Рішення

від 04.10.2010 по справі 44/433

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  44/433

04.10.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервіс"  в особі Київської філії ТОВ "Сатурн Сервіс"

До                 Приватного підприємця ОСОБА_1

Про               стягнення 4 763,82 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники:

від позивача           Єфремова О.С. –представник

від відповідача    не з’явився

Рішення прийнято у судовому засіданні 04.10.2010р. оскільки 30.08.2010р. розгляд справи відкладався у порядку,передбаченому  ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 04 жовтня 2010 року, згідно з вимогами статті  85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_1               4 763,82 грн. заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2010р. порушено провадження у справі за № 44/433 та призначено до розгляду на 16.08.2010р.

16.08.2010р. засідання суду по технічним причинам не відбулося та було перенесено на 30.08.2010р.

16.08.2010р. позивач через канцелярію суду подав уточнення до позовної заяви, в якому просить стягнути з відповідача суму основного боргу за договором постачання № НОМЕР_1 від 05.08.2009р. 2 614, 76 грн., а також суму штрафних санкцій, яка складає 3 844, 06 грн.  Та стягнути з відповідача держмито та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою суду від 30.08.2010р. розгляд справи відкладено на 04.10.2010р. у зв’язку з неявкою представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 04.10.2010р. подав документи витребувані ухвалою про порушення провадження у справі та уточнення до позовної заяви, у якому просить стягнути з відповідача 2 614, 76 грн. основного боргу, 380, 00 грн. пені, 207, 73 грн. інфляційних витрат та 58, 22 грн. –3% річних.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав. Про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.   

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що нез’явлення представників відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.          

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № НОМЕР_1 (далі –договір).

Згідно п.1.2. договору позивач зобов’язується передати відповідачеві належний позивачеві товар, а відповідач зобов’язується прийняти цей товар та оплатити його.

Відповідно до п. 3.2. договору оплата за кожну партію товару здійснюється на умовах відстрочки платежу 7 (сім) календарних днів з моменту підписання накладних документів.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 4 414, 76 грн., що посвідчується підписаними сторонами видатковими накладними:

РНКК № 21512 від 07.08.2009р. на суму 111, 60 грн.,

РНКК № 21513 від 07.08.2009р. на суму 2 014, 14 грн.,

РНКК № 22182 від 13.08.2009р. на суму 2 289, 02 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи (оригінали досліджені в судовому засіданні).

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний сплатити товар після його отримання  або отримання товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлений інший термін оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару і сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами.

В порушення умов договору відповідач поставлений товар оплатив частково.

Таким чином, станом на момент розгляду справи судом у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором у розмірі 2 614, 76 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Крім основної заборгованості позивач просить стягнути з відповідачів суму пені, 3% річних та інфляційних збитків.

16.08.2010р. позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, а в судовому засіданні 04.10.2010р. подав уточнений розрахунок заявленої до стягнення суми, відповідно до якого  сума основного боргу складає 2 614,76 грн. та 645, 95 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 230 ГК України визначено що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.1. договору у разі прострочки оплати товару відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен банківський день прострочки.

Суд дослідив наданий позивачем розрахунок пені та доходить висновку, що розрахунок здійснено без врахування положень ч.6 ст. 232 ГК України.

Таким чином, згідно зробленого судом перерахунку, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково за період у шість місяців з дня, коли зобов’язання мало бути виконано, у сумі 222, 30 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних  в сумі 58, 22 грн. та інфляційних втрат в сумі 207, 73 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню зі сторін пропорційно до суми задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 - 612, 625, 626, 629, 712, 901 Цивільного кодексу України,  ст.  193 Господарського кодексу України та ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1  (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Сервіс" (95040, м. Сісферополь, пер. Елеваторний, 7, код ЄДРПОУ 22247385) в особі Київської філії ТОВ "Сатурн Сервіс" (Київська обл., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шкільна, 22 -А, офіс 3, ЗКПО 34211511) 2 614(дві тисячі шістсот чотирнадцять) грн. 76 коп. основного боргу, 222 (двісті двадцять дві) грн. 30 коп. пені, 207 (двісті сім) грн.  73 коп. інфляційних втрат, 58 (п’ятдесят вісім) грн. 22 коп. 3% річних; всього 3 103 (три тисячі сто три) грн. 01 коп., 97 (дев’яносто сім) грн. 07 коп. державного мита та 224 (двісті двадцять чотири) грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                               П.П. Чеберяк

Дата підписання рішення суду 29.10.2010р.