Постанова

від 30.09.2024 по справі 761/45731/16-ц

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 761/45731/16-ц Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Грибан І. О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до Шевченківського районного суду міста Києва з цивільним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - відповідач), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просять стягнути з відповідача:

- на користь ОСОБА_2 шкоду у розмірі 367 802,23 грн, у тому числі: основна сума заборгованості 185 113,30 грн, збитки у вигляді курсової різниці у розмірі 182 688,93 грн;

- на користь ОСОБА_3 шкоду у розмірі 366 754,35 грн, у тому числі: основна сума заборгованості 184 585,96 грн, збитки у вигляді курсової різниці у розмірі 182 168,39 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2019 року позов залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 червня 2019 року зазначене рішення скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 24 березня 2021 року зазначені рішення скасовано, провадження у справі закрито та роз`яснено, що розгляд справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвалою Верховного Суду від 21 квітня 2021 року справу № 761/45731/16-ц за заявою позивача, відповідно до частини четвертої статті 414 Цивільного процесуального кодексу України, передано для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року позов задоволено та здійснено вихід за межі позовних вимог.

Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо нездійснення виплати ОСОБА_2 відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Планер» від 03 липня 2014 року № 43653.

Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо нездійснення виплати ОСОБА_3 відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Планер» від 03 липня 2014 року № 43658.

Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_2 майнову шкоду у розмірі 367 802,23 грн, в тому числі суму протиправно невиплаченого гарантованого відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Планер» від 03 липня 2014 року № 43653 у розмірі 185 113,30 грн та суму курсової різниці у розмірі 182 688,93 грн.

Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 майнову шкоду у розмірі 366754,35 грн, в тому числі суму протиправно невиплаченого гарантованого відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу (депозиту) «Планер» від 03 липня 2014 року № 43658 у розмірі 184 585,96 грн та суму курсової різниці у розмірі 182 168,39 грн.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою позов залишити без задоволення.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу. Позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 03 липня 2014 року між ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та ОСОБА_2 укладено договір № 43653 банківського вкладу (депозиту) «Планер», за умовами якого ОСОБА_2 розмістила в банку грошові кошти у розмірі 14 040,00 дол. США строком до 06 серпня 2014 року, процентна ставка - 8% річних.

Між ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та ОСОБА_3 укладено договір від 03 липня 2014 року № 43658 банківського вкладу (депозиту) «Планер» за умовами якого ОСОБА_3 розмістив в банку грошові кошти у розмірі 14 000,00 дол. США строком до 06 серпня 2014 року, з процентною ставкою 8% річних.

На підставі постанови Правління НБУ від 14 серпня 2014 року № 491 «Про віднесення ПАТ «КБ Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» прийнято рішення № 69 від 14 серпня 2014 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ Український фінансовий світ», згідно з яким з 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 10 листопада 2014 року № 717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 13 листопада 2014 року № 119 «Про початок процедури ліквідації ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та призначено уповноважену особу Фонду.

Фонд розмістив оголошення про виплату коштів з 21 листопада 2014 року через банк агент - ПАТ «Альфа-Банк».

На заяви позивачів щодо відшкодування коштів у розмірі, що не перевищує 200 000,00 грн Фондом відмовлено у задоволенні вимог вкладників, зважаючи на те, що здійснюється перевірка правових підстав розміщення коштів на рахунках. В подальшому позивачі неодноразово звертались до Фонду, однак їх вимоги були залишені без задоволення. Такі рішення Фонду оскаржувались позивачами.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Фонду, Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С. І., третя особа: ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» про визнання протиправними рішення та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С. І. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу № 34653 від 03 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ». Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С. І. щодо не включення ОСОБА_2 (як вкладника за договором банківського вкладу № 43653 від 03 липня 2014 року) до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 06 квітня 2017 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_3 . Скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2015 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання фонду та уповноважену особу на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С.І. відшкодувати ОСОБА_3 кошти за його вкладом, які було внесено за договором банківського вкладу № 43658 від 03 липня 2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ». В цій частині прийнято нове рішення яким зобов`язано Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» включити дані ОСОБА_3 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду за договором № 43658 від 03 липня 2014 року банківського вкладу (депозиту) «Планер». Зобов`язано Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» надати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників за рахунок ОСОБА_3 , яким необхідно здійснити виплати відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду. В решті постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2015 року, а саме в частині визнання протиправним (нечинним) рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С. І. щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу №43658 від 03 липня 2014 року, укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» та визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Український фінансовий світ» Гончарова С. І. щодо не включення позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, залишена без змін.

Інформацію про позивачів, як вкладників банку, включено до переліку вкладників ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Фонд вказував, що перепоною у виплаті коштів позивачам є постанова Київської місцевої прокуратури № 6 від 21 березня 2018 року про визнання коштів речовими доказами у кримінальному провадженні № 4201810160000066.

У зв`язку з невиплатою позивачам суми гарантованого відшкодування за вкладами, позивачі звернулися до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року №4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Статтею 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України та законодавством України.

Відповідно до частини першої та другої статті 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює такі функції: веде реєстр учасників Фонду; здійснює заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI, виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами:

1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду;

2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону;

3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних;

4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів;

6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду;

7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

У відповідності до положень статті 20 Закону № 4452-VI Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для:

1) виплати гарантованої суми відшкодування вкладникам коштів за вкладами відповідно до цього Закону;

2) покриття витрат, пов`язаних з виконанням покладених на Фонд функцій та повноважень, зокрема, пов`язаних з процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду, у тому числі витрат Фонду, передбачених частиною восьмою статті 39 цього Закону;

2-1) погашення облігацій і виплата доходів за ними (сплата векселів), враховуючи витрати, пов`язані з їх розміщенням (видачею);

2-2) покриття витрат, пов`язаних із залученими Фондом кредитами;

3) забезпечення поточної діяльності Фонду, утримання його апарату, розвитку його матеріально-технічної бази в межах кошторису витрат, затвердженого адміністративною радою Фонду;

4) надання фінансової підтримки приймаючому або перехідному банку;

7) надання цільової позики банку для оплати витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності банку, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 36, пунктами 7 і 8 частини другої статті 37 та частиною четвертою статті 47 цього Закону;

8) формування статутного капіталу перехідного банку, спеціалізованої установи;

10) повернення гарантійних внесків, перерахованих учасниками відкритого конкурсу у випадках, передбачених цим Законом.

Частинами першою та другою статті 26 Закону № 4452-VI, визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до статті 28 Закону № 4452-VI, Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України в порядку та у черговості, встановлених Фондом, не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500000 рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти, що здійснюють такі виплати в готівковій або безготівковій формі (за вибором вкладника). Фонд не пізніше наступного дня після закінчення визначеного цим Законом строку ліквідації банку розміщує на офіційному веб-сайті Фонду оголошення про завершення Фондом виплат гарантованої суми відшкодування.

При цьому, гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Так, частиною четвертою статті26 Закону № 4452-VI, Фонд не відшкодовує кошти:

1) передані банку в довірче управління;

2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень;

3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника;

4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення);

5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення);

6) розміщені на вклад власником істотної участі банку;

7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку;

8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань;

9) за вкладами у філіях іноземних банків;

10) за вкладами у банківських металах;

11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного банку «Комерційний банк «Українській фінансовий світ» подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивачів як вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний акціонерний банк» Український фінансовий світ» та включено позивачів до Загального реєстру вкладників.

Постановою слідчого СВ Дніпровського управління поліції ГУ НП у м. Києві Прокопенко Д.О. про визнання речовим доказом від 12.12.2017 р., грошові кошти у розмірі гарантованих сум відшкодування фізичним особам за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до сум, які перебували на рахунках осіб у ПАТ «КБ «УФС», зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12014100040017478 від 16 грудня 2014 року.

Однак, як вірно зауважено судом першої інстанції, посилання відповідача на наявність постанови слідчого про визнання об`єктів речовими доказами в якості підстави для відмови позивачу у виплаті гарантованої суми є протиправною з огляду те, що нормами чинного законодавства відповідна підстава для відмови у виплаті гарантованої вкладнику суми не передбачена.

Положеннями статті 26 Закону № 4452-VI передбачено обмеження у виплаті відшкодування виключно у разі накладення арешту на рахунок. Проте, доказів накладення арешту на кошти, розміщені на рахунках позивачів у ПАТ «КБ «УФС» матеріали справи не містять.

З огляду на те, що позивачів включено до Загального реєстру, однак, сума гарантованого відшкодування не виплачена, а підстави, що вказані для невиплати відповідної суми є протиправними, суд з урахуванням статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, для ефективного захисту прав та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу суми гарантованого відшкодування.

Також, судом першої інстанції вірно зауважено, що за час тривалого розгляду справи ліквідація ПАТ «КБ «УФС» була завершена. Так, 05 червня 2019 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи. Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до ЄДР запису про ліквідацію банку як юридичної особи. У зв`язку з цим Фонд гарантування вкладів на веб-сайті http://www.fg.gov.ua/ повідомив про завершення 05 червня 2019 року виплати гарантованих сум відшкодування коштів вкладникам ПАТ "КБ "УФС".

