Рішення

від 19.09.2024 по справі 140/7244/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7244/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Волдінера Ф.А.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І.П.,

за участю представника позивача Білицького Б.М.,

представника відповідача Іванчук Л.В.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради до Іваничівської селищної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент», про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради до Іваничівської селищної ради (далі також позивач), в якому просить суд визнати протиправним та частково скасувати пункт 1 рішення виконавчого комітету Іваничівської селищної ради (далі також відповідач) № 3 від 12.01.2024 в частині встановлення ТОВ «Аванті-Девелопмент» тарифу на транспортування теплової енергії в розмірі 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ) для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

Ухвалою від 17.07.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено у справу як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» (далі також ТОВ «Аванті-Девелопмент», товариство).

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

12.01.2024 виконавчим комітетом Іваничівської селищної ради було прийнято рішення № 3 «Про встановлення ТОВ «Аванті-Девелопмент» тарифу на теплову енергію, що виробляється на установках з використання альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету» (далі також рішення № 3 від 12.01.2024, оскаржуване рішення).

Пунктом 1 вказаного рішення встановлено ТОВ «Аванті-Девелопмент» тариф на теплову енергію, що виробляється на установках з використання альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, в розмірі 3427,45 грн/Гкал без ПДВ, 4112,94 грн/Гкал з ПДВ за такими складовими:

-тариф на виробництво теплової енергії - 2782,92 грн/Гкал (без ПДВ), 3339,49 грн/Гкал (з ПДВ);

-тариф на транспортування теплової енергії - 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ);

-тариф на постачання теплової енергії - 30,81 грн/Гкал (без ПДВ), 36,97 грн/Гкал (з ПДВ).

Згідно пункту 2 даного рішення передбачено, що для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, застосувати тарифи встановлені в п.1 даного рішення з 01.01.2024.

Таким чином, зазначеним рішенням було зобов`язано позивача здійснювати оплату ТОВ «Аванті-Девелопмент» за теплову енергію за трьома складовими: за виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

На підставі зазначеного рішення між позивачем та ТОВ «Аванті-Девелопмент» було підписано договір № 41 про закупівлю теплової енергії (пари та гарячої води) від 30.01.2024. Відповідно до даного договору визначено, що постачання теплової енергії Позивачу здійснюється від котелень за адресами: смт. Іваничі вул. Львівська, 6А та Банківська, 6.

В подальшому, ТОВ «Аванті-Девелопмент» спираючись на пункт 1 рішення виставляло позивачу протягом січня-квітня 2024 року відповідні рахунки акти приймання-передачі теплової енергії. Частка тарифу на транспортування відповідно до зазначених рахунків та актів становить орієнтовно 519 392,97 грн, що є значною сумою для позивача в умовах економії витрат на енергоносії.

Позивач вважає, що приймаючи пункт 1 рішення в частині встановлення ТОВ «Аванті-Девелопмент» тарифу на теплову енергію за транспортування до будівель позивача, вийшов за межі наданих законодавством повноважень, оскільки у ТОВ «Аванті-Девелопмент» відсутні засоби для ведення господарської діяльності пов`язаної з транспортуванням теплової енергії, про що відповідач був обізнаний.

Відповідні теплові мережі, за якими здійснюється транспортування теплової енергії ТОВ «Аванті-Девелопмент» до будівель Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради перебувають на балансі останнього та ніколи не передавались на праві власності, користування або перебувати у концесії до ТОВ «Аванті-Девелопмент».

Вказує, що транспортування теплової енергії є окремим видом господарської діяльність, який вимагає наявності ліцензії та засобів провадження господарської діяльності саме для транспортування теплової енергії в місцях провадження такої діяльності; звертаючись до органу уповноваженого на встановлення тарифу на транспортування теплової енергії, заявник (ТОВ «Аванті-Девелопмент») повинен був надати такому органу всі документи, що підтверджують правомірність встановлення тарифу та його розміру; орган уповноваженого на встановлення тарифу на транспортування теплової енергії (відповідач), зобов`язаний був перевірити наявність у ТОВ «Аванті-Девелопмент» всіх необхідних для встановлення тарифу засобів провадження господарської діяльності саме для транспортування теплової енергії на підставі поданих субє`ктом господарювання документів згідно п. 13 Порядку розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, Затвердженого згідно Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України від 12.09.2018 року №239.

Відповідач мав право прийняти рішення щодо встановлення ТОВ «Аванті-Девелопмент» тарифу на транспортування теплової енергії лише за умови подання останнім всіх документів, що підтверджують право на встановлення для нього такого тарифу.

Відповідач був зобов`язаний відмовити ТОВ «Аванті-Девелопмент» у встановленні тарифу на транспортування теплової енергії до об`єктів позивача.

Зважаючи на наведене просить суд визнати протиправним та частково скасувати пункт 1 рішення виконавчого комітету Іваничівської селищної ради № 3 від 12.01.2024 в частині встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Аванті-Девелопмент» тарифу на транспортування теплової енергії в розмірі 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ) для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на адміністративний позов.

ТОВ «Аванті-Девелопмент» подало до суду письмові пояснення щодо позову, згідно яких з позовними вимогами не погоджується з огляду на таке.

Виконавчий комітет Іваничівської селищної ради є уповноваженим органом для встановлення тарифу на теплову енергію для товариства, що позивачем не спростовується.

Приймаючи оскаржуване рішення, в частині пункту тарифу на транспортування теплової енергії, відповідач діяв у повній відповідності до законодавства України на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбаченій законодавством України.

Щодо наявності в товариства права на здійснення господарської діяльності з транспортування теплової енергії, а також наявності необхідних засобів та місць провадження такої діяльності, звертає увагу на суду на наступне.

В товариства є безстрокова ліцензія на виробництво. транспортування та постачання теплової енергії, що підтверджується розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації № 381 від 10.07.2019 «Про видачу та переоформлення ліцензій» та підтверджується Витягом з ліцензійного реєстру. Зазначена вище ліцензія є у розпорядженні як позивача так і відповідача, так як неодноразово надавалася при встановленні тарифів на теплову енергії та укладенні договорів на закупівлю із споживачами теплової енергії, що в даному випадку підтверджується Заявою про встановлення тарифів на теплову енергію зареєстрованою відповідачем за вх. № 3/12/1-24 від 01.01.2024.

Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, надано роз`яснення щодо засобів провадження господарської діяльності з транспортування теплової енергії № 17962/25/10-23 від 16.10.2023, в якому зазначено: «під час розподілу витрат між ліцензованими видами діяльності, зокрема між виробництвом та транспортуванням теплової енергії, необхідно враховувати технологічні особливості процесу виробництва теплової енергії та її транспортування до споживача. Точкою розподілу між ліцензованим видом діяльності по виробництву та транспортуванню теплової енергії, як технологічно, так виходячи із розподілу витрат, що включаються до тарифів на виробництво та транспортування теплової енергії, є колектор теплогенеруючих джерел (котлів). Відповідно, обладнання та трубопроводи, розміщені після колектора теплогенеруючого джерела, є місцевою (розподільчою) тепловою мережею, зокрема, мережеві насоси які в свої чергу забезпечують циркуляцію теплоносія до споживача та в зворотному напрямку. Підтвердженням того, що мережеві насоси є невід`ємною частиною системи транспортування теплової енергії є те, що витрати на їх роботу включаються лише до структури тарифу на транспортування теплової енергії згідно Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання (Постанова КМУ №869 від 01.06.2011) «п. 33 До окремих прямих витрат, що включаються лише до тарифів на транспортування теплової енергії, належать витрати на активну і реактивну електричну енергію для технологічних потреб транспортування теплової енергії».

Враховуючи технологічне призначення мережевих насосів, насосів підживлення, вважаємо, що витрати, пов`язані з обслуговуванням зазначеного обладнання, а також витрати на електроенергію для відповідних цілей мають бути віднесеними до витрат, що пов`язанні з провадженням господарської діяльності з транспортування теплової енергії».

Державна регуляторна служба України - центральний орган виконавчої влади, який реалізує держаних регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, в листі №4339/20-23 від 02.11.2023 надала схожі із Мінінфраструктури роз`яснення, так як вони ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), що є постійно діючим центральним органом виконавчої влади, який здійснює державне регулювання (нормативно-правове регулювання, ліцензування, формування цінової та тарифної політики), моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сфері комунальних послуг, в листі від 07.12.2023 №13248/21.3/7-23 повністю підтримує (підтверджує) позицію викладену у зазначеному вище листі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Отже, зазначені вище центральні органи державної влади спираючись на положення чинного законодавства України підтвердили, що місцева (розподільча) теплова мережа не складається виключно із трубопроводів, а включає в себе і інше обладнання, яке в тому числі знаходиться безпосередньо в приміщенні котельні та фактично забезпечують рух теплоносія від котла до споживача і в зворотному напрямку, без якого транспортування не можливе.

Зазначене вище спростовує твердження позивача, що засобами провадження господарської діяльності з транспортування є виключно трубопроводи (теплові мережі).

В судовому засіданні учасники підтвердили свої доводи та обґрунтування викладені в письмових заявах по суті справи.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечила в зв`язку з їх необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову з огляду на таке.

Змістом спірних правовідносин є дотримання органом місцевого самоврядування приписів законодавства при встановленні тарифів на транспортування теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, зокрема для позивача у справі.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема:

регулювання діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад;

встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством;

щоквартальне оприлюднення встановлених для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок);

перегляд за власною ініціативою та/або за зверненням суб`єкта господарювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), але не більше одного разу на квартал.

