбачених частиноюдругою цієїстатті),та іншісправи увизначених закономвипадках,зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи -підприємці.

Згідно з частиною першою статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу, тобто юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями.

Відповідно до статті 51 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Згідно з частиною першою статті 128Господарського кодексуУкраїни громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма відповідає статті 50 ЦК України.

Згідно з частиною дев`ятою статті 4Закону України«Про державнуреєстрацію юридичнихосіб,фізичних осіб підприємців та громадських формувань» фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до відповідного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Судом встановлено, що 01.04.2021 між ПАТ «Укртелеком» (орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна №61Е000-189/21 від 01.04.2021.

Водночас ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.08.2024 задоволено клопотання відповідача про закриття провадження у справі та закрито провадження у справі №921/408/24 за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком» до ОСОБА_3 про стягнення 48598,22 грн заборгованості за договором оренди нерухомого майна від 01.04.2021 №61Е000-189/21 на підставі пункту 1 частини першої статті 231ГПК України у зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Зазначена ухвала мотивована тим, позов пред`явлено до відповідача, який станом на дату укладення договору - 01.04.2021, на підставі якого заявлено позов та на дату подання позову не мав статусу фізичної особи-підприємця, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (дата та номер запису про проведення державної реєстрації 14.08.2018, номер запису: 2639000000002566) була припинена 30.09.2020 (номер запису: 2006390060001002566, підстава: власне рішення), тобто ще до укладення договору, на підставі якого позивач звернувся до суду з позовом.

Таким чином, господарським судом констатовано той факт, що спірний договір оренди укладений ОСОБА_2 як фізичною особою, а не як фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Аналізуючи викладене, враховуючи суб`єктний склад учасників справи, предмет спору, характер спірних матеріальних правовідносин в їх сукупності, а також, те, що ОСОБА_2 на момент укладення договору оренди від 01.04.2021 №61Е000-189/21 не мала статусу фізичної особи-підприємця, беручи до уваги положення статті 32ЦПК України щодо недопустимості спорів між судами про підсудність та гарантоване статтею 4ЦПК України право на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, у зв`язку із чим у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтями 19, 82, 255, 260-261, 353 ЦПК України, статтями 20, 45 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Тернопільської філіїакціонерного товариства«Укртелеком»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оренду майна відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Лавренюк