П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/12373/24Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
30.09.2024 року;
Головуючий в 1 інстанції: Лебедєва Г.В.
П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді Єщенка О.В.
суддів Крусяна А.В.
Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2023 року №891 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;
зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є діючою юридичною особою, зареєстрованою в установленому законом порядку, належить до реального сектору економіки та є добросовісним платником податку, забезпечує свою діяльність необхідною матеріально-технічною базою та не відноситься до жодних критеріїв ризиковості платників податку на додану вартість.
Висновки контролюючого органу про відповідність підприємства Критеріям ризиковості платника податку є необґрунтованими та не підтверджені відповідною податковою інформацією щодо здійснення платником господарської діяльності з ознаками ризиковості, ці висновки є не конкретизованими та не підтверджені належними доказами.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.01.2023 року №891 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Зобов`язав Головне управління ДПС в Одеській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
Стягнув з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування. Разом з цим, у справах щодо оскарження рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку критеріям ризиковості контролюючий орган має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі та достатні докази на підтвердження цієї інформації. Суд зауважив на тому, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
З огляду на те, що відповідачем не дотримано передбаченої послідовності дій, яка має передувати прийняттю рішення про відповідність платника податку на додану вартість критерію ризиковості платника податку, а також не доведено належними та допустимим доказами наявності у податкового органу податкової інформації, яка свідчить про ризиковість здійснених господарських операцій, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність оспорюваного рішення Комісії критеріям правомірності та обґрунтованості, наявність підстав для скасування рішення Комісії із зобов`язанням відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням статтей 62, 72, 74 Податкового кодексу України та помилково проігноровано мету податкового контролю, яка полягає в опрацюванні податкової інформації та безпосередньо пов`язана із функціями контролюючого органу. При цьому, оспорюване рішення відповідача про включення позивача до критеріїв ризиковості платника податків відповідає вимогам Порядку від 11 грудня 2019 року №1165, а отже є правомірним та скасуванню не підлягає. Наявна податкова інформація свідчить про задіяння позивача в операціях з ризиковими контрагентами, при цьому у розпорядженні контролюючого органу були відсутні документи, що спростовують ризиковість платника податку.
Акцентуючи увагу на тому, що віднесення платника до критеріїв ризиковості безпосередньо направлено на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, належності здійснення функцій з виключення платника з критеріїв ризиковості до дискреційних повноважень контролюючого органу, апелянт наполягає на повній необґрунтованості адміністративного позову та відсутності підстав для його задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність підстав для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» зареєстровано юридичною особою, є платником податку на додану вартість, основними видами діяльності якого за КВЕД є: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний); 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 41.10 Організація будівництва будівель.
06.01.2023 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення за №891 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІНТО» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Згідно вказаного рішення, підставою для його прийняття стала наступна податкова інформація: в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємством сформовано ПК за рахунок придбання житлового приміщення, товару (радіатор, відеокамера) та робіт (прокладка позамайданчикових мереж водопостачання та водовідведення, будівельно-монтажні роботи зовнішніх газових мереж) у контрагентів-постачальників, які здійснюють ризикову фінансово-господарську діяльність, а саме: ТОВ «ІНГРАДБУД» (39692537), ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «КІК» (41501853), ТОВ «БЛАСТІКО» (41653657), ТОВ «ТД БУДМАТИКА» (40827860), ТОВ «ПІВДЕНЬ ГАЗИФІКАЦІЯ» (41955754). Крім того підприємством реалізуються будівельно-монтажні роботи, брухт та відходи чорних металів на суб`єктів господарювання, які здійснюють ризикову діяльність: ТОВ «ІНГРАДБУД» (39692537), ТОВ «ВОЛМЕТСЕРВІС» (43438244).
Не погоджуючись із рішенням відповідача, посилаючись на необґрунтованість та неправомірність висновків контролюючого органу, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Пунктами 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України «в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
За правилами п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, за приписами пункту 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку від 11.12.2019 року №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно із пунктом 6 Порядку від 11.12.2019 року №1165 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У Додатку 1 до Порядку від 11.12.2019 року №1165, зокрема, пунктом 8 визначено Критерій ризиковості платника податку на додану вартість у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Одночасно слід враховувати, що за визначенням, наведеним у пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно із пунктом 61.2 статті 61, пунктом 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм показав, що контролюючий орган під час прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної має перевірити її дані, у тому числі, відповідно до критеріїв оцінки ступеня ризиків платника податку із обґрунтуванням показника за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
За результатом перевірки уповноважений орган приймає рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову у проведенні такої реєстрації, віднесення платника до одного із Критеріїв ризиковості.
Рішенню Комісії регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Водночас, відмова у виключенні платника з Критерію ризикових може мати місце лише у тому разі, якщо встановлені під час перевірки податкової накладної ризики не спростовані платником документальним підтвердженням її вартісних та кількісних показників.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Натомість, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Слід враховувати, що підставою для прийняття оспорюваного рішення стала податкова інформація про проведення позивачем операцій з суб`єктами господарювання, які, за висновком контролюючого органу, відносяться до ризикових суб`єктів господарювання.
Отже, оспорюване рішення прийнято, виходячи з факту аналізу податкової інформації стосовно платників податку та не містить конкретної інформації чи мотивів про ризиковість платника податків, а саме позивача.
Як вірно зауважено судом першої інстанції, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не передувало складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
Також, право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Право на звернення до суду також прямо передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме: "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Враховуючи, що висновки в оспорюваному рішенні не містять належних обґрунтувань віднесення платника податку до переліку ризикових, а також мотивів щодо впливу можливих податкових порушень інших суб`єктів господарювання на позивача, відповідачем не дотримано передбаченої Порядком №1165 послідовності дій, яка має передувати прийняттю рішення про відповідність платника податку на додану вартість критерію ризиковості платника податку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахуванням правильної оцінки обставин справи та застосуванням норм матеріального права дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, скасування рішення суб`єкта владних повноважень із зобов`язанням відповідача вчинити відповідні дії в судовому порядку.
З огляду на те, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції відповідають дійсним обставинам справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв
Суд | П'ятий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2025 |
Оприлюднено | 06.02.2025 |
Номер документу | 124917834 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
П'ятий апеляційний адміністративний суд
Єщенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні