Ухвала

від 02.10.2024 по справі 383/1185/24

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1185/24

Номер провадження 1-кс/383/235/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року слідчий суддя Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області клопотання слідчого слідчого відділення Відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 погодженого з прокурором - начальником Бобринецького відділу Знам`янської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Бобринець, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працюючого, одруженого, маючого на утримані двох малолітніх дітей, з середньою-спеціальною освітою, у відповідності до ст.89 КК України вважається таким, що судимостей не має,

у кримінальному провадженні №12024121050000095 від 16.07.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 строком на 60 днів, якому 01.10.2024 року повідомлено про підозру у вчиненні незаконного придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин, з метою збуту та незаконному збуті особливо небезпечних психотропних речовин, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та у вчиненні незаконного придбання та зберігання особливо небезпечних психотропних речовин, з метою збуту особливо небезпечних психотропних речовин, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

В обґрунтування клопотання посилався на обґрунтованість пред`явленої підозри, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від органів досудового розслідування та суду; незаконний вплив на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити іншекримінальне правопорушеннята неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Захисник заперечила проти задоволення клопотання слідчого, подала клопотання про застосування ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилаючись на недоведеність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Крім цього, вказала на характеризуючі дані обвинуваченого, який має постійне місце проживання, одружений та має на утриманні малолітніх дітей, а також матір, яка є особою з інвалідністю, тобто має місці соціальні зв`язки.

Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання слідчого, підтримав заперечення захисника.

Ознайомившись з клопотанням та доказами, якими воно обгрунтовується, заслухавши думку слідчого та прокурора, підозрюваного та захисника, приходжу до наступного висновку.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

01.10.2024 року о 01 год. 20 хв. ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, в порядку ст.208 КПК України.

01.10.2024 року ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає вимогам ст.184 КПК України та практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, результати, зафіксовані в протоколах про результати контролю за вчиненням злочину, допиту свідка, обшуку, висновок експерта у сукупності містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України.

З об`єктивних причин на початку цього досудового розслідування, неможливо і передчасно дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Ці обставини остаточно з`ясовує суд на стадії судового розгляду. При вирішенні заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред`явленої підозри, що виконав слідчий.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`ять років.

Слідчий суддя взяв до уваги обставини пред`явленої підозри, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, який вважається таким, що судимостей не має, одружений, має на утримані двох малолітніх дітей, а також має матір, яка отримує пенсію як інвалід 3 групи, за місцем проживання характеризується посередньо, не має місця роботи, тобто офіційних джерел доходу.

Злочини по яким пред`явлено повідомлення про підозру є тяжкими, закінченими, умисними, корисливими. Посягають на суспільні інтереси - проти здоров`я населення та порушення обігу наркотичних речовин. Наркоманія поширюється серед молоді, стає серйозним негативним соціальним фактором, що впливає на стан здоров`я і добробут людей, розвиток суспільства.

У період дії воєнного стану розповсюдження наркотичних засобів та поширення наркоманії є загрозою національній безпеці України, стабільності в суспільстві. Незаконний обіг наркотиків руйнує родини, економіку, соціальну сферу, підвищує рівень злочинності, знецінює моральні цінності в суспільстві, провокує конфлікти, спонукає до боргових зобов`язань.

Джерело походження психотропних речовин та коло можливих співвиконавців невідомі. Ускладнюється з`ясування джерел походження наркотичних засобів та можливих співвиконавців. Дії підозрюваного визначаються як заздалегідь сплановані, обдумані. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винним у вчиненні злочину за ч.2 ст.307 КК України, - від шести до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, є підставою для початку можливого переховування від слідства та суду.

З огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованих підозрюваному правопорушень, на даний час існує ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, переховуватись від слідства та суду.

Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків в даному кримінальному провадженні.

ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований тобто не має постійного джерела доходу, займається злочинною діяльністю з метою власного збагачення, що дає підстави, вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Застосування менш суворого запобіжного заходу, такого як домашній арешт не стане для підозрюваного стримуючим фактором, оскільки залишиться доступ до мобільних засобів зв`язку, за допомогою яких відбувається обмін інформацією між наркозалежними особами, тобто існує можливість в інший спосіб продовжувати злочинну діяльність. Можливе зловживання психотропними речовинами стане приводом для неявок та оголошення підозрюваного у розшук.

Таким чином, запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе запобігати ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а навпаки сприятиме продовженню або вчиненню нових злочинів, пов`язаних із зберіганням та збутом особливо небезпечної психотропної речовини. Вказані обставини свідчать про необхідність відмови в задоволенні клопотання захисника.

Згідно з п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, у разі застосування до ОСОБА_5 іншого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою, підозрюваний буде мати можливість допустити вчинення нових тотожних кримінальних правопорушень. Отже, обґрунтовано вважаю, що стосовно підозрюваного не може бути застосований більш м`який запобіжний захід.

Доводи захисникапро те,що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, одружений та має на утриманні малолітніх дітей, а також матір, яка є пенсіонером по інвалідності 3 групи, не спростовують висновок слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, беручи до уваги характеризуючи дані підозрюваного, його майновий та сімейний стан слідчий суддя дійшов висновку, що при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно визначити заставу сімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. 131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відмовити.

Клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 обчислювати з 01 години 20 хвилин, 01 жовтня 2024 року.

Застосований запобіжний захід - тримання під вартою ОСОБА_5 припиняє свою дію о 01 години 20 хвилин, 29 листопада 2024 року.

Визначити ОСОБА_5 сімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить 211960 (двісті одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят гривень нуль копійок), яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505, призначення платежу: «застава за ОСОБА_5 по клопотанню №383/1185/24, провадження №1-кс/383/235/24, Бобринецький районний суд Кіровоградської області, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу». У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Слідчий суддя ОСОБА_1