Рішення

від 31.10.2024 по справі 910/2508/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.10.2024Справа № 910/2508/24За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

2) АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ГЛОБУС"

про стягнення 83 343,71 грн. та забезпечення виконання договору у сумі 890280,00 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Секретар судового засідання Літовка М.В.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явились

Від відповідача-1: Мясков О.Є.

Від відповідача-2: не з`явились

У судовому засіданні 31.10.2024, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПЛОЕНЕРГОКОМПЛЕКТ" з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"; 2) Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про стягнення 83343,71 та визнання такою, що не підлягає виконанню, банківської гарантії.

Ухвалою суду від 11.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/2508/24, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 04.04.2024.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира буд. 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд 16, офіс 17, ідентифікаційний код 23390015) заборгованість у сумі 83343 (вісімдесят три тисячі триста сорок три) грн 71 коп., забезпечення виконання договору у сумі 890280 (вісімсот дев`яносто тисяч двісті вісімдесят) грн 00 коп., судовий збір у розмірі 11683 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 48 коп.

28.06.2024 від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 39550,00 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2024 судове засідання було призначено на 12.08.2024.

Засідання 12.08.2024 не відбулося у зв`язку з направленням справи до суду апеляційної інстанції.

Після повернення матеріалів справи, суд ухвалою від 21.10.2024 призначив судове засідання для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення на 31.10.2024.

25.10.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

В судове засідання 31.10.2024 представники позивача та відповідача-2 не з`явились, про дату та час судового розгляду були повідомлені належним чином.

Неявка представників сторін не перешкоджає розгляду заяви по суті.

В судовому засіданні 31.10.2024 представник відповідача-1 заперечував проти визначеного позивачем розміру витрат на правову допомогу та просив зменшити його на 99%.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У позовній заяві позивач вказав, що орієнтовна сума витрат на правову допомогу складає 40000,00 грн. Докази щодо надання правової допомоги ат розрахунок відповідних витрат буде надано суду протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 39550,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

29.02.2024 між Адвокатським об`єднанням "Сокіл" (Виконавець) та позивачем (Клієнт) укладено Договір №29/02/04 про надання правової допомоги, за умовами якого Виконавець зобов`язується надавати правничу допомогу Клієнту у справі про стягнення суми боргу та визнання банківської гарантії такою, що не підлягає виконанню з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та АТ "Комерційний банк "Глобус" в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт зобов`язується у свою чергу оплачувати Виконавцю гонорар за надання правничої допомоги згідно статті 3 даного Договору.

За умовами Договору надання правничої допомоги Виконавцем Клієнту полягає у наступному: надання усних та письмових консультацій по законодавству України; представництво Клієнта в усіх органах судової системи незалежно від юрисдикції з усіма правами наданими Клієнту законодавством України. Зокрема, для виконання пункту 1.2.3 Договору Виконавцем Клієнт надає Виконавцю право підписувати та пред`являти від його імені та у його інтересах відповідний позов (позови), заперечення та відзиви на них, брати участь у судових засіданнях, надавати докази, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення від імені Клієнта, повністю або частково відмовлятися від позовних вимог, визнавати повністю або частково позови, змінювати підстави або предмет позовів, зменшувати або збільшувати позовні вимоги, укладати мирові угоди, передавати справу на розгляд третейського суду, знайомитись з матеріалами справи в тому числі журналом судового засідання, робити з них копії, оскаржувати рішення (ухвали, постанови) суду та користуватись іншими процесуальними правами, що передбачені законодавством України, в також отримувати, підписувати та подавати від імені Клієнта та у його інтересах усі необхідні документи, у тому числі позовну заяву, апеляційну та касаційну скарги, доповнення до них, заяви про зміну підстави або предмету позову, заяви про збільшення/зменшення позовних вимог, заяви по суті спору та з процесуальних питань, готувати та подавати претензії, заяви, скарги, клопотання та додаткові документи до них.

Сторони погодили, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається Сторонами Договору у Додатковій угоді до даного Договору (пункт 3.1 Договору).

Даний Договір укладений на необмежений строк та набирає чинності з моменту його підписання (пункт 5.1 Договору). Дія даного Договору може бути припинена за взаємною згодою Сторін або за бажанням однієї Сторони з завчасним попередженням іншої Сторони за п`ять днів до дати його розірвання (пункт 5.2 Договору).

Додатковою угодою №1 від 29.02.2024 до Договору Сторони визначили розмір гонорару Виконавця. За домовленістю Сторін вартість однієї години надання правничої допомоги становить 3500,00 грн (пункт 4 Додаткової угоди №1 від 29.02.2024 до Договору).

