Постанова

від 01.10.2024 по справі 380/9027/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/9027/24 пров. № А/857/15506/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Судової-Хомюк Н.М.

суддів:Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року про повернення без розгляду заяви про зміну предмета позову у справі № 380/9027/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій,

суддя у І інстанції Карп`як О.О.,

час винесення ухвали не зазначено,

місце винесення ухвали м. Львів,

дата складання повного тексту ухвали не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_3 ), в якій просив:

- визнати протиправними дії представників ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , студента денної форми навчання на військову службу під час мобілізації;

-визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 18.03.2024 «Про призов військовозобов?язаних на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації» в частині призову по мобілізації солдата запасу ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 18.03.2024 року №б/н ОС начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби у 18.03.2024 року «про особовий склад» в частині зарахування старшого солдата ОСОБА_1 , який призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розпорядження начальника прикордонного загону з 18.03.2024 року, на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, у списки особового складу та на всі види забезпечення;

- визнати протиправним та скасувати п.2.7 наказ від 23.03.2024 року № 134-ВВ «про особовий склад» в частині п.2.7, яким начальника прикордонного загону прикордонної служби України, направлено у службове відрядження старшого солдата ОСОБА_1 , (II-091269), який перебуває у розпорядженні начальника загону військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , з 24.03.2024року до окремого розпорядження, з метою навчання;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 25.03.2024 року № ІНФОРМАЦІЯ_7 , вважати таким, що з 25.03.2024року зарахований на підготовку: 1.1. до відділу підготовки молодших інспектора підготовки молодших інспекторів 1.1.2 За програмою базової загальновійськової підготовки (для підготовки військовослужбовців за призовом під час мобілізації досвіду служби) в новій редакції, затвердженою наказом Держприкордонслужби України від 05.07.2023 року № 461-АГ), 1.1.2.1 до третього відділення підготовки в четверту навчальну групу: старшого солдата ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 29 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

06 червня 2024 року на адресу суду представником позивача подано заяву про зміну предмета позову шляхом доповнення позовних вимог новими вимогами:

- визнати протиправними дії представників ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо призову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 студента денної форми навчання на військову службу під час мобілізації 18.03.2024 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 від 18.03.2024 року № 61 «Про призов на військову службу по мобілізації» в частині призову на військову службу по мобілізації нижчепойменованих військовозобов`язаних до військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 , другим відділом ІНФОРМАЦІЯ_8 : старшого солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 18.03.2024 року №б/н ОС начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 18.03.2024 року «про особовий склад» в частині зарахування старшого солдата ОСОБА_1 , який призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розпорядження начальника прикордонного загону з 18.03.2024 року, на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, у списки особового складу та на всі види забезпечення;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 19.03.2024 року № 173 ОС начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби «про особовий склад» в частині зарахування на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у списки особового складу та на всі види забезпечення: старшого солдата ОСОБА_1 , який призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_9 у розпорядження начальника прикордонного загону з 18.03.2024 року, на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, у списки особового складу та на всі види забезпечення;

- визнати протиправним та скасувати п.2.7 наказ від 23.03.2024 року № 134-ВВ «про особовий склад» в частині п.2.7, яким начальника прикордонного загону прикордонної служби України, направлено у службове відрядження старшого солдата ОСОБА_1 , (II-091269), який перебуває у розпорядженні начальника загону військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 , з 24.03.2024року до окремого розпорядження, з метою навчання;

- визнати протиправним та скасувати наказ від 25.03.2024 року № ІНФОРМАЦІЯ_7 , вважати таким, що з 25.03.2024 року зарахований на підготовку: 1.1. до відділу підготовки молодших інспектора підготовки молодших інспекторів 1.1.2 За програмою базової загальновійськової підготовки (для підготовки військовослужбовців за призовом під час мобілізації (без досвіду служби) в новій редакції, затвердженою наказом Держприкордонслужби України від 05.07.2023 року № 461-АГ), 1.1.2.1 до третього відділення підготовки в четверту навчальну групу: старшого солдата ОСОБА_1 .

Крім цього, представником позивача було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року заяву представника позивача про зміну предмета позову від 06 червня 2024 року (вх. № 43154) повернуто без розгляду, у задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

Не погодившись із прийнятою ухвалою, представник позивача оскаржив її в апеляційному порядку. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що з висновками суду позивач не погоджується, оскільки вони не відповідають обставинам справи, а крім того, Львівським окружним адміністративним судом не були враховані процесуальні норми, які підлягали застосуванню при вирішенні відповідного питання.

Вказує, що суд першої інстанції вказуючи, що представник позивача звернувся із заявою про зміну предмету позову 06.06.2024 року Львівський окружний адміністративний суд не врахував, що ця дата є датою надходження заяви до суду, і вона є відмінною від дати звернення, оскільки заява була надіслана засобами поштового зв`язку, а отже, датою, коли позивач подав заяву є дата її прийняття відповідним поштовим оператором, і вона визначається згідно з відтиском поштового штемпеля на конверті/датою в накладній про прийняття поштового відправлення/датою в квитанції про відправку. Згідно квитанції 5403404815909 від 01.06.2024 року та опису вкладення до поштового відправлення (копії додаються), заява про зміну предмету позову у справі № 380/9027/24 була надіслана представником позивача на адресу суду 01.06.2024 року. Вказана інформація також має підтверджуватися наявним в матеріалах справи конвертом, в якому заява про зміну предмету позову з додатками надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

Оскільки згідно змісту ухвали від 10.06. 2024 року провадження у справі № 380/9027/24 було відкрито за правилами статей 258, 260-262 КАС України і дана справа не належить до категорії справ, передбачених ст. 263 КАС, - встановлений ч. 3 ст. 262 КАС України строк на звернення із заявою про зміну предмета позову закінчився 29 травня 2024 року (через 30-ть днів з дня постановлення ухвали про відкриття провадження), а отже був пропущений позивачем лише на 3 (три) дні.

Просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року в частині повернення без розгляду заяви представника позивача про зміну предмету позову та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення судом питання про прийняття заяви представника позивача про зміну предмету позову.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції про повернення без розгляду заяви про зміну предмета позову, суд вважав за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень частини першої статті 312 КАС України.

Оскільки сторонами не подано клопотань про розгляд апеляційної скарги з повідомленням учасників справи, суд апеляційної інстанції здійснив розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заяву про зміну предмета позову подано поза межами строків, встановлених ч. 1 ст. 47 КАС України, у зв`язку з чим вона підлягає поверненню без розгляду.

Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. За наведених обставин, на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції і зазначає наступне

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частинами першою та другою статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частини першої статті 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

За правилами статті 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Проаналізувавши наведені процесуальні норми, суд апеляційної інстанції зазначає, що після відкриття провадження у справі за предметом позову, визначеним прохальною частиною позовної заяви, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву. При цьому, норми КАС України дозволяють позивачу скористатись таким правом до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно ч.ч. 1-3 ст. 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання.

Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Колегією суддів встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Заява про зміну предмета позову надійшла на адресу апеляційного суду 06 червня 2024 року.

Враховуючи особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження позивач у спірних правовідносинах мав право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Оскільки підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться та відповідно для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У той же час заяву про зміну предмета позовних вимог позивач подав 06 червня 2024 року, тобто з пропуском строку для вчинення такої процесуальної дії.

Відтак, суд першої інстанції прийшов до правомірного та обґрунтованого висновку про пропуск позивачем встановленого частиною першою статті 47 КАС України строку для реалізації наданим процесуальним правом подати заяву про зміну предмету або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Щодо зазначених в апеляційній скарзі посилань представника позивача на те, що заява про зміну предмету позову у справі № 380/9027/24 була надіслана представником позивача на адресу суду 01.06.2024 року засобами поштового зв`язку, колегія суддів зазначає, що за умови, якщо заяву про зміну предмета позову подано 01 червня 2024 року така подана поза межами строків, встановлених ч. 1 ст. 47 КАС України, оскільки відкрито провадження в адміністративній справі 29 квітня 2024 року.

Щодо клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно ч.6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Апеляційний суд звертає увагу, що представник позивача необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін нічим не обґрунтувала, судом таких обставин не встановлено.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Колегія суддів також вважає за доцільне зауважити, що у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Згідно з п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 241, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року про повернення без розгляду заяви про зміну предмета позову у справі № 380/9027/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник