Ухвала

від 02.10.2024 по справі 5023/2756/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" жовтня 2024 р. м ХарківСправа № 5023/2756/11 (922/3432/24)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

розглянувши матеріали

позовної заяви ОСОБА_1 до Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" про стягнення коштів, що подана в межах провадження по справі № 5023/2756/11 про банкрутство Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин"

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 5023/2756/11 про визнання ДП "Харківський завод шампанських вин" банкрутом.

Згідно зі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Так, 27.09.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ДП "Харківський завод шампанських вин" в якій позивач просить суд стягнути з ДП "Харківський завод шампанських вин" пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 274 642,91 грн.; інфляційні витрати у розмірі 225 062,24 грн. та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 56 081,29 грн.

Також 27.09.2024 через систему електронний суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх. №24361) про звільнення від сплати судового збору.

В наданому клопотанні позивачка просить звільнити її від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, обґрунтовуючи таку вимогу п. 1 ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

З приводу вищезазначеного клопотання, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд зазначає, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір). Аналогічні висновки викладені у постановах ВС від 12.03.2021 у справі N 912/1061/20, від 30.11.2022 у справі N 905/1060/21.

Умови звільнення від сплати судового збору, визначені статтею 8 Закону України "Про судовий збір", диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, у відповідному клопотанні має навести обставини щодо її майнового стану, з наявністю яких закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами. Аналогічні висновки викладені у постанові ВС 18.11.2021 у справі N 910/4473/21(910/8061/21).

Так, ОСОБА_1 до клопотання про звільнення її від сплати судового збору додана довідка з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків від суми виплачених доходів та утриманих податків від 23.07.2024, відповідно якої позивача отримала доход у 2020 році 4968,94 грн. та у 2021 році 5590,06 грн.

Дослідивши надану інформацію, суд зазначає, що положення статей Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір" не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища.

Відтак, особа, яка заявляє відповідне клопотання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору, повинна навести докази того, що її майновий стан об`єктивно перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Разом з тим, суд зазначає, що надана заявницею роздруківка відомостей з Державного реєстр фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2020 - 1 квартал 2024 року від 23.07.2023 не може повністю та достовірно відображати розмір всіх доходів заявника за попередній календарний рік, і констатувати той факт, що їх сукупність не перевищує 5% від розміру судового збору. Адже наведені доводи та наданий документ не є беззаперечними доказами, які підтверджують скрутний майновий стан заявниці та відсутність у нього можливості сплатити судовий збір та не дають змоги в повній мірі оцінити його майновий стан.

Верховний Суд в ухвалі від 20.02.2023 у cправі №914/2441/15 (459/143/20) наводить правову позицію та наголошує, що цей документ інформує лише про те, що скаржник не отримував дохід у відповідному році, з яких би нараховувалися податки. Проте цих документів недостатньо для аргументованого висновку щодо визнання та визначення майнового стану скаржника таким, щоб звільнити його від сплати судового збору. Разом з цим, з документа також не можна визначити, що у скаржника відсутні інші доходи, які за відповідний період з тих чи інших підстав були б ним отримані.

Верховний Суд зазначив, що належним доказом існування підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо, проте заявниця таких доказів не надала.

Таким чином, суд доходить висновку, що звертаючись з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами, ОСОБА_1 належним чином не обґрунтувала та не підтвердила належними доказами наявність підстав для його задоволення, оскільки саме по собі посилання заявника на відсутність доходів, не є підставою для звільнення його від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір", тому наразі суду не вбачається правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162, п. п. 1-3 ч. 1 ст. 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Так, ОСОБА_1 просить суд стягнути на її користь пеню за несвоєчасне виконання зобов`язання у розмірі 274 642,91 грн.; інфляційні витрати у розмірі 225 062,24 грн. та три відсотки річних від простроченої суми у розмірі 56 081,29 грн., що становить загальну суму 555 786,44 грн.

Враховуючи, що позовна заява ОСОБА_1 подана в електронній формі, належна до сплати загальна сума судового збору за таку вимогу майнового характеру становить 6 669,44 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, повідомити позивача про недоліки позовної заяви та надати десятиденний строк для їхнього усунення, а також попередити ліквідатора позивача про те, що згідно з ч. 4 ст.174 ГПК України, якщо він не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 (вх. №24361 від 27.09.2024) про звільнення від сплати судового збору.

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 (вхідний номер 3432/24 від 27.09.2024).

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме надати докази сплати судового збору у розмірі 6 669,44 грн.

Роз`яснити, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статті 176 цього Кодексу.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 02.10.2024.

СуддяО.В. Кононова