Незважаючи на неодноразові звернення позивачів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "КБ "УФС", а також незважаючи на численні судові рішення, якими визнавались протиправними дії Фонду та його посадових осіб щодо невключення позивачів до реєстру вкладників банку, які мають право на відшкодування, відповідачем в порушення вимог вищенаведених норм допущено протиправну бездіяльність, яка призвела до того, що станом на дату постановлення рішення у цій справі кошти за вкладами позивачами не отримано.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, у цих правовідносинах Фонд виконує управлінські функції щодо виплати гарантованої державою суми відшкодування за банківським вкладом у межах граничного розміру за рахунок коштів Фонду незалежно від перебігу процедури ліквідації банку, продажу його майна.

Юридичний факт неплатоспроможності банку є підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого державою відшкодування вкладникам.

З огляду на внесення 14 серпня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ "КБ "УФС" як юридичної особи, належним способом захисту прав позивача, крім визнання протиправною бездіяльності відповідача, є стягнення з відповідача на користь позивача гарантованої суми відшкодування коштів.

Фонд або його уповноважена особа зобов`язані дотримуватися положень частини другої статті 19 Конституції України відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вірно зауважено судом першої інстанції, право громадянина на власність як важливий атрибут правової держави і демократичного суспільства закріплено в Конституції України, у якій установлено основні положення щодо власності (статті 13, 41, 142 та 143 Конституції України), закріплено рівність усіх суб`єктів права власності (статті 1 та 13 Конституції України), гарантії права власності та обов`язки власників (статті 13 і 41 Конституції України). Крім того, стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися, розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним.

Поширення на грошові кошти, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника), режиму права власності підтверджується положеннями статей 1058, 1066 Цивільного кодексу України та статей 8, 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», відповідно до яких, зокрема, власник рахунку має право у будь-який час розпоряджатися коштами, які перебувають на такому рахунку на умовах та у порядку, встановленому Законом та договором.

Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 Цивільного кодексу України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

Відповідно до позиції Конституційного Суду України, сформованої у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, до обмеження прав належить звуження їх змісту й обсягу, проте сутність змісту основного права не може бути порушена. Крім того, у рішенні від 22 травня 2018 року № 5-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що обмеження стосовно реалізації конституційних прав не можуть бути свавільними та несправедливими, мають установлюватися виключно Конституцією й законами, переслідувати легітимну мету, бути зумовленими суспільною необхідністю її досягнення, пропорційними й обґрунтованими.

Враховуючи вищенаведене, зміст статті 41 Конституції України поширюється на право вкладника - фізичної особи вимагати отримання відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, незважаючи на неодноразові звернення позивача до Фонду гарантування вкладів із заявами про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ», відповідачем в порушення вимог вищенаведених норм допущено протиправну бездіяльність, яка призвела до того, що станом на дату постановлення рішення у цій справі кошти позивачами не отримано.

Тобто предметом справи не є питання статусу позивача як вкладника та обов`язку Фонду включити позивача до відповідного реєстру. Це питання вже було вирішено адміністративним судом. Предметом спору є бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті позивачам гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом).

Враховуючи зазначене, суд відхиляє покликання відповідача на частину сьому статті 26 Закону №4452-VI, відповідно до якої Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи, оскільки відповідач не обґрунтував підстав невиплати коштів позивачу ані у період з 13 листопада 2014 року №119 (початок процедури ліквідації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ») по 14 серпня 2019 року (внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» як юридичної особи).

До припинення банку відповідач мав достатньо часу для виконання зобов`язань перед позивачами щодо виплати йому відшкодування коштів за вкладом, у тому числі після винесення судового рішення, яким визначено статус позивачів як вкладниківа. Однак зобов`язання не виконав. Зважаючи на вищенаведене, припинення банку як юридичної особи не може бути підставою для невиплати позивачу відшкодування, передбаченого законодавством та судовим рішенням.

Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України). У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 квітня 2021 у справі № 200/14379/19-а, 26 травня 2021 року у справі № 200/2345/20-а, 19 серпня 2021 року у справі № 200/3647/20-а, 08 вересня 2021 року у справі № 200/3695/20-а та від 05 липня 2023 року у справі № 200/14377/19-а.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя І. О. Грибан

Суддя В. Ю. Ключкович

(Повний текст постанови складено 30.09.2024)