Сторони погодили, що такий вид правничої допомоги як участь у судовому засідання обраховується за вартістю однієї години надання правничої допомоги (3500,00 грн) за кожне судове засідання, у якому приймав участь адвокат Виконавця, незалежно від тривалості такого судового засідання (пункт 5 Додаткової угоди №1 від 29.02.2024 до Договору).

Пунктом 7 Додаткової угоди №1 від 29.02.2024 до Договору Сторони погодили, що передача правничої допомоги відбувається шляхом підписання Сторонами акта приймання-передачі наданої правничої допомоги.

Згідно Акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 25.06.2024 до Договору Виконавець надав, а Клієнт прийняв правничу допомогу у справі №910/2508/24 у Господарському суді міста Києва, а саме: 1. Підготовка та подання позовної заяви включає 1.1 аналіз та вивчення матеріалів справи для подання позовної заяви, аналіз судової практики - 1,2 години (4200,00 грн); 1.2 складання та подача позовної заяви - 2 години (7000,00 грн); 2. Складання та подача заяви про забезпечення позову - 1,5 годин (5250,00 грн); 3. Складання та подача відповіді на відзив - 1,1 години (3850,00 грн); 4. Складання та подача заяви про зміну предмета позову - 0,5 годин (1750,00 грн); участь адвоката у судовому засіданні - 5 годин. Загальна вартість наданих послуг згідно акту складає 39550,00 грн.

Позивач здійснив оплату на користь Адвокатського об`єднання "Сокіл" у розмірі 39550,00 грн згідно платіжної інструкції №3169 від 15.06.2024 на суму 15050,00 грн та № 3171 від 26.06.2024 на суму 24500,00 грн.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, об`єднана палата Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, саме суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи був їх розмір обґрунтованим.

Згідно із частинами 4, 5 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 15.06.2022 у справі №910/12876/19 зазначила, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач своїм правом, визначеним у частині 5 статті 126 ГПК України, скористався, надавши заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

ЄСПЛ вказав, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" та у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015).

У рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними, а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

В цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.

Суд дійшов висновку, що розмір витрат, заявлений позивачем не є надмірним порівняно з предметом спору. Проте, на думку суду , витрат на складання та подання заяви про забезпечення позову не були необхідними. Суд, по-перше, відмовив у задоволенні відповідної заяви, в зв`язку з необґрунтованістю. А, по-друге, відповідач виконав рішення у справі в добровільному порядку, що додатково підтверджує безпідставність звернення до суду з заявою про забезпечення позову позивачем. З огляду на зазначене, суд вбачає обґрунтованим зменшити розмір витрат на правову допомогу на вартість складання та подачі заяви про забезпечення позову (5250,00 грн).

Щодо заперечень відповідача про включення вартості складання та подання заяви про зміну предмету позову, суд відзначає наступне. Позиція позивача, викладена у позовній заяві була актуальна станом на день подання позовної заяви, проте в процесі розгляду справи, відповідач отримав від відповідача-2 суму банківської гарантії, що і зумовило необхідність складання та подання заяви про зміну предмету позову. Тобто саме дії відповідача слугували підставою для складання та подання заяви про зміну предмету позову.

Також суд відзначає, що в договорі на правову допомогу сторони обумовили, що в будь-якому випадку тривалість судового засідання сторонами приймається та оплачується, як 1 година, не залежно від того тривало засідання більше чи менше 1 години. Матеріалами справи підтверджено, що представник позивача приймав участь у 5 судових засіданнях. А отже вартість вказаних послуг становить 17500,00 грн. Суд відзначає, що в п. 5 акту вказано загальну вартість судових засідань 17600,00 грн (допущено описку), проте з загального перерахунку суми 39550,00 грн вбачається, що позивачем враховано вірну суму - 17500,00 грн.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка стверджує про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування щодо невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Отже, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що з огляду на заявлений предмет спору та обсяг наданих позивачу послуг, розмір витрат на правову допомогу є обгрунтованим у сумі 34300,00 грн за виключенням вартості складання та подання заяви про забезпечення позову (5250,00 грн).

Отже, з відповідача-1, як особи до якої задоволено позов, підлягають стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 34300,00 грн.

Керуючись ст. 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Гузара Любомира буд. 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергокомплект" (04128, м. Київ, вул. Туполєва, буд 16, офіс 17, ідентифікаційний код 23390015) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 34300 (тридцять чотири тисячі триста) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви відмовити

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.11.2024

Суддя І.В.Усатенко