Постанова

від 01.10.2024 по справі 908/1931/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2024 року м.Дніпро Справа № 908/1931/22 (908/3376/23)

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

розглянувши апеляційну скаргу Компанії "БЕШЛІ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД" (BASHLEY HOLDINGS LIMITED) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.03.2024 (суддя Юлдашев О.О.)

у справі № 908/1931/22 (908/3376/23) про повернення зустрічного позову Компанії "БЕШЛІ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД" (BASHLEY HOLDINGS LIMITED) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГІЯГРУП" в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни про визнання відсутнім права власності,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГІЯГРУП" в особі ліквідатора-арбітражного керуючого Венської Оксани Олександрівни

до Компанії "БЕШЛІ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД" (BASHLEY HOLDINGS LIMITED), реєстраційний номер НЕ 98189, місце розташування: просп. Архієпископа Макаріоса ІІІ, Б.2-4, КЕПІТАЛ СЕНТЕР, 9-й поверх, 1505, Нікосія, Республіка Кіпр (24, Arch. Makarios III Avenue, CAPITAL CENTER, 9th floor, 1505, Nicosia, Cyprus)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУТА-СКЛО"

про визнання права власності,

в межах справи № 908/1931/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМЕНЕРГІЯГРУП", код ЄДРПОУ 39223668,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ПРОМЕНЕРГІЯГРУП" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Компанії "БЕШЛІ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД" (BASHLEY HOLDINGS LIMITED) (далі - Компанія) про визнання права власності на корпоративні права у вигляді частки у статутному капіталі ТОВ "ГУТА-СКЛО".

13.03.2024 до Господарського суду Запорізької області Компанією подано зустрічний позов разом з клопотанням про поновлення строку на його подання.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.03.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника Компанії Гурського М.Р. щодо поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову та матеріали позову повернуто представнику.

Судом першої інстанції не встановлено обґрунтованих підстав для поновлення процесуального строку на подання зустрічного позову та зазначено про його подання Компанією з порушенням вимог статті 180 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України.

Не погодившись з вказаною ухвалою Компанія звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду з первісним позовом.

За твердженням апелянта судом першої інстанції не було враховано, що:

- Компанія дізналась про дану справу лише 12.01.2024 та не отримувала позов разом з доданими до нього документами, а також ухвали Господарського суду Запорізької області від 08.11.2023, 29.12.2023;

- Компанія не мала представництва, поштової адреси та до 15.01.2024 представника в Україні;

- представник Компанії - адвокат Гурський М.Р. вступив у справу і надав свою електронну адресу для надсилання документів по справі лише 09.02.2024, тобто коли встановлений ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.12.2023 строк (до 23.01.2024) для подання відзиву на позов та, відповідно, зустрічного позову, сплив.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Компанії "БЕШЛІ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД" (BASHLEY HOLDINGS LIMITED) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.03.2024 у справі № 908/1931/22 (908/3376/23) у порядку письмового провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

06.06.2024 до апеляційного суду надійшли пояснення позивача із запереченнями на апеляційну скаргу.

Дослідивши наявні матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з норм статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України.

Отже право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним. Подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання.

Частиною 1 статті 46 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Нормою пункту 3 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

За нормою частини 6 статті 180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України).

Частиною 1 статті 116 ГПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.12.2023, зокрема, запропоновано відповідачу у строк до 23.01.2024 подати суду відзив із його нормативним та документальним обґрунтуванням.

15.02.2024 Компанією подано суду першої інстанції відзив, а із зустрічним позовом заявник звернувся 13.03.2024, стверджуючи, що є поважні та об`єктивні причини неможливості подання Компанією зустрічного позову разом із відзивом у строк, встановлений ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.12.2023 (до 23.01.2024), у зв`язку з чим просив суд визнати поважними підстави для поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову.

Представник зазначав, що Компанія копію позову та доданих до нього документів офіційно не отримувала. При цьому подаючи до господарського суду 15.02.2024 відзив на позов Компанія мала лише копію позову без його додатків, які були в подальшому отримані від представника ТОВ "ГУТА-СКЛО".

Відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина 1).

За змістом наведеної статті 119 ГПК України пропущений учасником процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за умови звернення учасника із заявою про поновлення такого строку, в якій він має навести причини пропуску строку, а суд оцінити наведені заявником причини на предмет їх поважності.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справи перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів господарсько-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження господарського процесу у визначених ГПК України часових рамках.

Під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ГПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов`язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб`єктивних процесуальних прав та обов`язків.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення встановленого законом строку безпосередньо пов`язане з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує, виходячи з поважності причин пропуску строку.

Надаючи оцінку наведеним обґрунтуванням заявника щодо поновлення пропущеного строку на подання зустрічного позову, колегія суддів зазначає, що представником Компанії не доведено неможливості подання зустрічного позову разом з відзивом на позовну заяву та об`єктивної неможливості скористатися своїми правами щодо ознайомлення з матеріалами справи (у разі такої необхідності).

Обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на подання зустрічного позову, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення відповідача та такими, що пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідної процесуальної дії, заявником не наведено.

Враховуючи викладене, оскільки зустрічний позов подано з пропуском встановленого строку для його подання, тоді як наявності обґрунтованих підстав для поновлення строку для подання зустрічного позову не встановлено, суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про повернення заявнику зустрічної позовної заяви відповідно до частини 6 статті 180 ГПК України.

Частинами 1, 2, 4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В свою чергу, Компанія не позбавлена права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання окремої позовної заяви на загальних підставах.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, тож її належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, на підставі ст.129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 180, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Компанії "БЕШЛІ ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД" (BASHLEY HOLDINGS LIMITED) на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.03.2024 у справі № 908/1931/22 (908/3376/23) залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 19.03.2024 у справі № 908/1931/22 (908/3376/23) залишити без змін.

Справу № 908/1931/22 (908/3376/23) повернути Господарському суду Запорізької області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

СуддяА.Є.Чередко

СуддяТ.А.Верхогляд