Постанова

від 24.09.2024 по справі 910/2508/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"24" вересня 2024 р. Справа№ 910/2508/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.

за участю представника учасника справи згідно протоколу судового засідання від 24.09.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» - Погребного Євгена Леонідовича про ухвалення додаткового судового рішення

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 (повне рішення складено 03.07.2024)

у справі №910/2508/24 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус»

про стягнення 83 343,71 грн та забезпечення виконання договору у сумі 890 280,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі по тексту - відповідач 1), Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» (далі по тексту - відповідач 2, Банк), за яким, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, прийнятою судом першої інстанції протокольною ухвалою від 25.04.2024, просив суд стягнути з відповідача 1 на користь позивача заборгованості на суму 83 343,71 грн, забезпечення виконання договору на суму 890 280,00 грн та стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Господарський суд міста Києва рішенням від 24.06.2024 у справі №910/2508/24 позов задовольнив повністю; стягнув з відповідача 1 на користь позивача 83 343,71 грн заборгованості, 890 280,00 грн забезпечення виконання Договору та 11 683,48 грн судового збору.

Не погодившись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач 1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/2508/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» відмовити повністю.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 17.09.2024 апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/2508/24 залишив без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/2508/24 залишив без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги поклав на відповідача.

17.09.2024 позивачем сформовано та подано через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2508/24, яка зареєстрована Північним апеляційним господарським судом 18.09.2024. За вказаною заявою позивач просив суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача на його користь 9 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи №910/2508/24 у суді апеляційної інстанції, які включають в себе аналіз апеляційної скарги відповідача, підтоговка та складання відзиву на апеляційну скаргу 1,8 годин - 6 300,00 грн, участь адвоката у судовому засіданні 1 година - 3 500,00 грн, разом 9 800,00 грн.

Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, картки, додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому (судді-доповідачу) (складу суду) від 18.09.2024 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд колегії Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.09.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» - Погребного Євгена Леонідовича про ухвалення додаткового рішення призначив на 24.09.2024 о 12 год. 30 хв.

20.09.2024 відповідачем сформовано та подано через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду заяву/заперечення проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі №910/2508/24 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, за якою просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, а у разі задоволення такої заяви судом апеляційної інстанції просив зменшити розмір заявлених вимог на 99%.

У своїх запереченнях на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення відповідач посилається на те, що дана справа не є складною та не потребує великого обсягу юридичного опрацювання. Витрати позивача не є співмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, витраченим адвокатом часом на надання таких послуг, оскільки підготовка відзиву на апеляційну скаргу у суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, адже позивач фактично виклав у відзиві на апеляційну скаргу позицію, яка викладена у позовній заяві. Крім того, нормативно-правове обґрунтування своєї позиції у позивача у судах першої та апеляційної інстанції не змінювалось.

Таким чином, заявлений позивачем у суді апеляційної інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру, стягнення таких витрат з відповідача становить для нього надмірний тягар, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Від позивача надійшла заява про розгляд заяви без його участі.

Відповідно до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно частини 3 статті 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні 24.09.2024 представник відповідача заперечив проти задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а у разі задоволення такої заяви судом апеляційної інстанції просив зменшити розмір таких витрат на 99%.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, заперечень на неї, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.

Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (стаття 59).

За статтею 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За приписами статті 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частина 3 статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно із частиною 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (частини 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі по тексту - Закон №5076-VI).

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону №5076-VI договір про надання правничої допомоги укладається в письмовій формі.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 29.02.2024 між Адвокатським об`єднанням «Сокіл» (Виконавець) та позивачем (Клієнт) укладено Договір №29/02/04 про надання правової допомоги (далі по тексту - Договір), за умовами якого Виконавець зобов`язується надавати правничу допомогу Клієнту у справі про стягнення суми боргу та визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» та АТ «Комерційний банк «Глобус» в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт зобов`язується у свою чергу оплачувати Виконавцю гонорар за надання правничої допомоги згідно статті 3 даного Договору.

За умовами Договору надання правничої допомоги Виконавцем Клієнту полягає у наступному: надання усних та письмових консультацій по законодавству України; представництво Клієнта в усіх органах судової системи незалежно від юрисдикції з усіма правами наданими Клієнту законодавством України. Зокрема, для виконання пункту 1.2.3 Договору Виконавцем Клієнт надає Виконавцю право підписувати та пред`являти від його імені та у його інтересах відповідний позов (позови), заперечення та відзиви на них, брати участь у судових засіданнях, надавати докази, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення від імені Клієнта, повністю або частково відмовлятися від позовних вимог, визнавати повністю або частково позови, змінювати підстави або предмет позовів, зменшувати або збільшувати позовні вимоги, укладати мирові угоди, передавати справу на розгляд третейського суду, знайомитись з матеріалами справи в тому числі журналом судового засідання, робити з них копії, оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законодавством України, в також отримувати, підписувати та подавати від імені Клієнта та у його інтересах усі необхідні документи, у тому числі позовну заяву, апеляційну та касаційну скарги, доповнення до них, заяви про зміну підстави або предмету позову, заяви про збільшення/зменшення позовних вимог, заяви по суті спору та з процесуальних питань, готувати та подавати претензії, заяви, скарги, клопотання та додаткові документи до них.

Сторони погодили, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається Сторонами Договору у Додатковій угоді до даного Договору (пункт 3.1 Договору).

Даний Договір укладений на необмежений строк та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 5.1 Договору). Дія даного Договору може бути припинена за взаємною згодою Сторін або за бажанням однієї Сторони з завчасним попередженням іншої Сторони за п`ять днів до дати його розірвання (пункт 5.2 Договору).

Додатковою угодою №1 від 29.02.2024 до Договору Сторони визначили розмір гонорару Виконавця. За домовленістю Сторін вартість однієї години надання правничої допомоги становить 3 500,00 грн (пункт 4 Додаткової угоди №1 від 29.02.2024 до Договору).

Сторони погодили, що такий вид правничої допомоги як участь у судовому засідання обраховується за вартістю однієї години надання правничої допомоги (3 500,00 грн) за кожне судове засідання, у якому приймав участь адвокат Виконавця, незалежно від тривалості такого судового засідання (пункт 5 Додаткової угоди №1 від 29.02.2024 до Договору).

Пунктом 7 Додаткової угоди №1 від 29.02.2024 до Договору Сторони погодили, що передача правничої допомоги відбувається шляхом підписання Сторонами акта приймання-передачі наданої правничої допомоги.

Згідно Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 17.09.2024 до Договору Виконавець надав, а Клієнт прийняв правничу допомогу у справі №910/2508/24 у Північному апеляційному господарському суді, а саме: аналіз апеляційної скарги ТОВ «ОГТС України», підготовка та складання відзиву на апеляційну скаргу 1,8 годин - 6 300,00 грн; участь адвоката у судовому засіданні - 1 година - 3 500,00 грн.

Позивач здійснив оплату на користь Адвокатського об`єднання «Сокіл» у розмірі 9 800,00 грн згідно платіжної інструкції №3473 від 17.09.2024.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об`єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, саме суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.

Згідно із частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19 зазначила, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач своїм правом, визначеним у частині 5 статті 126 ГПК України, скористався, надавши заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» та у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015).

У рішенні від 18.02.2022 у справі «Чоліч проти Хорватії» ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Отже, суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Аналогічний правовий висновок викладено в додатковій постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, за яким позивач, заперечуючи проти задоволення апеляційної інстанції відповідача, дотримувався правової позиції, яка викладена у позові.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка стверджує про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування щодо невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Судом апеляційної інстанції при розгляді заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення взято до уваги складність справи та наданих адвокатом послуг; час, витрачений адвокатом на надання послуг, обсяг наданих адвокатом послуг. За висновком суду апеляційної інстанції розмір витрат на правничу допомогу, які представником позивача заявлені до стягнення у суді апеляційної інстанції, є завищеними та не співмірними зі складністю справи та наданими адвокатом послугами; часом, витраченим адвокатом на надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що вирішення справи не впливає на репутацію позивача та відсутність публічного інтересу до справи.

При цьому суд апеляційної інстанції враховав: чи змінювалася правова позиція сторін у справі, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини (подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, додатковій постанові Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22).

Верховний Суд виснував, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, додаткова постанова Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №910/2053/20).

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 ГПК України).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 244 ГПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

За результатами розгляду заяви позивача про стягнення витрат на професійну допомогу у даній справі суд апеляційної інстанції приймає додаткову постанову.

З урахуванням того, що за прийняття додаткового рішення про розподіл судових витрат судовий збір не сплачується, то розподіл судових (судового збору) у такому випадку не здійснюється.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» - Погребного Євгена Леонідовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/2508/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира буд. 44, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергокомплект» (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд 16, офіс 17, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23390015) 7 000,00 грн (сім тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

3. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Матеріали справи №910/2508/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в статтях 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано суддями 02.10.2024.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова