Ухвала

від 02.10.2024 по справі 44/735-б-49/113-б

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В. В. - головуючого, Васьковського О. В., Погребняка В. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Фірми «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ)

на постанову Північного апеляційного господарського суду

від 18.06.2024

у складі колегії суддів: Поліщука В.Ю. (головуючого), Суліма В.В., Отрюха Б.В.

у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22)

за позовом «Зафорпо Венчурс Лімітед» (Zaforpo Ventures Limited) (Нікосія, Республіка Кіпр)

до відповідачів: 1. Фірми «Союз - Віктан» ЛТД» (Товариство з обмеженою відповідальністю), 2. Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (м. Київ)

про визнання недійсним свідоцтва на знаки для товарів та послуг

в межах справи № 44/735-б-49/113-б

про банкрутство Фірми «Союз-Віктан» ЛТД» (Товариство з обмеженою відповідальністю),-

ВСТАНОВИВ:

16.09.2024 Фірма «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22), сформована в системі «Електронний суд» 16.09.2024.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Фірми «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Васьковського О.В., судді - Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, на момент звернення із позовною заявою), за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Також правова позиція щодо необхідності застосування ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 2 481,00 грн.

Таким чином, за подання касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в розмірі 11 908,80 грн ((2 481,00 х 3 (вимоги немайнового характеру)) х 200% х 0,8).

Проте, матеріали касаційної скарги Фірми «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 11 908,80 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 11 908,80 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22).

Крім того, касаційна скарга Фірми «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) містить клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22).

Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22) складено та підписано 18.06.2024. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 в касаційному порядку припадав на 08.07.2024.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22) - 16.09.2024, сформована в системі «Електронний суд» 16.09.2024, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Як вже зазначалось, касаційна скарга Фірми «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) містить клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22), яке мотивоване тим, що повний текст оскаржуваної постанови доставлено до електронного суду 29.07.2024 о 19:40, таким чином останній день касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції припадав на 19.08.2024. При цьому, враховуючи обставину введення Указом Президента України військового стану, а також систематичні ракетні обстріли, в тому числі міста Києва, та як наслідок систематичні повітряні тривоги й перебування в укритті, а також віялові відключення електричної енергії, у представника боржника, була відсутня можливість здійснити правовий аналіз тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у даній справі, актуальної практики Верховного Суду та підготувати відповідний текст касаційної скарги. Протягом серпня 2024 року спостерігалось систематичне відключення електричної енергії, що також негативно впливало на роботу Електронного Суду. Вказані обставини зумовили неможливість підготувати та подати касаційну скаргу протягом 20-ти денного строку з моменту отримання повного тексту оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду.

Розглянувши клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в ньому причини та доводи є неповажними, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Згідно з частиною третьою статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В силу положень ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розглянувши вищевказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що воно не є належним чином мотивоване, вказані заявником в якості поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження доводи щодо отримання повного тексту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції 29.07.2024 не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, скаржником не зазначено та не мотивовано поважності причин значного пропуску строку на касаційне оскарження, навіть після отримання повного тексту оскаржуваного рішення (близько 1 місяця).

Суд відзначає, що саме лише зазначення про дату отримання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження поважними та, відповідно, для поновлення строку на касаційне оскарження.

Нормами ГПК України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на вказані обставини. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, долучивши до нього на підтвердження поважності причин пропуску строку касаційного оскарження відповідні докази.

Враховуючи вищезазначене, суд касаційної інстанції визнає вказані у клопотанні підстави для поновлення строку неповажними, відтак вважає, що клопотання Фірми «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) про поновлення строку на подання касаційної скарги з цих підстав не підлягає задоволенню.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги визначені статтею 290 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи із вимог пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі мають бути зазначені повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб-громадян України), номери засобів зв`язку та електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

18 жовтня 2023 набрав чинності Закон України №3200-ІХ від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Вказаним законом внесені відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частин 1 та 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, у редакції від 18.10.2023 у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим кодексом, у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що Фірма «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ), відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України, починаючи з 18.10.2023 зобов`язана бути зареєстрованою в обов`язковому порядку в електронному кабінеті.

Касаційна скарга Фірми «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ) сформована в системі «Електронний суд» 16.09.2024 - представником фірми - адвокатом Забаріним Антоном Федоровичем.

Разом з тим, в касаційній скарзі Фірми «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ), на виконання вимог п. 2 ч. 2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України, не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету саме у Фірми «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ).

Отже, враховуючи викладене у суду відсутні правові підстави вважати, що Фірма «Союз-Віктан» ЛТД (ТОВ) виконала визначений законом обов`язок зареєструвати електронний кабінет, що має наслідком застосування положень статті 174 та частини 2 статті 292 ГПК України.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищезазначене, касаційна скарга Фірми «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22) підлягає залишенню без руху на підставі частин 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.

Також, Суд звертає увагу, що відповідно до статті 291 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Скаржник до касаційної скарги не додав докази її надсилання іншим учасникам справи, зокрема, іншому відповідачу - Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (м. Київ).

Не направлення скаржником копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу, позбавляє останніх, за відсутності тексту скарги, можливості надати свої заперечення та відзив на касаційну скаргу.

Відтак, скаржнику необхідно надати Суду докази надіслання іншим учасникам справи, а саме: іншому відповідачу - Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (м. Київ), копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Фірми «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22) залишити без руху.

2. Фірмі «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Підстави наведені у клопотанні Фірми «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) про поновлення строку на подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22) - визнати неповажними.

4. Фірма «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, навівши інші підстави для поновлення строку .

5. Фірмі «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) усунути недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у такий спосіб:

- надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 11 908,80 грн за подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22).

6. Фірмі «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) усунути недоліки касаційної скарги шляхом надання суду касаційної інстанції доказів реєстрації електронного кабінету Фірми «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

7. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

8. Фірмі «Союз - Віктан» ЛТД (ТОВ) надати докази надсилання іншим учасникам справи, а саме: іншому відповідачу - Державній організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (м. Київ), копії касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2024 у справі № 44/735-б-49/113-б (910/1242/22) і доданих до неї документів, які у них відсутні.

9. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. В. Білоус

Судді О. В. Васьковський

В. Я. Погребняк