Ухвала
від 04.09.2024 по справі 739/1703/23
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 739/1703/23

провадження № 61-11600ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої

діє адвокат Костюченко Владислав Костянтинович, на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2024 року

та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 липня 2024 року у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання кредитного договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося до суду з позовом

до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

від 22 квітня 2020 року № 7664667711 у розмірі 42 668,20 грн, з яких: 20 921,87 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4 703,50 грн - сума заборгованості за річними відсотками та 17 042,83 грн - сума заборгованості

за щомісячними відсотками.

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», у якому просила визнати недійсним договір від 22 квітня 2020 року № 7664667711, укладений

між ТОВ «ФК`ЦФР» та нею, право вимоги за яким перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2024 року позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором від 22 квітня 2020 року

№ 7664667711 у розмірі 42 668,20 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відмовлено у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про визнання кредитного договору недійсним.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2024 року в частині зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ЄАПБ»

про визнання кредитного договору недійсним сторонами не оскаржувалося

та відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України в апеляційному порядку

не переглядалося.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 10 липня 2024 року рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2024 року в оскаржуваній частині залишено без змін.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

14 серпня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Костюченко В. К., через підсистему «Електронний суд», подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області

від 11 квітня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 липня 2024 року в цій справі, в якій представник заявниці, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 квітня 2024 року

та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 липня 2024 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах

з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК України також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна

дія чи ухвалюється судове рішення.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України

на 2024 рік» з 01 січня 2024 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3 028,00 грн.

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 42 668,20 грн та визнання кредитного договору недійсним, тому відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України справа є справою незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом

2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України справа

не підлягає касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі представник заявниці посилається на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та має виняткове значення для заявниці та справа становить значний суспільний інтерес.

Верховний Суд у визначенні правового питання як такого, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, керується

тим, що таке правове питання має бути вагомим питанням правозастосовчої практики, мати винятково актуальне значення для її формування. Такі ознаки визначаються предметом спору, значимістю для держави й суспільства у цілому правового питання, що постало перед практикою його застосування.

Представник заявниці не зазначив, у чому полягає значущість для держави

і суспільства правового питання, яке, на його думку, має фундаментальне значення

для формування єдиної правозастосовчої практики.

Отже, підстав для висновку про те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, немає.

Посилання представника заявниці на те, що ця справа становить значний суспільний інтерес, є безпідставними. Представником заявниці не наведено логічного обґрунтування таких тверджень і вказане ним не є обставиною, яка впливає на визначення справи як такої, що становить значний суспільний інтерес.

Зазначені представником заявниці у касаційній скарзі обставини, передбачені підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, обґрунтовані тим, що вирішення справи Верховним Судом має для заявниці виняткове значення

з огляду на рівень її доходів, статус матері одиночки та самостійного утримання неповнолітньої дитини.

Вказані доводи касаційної скарги не містять достатніх обґрунтувань для розгляду малозначної справи в касаційному порядку. Незгода представника заявниці

з діями відповідача або з оскаржуваним судовим рішенням у цілому не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно

до статей 389, 394 ЦПК України.

Зазначення підстав касаційного оскарження є лише вимогою до форми та змісту касаційної скарги відповідно до цивільного процесуального закону, проте

не є безумовною підставою для відкриття провадження у малозначній справі.

Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України,

які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України, є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки представник заявниці оскаржив судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Костюченко Владислав Костянтинович,

на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області

від 11 квітня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 липня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства

з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція

з повернення боргів» про визнання кредитного договору недійсним відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення04.09.2024
Оприлюднено02.10.2024
Номер документу121999846
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Судовий реєстр по справі —739/1703/23

Ухвала від 04.09.2024

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Сердюк Валентин Васильович

Постанова від 10.07.2024

Цивільне

Чернігівський апеляційний суд

Висоцька Н. В.

Ухвала від 24.06.2024

Цивільне

Чернігівський апеляційний суд

Висоцька Н. В.

Ухвала від 07.06.2024

Цивільне

Чернігівський апеляційний суд

Висоцька Н. В.

Ухвала від 28.05.2024

Цивільне

Чернігівський апеляційний суд

Висоцька Н. В.

Ухвала від 08.11.2023

Цивільне

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Іващенко А. І.

Рішення від 11.04.2024

Цивільне

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Іващенко А. І.

Рішення від 11.04.2024

Цивільне

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Іващенко А. І.

Ухвала від 27.09.2023

Цивільне

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Іващенко А. І.

Ухвала від 22.08.2023

Цивільне

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Іващенко А. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні