Рішення

від 30.09.2024 по справі 420/12373/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/12373/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» (далі по тексту позивача, ТОВ «БУДІНТО») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі по тексту - відповідач), у якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2023 року № 891 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» (код ЄДРПОУ 40727591) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.01.2023 року від Головного управління ДПС в Одеській області до електронного кабінету платника податків ТОВ «БУДІНТО» надійшло Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 06.01.2024 року № 891 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні зазначено, що комісією регіонального рівня відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, ТОВ «БУДІНТО» віднесено до ризикових платників податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

У розділі «податкова інформація» рішення зазначено наступне: «В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємством сформовано ПК за рахунок придбання житлового приміщення, товару (радіатор, відеокамера) та робіт (прокладка позамайданчикових мереж водопостачання та водовідведення, будівельно-монтажні роботи зовнішніх газових мереж) у контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «ІНГРАДБУД» (39692537), ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ«КІК» (41501853), ТОВ «БЛАСТІКО» (41653657), ТОВ «ТД БУДМАТИКА» (40827860), ТОВ «ПІВДЕНЬ ГАЗИФІКАЦІЯ» (41955754). Крім того підприємством реалізуються будівельно-монтажні роботи, брухт та відходи чорних металів на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність: ТОВ «ІНГРАДБУД» (39692537), ТОВ «ВОЛМЕТСЕРВІС» (43438244).».

ТОВ «БУДІНТО» не погоджується з рішенням від 06.01.2023 року № 891, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних рішень про відповідність ризиковості платника податку, мотивовані наступним.

Так, позивач вказує, що Комісія ГУ ДПС в Одеській області не зупиняла реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування ТОВ «БУДІНТО».

У розділі «податкова інформація» рішення не зазначено: дата та номер податкових накладних, що сформовані ТОВ «БУДІНТО»; період здійснення господарської операції; код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару; дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; код податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Також позивач зазначає, що Комісією ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення не за наслідками подання ТОВ «БУДІНТО» податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що не передбачено п. 6 Порядку та п. 8 Критеріїв.

Таким чином ТОВ «БУДІНТО» віднесено до ризикових платників тільки з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості. В рішенні не вказано в чому саме полягає «ризиковість здійснення» і якої саме «господарської операції».

Крім того, позивач вказує, що законодавством установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям. Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації. Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня виключно за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. У протилежному випадку рішення комісії не може вважатися правомірним та прийнятим з дотримання законодавчо визначеної процедури. Віднесення ТОВ «БУДІНТО» до ризикових платників через правовідносини з особами, які визнані ризиковими платниками податків, суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства. Зокрема настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків, якого притягнуто до відповідальності.

Ухвалою суду від 26.04.2024 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом надання суду: заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

До Одеського Окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою від 20.05.2024 року Одеський окружний адміністративний суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, відкрив провадження у справі № 420/12373/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

06.06.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що оскаржуване рішення від 06.01.2023 № 891 відповідає вимогам та змісту додатку 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 р. N 1428). Позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових, на думку Головного управління ДПС в Одеській області, є неправомірна, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Фактично у разі ухвалення вказаних рішень суд підміняє собою контролюючий орган ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податковій інформації про протилежне.

Також відповідач вказує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту. За наслідками наявної податкової інформації ТОВ «БУДІНТО» включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Таким чином, відповідач вважає, що доведено обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав для віднесення підприємства позивача до критеріїв ризиковості платника податків на підставі наявної податкової інформації за проведеним моніторингом з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки.

Отже, відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Ухвалою від 10.06.2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

19.06.2024 року позивачем до Одеського окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив на позовну заяву. У відповіді на відзив позивач заперечував щодо доводів відповідача, наведених у відзиві та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО», код ЄДРПОУ -40727591, зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис від 09.08.2016 року.

Види діяльності підприємства: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 41.10 Організація будівництва будівель.

ТОВ «БУДІНТО» зареєстроване 01.06.2021 року платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 407275915541

Рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від від 06.01.2023 року № 891, ТОВ «БУДІНТО» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: В ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємством сформовано ПК за рахунок придбання житлового приміщення, товару (радіатор, відеокамера) та робіт (прокладка позамайданчикових мереж водопостачання та водовідведення, будівельно-монтажні роботи зовнішніх газових мереж) у контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «ІНГРАДБУД» (39692537), ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ«КІК» (41501853), ТОВ «БЛАСТІКО» (41653657), ТОВ «ТД БУДМАТИКА» (40827860), ТОВ «ПІВДЕНЬ ГАЗИФІКАЦІЯ» (41955754). Крім того підприємством реалізуються будівельно-монтажні роботи, брухт та відходи чорних металів на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність: ТОВ «ІНГРАДБУД» (39692537), ТОВ «ВОЛМЕТСЕРВІС» (43438244).

Не погоджуючись із рішеннями від 06.01.2023 року № 891 про відповідність ТОВ «БУДІНТО» критеріям ризиковості платника податку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.61.1 ст.61 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

За правилами п.201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п.201.16 ст.201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

11.12.2019 року постановою Кабінету Міністрів України № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №1165, у редакції від 14.10.2022 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладені у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема:

« 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.»

Аналіз змісту указаного пункту свідчить про те, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Таким чином, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Зазначена позиція суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20.

Звертаючись до фактів цієї справи, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку прийнято рішення про відповідність ТОВ «БУДІНТО» критеріям ризиковості платника податку.

У той же час, зі змісту оскаржуваного рішення від 06.01.2023 року № 891 слідує, що комісія регіонального рівня прийняла рішення про відповідність ТОВ «БУДІНТО» критеріям пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку та моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а на підставі аналізу баз даних ДПС України, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Суд зазначає, що у справах щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку критеріям ризиковості контролюючий орган має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі та достатні докази на підтвердження цієї інформації.

У постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 320/3484/21 Верховний Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, під час розгляду справи у суді, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийняті оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків.

У відзиві на позовну заяву, відповідачем лише продубльовано текст оскаржуваного рішення та процитовано положення Порядку № 1165.

Надана разом з відзивом на позовну заяву таблиця Придбання (за період з 31.01.2017 по 16.12.2022) / Реалізації (за період з 16.03.2017 по 14.12.2022) по ТОВ «БУДІНТО», на думку суду не може вважатися належним доказом, оскільки не містить дати конкретних вчинених платником податків ТОВ «БУДІНТО» господарських операцій, які на переконання контролюючого органу підпадають під ознаки ризикових, а також реквізитів (дата, номер) документів, що містять відомості про вчинення операцій (зокрема, податкових накладних).

Таким чином, жодних доказів на підтвердження відповідності платника податків п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку» відповідачем надано не було, як і не зазначено інших обставин, які б могли свідчити про порушення безпосередньо позивачем законодавства України.

Більш того, у світлі доводів учасників справи, суд звертає увагу на те, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», що вживається у сфері податкових правовідносин, жодним чином не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагентом правил оподаткування. У даному випадку, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому, відповідно, і не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Тобто, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2018р. у справі №826/16272/13-а, від 04.06.2020р. у справі №340/422/19 та від 23.07.2020р. у справі №816/1122/16.

У той же час, суд наголошує, що як в матеріалах справи, так і в спірному рішенні від 06.01.2023 року № 891, відсутні будь-які докази того, що ГУ ДПС в Одеській області у повному обсязі досліджував (та яким чином) обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.

За вказаних обставин, зважаючи на недотримання відповідачем передбаченої Порядком № 1165 послідовності дій, яка має передувати прийняттю рішення про відповідність платника податку на додану вартість критерію ризиковості платника податку, що передбачений пунктом 8 Додатку 1 до Порядку № 1165, а також недоведеності з боку відповідача під час судового розгляду справи належними та допустимим доказами наявності у податкового органу такої податкової інформації, яка свідчить про ризиковість здійсненої господарської операції, суд приходить до висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 06.01.2023 року № 891 є протиправним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо задоволення позовної вимоги про зобов`язання Головного управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також з метою дотримання судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» з переліку ризикових платників.

Суд також зазначає, що обраний спосіб захисту про зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позивач навів законні й обґрунтовані підстави, а тому наявні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., згідно платіжного документу № 1685 від 12.04.2024 року.

Таким чином, враховуючи задоволення позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. суд присуджує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління ДПС в Одеській області.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 262, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» (20-й км Старокиївської дороги, 55, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 40727591) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2023 року № 891 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

Зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» (код ЄДРПОУ 40727591) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» (20-й км Старокиївської дороги, 55, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 40727591) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.09.2024 року.

Суддя Г.В. Лебедєва