Рішення

від 02.10.2024 по справі 904/3385/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2024м. ДніпроСправа № 904/3385/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу

за позовом Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, м. Павлоград, в інтересах держави в особі:

позивача-1: Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, с.Вербки

позивача-2: Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська область, с.Вербки

до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Мелік», Дніпропетровська область, м.Синельникове

про стягнення 98 144,42 грн

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

Павлоградська окружна прокуратура Дніпропетровської області в інтересах держави в особі: позивача-1: Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області та позивача-2: Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області звернулась до господарського суду з позовною заявою до Приватного виробничо-комерційного підприємства «Мелік», в якій просить суд стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Мелік» на користь Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області 98 144,42 грн, з яких: 51 088,88 грн - пеня, 47 055,54 грн - штраф.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № 221 від 02.06.2023.

Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 05.08.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В ухвалі від 05.08.2024 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу було роз`яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала суду від 05.08.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 05.08.2024.

Відзив відповідач до суду не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Прокурор зазначає, що 20.04.2023 Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради проведено відкриті торги з особливостями з предметом: «Відновлення елементів благоустрою - капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Горького від буд. № 12 до буд. № 8 с.Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування кошторисної вартості» (ID закупівлі: UA-2023-04-20-009744-a). Джерелом фінансування зазначеної закупівлі визначено кошти місцевого бюджету за КЕКВ: ДК021-2015: 45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь.

Так, за результатами закупівлі 02.06.2023 між Виконавчим комітетом Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (замовник) та Приватним виробничо-комерційним підприємством «Мелік» (підрядник) було укладено договір підряду № 221 (далі - договір).

Замовник доручає, а підрядник зобов`язується у відповідності до умов даного договору виконати роботи з відновлення елементів благоустрою-капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Горького від буд. № 12 до буд. № 8 с.Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування кошторисної вартості (Код згідно ДК 021:2015 - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)», а замовник зобов`язується прийняти ці робити та оплатити їх (п. 1.1. договору).

Приймання - передача робіт за ним договором здійснюється за актом приймання - передачі виконаних робіт форми КБ-2 та довідкою форми КБ-3. Після завершення виконання робіт підрядник передає замовнику два примірники акту приймання - передачі виконаних робіт. Замовник протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання акту приймання -передачі перевіряє обсяги виконаних робіт, їх якість та відповідність умовам договору та підписує акт приймання - передачі, після чого повертає один екземпляр акту підряднику або надає підряднику мотивовану письмову відмову від підписання акту з вказівкою на недоліки, виявлені у виконаних роботах. Вказані недоліки підлягають усуненню підрядником за його рахунок протягом 10-ти календарних днів з моменту отримання письмової відмови замовника. Акт приймання - передачі при цьому підписується негайно після усунення відповідних недоліків підрядником (п. 2.5. договору).

Строк виконання робіт: до 31.07.2023 (п. 3.1. договору).

Підрядник зобов`язаний виконати роботи, визначені цим договором та додатками до нього відповідно до календарного графіка виконання робіт (додаток 2 до договору) (п. 3.11. договору).

Ціна цього договору визначається згідно з пропозицією переможця процедури закупівлі. Договірна ціна комплексу робіт, визначена на підставі проектно-кошторисної документації і складає: 672 222,00 грн без ПДВ (п. 4.1. договору).

Оплата виконаних робіт здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника за фактично виконані роботи протягом 20 днів з моменту підписання сторонами форми №КБ-2в (п. 4.4. договору).

Підрядник зобов`язаний своїми силами і засобами виконати роботи відповідно до умов даного договору, вимог чинного законодавства, державних будівельних норм та правил, в обсязі та у термін, передбачені цим договором (п. 5.1.1. договору).

У разі невиконання та/або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та цього договору (п. 7.1. договору).

За порушення підрядником строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості робіт (п. 4.1 цього договору) за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Нарахування пені здійснюється впродовж усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості (п. 8.1. договору).

Якщо підрядник не приступає своєчасно до початку виконання робіт або виконує їх настільки повільно, що закінчення робіт у строк, встановлений цим договором, стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від виконання цього договору та вимагати відшкодування збитків (п. 8.5. договору).

Даний договір є укладеним з моменту підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31.08.2023, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 9.1. договору).

Відповідно до п. 9.2. договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір у випадку:

- прострочення підрядником виконання робіт на строк більше ніж 30 календарних днів (крім випадків відсутності фінансування чи інших форс-мажорних обставин), визначений календарним графіком виконання робіт (п. 9.2.4. договору);

- якщо роботи не розпочато з вини підрядника у строк, визначений календарним графіком виконання робіт (п. 9.2.5. договору).

Розірвання цього договору в односторонньому порядку за наявності на це визначених цим договором підстав відбувається шляхом направлення замовником на юридичну адресу підрядника письмового повідомлення про розірвання цього договору з відповідним належним обґрунтуванням. Цей договір вважається розірваним в односторонньому порядку з дати, вказаної у письмовому повідомленні про його розірвання (п. 9.5. договору).

Зміни у цей договір набирають чинності з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору, якщо інше не встановлено у самій додатковій угоді, цьому договорі або у чинному в Україні законодавстві (п. 10.2. договору).

Сторони підписали додаток № 2 до договору «Календарний графік виконання робіт», відповідно до якого всі роботи мають бути виконані в строк до 31.07.2023.

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради звернувся до відповідача з листом № 1297 від 24.07.2023, в якому зазначив про необхідність виконання зобов`язань у встановлений договором строк, а також просив повідомити про причини невиконання робіт станом на 24.07.2023.

У листі від № 2607/23/1 від 26.07.2023 відповідач просив продовжити строк виконання робіт по договору № 221 від 02.06.2023 до 15.08.2023.

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради листом № 1847 від 28.07.2023 відмовив у продовженні строків виконання робіт за договором № 221.

Прокурор зазначає, що відповідач у встановлений договором строк роботи не виконав. ТОВ «ПТБ Експерт» листом № 1/1 від 04.08.2023 повідомило Вербківську сільську раду, що відповідно до договору № 231 від 08.06.2023 по виконанню технічного нагляду за виконанням будівельних робіт по об`єкту «Відновлення елементів благоустрою - капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Горького від буд. № 12 до буд. № 8 с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області. Коригування кошторисної вартості» встановлено, що підрядник ПВКП «Мелік» згідно з договором № 221 від 02.06.2023 свої зобов`язання по даному об`єкту в визначений строк виконання робіт (до 31.07.2023) згідно з узгодженим графіком робіт на об`єкті завдання не виконав, будівельні матеріали та техніку для робіт не завозив.

Виконавчий комітет Вербківської сільської ради направив відповідачу повідомлення про розірвання договору № 2313 від 16.10.2023, в якому на підставі п.9.2.4, 9.2.5 договору повідомив про розірвання в односторонньому порядку договору підряду № 221 від 02.06.2023 - з 16.10.2023.

В якості доказу направлення на адресу відповідача вказаного повідомлення прокурор надав до суду копії опису вкладення та фіскального чеку.

Таким чином, як зазначає прокурор, дія договору № 221 від 02.06.2023 припинена 16.10.2023 у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 8.1. договору, за порушення підрядником строків виконання робіт, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості робіт (п. 4.1 цього договору) за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Нарахування пені здійснюється впродовж усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості.

З огляду на викладене, у зв`язку із порушенням підрядником строків виконання робіт, прокурор нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 51 088,88 грн за період з 01.08.2023 по 15.10.2023 та штраф у розмірі 47 055,54 грн.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Доказів виконання спірних робіт у встановлений договором строк відповідач не надав, доводи, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч.4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені та штрафу та встановлено, що він виконаний правильно.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов`язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 98 144,42 грн, з яких: 51 088,88 грн - пеня, 47 055,54 грн - штраф.

Господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів»

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

"18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави, Павлоградською окружною прокуратурою 02.05.2024 та 12.06.2024 направлено запити в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», до Виконавчого комітету Вербківської сільської ради з вимогою надати інформацію про вжиті або заплановані заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень законодавства.

Листом № 937/0/2-24 від 17.06.2024 Виконавчий комітет Вербківської сільської ради повідомив, що заходи цивільно-правового характеру з метою стягнення штрафних санкцій за договором № 221 від 02.06.2023 не вживались.

Прокурор зазначає, що невиконання відповідачем зобов`язань за договором № 221 від 02.06.2023 на проведення робіт з відновлення елементів благоустрою - капітальний ремонт частини дорожнього покриття за адресою: вул. Горького від буд. №12 до буд. №8 с. Вербки Павлоградського району Дніпропетровської області порушує інтереси держави та не відповідає матеріальним інтересам Вербківської територіальної громади щодо своєчасного та в повному обсязі отримання робіт за договором, що фінансується за бюджетні кошти, призводить до необхідності вжиття додаткових заходів щодо проведення нової закупівлі та пошуку виконавців зазначених робіт.

Так, виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листами № 63-3923вих-24 від 29.07.2024 та № 63-3925вих-24 від 29.07.2024 Вербківську сільську раду та Виконавчий комітет Вербківської сільської ради повідомлено про наявність підстав для представництва інтересів держави шляхом звернення до Господарського суду Дніпропетровської області із вказаним позовом.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь Дніпропетровської обласної прокуратури в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Мелік» (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. 40 років Жовтня, буд. 18, ідентифікаційний код 20264505) на користь Виконавчого комітету Вербківської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (51453, Дніпропетровська область, с. Вербки, вул. Центральна, буд. 20, ідентифікаційний код 40210149) 98 144,42 грн, з яких: 51 088,88 грн - пеня, 47 055,54 грн штраф, про що видати наказ.

Стягнути з Приватного виробничо-комерційного підприємства «Мелік» (52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. 40 років Жовтня, буд. 18, ідентифікаційний код 20264505) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету 2800) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Мілєва