В силу статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію (у тому числі її виробництво, транспортування та постачання), тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, на інші комунальні послуги (крім тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, тарифів на комунальні послуги, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), побутові, транспортні та інші послуги.

Судом встановлено, що 12.01.2024 виконавчим комітетом Іваничівської селищної ради було прийнято рішення № 3 «Про встановлення ТОВ «Аванті-Девелопмент» тарифу на теплову енергію, що виробляється на установках з використання альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету».

Пунктом 1 вказаного рішення встановлено ТОВ «Аванті-Девелопмент» тариф на теплову енергію, що виробляється на установках з використання альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, в розмірі 3427,45 грн/Гкал без ПДВ, 4112,94 грн/Гкал з ПДВ за такими складовими:

-тариф на виробництво теплової енергії - 2782,92 грн/Гкал (без ПДВ), 3339,49 грн/Гкал (з ПДВ);

-тариф на транспортування теплової енергії - 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ);

-тариф на постачання теплової енергії - 30,81 грн/Гкал (без ПДВ), 36,97 грн/Гкал (з ПДВ).

Згідно пункту 2 даного рішення передбачено, що для установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, застосувати тарифи встановлені в п.1 даного рішення з 01.01.2024.

При цьому судом встановлено, що надавачу послуг з постачання теплової енергії ТОВ «Аванті-Девелопмент», згідно розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 10.07.2019 за № 381 переоформлено на безстрокові ліцензії на право провадження господарської діяльності з:

1) виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії шляхом звуження до господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії;

2) транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами;

3) постачання тепловими мережами.

Також під час розгляду справи встановлено, що відповідні теплові мережі, за якими здійснюється транспортування теплової енергії ТОВ «Аванті-Девелопмент» до безпосередньо будівель Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради не перебувають в володінні ТОВ «Аванті-Девелопмент» також відсутнє будь яке інше право користування такими тепловими мережами.

Межею розподілу балансів належності (відповідальності за технічний стан та експлуатацію) між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради та ТОВ «Аванті-Девелопмент» є зовнішня стіна котельні по вулиці Львівська 6А та зовнішня стіна котельні по вулиці Банківська 6, що смт. Іваничі. Передача теплової енергії на об`єкти споживання здійснюється на межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності. Транспортування теплоносія від котельні до об`єктів теплоспоживання здійснюється по теплових мережах, які знаходяться в оперативному управлінні Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради.

Наведені обставини не заперечуються учасниками справи, відтак вважаються встановленими.

Процедуру розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання визначено Порядком розгляду органами місцевого самоврядування розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги, поданих для їх встановлення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 12 вересня 2018 року № 239 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2018 року за № 1172/32624 (далі Порядок № 239).

Цей Порядок застосовується органами місцевого самоврядування під час розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, а також розрахунків тарифів на комунальні послуги (послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами, а також операції збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів) і поширюється на суб`єктів господарювання, зазначених у пункті 1 цього Порядку (пункт 1 Розділу І Порядку № 239).

Суб`єкт господарювання (заявник) подає до органу місцевого самоврядування у паперовій та електронній формах (у тому числі у форматі doc, docx, excel) розрахунки тарифів разом із заявою, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час проведення розрахунків тарифів (пункт 4 Розділу І Порядку № 239).

За результатами розгляду поданих суб`єктом господарювання (заявником) згідно з вимогами цього Порядку розрахунків тарифів органом місцевого самоврядування здійснюється встановлення відповідних тарифів. До рішення про встановлення тарифів обов`язково додається структура тарифів пункт (6 Розділу І Порядку № 239).

Пунктом 13 Розділу ІІ Порядку № 239 визначено, що для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії для суб`єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії заявник подає органу місцевого самоврядування заяву із зазначенням розміру відповідних тарифів згідно із додатком 44 до цього Порядку. До заяви про встановлення тарифів на теплову енергію, на виробництво теплової енергії додається розрахунок тарифів, здійснений для відповідної категорії споживачів («бюджетні установи та організації», «населення»), та підтвердні матеріали:

1) пояснювальна записка щодо потреби встановлення тарифів, що містить пояснення до здійсненого заявником розрахунку (довільна форма);

2) інформація про суб`єкта господарювання (заявника) із зазначенням відомостей про наявність у нього ліцензій на виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, кількості споживачів у розрізі їх категорій, переліку цих споживачів із зазначенням їх місцезнаходження / місця проживання, системи оподаткування суб`єкта господарювання, особливостей виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, контактної інформації заявника тощо (довільна форма);

3) копії установчих документів (статуту, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань тощо).

Вимоги щодо комплекту документів, які визначено у пунктах 1-3 цього розділу, не застосовуються до суб`єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення було прийнято на підставі поданої ТОВ «Аванті-Девелопмент» заяви, яка відповідає вимогам пункту 13 Порядку № 239 з відповідними додатками.

Відповідно до пункту 2 Розділу IV Порядку № 239, під час розгляду розрахунків тарифів, доданих до заяви, органом місцевого самоврядування перевіряється додержання суб`єктом господарювання вимог постанов Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги», від 26 вересня 2023 року № 1031 «Про затвердження Порядку формування середньозваженого тарифу на послугу з управління побутовими відходами, а також тарифів на збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів», та, зокрема, правильність здійснення суб`єктом господарювання розрахунків планованих економічно обґрунтованих витрат, що внесені до складу тарифів, урахування при їх визначенні фактичних за останні п`ять років та прогнозованих обсягів виробництва і споживання теплової енергії, надання комунальних послуг згідно з річними планами, додержання стандартів, нормативів (норм) витрат і втрат ресурсів, технологічних регламентів та вимог щодо виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, надання комунальних послуг.

Предметом спору у даній справі є правильність, а відтак законність, встановленого оскаржуваним рішенням тарифу на транспортування теплової енергії від постачальника цієї послуги ТОВ «Аванті-Девелопмент» до споживача Відділу освіти, культури, молоді та спорту Іваничівської селищної ради за умови відсутності в постачальника права користування місцевими тепловими мережами.

Вирішуючи це питання суд виходить з такого.

Визначення тарифу (ціни) на теплову енергію міститься у статті 1 Закону України «Про теплопостачання» та означає грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Також вказана норма містить визначення загального поняття «постачання теплової енергії (теплопостачання)» - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; та поняття «місцева (розподільча) теплова мережа» - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

При цьому суд погоджується з доводами ТОВ «Аванті-Девелопмент», викладеної в роз`ясненні Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України № 17962/25/10-23 від 16.10.2023, відповідно до якого точкою розподілу між ліцензованим видом діяльності по виробництву та транспортуванню теплової енергії, як технологічно, так виходячи із розподілу витрат, що включаються до тарифів на виробництво та транспортування теплової енергії, є колектор теплогенеруючих джерел (котлів), який в даному випадку перебуває у володінні ТОВ «Аванті-Девелопмент». Відповідно, обладнання та трубопроводи, розміщені після колектора теплогенеруючого джерела, є місцевою (розподільчою) тепловою мережею, зокрема, мережеві насоси які в свої чергу забезпечують циркуляцію теплоносія до споживача та в зворотному напрямку

При цьому, приписами статті 20 цього ж Закону України визначено, що тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб`єкта господарювання. Рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Підсумовуючи наведене, слід дійти висновку, що систему транспортування теплової енергії, яку охоплює тариф на транспортування, та завданням якої є доставка теплової енергії безпосередньо до споживача, в контексті спірних правовідносин, складає обладнання, що забезпечує циркуляцію теплоносія до споживача (перебуває у володінні постачальника теплової енергії), а також місцева (розподільча) теплова мережа (перебуває на балансі споживача).

Водночас, виходячи із принципу обґрунтованості тарифів на постачання теплової енергії, в тому числі і на її транспортування, є очевидним, що тариф на транспортування, який встановлено постачальнику послуг повинен враховувати обсяги транспортувального обладнання, що використовується постачальником та на якого лягають витрати із забезпечення функціонування такого обладнання.

Іншими словами тариф на транспортування теплової енергії повинен бути пропорційним до частки використовуваного обладнання, що належить постачальнику послуг та обладнання споживача.

При цьому обов`язок щодо перевірки правильності здійснення суб`єктом господарювання розрахунків планованих економічно обґрунтованих витрат, що внесені до складу тарифів законодавцем покладено на уповноважений орган місцевого самоврядування, в даному випадку на відповідача у справі.

В силу приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано суду жодних належних та переконливих доказів на підтвердження того, що встановлений оскаржуваним рішенням тариф на транспортування теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету відповідає існуючому розподілу належності різним суб`єктам спірних правовідносин елементів системи транспортування теплової енергії.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи та наведене законодавче регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та скасування, як необґрунтованого, пункту 1 рішення виконавчого комітету Іваничівської селищної ради № 3 від 12.01.2024 в частині встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Аванті- Девелопмент» тарифу на транспортування теплової енергії в розмірі 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ) для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та частково скасувати пункт 1 рішення виконавчого комітету Іваничівської селищної ради № 3 від 12.01.2024 в частині встановлення товариству з обмеженою відповідальністю «Аванті- Девелопмент» тарифу на транспортування теплової енергії в розмірі 613,73 грн/Гкал (без ПДВ), 736,48 грн/Гкал (з ПДВ) для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф.А. Волдінер

Повний текст судового рішення складено 30 вересня 2024 року.