Ухвала

від 09.09.2024 по справі 668/5843/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 668/5843/15-ц

провадження № 61-11801ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Декань Микола Володимирович, на постанову Херсонського апеляційного суду

від 18 червня 2024 року та додаткову постанову Херсонського апеляційного суду від 23 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Укрспецреалізація», ОСОБА_2 , Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Суворовський районний відділ державної виконавчої служби у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про визнання прилюдних торгів з реалізації арештованого майна недійсними, скасування свідоцтва про право власності та визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

20 серпня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Декань М. В., через підсистему «Електронний суд», звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Херсонського апеляційного суду від 18 червня 2024 року

та додаткову постанову Херсонського апеляційного суду від 23 липня 2024 року

у цій справі.

Касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якому представник заявника вказує,

що про існування оскаржуваних судових рішень ОСОБА_1 дізнався

з Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки ним неодноразово подавалися клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату

і апеляційним судом справа розглянута без нього. Копії оскаржуваних судових рішень апеляційним судом йому не надсилалися.

На переконання представника заявника, зазначене є достатньою підставою

для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

За відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Херсонського апеляційного суду ухвалена 18 червня 2024 року, повний текст складено 19 червня та оприлюднено 24 червня 2024 року, додаткова постанова постанову Херсонського апеляційного суду від 23 липня 2024 року оприлюднена

25 липня 2024 року.

За приписами статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання)

без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється

з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку

на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів

з дня вручення йому такого судового рішення.

Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України встановлено, що до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

У разі доведення представником заявника недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень, то в цьому випадку для відліку строку

на касаційне оскарження застосовуються положення частини другої статті

390 ЦПК України, відповідно до якої заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в разі подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Враховуючи викладене, представнику заявника слід звернутись до суду касаційної інстанції з клопотанням (заявою) про поновлення строку касаційного оскарження, у якому (якій) надати належні докази в оригіналах чи належним чином завірені

їх копії з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею

272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень.

Відповідні докази мають бути надані представником заявника до суду касаційної інстанції, зокрема у виді довідки суду про ненаправлення (неотримання) копії оскаржуваного рішення або копії матеріалів справи, з яких можливо встановити відсутність доказів на підтвердження вручення судового рішення стороні, довідка поштового відділення зв`язку або інші докази на підтвердження цих обставин.

Такожвідповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скаргу з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Проте в порушення вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України

в касаційній скарзі не зазначено підстави (підстав), передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу

в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело

до ухвалення незаконного судового рішення (рішень);

Крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням конкретної норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці

у подібних правовідносинах.

При цьому суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 523/6003/14-ц, від 19 червня 2018 року

у справі № 922/2383/16).

Касаційна скарга не відповідає зазначеним вище вимогам.

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Декань М. В., узагальнено посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, посилається

на постанови Верховного Суду, однак вказані посилання не можуть бути прийняті судом касаційної інстанції як підстава касаційного оскарження, оскільки представник заявника не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

За таких обставин відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, представнику заявника необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави),

на якій (яких) подається касаційна скарга, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, та копії скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи,

їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб).

У порушення пункту 3 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі

не зазначено адресу місцезнаходження Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області.

Також пунктом 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено,

що до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.

У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду

в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви

про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета

або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі

з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», однак доказів надсилання іншим учасникам справи представником заявника не надано.

За частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За таких обставин необхідно надати до суду докази надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи, з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України та частини сьомої статті 43 ЦПК України.

Крім того, згідно з частиною 3 статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю

або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України).

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом

та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро

або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті

26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (пункт 10 Положення).

Згідно з підпунктом 12. 4 пункту 12 Положення ордер має містити назву органу,

у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється

як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини 1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру

та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

На підтвердження своїх повноважень адвокат Декань М. В. надав ордер

від 15 серпня 2024 року серії АІ № 1683417, виданий адвокатським об єднанням «ДЕКАНЬ І ПАРТНЕРИ», та договір про надання правової (правничої) допомоги

від 15 липня 2024 року № 15/07-24.

Аналіз доданого до касаційної скарги ордеру серії АІ № 1683417 від 15 серпня

2024 року свідчить, що у графі «назва органу, у якому надається правова допомога» зазначено «у цивільній справі в судах всіх інстанцій, в національній поліції, ДВС України, ДБР, в зв`язку з порушенням права при проведенні прилюдних торгів».

Отже, на підтвердження повноважень адвоката Деканя М. В. підписувати касаційну скаргу, яка підписана ним 20 серпня 2024 року, та представляти

у Верховному Суді інтереси ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції необхідно надати оформлений належним чином відповідний документ.

Також представнику заявника необхідно уточнити вимоги прохальної частини касаційної скарги та привести їх у відповідність статті 409 ЦПК України, оскільки

у прохальній частині касаційної скарги не конкретизовано результат розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково

і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема

за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині

або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження

у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої

та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі

у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України

до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору

у встановлених порядку і розмірі, проте заявлено клопотання про звільнення

ОСОБА_1 від сплати судового збору за подачу касаційної скарги у зв`язку

з його скрутним матеріальним становищем.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити

або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних

з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (частини перша, третя статті

136 ЦПК України).

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи

за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх

чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (стаття 8 Закону України «Про судовий збір»).

За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того,

що саме її загальний майновий стан, а не певні джерела доходів перешкоджав

або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.

Закон України «Про судовий збір» не містить чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи.

У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату

на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.

Крім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення

від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення

чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону,

або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом,

а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Представник заявника до касаційної скарги не додав доказів, які підтверджують майновий стан його довірителя, тому наведені ним у клопотанні доводи

не можна визнати такими, що належно характеризують саме майновий стан

ОСОБА_1 і зумовлюють необхідність звільнення його від сплати судового збору за подачу касаційної скарги на постанову Херсонського апеляційного суду від 18 червня 2024 року та додаткову постанову Херсонського апеляційного суду від 23 липня 2024 року.

З огляду на викладене у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності

01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни

до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України

«Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру,

яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли

в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Зважаючи на те, що заяву про збільшення позовних вимог подано у червні

2018 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2018 року.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2018 року становив 1 762,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи викладене, заявник за подання касаційної скарги має сплатити

4 510,72 грн (1 762 х 0,4) х 4 х 200 % х 0,8) судового збору.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку

і розмірі.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Таким чином, з метою усунення недоліків касаційної скарги представнику, який

діє в інтересах заявника, необхідно надати уточнену касаційну скаргу разом

з її копіями відповідно до кількості учасників справи, в якій зазначити уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави),

на якій (яких) подається касаційна скарга, передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України, уточнити прохальну частину касаційної скарги, зазначити у ній місцезнаходження Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області та копії скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, надати докази отримання оскаржуваних постав, належним чином оформлений ордер, докази надсилання копії касаційної скарги іншим учасникам справи, з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України та частини сьомої статті 43 ЦПК України, та докази сплати судового збору.

Отже, касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду, оскільки скаржником не виконані в повній мірі вимоги статті 392 ЦПК України щодо оформлення касаційної скарги.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати представнику заявниці строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого

діє адвокат Декань Микола Володимирович, на постанову Херсонського апеляційного суду від 18 червня 2024 року та додаткову постанову Херсонського апеляційного суду від 23 липня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк