Постанова

від 02.10.2024 по справі 910/20124/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2024 р. Справа № 910/20124/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 (повний текст рішення складено 27.03.2024) (суддя Бойко Р.В.)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 (повний текст додаткового рішення складено 04.04.2024) (суддя Бойко Р.В.)

у справі № 910/20124/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект»

про стягнення неустойки у загальному розмірі 204 470,71 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» (відповідач) про стягнення неустойки у загальному розмірі 204470,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» було прострочено виконання свого зобов`язання за Договором №4600006854 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 09.12.2022 з поставки товару, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача нарахованої за період з 24.12.2022 по 15.02.2023 пені у розмірі 87 762,82 грн, а також штрафу у розмірі 116 707,89 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/20124/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» про стягнення неустойки у загальному розмірі 204470,71 грн відмовлено повністю.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006854 від 09.12.2022 та Специфікації від 10.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» повинне було поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» визначений Специфікацією від 10.02.2023 товар до 24.02.2023 включно.

Видатковими накладними №760 від 13.02.2023 на суму 756 328,80 грн та №760-1 від 13.02.2023 на суму 910 926,84 грн, Актами №848 та №814, підтверджується своєчасне виконання відповідачем свого зобов`язання з поставки товару за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006854 від 09.12.2022 загальною вартістю 1 667 255,64 грн.

У Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» відсутні правові підстави для нарахування за період з 24.12.2022 по 15.02.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» неустойки за прострочення виконання свого зобов`язання з поставки товару.

Короткий зміст клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» про покладення витрат відповідача на професійну правничу допомогу

12.03.2024 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» надійшло клопотання про покладення витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн на позивача.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі № 910/20124/23 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» суму відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Задовольняючи вказане клопотання, місцевий господарський суд виходив із того, що співставляючи кількість та вартість наданих адвокатом юридичних послуг зі складністю даної справою та обсягом наданих адвокатом послуг (складання та подання відзиву на позов, заперечень на відповідь на відзив, двох пояснень та участь у трьох засіданнях), суд приходить до висновку, що заявлені відповідачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 7 000,00 грн відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі та її складності.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про необхідність покладення на позивача витрат відповідача на оплату послуг адвоката у розмірі 7 000,00 грн, зважаючи на недоведеність неспівмірності таких витрат позивачем та з урахуванням наслідків вирішення даної справи - відмова у задоволенні позову.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 та додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі № 910/20124/23, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі №910/20124/23 скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов; додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №910/20124/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в повному обсязі відмовити в задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує на таке:

- рішення суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права;

- оскільки відповідачем поставлено товар із порушенням вимог щодо передачі товарів відповідно до специфікації і технічних та якісних характеристик товарів, що знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із порушенням строку поставки, позивач правомірно на підставі п. 7.5. договору нарахував постачальнику штрафні санкції на базі вартості поставленого товару, які просить стягнути в судовому порядку;

- висновки суду першої інстанції про внесення змін у строк поставки товару не відповідає обставинам справи та умовам договору;

- висновок суду про відсутність підстав для стягнення із відповідача штрафних санкцій ґрунтується на неправильному застосуванні ст. 662-663, ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 1, 2, 4, 5 ст. 193, ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), а також умов договору;

- суд у оскаржуваному рішенні вийшов за межі принципу диспозитивності та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог;

- зважаючи на оскарження рішення суду першої інстанції, позивачем також оскаржується додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у даній справі звертаючи увагу на те, що судом першої інстанції, всупереч вимог процесуального закону, при ухваленні додаткового рішення не визначено, чи є судові витрати відповідача доцільними, розумними, спів мірними, чи відповідають вони критеріям реальності адвокатських витрат, а також критеріям розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи та впливу її результатів на ухвалення судом рішення по суті справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі №910/20124/23; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 07.06.2024.

Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги, планові та екстрені відключення електроенергії по місту Києву, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Позиції учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

09.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) (далі - Договір) №4600006854, у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язався у визначений цим договором строк передати у власність покупця електричні акумулятори (Акумулятори та елементи живлення) (далі - товари), зазначені в специфікації, яка наведена у додатку №1 до цього договору, а покупець зобов`язався прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації (п. 1.2 Договору).

У пункті 1.3 Договору постачальник гарантував, що товари: належать йому на праві власності; не перебувають під забороною відчуження; не перебувають під арештом; не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань; країною походження (виробником) товару(-ів) не є Російська Федерація чи Республіка Білорусь.

У пункті 3.1 Договору вказано, що ціна цього договору становить 1 725 216,00 грн, втому числі ПДВ - 287 536,00 грн.

Ціна за одиницю товару наведена у специфікації (п. 3.3 Договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що покупець проводить розрахунки з постачальником за товар на підставі рахунку-фактури постачальника шляхом прямого безготівкового банківського переказу на умовах: 50%-ї попередньої оплати протягом 3-х календарних днів з дати отримання рахунку-фактури вартості. Покупець зобов`язаний оплатити 50% залишкової вартості переданих товарів протягом 5-ти календарних днів з дати поставки.

Згідно п. 5.1 Договору постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації. Покупець залишає за собою право змінити місце поставки товару, про що сторони складають додаткову угоду. Постачальник повинен одночасно з товаром передати покупцю документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до цього договору та чинного законодавства України.

Відвантаження постачальником не вказаних у специфікації товарів не допускається. Відвантажені постачальником з порушенням цього пункту товари не підлягають оплаті покупцем (п. 5.2 Договору).

Право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною (п. 5.6 Договору).

Відповідно п. 5.7 Договору приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

У пункті 5.8 Договору вказано, що датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче документів:

5.8.1 видаткової накладної;

5.8.2 документу про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: паспорт;

5.8.3 документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар: паспорт;

5.8.4 товарно-транспортної накладної;

5.8.5 рахунку-фактури.

У пункті 5.9 Договору сторонами було погоджено, що у разі виявлення недоліків в переданих товарах (будь-яка невідповідність товару вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договору або вимогам, що пред`являються до товарів, а також інформації про товар, наданий виробником (постачальником), покупець має право, незалежно від можливості використання товарів за призначенням, вимагати від постачальника за своїм вибором:

5.9.1 пропорційного зменшення вартості товарів;

5.9.2 безоплатного усунення недоліків товарів у визначений покупцем строк, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання постачальником повідомлення покупця про виявлені недоліки товарів;

5.9.3 відшкодування витрат на усунення недоліків товарів.

Згідно п. 5.10 Договору у разі виявлення істотних недоліків в переданих товарах (недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (постачальника), після його усунення проявляється знову з незалежних від покупця причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад 14 календарних днів: він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором), недотримання гарантій, визначених п. 1.3 договору, покупець має право за своїм вибором:

5.10.1 відмовитися від договору шляхом його розірвання в односторонньому порядку і вимагати повернення сплаченої за товари грошової суми;

5.10.2 вимагати заміни товарів на товари належної якості та/або на товари, які відповідають гарантіям, наданим постачальником відповідно до п. 1.3 договору, у визначений покупцем строк, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання постачальником повідомлення покупця про заміну товарів.

Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі акту приймання товарів за кількістю та якістю (п. 5.14 Договору).

Пунктом 7.5 Договору визначено, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено. Сплата пені та/або штрафу не звільняє постачальника від виконання зобов`язань за цим договором.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 березня 2023 року (включно), а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1 Договору).

Відповідно п. 12.2 Договору закінчення терміну (строку) дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим договором, та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» підписано Специфікацію (Додаток № 1 до Договору), якою передбачалось постачання відповідачем позивачу протягом десяти робочих днів наступного товару:

1) акумуляторів BATT HR1221, виробництва CSB Китай, у кількості 116 штук загальною вартістю 144 420,00 грн без ПДВ;

2) акумуляторів BATT GP1272 F2, виробництва CSB Китай, у кількості 570 штук загальною вартістю 617 310,00 грн без ПДВ;

3) акумуляторів BATT GP12170, виробництва CSB Китай, у кількості 65 штук загальною вартістю 184 340,00 грн без ПДВ;

4) акумуляторів BATT GP12260, виробництва CSB Китай, у кількості 15 штук загальною вартістю 71 250,00 грн без ПДВ;

5) акумулятор BATT UL26-12, виробництва Ultracell Велика Британія, у кількості 120 штук, загальною вартістю 420 360,00 грн без ПДВ.

Згідно даної Специфікації загальна вартість товару склала 1 725 216,00 грн з ПДВ.

Також 09.12.2022 сторонами було підписано Додаток №2 до Договору «Технічні та якісні характеристики товарів».

Матеріалами справи підтверджено, що 13.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на виконання своїх зобов`язань було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» кошти у розмірі 862 608,00 грн в якості попередньої оплати, що підтверджується платіжною інструкцією №96364 від 13.12.2022.

Як вбачається із акту приймання товарів за кількістю та якістю №717 від 30.12.2022, 28.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» було доставлено до місця проведення приймання товарно-матеріальних цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» наступний товар:

1) акумулятори BATT HR1221, виробництва CSB, у кількості 116 штук;

2) акумулятори BATT GP1272 F2, виробництва CSB, у кількості 50 штук;

3) акумулятори BATT GP12170, виробництва CSB, у кількості 4 штуки;

4) акумулятор BATT UL26-12, виробництва Ultracell, у кількості 120 штук.

Актом від 30.12.2022 №717 зафіксовано, що країною походження акумуляторів BATT HR1221, BATT GP1272 F2, BATT GP12170 (п.п. 1-3 Специфікації) є В`єтнам, а за договором мав бути Китай, у зв`язку з чим після закінчення проведення приймання 30.12.2022 позивачем було прийнято рішення не оприбутковувати даний товар.

Згідно акту приймання товарів за кількістю та якістю №848, 28.01.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» було доставлено до місця проведення приймання товарно-матеріальних цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» наступний товар:

1) акумулятори BATT HR1221 у кількості 116 штук;

2) акумулятори BATT GP1272 F2 у кількості 50 штук;

3) акумулятори BATT GP12170 у кількості 4 штуки;

4) акумулятори BATT UL26-12 у кількості 120 штук.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідач стверджує, а позивачем не заперечувались такі твердження, що вказаний у Акті №717 та Акті №848 товар є одним і тим самим товаром, що був доставлений відповідачем до місця приймання позивача 28.12.2022, та весь цей час перебував у володінні Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

Проведення приймання товару за Актом №848 тривало з 30.01.2023 по 13.02.2023, за наслідками чого було вирішено оприбуткувати даний товар відповідно видаткової накладної №760 від 13.02.2023. Тобто приймання за Актом №848 товару позивачем здійснювалось понад два тижні та даний товар був прийнятий Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», однак позивач нараховує відповідачу неустойку включно з цими двома тижнями, протягом яких ним приймався товар.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.02.2023 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600006854 від 09.12.2022 в якій сторони домовились змінити товар, що постачається за Договором та розширити перелік країн походження товару, виклавши Додаток №1 та Додаток №2 до Договору про закупівлю товарів у новій редакції, що є додатком до додаткової угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» (постачальник) підписано Специфікацію у новій редакції, в якій передбачалось постачання відповідачем позивачу протягом десяти робочих днів наступного товару:

1) акумуляторів BATT HR1221, виробництва CSB Китай, В`єтнам, Тайвань, у кількості 116 штук загальною вартістю 144 420,00 грн без ПДВ;

2) акумуляторів BATT GP1272 F2, виробництва CSB Китай, В`єтнам, Тайвань, у кількості 50 штук загальною вартістю 54 150,00 грн без ПДВ;

3) акумуляторів BATT NP12-7.2Ah, виробництва NPP В`єтнам, у кількості 520 штук загальною вартістю 534 560,00 грн без ПДВ;

4) акумуляторів BATT GP12170, виробництва CSB Китай, В`єтнам, Тайвань, у кількості 4 штуки загальною вартістю 11 344,00 грн без ПДВ;

5) акумуляторів BATT NP12-18Ah, виробництва NPP В`єтнам, у кількості 61 штука загальною вартістю 164 346,20 грн без ПДВ;

6) акумуляторів BATT NP12-26Ah, виробництва NPP В`єтнам, у кількості 15 штук загальною вартістю 60 199,50 грн без ПДВ;

7) акумулятор BATT UL26-12, виробництва Ultracell Велика Британія, у кількості 120 штук, загальною вартістю 420 360,00 грн без ПДВ.

Згідно даної Специфікації загальна вартість товару склала 1 667 255,64 грн з ПДВ.

Також 10.02.2023 між позивачем та відповідачем було підписано Додатку №2 до Договору «Технічні та якісні характеристики товарів» у новій редакції.

Відповідно до акту приймання товарів за кількістю та якістю від 13.02.2023 № 814 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» було доставлено до місця проведення приймання товарно-матеріальних цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» наступний товар:

1) акумулятори BATT NP12-26Ah у кількості 15 штук;

2) акумулятори BATT NP12-7.2Ah у кількості 520 штук;

3) акумулятори BATT NP12-18Ah у кількості 61 штука.

Відповідні товари оприбутковано згідно видаткової накладної № 760-1 від 13.02.2023.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач послався на те, що:

- граничним терміном поставки товару «Електричні акумулятори (Акумулятори та елементи живлення)» за договором згідно специфікації було 23.12.2022;

- постачальник не поставив товар, у строки встановлені специфікацією, тим самим порушивши умови договору, зобов`язаний сплатити на користь покупця пеню у сумі 87 762 грн 82 коп. та штраф у сумі 116 707 грн 90 коп.

Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що:

- додатковою угодою №1 від 10.02.2023 до договору від 09.12.2022 позивач та відповідач внесли зміни в договір, а саме доповнили новим товаром, змінили кількість товару, який вказано в договорі від 09.12.2022 та розширили перелік країн походження товару, що визначили в новій редакції специфікації (додаток №1) та в технічних та якісних характеристиках товару (додаток №2), які викладені в новій редакції;

- в новій редакції специфікації у порівнянні з первинною редакцією змінено виробника товару та зменшено кількість товару;

- товар, який поставлений відповідачем на підставі видаткової накладної №760 від 27.12.2022 отриманий позивачем 28.12.2022 і саме в цей день відповідач виконав свій обов`язок передати цей товар ТОВ «Оператор газотранспортної системи України»;

- враховуючи, що товар який вказано в видатковій накладні №760-1 від 13.02.2023 визначено новою специфікацією після укладання додаткової угоди №1 від 10.02.2023, тому до цього товару повинні враховуватись строки передачі після 10.02.2023, зокрема після укладання додаткової угоди №1 до договору від 09.12.2022;

- договором не визначено порядку обрахування строку поставки (не вказано від якої події відраховується 10 робочих днів), тому відповідач не порушив строк поставки товару;

- якщо новою редакцією специфікації визначено новий та весь перелік товару, то саме від дати прийняття цієї додаткової угоди та специфікації мають вираховуватись умови передачі цього товару.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 2, 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частиною другою статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною четвертою статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 655, 662, 692, Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

З аналізу умов Договору вбачається, що він є рамковим договором, тобто таким, що укладений з метою багаторазового застосування, який містить загальні умови поставки товару постачальником, та при цьому погодження істотних умов (найменування товару, кількість, вартість, тощо) зобов`язання з поставки товару (партії товару) погоджується сторонами у специфікації (Додаток №1 до Договору) і в технічних та якісних характеристиках товару (Додаток №2 до Договору).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи, первісно (до укладення Додаткової угоди №1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» повинне було поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» товар загальною вартістю 1 725 216,00 грн з ПДВ, а саме: акумулятори BATT HR1221, виробництва CSB Китай, у кількості 116 штук; акумулятори BATT GP1272 F2, виробництва CSB Китай, у кількості 570 штук; акумулятори BATT GP12170, виробництва CSB Китай, у кількості 65 штук; акумулятори BATT GP12260, виробництва CSB Китай, у кількості 15 штук; акумулятори BATT UL26-12, виробництва Ultracell Велика Британія, у кількості 120 штук.

Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України унормовано, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Щодо строку поставки товару, то згідно п. 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації.

У Специфікації від 09.12.2022 вказано строк поставки товару - 10 робочих днів.

Позивач вважає, що відповідач повинен був поставити товар протягом 10 робочих днів з дати підписання сторонами відповідної Специфікації.

Натомість відповідач стверджує, що оскільки ні Договір, ні Специфікація не передбачають події, від якої підлягає обрахунку вказаний у Специфікації строк поставки товару, то товар підлягав поставці протягом строку дії Договору - до 31.03.2023.

За приписами ст. 637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Статтею 213 Цивільного кодексу України визначено, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, господарський суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що як сторонам, так і сторонньому спостерігачу було та є очевидним, що строк поставки спірного товару - 10 робочих днів підлягав обрахунку з дати підписання сторонами Специфікації.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» повинне було поставити визначений Специфікацією від 09.12.2022 товар до 23.12.2022 включно.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною.

Відповідно п. 5.7 Договору приймання покупцем товарів за видатковою накладною не є підтвердженням належного виконання постачальником обов`язку з поставки товарів за цим договором та відсутності у покупця претензій до постачальника щодо якості та комплектності товарів. Такі претензії можуть бути заявлені покупцем постачальнику у порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством України.

У пункті 5.8 Договору вказано, що датою поставки товарів за цим договором є дата підписання покупцем акта приймання товарів за кількістю та якістю відповідно до п. 5.14 цього договору та передачі постачальником покупцю в повному обсязі наведених нижче документів:

5.8.1 видаткової накладної;

5.8.2 документу про підтвердження якості товарів на кожну одиницю (або партію) товару: паспорт;

5.8.3 документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробника на товар: паспорт;

5.8.4 товарно-транспортної накладної;

5.8.5 рахунку-фактури.

Як вбачається із акту приймання товарів за кількістю та якістю №717, 28.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» було доставлено до місця проведення приймання товарно-матеріальних цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" наступний товар:

1) акумулятори BATT HR1221, виробництва CSB, у кількості 116 штук;

2) акумулятори BATT GP1272 F2, виробництва CSB, у кількості 50 штук;

3) акумулятори BATT GP12170, виробництва CSB, у кількості 4 штуки;

4) акумулятор BATT UL26-12, виробництва Ultracell, у кількості 120 штук.

За наслідками проведення приймання товару 30.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» було виявлено, що країною походження акумуляторів BATT HR1221, BATT GP1272 F2, BATT GP12170 (п. 1-3 Специфікації) є В`єтнам, а за договором мав бути Китай, у зв`язку з чим після закінчення проведення приймання 30.12.2022 позивачем було прийнято рішення не оприбутковувати дані товарно-матеріальні цінності.

Як встановлено судом першої та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідачем було частково поставлено погоджений сторонами у первісній Специфікації товар - на суму 756 328,00 грн, при цьому три із чотирьох позицій поставленого товару мали країну походження В`єтнам замість погодженого сторонами Китаю. Також вбачається, що акумулятори BATT GP1272 F2 були поставлені в кількості 50 штук (замість погодженої первісній Специфікації кількості - 570 штук) та акумулятори BATT GP12170 були поставлені в кількості 4 штуки (замість погодженої первісній Специфікації кількості - 65 штук). Щодо акумуляторів BATT UL26-12, виробництва Ultracell, у кількості 120 штук, то Акт № 717 не містив зауважень до якісних та кількісних характеристик даного товару, проте в цій частині товару відповідач також вирішив його не оприбутковувати.

Листом вих. №6 від 03.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», що постачання решти електричних акумуляторів, вказаних у специфікації (у первісні редакції) до Договору, через тривалий термін підписання договору та ажіотажний попит затримується, у зв`язку з чим пропонувало позивачу розглянути можливість заміни решти електричних акумуляторів, постачання яких затримується, на більш якісні та ті, що готові до відвантаження негайно, а саме:

- акумулятори BATT GP1272 F2 у кількості 520 штук замінити на акумулятори BATT NP12-7.2Ah у кількості 520 штук;

- акумулятори BATT GP12260 у кількості 15 штук замінити на акумулятори BATT NP12-26Ah у кількості 15 штук;

- акумулятори BATT GP12170 у кількості 61 штука замінити на акумулятори BATT NP12-18Ah у кількості 61 штука.

До даного листа Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» було долучено порівняльну таблицю технічних та якісних характеристик запропонованих на заміну товарів.

Також листом вих. №7 від 03.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» просило Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» розширити перелік можливих країн походження по позиціям акумуляторів BATT HR1221, BATT GP1272 F2, BATT GP12170 (п.п. 1-3 первісної Специфікації) шляхом укладення додаткової угоди, так як виробничі потужності виробника знаходяться в країнах - Китай, В`єтнам, Тайвань (а не лише в Китаї), що вказано на офіційному сайті виробника.

Матеріалами справи підтверджено, що листом вих. №ТОВВИХ-23-456 від 16.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект», що готове укласти додаткову угоду до Договору за умови зменшення вартості запропонованих на заміну товарних позицій.

Як вбачається з матеріалів справи, листом вих. №24 від 16.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» запропонувало позивачу укласти додаткову угоду щодо запропонованих на заміну товарних позицій за наступними цінами:

- акумулятори BATT NP12-26Ah у кількості 15 штук за ціною 4 013,30 грн/штука;

- акумулятори BATT NP12-7.2Ah у кількості 520 штук за ціною 1 028,00 грн/штука;

- акумулятори BATT NP12-18Ah у кількості 61 штука за ціною 2 694,20 грн/штука.

Тобто відповідачем при фактично тотожних характеристиках та показних товарів, які він мав поставити за Специфікацією від 09.12.2022, та товарів, які пропонував на заміну, запропонував позивачу ціну на 5-15,5% нижчу від ціни первісно погодженого товару.

Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

10.02.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» (постачальник) підписано Специфікацію у новій редакції, в якій передбачалось постачання відповідачем позивачу протягом десяти робочих днів товару загальною вартістю 1 667 255,64 грн з ПДВ, а саме:

1) акумуляторів BATT HR1221, виробництва CSB Китай, В`єтнам, Тайвань, у кількості 116 штук загальною вартістю 144 420,00 грн без ПДВ;

2) акумуляторів BATT GP1272 F2, виробництва CSB Китай, В`єтнам, Тайвань, у кількості 50 штук загальною вартістю 54 150,00 грн без ПДВ;

3) акумуляторів BATT NP12-7.2Ah, виробництва NPP В`єтнам, у кількості 520 штук загальною вартістю 534 560,00 грн без ПДВ;

4) акумуляторів BATT GP12170, виробництва CSB Китай, В`єтнам, Тайвань, у кількості 4 штуки загальною вартістю 11 344,00 грн без ПДВ;

5) акумуляторів BATT NP12-18Ah, виробництва NPP В`єтнам, у кількості 61 штука загальною вартістю 164 346,20 грн без ПДВ;

6) акумуляторів BATT NP12-26Ah, виробництва NPP В`єтнам, у кількості 15 штук загальною вартістю 60 199,50 грн без ПДВ;

7) акумулятор BATT UL26-12, виробництва Ultracell Велика Британія, у кількості 120 штук, загальною вартістю 420 360,00 грн без ПДВ.

У даній Специфікації від 10.02.2023 у 9 колонці навпроти кожної позиції товару вказано строк поставки товару - 10 робочих днів.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо визнання необґрунтованими твердження позивача, що сторонами не вносились зміни у строк поставки товару, оскільки, по-перше, згідно п. 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість товарів, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації та відповідно до п. 5.1 Договору постачальник зобов`язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації.

У викладеній у новій редакції Специфікації (від 10.02.2023) вказано строк поставки товару - 10 робочих днів. Первісно позивач сам стверджував, що строк поставки товару має відраховуватись від дати укладення сторонами Договору та Специфікації від 09.12.2022, а відтак суд не вбачає підстав для зміни підходу до обрахунку строку поставки товару за Специфікацією від 10.02.2023, якою нівельовано чинність Специфікації від 09.12.2022. Більше того, у Специфікації від 10.02.2023 викладено нову номенклатуру товару, що має бути поставленим позивачу та який не підлягав поставці за Специфікацією від 09.12.2022. Яким чином відповідач мав поставити до 23.12.2022 товар, поставка якого була передбачена лише 10.02.2023 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" не зміг пояснити.

По-друге, 24.02.2022 Російською Федерацією було розпочато повномасштабну військову агресію проти України, у зв`язку з чим указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 та в подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався і станом на дату ухвалення даного рішення досі триває.

Частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Загальновідомі факти не потребують доказування тоді, коли вони визнані такими судом. Загальновідомість того чи іншого факту може мати різні межі. Він може бути відомий у межах країни, окремої області, населеного пункту. Це об`єктивні межі загальновідомості певного юридичного факту. Але крім об`єктивних меж загальновідомість певного юридичного факту має і суб`єктивні межі: даний факт повинен бути відомий не тільки певним особам (наприклад, мешканцям населеного пункту), але й всьому складу суду, який розглядає справу (постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/3946/16 та від 26.10.2021 у справі №922/3990/19).

Як суду, так і мешканцям м. Києва, відомо, що у зв`язку із повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України та систематичними ракетними обстрілами з жовтня 2022 року по весну 2023 року критичної інфраструктури мали місце віялові відключення світла (блек-аути), що зумовлювало критичну необхідність у забезпеченні працівників та об`єктів Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», яке забезпечує транспортування природного газу споживачам України, акумуляторами та іншими зарядними пристроями.

Також загальновідомими є обставини значного зростання у населення України та бізнесу попиту на акумулятори наприкінці 2022 року, що зумовлювало також значне зростання цін на такі пристрої та їх дефіцит.

Таким чином, з огляду на критичну необхідність у забезпеченні працівників та об`єктів позивача акумуляторами для забезпечення безперебійного транспортування природного газу споживачам України, значний обсяг закупівлі в умовах дефіциту та зростання ціни на акумулятори взимку 2022/2023 років, надання відповідачем дисконту на акумулятори, погодження сторонами номенклатури нового товару, що підлягає постачанню за Договором, колегія суддів погоджується з тим, що суд першої інстанції вбачає цілком логічним, справедливим та розумним погодження сторонами нового строку поставки товару, в тому числі з метою нівелювання негативних наслідків для постачальника.

По-третє, частиною 1 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України).

З аналізу наведених приписів Цивільного кодексу України вбачається, що з моменту підписання сторонами Додаткової угоди №1, Технічних та якісних характеристик товарів та Специфікації від 10.02.2023, в якій зазначено строк поставки товару - 10 робочих днів, змінилось зобов`язання відповідача як в частині предмета поставки (номенклатури товару), так і в частині строку поставки товару, чим нівельовано обов`язок відповідача поставити товар, номенклатура якого та строк поставки якого були обумовлені у Специфікації від 09.12.2022, в той час як у Додатковій угоді №1 сторонами не погоджено право покупця вимагати стягнення неустойки за порушення, яке мало місце до зміни договору.

Суд першої інстанції вірно вказав, що, згідно Договору та Специфікації від 10.02.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» повинне було поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» визначений Специфікацією від 10.02.2023 товар до 24.02.2023 включно.

Видатковими накладними №760 від 13.02.2023 на суму 756 328,80 грн та №760-1 від 13.02.2023 на суму 910 926,84 грн, Актами №848 та №814, підтверджується своєчасне виконання відповідачем свого зобов`язання з поставки товару за Договором загальною вартістю 1 667 255,64 грн.

Аналізуючи обставини справи, доводи скаржника та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» правових підстав для нарахування за період з 24.12.2022 по 15.02.2023 Товариству з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» неустойки за прострочення виконання свого зобов`язання з поставки товару.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Крім того, апеляційна скарга не містять суттєво інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, відповіді на відзив на позовну заяву, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції вважає рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 у справі № 910/20124/23 законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його зміни або скасування.

Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» про покладення витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн на позивача.

12.03.2024 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» надійшло клопотання про покладення витрат відповідача на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн на позивача.

19.03.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшли заперечення проти покладення витрат відповідача на позивача, які мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» не підтверджено належними та допустимими доказами співмірність розміру понесених витрат на правову допомогу, а також не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження здійснення таких витрат.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Така правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Законом України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (далі - Закон) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ст. 26 Закону).

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Така правова позиція Верховного Суду викладена, зокрема, в постанові від 16.02.2023 у справі № 916/1106/21.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд звертає увагу на те, що надані учасником справи документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному ним розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18 та постанові Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17.

Так, при визначенні суми відшкодування, суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited" проти України»).

У пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 ЄСПЛ також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 914/4/20.

Критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Таких висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, в постанові від 18.05.2021 у справі №918/917/19.

У відзиві на позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» повідомило про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого відповідач очікував понести витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7 000,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» до місцевого господарського суду подано клопотання про обгрунтування понесених судових витрат та долучення доказів до якого на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу було надано Договір про надання правової (правничої) допомоги від 15.01.2024 (надалі - Договір від 15.01.2024), укладений між адвокатом Коршуном Тарасом Олександровичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект», як клієнтом, відповідно до п. 1 якого клієнт замовляє, а адвокат зобов`язується надати правову допомогу щодо захисту прав та інтересів клієнта у Господарському суді міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» про стягнення неустойки 204470,71 грн по справі №910/20124/23.

Пунктом 2 Договору від 15.01.2024 визначено, що для виконання зазначеного у п. 1 цього договору Клієнт доручає, а адвокат зобов`язується розглянути документи, на яких ґрунтуються правовідносини між клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України». Підготувати необхідні процесуальні документи та представляти інтереси клієнта в Господарському суді міста Києва з усіма правами клієнта без обмежень.

Відповідно до п. 3 Договору від 15.01.2024 клієнт та адвокат погодили, що вартість послуг, які надаються відповідно до п. 1 та п. 2 договору, та відповідно гонорар адвоката становить 7 000,00 грн. В зазначену суму враховуються послуги, робота адвоката: проведення правового дослідження документів, на яких ґрунтуються правовідносини між клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», підготовка плану захисту інтересів клієнта, проведення аналізу судової практики щодо предмету спору, збирання та витребування доказів, написання та погодження з клієнтом правової позиції, представництво інтересів клієнта в суді, написання та подання до суду процесуальних документів, а також здійснення інших дій для захисту прав та інтересів клієнта.

На підтвердження виконання зобов`язань за Договором від 15.01.2024 відповідачем надано копію акту від 29.01.2024 про виконання договору від 15.01.2024 про надання правової (правничої) допомоги на суму 7 000,00 грн, копію звіту від 12.03.2024 про надання правничої допомоги на виконання договору від 15.01.2024 про надання правової (правничої) допомоги адвокатом на суму 9 052,50 грн та копію платіжної інструкції №146 від 15.02.2024 на суму 7000,00 грн.

З Акту від 29.01.2024 про виконання договору від 15.01.2024 про надання правової (правничої) допомоги вбачається, що Коршун Т.О. відповідно до п. 1, п. 2 та абз. 2 п. 3 Договору від 15.01.2024 виконав свої зобов`язання, а саме підготував відзив на позовну заяву по справі №910/20124/23, який 26.01.2024 надіслав до суду цінним листом з описом вкладення. Також до суду надіслано заяву про застосування позовної давності та клопотання про витребування документів у позивача. Подальші послуги адвоката та представництво клієнта в суді оплачуються авансом.

Як вбачається з матеріалів справи, у п. 1 звіту від 12.03.2024 про надання правничої допомоги на виконання договору від 15.01.2024 про надання правової (правничої) допомоги адвокатом визначено, що адвокатом надано наступні послуги:

1) 16.01.2024 - ознайомлення з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення неустойки у загальному розмірі 204 470,71 грн та доданими документами (вартістю 1 065,00 грн за годину);

2) 25.01.2024 - написання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України». Погодження відзиву з директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект». Подання відзиву адвокатом до Господарського суду міста Києва (вартістю 2 130,00 грн за 2 години);

3) 17.02.2024 - ознайомлення з відповіддю на відзив. Написання заперечень від 17.02.2024 на відповідь на відзив на позовну заяву. Подання заперечень до Господарського суду міста Києва (вартістю 2 130,00 грн за 2 години);

4) 06.03.2024 - написання пояснень від 06.03.2024. Подання пояснень до Господарського суду міста Києва (вартістю 1 065,00 грн з 1 годину);

5) 12.03.2024 - написання пояснень від 12.03.2024. Подання пояснень до Господарського суду міста Києва (вартістю 1 065,00 грн з 1 годину);

6) 20.02.2024 - прибуття до Господарського суду міста Києва та представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» під час судового засідання (вартістю 532,50 грн за 30 хвилин);

7) 06.03.2024 - прибуття до Господарського суду міста Києва та представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» під час судового засідання (вартістю 532,50 грн за 30 хвилин);

8) 14.03.2024 - прибуття до Господарського суду міста Києва та представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» під час судового засідання. Зазначена послуга враховується авансом (вартістю 532,50 грн за 30 хвилин).

Пунктами 2, 3 Звіту від 12.03.2024 передбачено, що цим звітом сторони за договором від 15.01.2024 про надання правничої допомоги погодили, що вартість послуг адвоката Коршуна Т.О. на 12.03.2024 становить 9 052,50 грн. Відповідно до п. 3 договору від 15.01.2024 про надання правової (правничої) допомоги адвокатом визначено вартість правничої допомоги (гонорар) 7 000,00 грн. Сторони погодили, що ця сума не збільшується. Зазначена сума виплачена авансом до повного виконання адвокатом договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 19.03.2024 подано заперечення на заяву про розподіл судових витрат, в яких останній зазначає, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами співмірність розміру понесених витрат на правову допомогу, а також не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження здійснення таких витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 судом визначено, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання), оскільки ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі свідчать про її незначну складність.

Однак, ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2024 з огляду на зміст відзиву на позов було призначено у справі судове засідання, а також витребувано у позивача докази за клопотанням відповідача.

Отже, співставляючи кількість та вартість наданих адвокатом юридичних послуг зі складністю даної справою та обсягом наданих адвокатом послуг (складання та подання відзиву на позов, заперечень на відповідь на відзив, двох пояснень та участь у трьох засіданнях), місцевий господарський суд дійшов вірних висновків, що заявлені відповідачем до відшкодування судові витрати на правову допомогу у загальному розмірі 7 000,00 грн відповідають критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмету спору у даній справі та її складності.

Здійснюючи розподіл понесених відповідачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, зважаючи на недоведеність неспівмірності таких витрат позивачем та з урахуванням наслідків вирішення даної справи - відмова у задоволенні позову, суд приходить до висновку про необхідність покладення на позивача витрат відповідача на оплату послуг адвоката у розмірі 7 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що витрати Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн підлягають відшкодуванню відповідачу з урахуванням наслідків вирішення даної справи - відмова у задоволенні позову, а саме в сумі 7000 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інкомтех Проект» про покладення витрат відповідача на професійну правничу допомогу, а саме стягнення 7000 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі № 910/20124/23 відповідають чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для їх скасування або зміни не вбачається.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2024 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 у справі № 910/20124/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська