Ухвала

від 27.09.2024 по справі 607/19725/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 607/19725/23

провадження № 61-12345ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Литвиненко І. В., розглянувши питання про прийняття до розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Віннер Імпортс Україна, Лтд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Віді Пауер», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЖІ ЕЛ АР Львів» про захист прав споживачів шляхом стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 травня 2024 року.

Касаційна скарга не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на такі обставини.

Касаційна скарга не відповідає в повній мірі приписам статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Касаційна скарга подана за допомогою засобів електронного поштового зв`язку. До касаційної скарги не додано доказів надсилання тексту касаційної скарги до електронних кабінетів інших учасників справи, а у випадку відсутності зареєстрованого електронного кабінету - докази надсилання копій касаційної скарги цінним листом з описом вкладення.

Такий обов`язок заявник не виконав.

Відповідно до частини п`ятої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Як на підставу касаційного оскарження заявник в касаційній скарзі посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Заявник зауважує, що оскаржує судові рішення на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, за змістом якого підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Касаційна скарга не містить посилань на підстави касаційного оскарження, визначені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України та їх нормативно-правового обґрунтування.

Отже, заявник не виконав у повному обсязі вимоги процесуального закону стосовно зазначення підстав касаційного оскарження.

Для усунення зазначених недоліків заявнику необхідно надати до суду нову редакцію касаційної скарги, оформлену з врахуванням вимог цієї ухвали щодо зазначення підстав касаційного оскарження, та залежно від способу подання касаційної скарги до суду доказів виконання процесуального обов`язку з надання до суду копій касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи або доказів направлення тексту касаційної скарги до електронних кабінетів інших учасників справи.

Також ОСОБА_1 подав касаційну скаргу поза межами строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, в обґрунтування якого посилається на те, що суд апеляційної інстанції направив йому копію оскаржуваної постанови, проте в населеному пункті, де мешкає заявник, відділення поштового зв`язку відсутнє, в зв`язку з чим ОСОБА_1 копію постанови не отримував, з ї змістом ознайомився в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Неодноразово звертався до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, яку неодноразово Верховний Суд повертав з різних підстав. На підставі наведеного просить суд поновити строк на касаційне оскарження.

Відповідно до приписів статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови складений 13 травня 2024 року. Останній день строку на касаційне оскарження припав на 12 червня 2024 року. Касаційну скаргу подано 09 вересня 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження.

Інформація, отримана з Автоматизованої системи документообігу суду, дає підстави для висновку про те, що вперше касаційну скаргу ОСОБА_1 подав 19 червня 2024 року, проте ухвалою від 12 липня 2024 року Верховний Суд повернув касаційну скаргу заявнику. Вдруге касаційну скаргу заявнику суд повернув ухвалою від 25 липня 2024 року. Втретє касаційна скарга була повернута ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2024 року.

Суд не визнає поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження стосовно ненадсилання судом апеляційної інстанції копії оскаржуваної постанови, оскільки Верховний Суд неуповноважений в контексті вимог статті 81 ЦПК України визнавати на підставі припущень доведеним певний юридичний факт (відповідний інформаційний лист суду тощо). Також не є поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження неодноразове повернення касаційної скарги заявнику, оскільки належне відповідальність за належне оформлення касаційної скарги відповідно до вимог процесуального закону покладається саме на особу, яка подає касаційну скаргу.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи наведене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29 січня 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 травня 2024 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали до касаційної скарги застосовуються наслідки, передбачені цивільним процесуальним законодавством.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І. В. Литвиненко