Постанова

від 30.09.2024 по справі 910/14001/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2024 р. Справа №910/14001/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Ковтун Н.О.

від відповідача: Прохоров Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Консалтіма-Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 (повний текст складено 07.02.2024)

у справі №910/14001/23 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Приватного підприємства "Консалтіма-Груп"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 5 219 741,53 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рух справи в суді першої інстанції

Приватне підприємство "Консалтіма-Груп" (далі - ПП "Консалтіма-Груп") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець") заборгованості у розмірі 6 423 814,13 грн, з яких: 4 732 906,85 грн - основний борг, 1 151 677,45 грн - пеня, 416 725,79 грн - інфляційні втрати, 122 504,04 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 29.05.2020 №1474/01/20, в частині оплати електричної енергії, проданої позивачем у липні 2021 року, жовтні 2021 року, лютому-серпні 2022 року, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 4 732 906,85 грн. Крім того, за порушення умов договору позивач нарахував відповідачу 416 725,79 грн інфляційних втрат та 122 504,04 грн трьох процентів річних, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також 1 151 677,45 грн пені на підставі пункту 4.6 договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 відкрито провадження у справі №910/14001/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

На стадії підготовчого засідання ПП "Консалтіма-Груп" подані до Господарського суду міста Києва заява про зменшення позовних вимог від 02.10.2023, а також заява про зменшення позовних вимог від 03.11.2023, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 4 680 511,70 грн основного боргу, 416 725,79 грн інфляційних втрат, 122 504,04 грн трьох процентів річних, що разом складає 5 219 741,53 грн. Вказані заяви прийняті Господарським судом міста Києва до розгляду як такі, що відповідають приписам статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі №910/14001/23 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що заборгованість ДП "Гарантований покупець" перед ПП "Консалтіма-Груп" за спірним договором, станом на момент розгляду даної справи, в період дії воєнного стану відсутня, а позивачем не доведено порушення відповідачем порядку здійснення розрахунків з ПП "Консалтіма-Груп". Крім того, заявлені вимоги про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають, у зв`язку з відсутністю порушення відповідачем порядку здійснення розрахунків з позивачем.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПП "Консалтіма-Груп" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі №910/14001/23 та ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі, в частині стягнення 53 022,30 грн основної заборгованості та 1 151 677,45 грн пені. В решті позовних вимог позов задовольнити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ПП "Консалтіма-Груп" посилається на те, що доводи суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено настання строку виконання зобов`язань щодо повної оплати є помилковим, погоджений сторонами строк оплати за відпущену електричну енергію є таким, що настав. Крім того, місцевим господарським судом неправомірно відмовлено у стягненні 53 022,30 грн основного боргу та 1 151 677,45 грн пені, а не закрито провадження у справі в цій частині, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

Також, позивач зазначає, що саме після проходження 3 робочих днів з дати оприлюднення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) розміру вартості послуги з забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, у відповідача виникає прострочення виконання відповідного зобов`язання та нараховуються штрафні санкції і відшкодування, передбачені статтею 625 ЦК України.

Крім того, скаржник звертає увагу на те, що судом першої інстанції помилково застосовано частину 4 статті 75 ГПК України, а саме, що преюдиційні факти встановлені Окружним адміністративним судом міста Києва від 06.12.2022 у справі №640/10894/22 не підлягають доказуванню в іншій справі. Проте судовим рішенням у справі №640/10894/22 лише підтверджено повноваження щодо можливості видачі таких спірних наказів та те, що останні не носять дискримінаційних норм.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2024 апеляційну скаргу ПП "Консалтіма-Груп" у справі №910/14001/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/14001/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги ПП "Консалтіма-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/14001/23.

07.03.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/14001/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 апеляційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення її недоліків.

21.03.2024, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/14001/23. Розгляд апеляційної скарги ПП "Консалтіма-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі №910/14001/23 призначено на 17.04.2024. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 15.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 задоволено заяву ПП "Консалтіма-Груп" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 17.04.2024 оголошено перерву до 20.05.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 зупинено провадження у справі №910/14001/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/4439/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 поновлено апеляційне провадження у справі №910/14001/23 за апеляційною скаргою ПП "Консалтіма-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі №910/14001/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 18.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 задоволено заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 18.09.2024 оголошено перерву до 30.09.2024.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Відповідач, у порядку статті 263 ГПК України своїм правом не скористався, до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи

12.04.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано клопотання про закриття провадження, в частині стягнення основного боргу за жовтень 2021 року на суму 3 160,68 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.02.2024 №348539.

12.04.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подані додаткові письмові пояснення, у яких останній зазначив, що 12.03.2024 між сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог (період лютий 2022 року - серпень 2022 року) та підписано акт зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог на суму 1 041 138,09 грн.

28.08.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано клопотання про закриття провадження, в частині стягнення основного боргу за жовтень 2021 року на суму 51 202,70 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.07.2024 №387578.

13.09.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано клопотання про закриття провадження, в частині стягнення основного боргу за жовтень 2021 року на суму 5 464,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28.08.2024 №394631.

18.09.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подані додаткові письмові пояснення по суті спору.

26.09.2024, через систему "Електронний суд", позивачем подані додаткові письмові пояснення по суті спору, в яких останній, зокрема, вказує про відсутність підстав для зменшення розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 30.09.2024 з`явились представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі №910/14001/23 залишити без змін, а уразі задоволення апеляційної скарги зменшити розмір інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

29.05.2020 між ДП "Гарантований покупець" (гарантований покупець) та ПП "Консалтіма-Груп" (продавець за "зеленим" тарифом) укладено договір №1474/01/20, за умовами якого продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату, відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок") або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виготовленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачам).

Відповідно до пункту 2.1 договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України "Про ринок електричної енергії", "Про альтернативні джерела енергії", Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачам, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, Правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконані цього договору.

Згідно з пунктами 2.3-2.5 договору продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом, з урахуванням надбавки до тарифу.

Продавець за "зеленим" тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку, якщо продавець є виробником за "зеленим" тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за "зеленим" тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за "зеленим" тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України.

Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів встановлених КРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

За умовами пункту 3.1 договору обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається, відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами, на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

За змістом пункту 3.3 договору (в редакції додаткової угоди №1795/02/21 від 31.05.2021) оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Відповідно до пункту 4.1 договору продавець за "зеленим" тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції, відповідно до глави 3 цього договору.

Згідно з пунктом 4.5 договору (в редакції додаткової угоди №1795/02/21 від 31.05.2021) гарантований покупець зобов`язаний купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію; розраховувати розмір частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за "зеленим" тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку.

Якщо продавець за "зеленим" тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та регулятором уже встановлено йому "зелений" тариф і продавець за "зеленим" тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу (до 01.01.2030) (пункт 7.4 договору).

На виконання умов договору позивач продав, а відповідач купив відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, що підтверджується відповідними актами купівлі-продажу електроенергії, а саме:

- актом від 31.07.2021 у загальному обсязі 247984 кВт*год на загальну суму 249 988,15 грн;

- актом коригування вартості за липень 2021 року від 27.10.2022 у загальному обсязі 10124 кВт*год на загальну суму 51 031,03 грн;

- актом від 31.10.2021 у загальному обсязі 199958 кВт*год на загальну суму 966 612,97 грн;

- актом від 28.02.2022 у загальному обсязі 73391 кВт*год на загальну суму 346 138,38 грн;

- актом від 31.03.2022 у загальному обсязі 205540 кВт*год на загальну суму 969 400,63 грн;

- актом від 30.04.2022 у загальному обсязі 186022 кВт*год на загальну суму 877 346,72 грн;

- актом від 31.05.2022 у загальному обсязі 275440 кВт*год на загальну суму 1 299 074,20 грн;

- актом від 30.06.2022 у загальному обсязі 277682 кВт*год на загальну суму 1 309 648,27 грн;

- актом від 31.07.2022 у загальному обсязі 223988 кВт*год на загальну суму 1 056 408,05 грн;

- актом від 31.08.2022 у загальному обсязі 208318 кВт*год на загальну суму 982 502,69 грн.

Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом, позивач стверджує, що виконав взяті на себе за договором зобов`язання належним чином. Однак відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань, оплату купленої у позивача електроенергії своєчасно та у повному обсязі не здійснив, в зв`язку з чим, з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог, у останнього виникла заборгованість у розмірі 4 680 511,70 грн., а саме: 95 671,19 грн за жовтень 2021 року, 61 072,15 грн за лютий 2022 року, 801 852,65 грн за березень 2022 року, 444 240,01 грн за квітень 2022 року, 1 074 546,53 грн за травень 2022 року, 980 889,91 грн за червень 2022 року, 714 863,25 грн за липень 2022 року, 507 376,01 грн за серпень 2022 року. Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань, в частині здійснення розрахунків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення три проценти річних у розмірі 122 504,04 грн та інфляційні втрати в сумі 416 725,79 грн.

У свою чергу, заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначає, що гарантованим покупцем здійснюються розрахунки за 2021-2022 роки з повним врахуванням особливостей регулювання зобов`язань сторін під час дії воєнного стану, зокрема, наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії", від 15.06.2022 №206 "Про розрахунок з виробниками за зеленим тарифом". У той же час, позивачем не доведено порушення гарантованим покупцем порядку розрахунків, встановлених нормативно-правовими актами, які регулюють діяльність на ринку відновлювальної енергетики.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга ПП "Консалтіма-Груп" підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню виходячи з наступних підстав.

Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію та застосування наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань, регулюються нормами ЦК України та ГК України, Закону України "Про ринок електричної енергії" та відповідними підзаконними нормативними актами.

Так, згідно з вимогами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Вказані положення кореспондуються з положеннями статті 275 ГК України. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію (частини 6, 7 статті 276 ГК України).

Статтею 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, до яких належить забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії. Спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії покладаються, зокрема, на гарантованого покупця.

Відповідно до частини 2 статті 65 цього Закону гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною, з урахуванням надбавки до нього/неї, протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

За умовами пункту 3.3 договору оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у виробників за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Згідно з пунктом 10.1 Порядку до 15 числа (включно) розрахункового місяця відповідач здійснює оплату платежу позивачу із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку, підписаної кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку, після отримання від виробника акта купівлі-продажу, протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, останній здійснює остаточний розрахунок з виробником із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів.

У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.

Отже, оплату ДП "Гарантований покупець" зобов`язаний здійснювати у кожному розрахунковому місяці за куплену електричну енергію у виробника за "зеленим" тарифом у три етапи: перший (авансовий) - до 15 числа (включно) розрахункового місяця; другий (авансовий) - до 25 числа (включно) розрахункового місяця; третій (остаточний, у розмірі 100%) - протягом трьох робочих днів після отримання акту та оприлюднення рішення НКРЕКП про затвердження розміру вартості послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2021 року, жовтні 2021 року та лютому-серпні 2022 року позивач, на виконання умов договору, здійснив поставку електричної енергії відповідачу на загальну суму 9 108 151,09 грн з ПДВ, яка була прийнята останнім без заперечень та зауважень, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії, наявними в матеріалах справи, а саме:

- актом від 31.07.2021 у загальному обсязі 247984 кВт*год на загальну суму 249 988,15 грн;

- актом коригування вартості за липень 2021 року від 27.10.2022 у загальному обсязі 10124 кВт*год на загальну суму 51 031,03 грн;

- актом від 31.10.2021 у загальному обсязі 199958 кВт*год на загальну суму 966 612,97 грн;

- актом від 28.02.2022 у загальному обсязі 73391 кВт*год на загальну суму 346 138,38 грн;

- актом від 31.03.2022 у загальному обсязі 205540 кВт*год на загальну суму 969 400,63 грн;

- актом від 30.04.2022 у загальному обсязі 186022 кВт*год на загальну суму 877 346,72 грн;

- актом від 31.05.2022 у загальному обсязі 275440 кВт*год на загальну суму 1 299 074,20 грн;

- актом від 30.06.2022 у загальному обсязі 277682 кВт*год на загальну суму 1 309 648,27 грн;

- актом від 31.07.2022 у загальному обсязі 223988 кВт*год на загальну суму 1 056 408,05 грн;

- актом від 31.08.2022 у загальному обсязі 208318 кВт*год на загальну суму 982 502,69 грн.

Постановами НКРЕКП від 09.09.2022 №1117, від 20.09.2022 №1190 та від 14.03.2023 №473, затверджено розмір вартості послуги з забезпечення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП "Гарантований покупець" у січні-травні, липні, жовтні 2021 року, у лютому-червні 2022 року, у липні 2022 року та у серпні 2022 року відповідно.

Відповідно до положень глави 10 Порядку гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів протягом двох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Враховуючи вимоги статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", статті 530 ЦК України, пункту 10.4 Порядку, пункту 3.3 договору ДП "Гарантований покупець" зобов`язаний здійснити оплату за придбану ним електричну енергію в обсязі 100% протягом трьох робочих днів з моменту затвердження розміру вартості послуг та отримання акта.

Колегією суддів встановлено, що остаточними термінами оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ПП "Консалтіма-Груп" в місяцях, що виникла заборгованість є:

- розмір вартості послуги наданої ДП "Гарантований покупець" за липень 2021 року, жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року - затверджений постановою НКРЕКП від 09.09.2022 №1117. Таким чином, остаточним терміном оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ПП "Консалтіма-Груп" за липень 2021 року, жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року, є 14.09.2022;

- розмір вартості послуги наданої ДП "Гарантований покупець" у липні 2022 року затверджений постановою НКРЕКП від 20.09.2022 №1190. Отже, остаточним терміном оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ПП "Консалтіма-Груп" у липні 2022 року, є 23.09.2022;

- розмір вартості послуги наданої ДП "Гарантований покупець" у серпні 2022 року затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2023 №473. Отже, остаточним терміном оплати ДП "Гарантований покупець" електричної енергії, відпущеної ПП "Консалтіма-Груп" у серпні 2022 року, є 17.03.2023.

Враховуючи наведене, строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за липень 2021 року, жовтень 2021 року та лютий-серпень 2022 року є таким, що настав.

У той же час, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором про купівлю-продаж електричної енергії виконав неналежним чином, сплативши вартість електроенергії частково.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що у відповідача за договором від 29.05.2020 №1474/01/20, з урахуванням заяв про зменшення розміру позовних вимог, виникла заборгованість у сумі 4 680 511,70 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у наведеному розмірі.

Крім того, після відкриття провадження у справі, відповідач подав докази частково погашення заборгованості на загальну суму 1 101 593,42 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 30.11.2023 №326478 на суму 627,15 грн, від 21.02.2024 №348539 на суму 3 160,68 грн, від 30.07.2024 №387578 на суму 51 202,70 грн, від 28.08.2024 №394631 на суму 5 464,80 грн, а також актом зарахування зустрічних однорідних (грошових) вимог від 12.03.2024 на суму 1 041 138,09 грн, у зв`язку з чим просить суд закрити провадження у справі у вказаній частині.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами, у зв`язку з цим, не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №914/1034/18, від 10.09.2021 у справі №910/13848/20, від 27.09.2022 у справі №910/14363/21.

Беручи до уваги зазначене, колегія суддів дійшла висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 101 593,42 грн.

Щодо застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положення наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 №206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до вимог частини 2 статті 11 Закону України "Про функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період" забезпечення функціонування паливно-енергетичного комплексу в особливий період, який визначається відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України", покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у паливно-енергетичному комплексі.

На виконання вимог частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії" Міненерго в межах, визначених йому повноважень, у зв`язку з введенням воєнного стану на території України видало накази від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" №140 та від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим" тарифом" №206.

Наказ №140 видано з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії та зобов`язано ДП "Гарантований покупець" забезпечити перерахування коштів на сплату авансових платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, виробникам, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець", з дотриманням Порядку №641.

Наказом встановлено розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець", в такому порядку:

- п.п. 1.1.1 Станом на 10 число розрахункового місяця сума, що дорівнює значенню 15 відсотків від середньозавантаженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії сонячного випромінювання;

- п.п. 1.3 За подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених, зокрема, підпунктом 1.1.1.

Таким чином, Міненерго встановило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу покладено саме на ДП "Гарантований покупець" та у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку і надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Отже, у наказі №140:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";

- наказ не звільняє ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;

- наказ не змінює обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

З 05.07.2022 наказ №140 втратив чинність, натомість набув чинності наказ №206.

Метою наказу №206 визначено забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам та уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану.

Міненерго змінило відсоткове співвідношення розподілу коштів між виробниками за "зеленим" тарифом з метою збереження можливості для всіх виробників здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел. Обов`язок розподілу покладено на ДП "Гарантований покупець" у залежності від коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

Зокрема, підпунктом 1 пункту 2 наказу установлено, що за результатами продажу електричної енергії за перші 10 днів розрахункового місяця розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП "Гарантований покупець") станом на 10 число розрахункового місяця, здійснюється відповідно: сума, що дорівнює 18 відсотків від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік, - для виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з енергії сонячного випромінювання.

За результатами продажу електричної енергії за подальші 10 днів розрахункового місяця, а також за результатами розрахункового місяця, розподіл грошових коштів, наявних на поточному рахунку ДП "Гарантований покупець" (за винятком необхідних для забезпечення господарської діяльності ДП "Гарантований покупець") станом на 20 число (або на кінець) розрахункового місяця, здійснюється таким чином, щоб за результатами 20 днів розрахункового місяця (або за результатами розрахункового місяця) було збережено показники розрахунків, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього наказу (пункт 3).

Отже, у наказі №206:

- мова йде про розподіл грошових коштів на оплату авансових платежів виробникам з альтернативних джерел енергії, що мають договірні відносини з ДП "Гарантований покупець";

- наказ не звільняє ДП "Гарантований покупець" від повної оплати придбаного товару;

- наказ не змінює обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця), з урахуванням авансових платежів протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення НКРЕКП щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці.

Правовий аналіз названих підзаконних правових актів дає підстави для висновку про те, що на час воєнного стану на ДП "Гарантований покупець" покладено обов`язок пропорційного розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел з урахуванням коштів, що наявні на його поточному рахунку, та надходять від продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії.

ДП "Гарантований покупець" не надав суду належні та допустимі докази відсутності на його рахунках коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел.

Колегія судді звертає увагу, що відповідний підзаконний нормативний акт прийнятий в рамках та на виконання приписів законодавства та, зокрема, з метою уникнення ризиків призупинення діяльності виробників електричної енергії з альтернативних джерел енергії в умовах воєнного стану, а отже не може тлумачитись всупереч меті його прийняття.

Згідно з Законом України "Про правотворчу діяльність" правотворча діяльність здійснюється відповідно до принципів: 1) верховенства права, що включає, але не виключно, принципи законності, юридичної визначеності, запобігання зловживанню повноваженнями, рівності перед законом та недискримінації, доступу до правосуддя; 2) пріоритетності утвердження та забезпечення прав і свобод людини, дотримання міжнародних стандартів у сфері прав людини; 3) демократичності; 4) пропорційності; 5) необхідності та обґрунтованості; 6) системності; 7) наукового забезпечення; 8) ресурсної забезпеченості.

Законодавство України - це взаємопов`язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів, яка структурується від актів вищої юридичної сили до актів нижчої юридичної сили (стаття 19 цього Закону) з урахуванням: 1) засад конституційного ладу в Україні; 2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначеної Конституцією України та (або) законом; 3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Виходячи із змісту принципу пропорційності, як однієї з складових верховенства права, завжди передбачається існування легітимної та істотної мети, заради досягнення якої обмежується право. Процедура встановлення обмеження, обґрунтованість та виправданість засобу досягнення поставленої мети, пропорційність та сумірність обмежень залишаються прерогативою закону та суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у постанові від 21.06.2024 у справі 910/4439/23 дійшла висновку, що наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом" №206, як і попередній наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" №140 ніяким чином не обмежує право позивача як виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов`язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку №641.

Так, об`єднана палата у вищенаведеній постанові погодилась з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22 щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку №641, Наказу №206, згідно з якими положення Наказу №206 не змінюють і не припиняють обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку №641.

У постанові від 21.06.2024 у справі 910/4439/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного суду, зокрема зазначила, що: "об`єднана палата не вбачає підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку №641, Наказу №206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі №910/6185/23, від 11.04.2024 у справі №910/9100/22.

Оскільки, за висновками об`єднаної палати, положення Наказів №140 та №206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП "Гарантований покупець" коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку №641.

Враховуючи викладене, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини щодо ненадання відповідачем розрахунків і доказів відсутності на поточному рахунку коштів, які б дозволили оплатити повну вартість отриманої продукції, об`єднана палата доходить висновків про відсутність підстав для тлумачення норм Наказу №206 як такого, що змінює чи припиняє обов`язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок, відповідно до чинного законодавства, Порядку №641 та укладеного між сторонами договору.

Поряд з цим, об`єднана палата звертає увагу на те, що Міністерство енергетики наказом №136 від 01.04.2024 скасувало дію Наказу №206 від 15.06.2022, яким встановлювались для ДП "Гарантований покупець" мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.

Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку №641.

Відтак, висновки господарських судів попередніх інстанцій в частині наявності у відповідача обов`язку з повного виконання грошового зобов`язання - оплати у розмірі 100% вартості за поставлену електричну енергію за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану та Наказів №140 та №206 є обґрунтованими та такими, що відповідають фактичним обставинам справи та приписам Наказів №140 та №206".

Крім того, оскільки відповідачем зобов`язання за договором виконано неналежним чином, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 122 504,04 грн та інфляційні втрати в сумі 416 725,79 грн.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на положення зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.

Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних трьох процентів річних, погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 122 504,04 грн за несвоєчасну оплату виробленої та поставленої ПП "Консалтіма-Груп" електричної енергії також є обґрунтованими.

Водночас, здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат, судова колегія дійшла висновку, що вірною сумою, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача є 344 630,93 грн інфляційних втрат, нарахованих на суми заборгованості у вищезазначені позивачем періоди, тоді як у задоволенні вимог ПП "Консалтіма-Груп" до ДП "Гарантований покупець" про стягнення інфляційних втрат в сумі 72 094,86 грн слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Стосовно доводів відповідача про можливість зменшення розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Зазначена норма передбачає, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, має компенсаційний, а не штрафний характер.

За змістом частини 2 статті 625 ЦК України нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Проценти та інфляційні втрати, передбачені статтею 625 ЦК України, за своєю природою є відшкодуванням кредитору понесених втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів. Тобто вони є гарантією для кредитора у вигляді настання певних правових наслідків для боржника через неналежне виконання ним взятих за договором зобов`язань. Отже, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді трьох процентів річних та інфляційних втрат не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

За таких обставини, враховуючи, що проценти та індекс інфляції, що стягуються у разі порушення стороною грошового зобов`язання, мають компенсаційний, а не штрафний характер, тоді як статтями 551 ЦК України та 233 ГК України передбачена можливість зменшення виключно штрафних санкцій, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо можливості їх зменшення.

Також, відповідач посилається на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18. Проте, колегія суддів вказує на те, що наведена постанова не є релевантною до правовідносин сторін.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі №902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також пунктом 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої частиною 2 статті 625 ЦК України, і встановили її у розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та дев`яносто шести відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев`яноста календарних днів.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді штрафу, пені і процентів річних, враховуючи, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, є обмеження розміру санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій.

Таким чином, правовідносини у справах №910/14001/23 та №902/417/18 відрізняються за своїми обставинами, а тому суд не вбачає підстав для врахування зазначених висновків при розгляді даної справи.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги, має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, відповідно до статті 277 ГПК України, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ПП "Консалтіма-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі №910/14001/23 підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі №910/14001/23 про відмову у задоволенні позову підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат

Зважаючи на часткове задоволення позову, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом частини 4 статті 231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі суд, зокрема, вирішує питання про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається у разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Разом із тим, за приписами частини 1 статті 7 наведеного Закону сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду лише за клопотанням особи, яка його сплатила.

Колегія суддів звертає увагу позивача, що останній не позбавлений можливості звернутися до судів першої та апеляційної інстанції з відповідним клопотанням про повернення йому сплаченої суми судового збору в частині закриття провадження в даній справі.

Крім того, судовою колегією суддів встановлено, що при поданні апеляційної скарги позивачем надмірно сплачено судовий збір в сумі 27 091,63 грн, у з в`язку з чим останній не позбавлений права звернутися до суду апеляційної інстанції з відповідним клопотанням про перевертня йому надмірно сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Консалтіма-Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі №910/14001/23 задовольнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2024 у справі №910/14001/23 та ухвалити нове рішення, яким у позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Приватного підприємства "Консалтіма-Груп" (76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Стрільців Січових, будинок 56, квартира 83-85, ідентифікаційний код 36733101) 3 578 918 (три мільйона мільйони п`ятсот сімдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн 28 коп основного боргу, 122 504 (сто двадцять дві тисячі п`ятсот чотири) грн 04 коп трьох процентів річних, 344 630 (триста сорок чотири тисячі шістсот тридцять) грн 93 коп інфляційних втрат та 60 669 (шістдесят тисяч шістсот шістдесят дев`ять) грн 87 коп. судового збору.

4. У задоволенні вимог Приватного підприємства "Консалтіма-Груп" про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" інфляційних втрат в сумі 72 094,86 грн відмовити.

5. Закрити провадження у справі №910/14001/23 в частині вимог про стягнення 1 101 593,42 грн основного боргу.

6. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Приватного підприємства "Консалтіма-Груп" (76018, місто Івано-Франківськ, вулиця Стрільців Січових, будинок 56, квартира 83-85, ідентифікаційний код 36733101) 91 036 (дев`яносто одна тисяча тридцять шість) грн 20 коп судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи №910/14001/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 02.10.2024.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран