Рішення

від 30.09.2024 по справі 904/3219/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3219/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор", м. Полтава

до Приватного підприємства "АЯКС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором підряду

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кононівський елеватор" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "АЯКС", в якому просить суд стягнути вартість оплачених, але не виконаних робіт за Договором підряду № 2-КНН від 04.01.2024 у розмірі 220 616, 01 грн, з яких: основна сума заборгованості у розмірі 200 889, 33 грн, неустойка у розмірі 19 726, 68 грн.

Ухвалою суду від 24.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3219/24. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Враховуючи, що Відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст.6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 24.07.2024 була доставлена в кабінет системи «Електронний суду» 25.07.2024 о 08:06 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 24.07.2024 є такою, що отримана позивачем 25.07.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 24.07.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Судова система не припиняє працювати, але значна кількість повітряних тривог, відключення електроенергії, відсутність фінансування на поштові відправлення, призводить до збільшення часу розгляду судових справ.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду № 2-КНН від 04.01.2024 в частині повного та своєчасного виконання робіт.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

04.01.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор» (далі - позивач, Замовник) та Приватним підприємством «Аякс» (далі - відповідач, Підрядник) було укладено договір підряду № 2-КНН (далі - договір).

Пунктом 2.1 встановлено, що у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Підрядник зобов`язується, за замовленням Замовника, своїми силами, засобами, та із власних матеріалів або матеріалів Замовника, використовуючи власне обладнання або обладнання, що перебуває у його користуванні на законних підставах, на умовах даного Договору у відповідності до Технічного завдання (Додаток № 2 до Договору) виконати і здати у встановлений термін наступні роботи:

- "Прокладання сухотрубів пожежегасіння по території трубопроводами" (надалі - «Роботи»), а Замовник зобов`язується прийняти від Підрядника Закінчені Роботи та оплатити їх, згідно з умовами даного Договору.

Вказані в пункті 2.1 даного Договору роботи проводяться Підрядником за місцезнаходженням (ТОВ «Кононівський елеватор», Черкаська обл, Маньківський р-н, с. Поминик, вул. Нова , 36) (пункт 2.3 договору).

Відповідно до пункту 3.1 договору термін виконання робіт становить:

Початок робіт: протягом 2 (двох) календарних днів з моменту отримання попередньої оплати.

Закінчення робіт: до 26.04.2024 р з поетапним виконанням згідно до графіку виконання робіт згідно Додатку № 3 до цього Договору.

Згідно з пунктом 3.4 договору датою закінчення виконання робіт вважається дата їх підписання Акту приймання виконаних робіт, а датою закінчення розрахунків, на підставі підписаного Акту про відсутність зауважень (за формою згідно з Додатком № 4), є дата списання грошових коштів з поточного рахунку Замовника.

Договірна ціна та вартість виконання окремих етапів Робіт визначається цим Договором, а також додатками та додатковими угодами, які є невід`ємною частиною даного Договору. Договірна ціна становить - 812 971, 11 грн (Вісімсот дванадцять тисяч дев`ятсот сімдесят одна гривня 11 коп) з ПДВ, в т.ч. ПДВ - 135 495, 18 грн (Сто тридцять п`ять тисяч чотириста дев`яносто п`ять гривень 18 коп) (пункт 4.1-4.2 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунки за виконання між Замовником і Підрядником проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника наступним чином:

- авансовий платіж, у розмірі 406 485, 55 грн (Чотириста шість тисяч чотириста вісімдесят п`ять гривень 55 коп) в т.ч. ПДВ 20%, що здійснює Замовник у якості попередньої оплати за майбутнє виконання Робіт та/або придбання матеріалів, перераховується Замовником протягом 10-ти банківських днів з дати підписання Сторонами цього Договору. Відсутність або прострочення передплати (авансового платежу) не є порушенням умов Договору та не передбачає застосування санкцій для Замовника. Відсутність передплати (авансового платежу) є підставою перенесення початку виконання Робіт.

- Решта оплати за договором перераховується Замовником на банківський рахунок Підрядника протягом 10 банківських днів після виконання наступних умов:

1) після повного закінчення робіт за даним договором, проведення випробування системи сухот рубів на герметичність (опресування на протязі трьох діб тиском води у 10 Бар із добовим зменшенням тиску не більше 0, 2 Бар у системі сухотрубів) і підписання відповідного Акту про відсутність зауважень (за формою згідно Додатку № 4);

2) після сплати штрафів, передбачених п. 12.25, п. 13.12 Договору та Додатком № 6.

Відповідно до пункту 5.2 договору після завершення робіт в повному обсязі Підрядник подає Замовнику документи (Акт приймання виконаних робіт, рахунок, податкову накладну тощо) про обсяги і вартість виконаних Робіт з додаванням відповідно виконавчих схем (за необхідності). Замовник протягом 10-ти робочих днів розглядає подані документи та приймає рішення щодо їх підписання. У разі виявлення невідповідності Робіт встановленим вимогам, будівельним стандартам, завищення їх обсягів або неправильного застосування норм/стандартів, поточних цін, розцінок, неповного комплекту документів та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних Робіт, Замовник направляє свої письмові зауваження щодо коригування документів про обсяги і вартість виконаних Робіт. Скориговані Підрядником документи розглядаються Замовником протягом 3-х робочих днів та, при відсутності, зауважень підписуються, та підлягають оплаті.

Відповідно до умов пункту 6.1 Договору замовник має право, зокрема, розірвати цей Договір в односторонньому порядку та вимагати сплачених Підряднику грошових коштів у розмірі, що перевищує вартість фактично виконаних Робіт згідно Актів приймання виконаних робіт, переданих інших цінностей, відшкодування збитків, якщо Підрядник своєчасно не розпочав виконання Робіт згідно з п 3.1 даного Договору або за наявності інших порушень Підрядником умов даного Договору.

Відповідно до пункту 12.15 договору, у випадку невиконання Підрядником робіт в повному обсязі або виконаних робіт неякісно, Підрядник зобов`язаний повернути Замовнику грошові кошти, сплачені Замовником за невиконані (або виконані неякісно) роботи. Вартість робіт визначається відповідно до умов даного Договору.

Пунктом 12.5 договору передбачено, що в разі недотримання строків виконання робіт, встановлених даним Договором або додатками до нього (невиконання робіт) та/або виправлення робіт неналежної якості перевищує 10 календарних днів, Підрядник сплачує Замовникові штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період недотримання строків виконання робіт від вартості робіт, по яким відбулися порушення.

В разі недотримання строків виконання робіт, встановлених даним Договором або додатками до нього (невиконання робіт) та/або виправлення робіт неналежної якості перевищує 30 календарних днів, Підрядник сплачує Замовнику понад суму штрафу, указану в п. 12.5 цього Договору, суму штрафу в розмірі 5% від вартості робіт, по яким відбулися порушення (пункт 12.6 договору).

Відповідно до пункту 12.7 договору, у випадку недотримання строків виконання робіт, встановлених даним Договором або додатками до нього (невиконання робіт) та/або виправлення робіт неналежної якості більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів по відповідному зобов`язанню, Замовник має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір шляхом направлення Підряднику відповідного письмового повідомлення. В такому випадку Підрядник зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання відповідного письмового повідомлення Замовника про розірвання цього Договору повернути Замовнику суму в розмірі оплачених, але не виконаних робіт, а також зобов`язаний сплатити штрафи, передбачені пп. 12.5, 12.6 цього Договору, та відшкодувати збитки, викликані невиконанням договірних зобов`язань.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріпленнями і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку - до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 20.1 договору).

Календарним графіком робіт (додаток № 3 до договору) сторонами було погоджено етапність виконання підрядних робіт на об`єкті.

Замовник здійснив попередню оплату (авансовий платіж), що підтверджується платіжною інструкцією № 963248327 від 12.01.2024 на суму 406 485, 54 грн, з урахуванням листа № 2024000188 від 09.07.2024 щодо уточнення призначення платежу, який Замовник направив на адресу Підрядника Укрпоштою цінним листом з описом вкладень 09.07.2024 накладна № 3600900002295.

22.04.2024 ТОВ «Кононівський елеватор» на електронну адресу ПП «Аякс» було направлено лист з проханням надати відповідь про початок монтажних робіт. Відповідно до абз. 19 п. 6.4, Підрядник зобов`язаний надавати обґрунтовані відповіді на письмовий запит Замовника протягом 2-х робочих днів з моменту отримання (в т.ч. направлення на адресу ел. пошти ajaxzahist@ukr.net).

У встановлені Договором підряду строки відповідь від Підрядника не надходила.

У зв`язку з порушенням умов Договору зі сторони Підрядника та відсутністю Акту приймання виконаних робіт, Замовник був змушений вимагати від Підрядника, відповідно до абз. 7 п. 6.1, п. 12.7, п. 12.15 Договору підряду, розірвання Договору підряду в односторонньому порядку та повернення сплачених грошових коштів, про що Замовник направив на адресу Підрядника відповідне повідомлення (вих № 94933 від 01.07.2024) Укрпоштою цінним листом з описом вкладень 04.07.2024.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини за договором підряду.

Щодо суми попередньої оплати

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 838 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору, позивачем було сплачено відповідачу авансовий платіж на загальну суму 406 485, 54 грн з ПДВ, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією.

Позивач зазначає, що фактично виконанні Підрядником роботи щодо яких не було зауважень Замовника були виконанні на загальну суму 205 596, 21 грн. Сума оплачених, але не виконаних Підрядником робіт за Договором підряду станом на 01.07.2024 становила 200 889, 33 грн.

Як встановлено судом, згідно графіку виконання та фінансування робіт (додаток № 3 до договору від 04.01.2024) сторонами визначено кінцевий термін виконання робіт за договором - 26.04.2024.

Доказів виконання робіт у зазначений строк на суму, яка погоджена позивачем та відповідачем у договорі, а саме: 406 485, 54 грн грн матеріали справи не містять.

Отже, сума попередньої оплати за договором, на яку роботи не виконані (належні та допустимі докази відсутні) становить 200 889, 33 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 615 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 598 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що одностороння відмова від договору не потребує узгодження, так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання.

Як встановлено судом, внаслідок невиконання відповідачем своїх обов`язків за укладеним між сторонами договором щодо своєчасного виконання робіт, позивач скористався своїм правом на одностороннє розірвання договору, що передбачено п.п. 6.1, 15.1 договору, у зв`язку з чим правовідносин позивача та відповідача за договором підряду № 2-КНН від 04.01.2024 є припиненими. При цьому, в матеріалах справи наявні всі належні та допустимі докази направлення позивачем на адресу відповідача листа за вих. № 94933 від 01.07.2024 про розірвання відповідного договору. Зазначений лист вважається таким, що отриманий відповідачем 20.07.2024 (дата повернення поштового відправлення представнику позивача за закінченням встановленого терміну зберігання). Неотримання зазначеного листа відповідачем не залежить від волі позивача у справі, а є виключно суб`єктивною поведінкою відповідача. Отже, оскільки позивачем вчинено всі залежні від нього дії щодо дотримання порядку повідомлення відповідача про розірвання договору, договір підряду № 2-КНН від 04.01.2024 є розірваним в односторонньому порядку, оскільки таке право передбачено укладеним між позивачем та відповідачем правочином.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, згідно з якою особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Системний аналіз положень ст.ст.11, 177, 202, 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідно до приписів ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже із врахуванням того, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази виконання відповідачем робіт на суму 200 889, 33 грн, а укладений між позивачем та відповідачем правочин є таким, що припинив свою дію внаслідок його одностороннього розірвання, підстава для отримання грошових коштів, які були оплачені позивачем в якості попередньої оплати, відпала, внаслідок чого позовні вимоги про стягнення 200 889, 33 грн визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст.230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

При цьому, право учасників господарських правовідносин встановлювати інші, ніж передбачено Цивільним кодексом України, види забезпечення виконання зобов`язань, у тому числі, встановлювати неустойку за порушення негрошового зобов`язання, визначено ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України, що узгоджується із свободою договору, яка передбачена ст. 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 12.6. Договору передбачено, що в разі недотримання строків виконання робіт, встановлених даним Договором або додатками до нього (невиконання робіт) та/або виправлення робіт неналежної якості перевищує 30 календарних днів, Підрядник сплачує Замовнику понад суму штрафу, указану в п. 12.5. цього Договору, суму штрафу в розмірі 5 % від вартості робіт, по яким відбулися порушення.

Отже, оскільки судом встановлено факт невиконання відповідачем обов`язку з виконання робіт за договором у строк, який погоджений контрагентами у договорі підряду № 2-КНН від 04.01.2024, вимоги позивача про стягнення неустойки у вигляді штрафу є законними та обґрунтованими.

Щодо суми заявленого позивачем до стягнення штрафу, то суд погоджується із розрахунком останнього, внаслідок чого стягненню підлягають 19 726, 68 грн штрафу.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України унормовано, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (ст.554 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Отже, обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Частиною 1 ст. 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення заявлених коштів з відповідача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 3 309, 24 грн.

Керуючись статями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Аякс» (49101, м. Дніпро, вул. Ульянова, буд. 26, офіс 7; ідентифікаційний код 23348450) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кононівський елеватор» (36014, м. Полтава, площа Павленківська, буд. 24; ідентифікаційний код 32284263) суму попередньої оплати в розмірі 200 889, 33 грн, штраф в розмірі 19 726, 68 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 309, 24 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко