Рішення

від 20.09.2024 по справі 308/12931/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/12931/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Лемак О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сухан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Мерсі Фарм» до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мерсі Фарм» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з зазначеною позовною заявою до ОСОБА_1 (далі відповідач 1), приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі відповідач 2) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 09 вересня 2021 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_1 рухаючись на автомобілі Мерседес Спринтер (д. н. з. НОМЕР_1 ) по автодорозі Н-13, на 229 кілометрі із села Невицьке в напрямку села Оноківці здійснив зіткнення в задню частину трактора марки Беларус (д. н. з. НОМЕР_2 ), який їхав у попутному напрямку під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

За фактом вищевказаних подій постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2022 р. по справі № 308/3022/22 з урахуванням постанови про закриття кримінального провадження № 12021071170000514 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).

На підставінаведеного таз урахуваннямзаяви прозменшення позовнихвимог позивачпросить суд:

стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерсі Фарм» 60 445,34 гривень заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди;

стягнути зПриватного акціонерноготовариства «Страховакомпанія «ПЗУУкраїна» накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «МерсіФарм» 42101,34гривень заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог);

стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.10.2022 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Від представника ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» надійшов до суду відзив на позовну заяву, яким заперечує обґрунтованість позовних вимог з посиланням на неналежність наданих позивачем доказів щодо вартості виконання ремонтних робіт пошкодженого транспортного засобу.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2023 у цій справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача в судове засідання не заявився, водночас адвокат Митровка Я.В. подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09 вересня 2021 року близько 22 години 00 хвилин ОСОБА_1 , рухаючись на автомобілі Мерседес Спринтер (д. н. з. НОМЕР_1 ) по автодорозі Н-13, на 229 кілометрі із села Невицьке в напрямку села Оноківці, здійснив зіткнення в задню частину трактора марки Беларус (д. н. з. НОМЕР_2 ), який їхав у попутному напрямку під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

З дослідженої у судовому засіданні копії постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.03.2022 р. по справі № 308/3022/22 з урахуванням постанови про закриття кримінального провадження № 12021071170000514 встановлено, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).

В силу приписів ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Пошкоджений транспортний засіб трактор колісний, марки Беларус-1221.2 (д. н. з. НОМЕР_2 ) належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Мерсі Фарм», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію машини серії НОМЕР_3 від 28.05.2019 р.

Страховиком цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу Мерседес Спрінтер (д. н. з. НОМЕР_1 ) Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна», на підставі поліса № 205540705, страхового акту № 10493/2 та звіту про визначення вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу № 791.21Е SOS -211006-231295 від 21.12.2021 р. виплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 47 506,08 гривень згідно з платіжними дорученнями № 139 від 12.01.2022 р., № 850 від 10.02.2022 р. та платіжною інструкцією № 00087737 від 04.01.2023 р.

Судом встановлено, що чинність полісу № 205540705 на момент ДТП (09.09.2021 р.) підтверджується видруком із сервісу перевірки чинності полісу внутрішнього страхування МСТБУ.

При цьому, через положення статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством) при визначенні розміру страхового відшкодування було застосовано розрахований оцінювачем коефіцієнт фізичного зносу (0,6145).

Також відповідачем 2 було зменшено розмір страхового відшкодування на суму франшизи, визначеної страховим полісом (2 600,00 грн).

У загальному підсумку розмір виплаченого страхового відшкодування становив 47506,08 грн.

Отримання вказаних грошових коштів позивачем не заперечується.

Однак, позивач вважає, що обчислений відповідачем 2 розмір страхового відшкодування є тільки умовним та не враховує фактично здійснені витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу.

Крім того, зазначає, що наявна різниця між розміром страхового відшкодування, який мав бути виплачений відповідачем 2 та фактичним розміром спричиненої позивачу майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем 1 як винуватцем ДТП.

Тобто спір між сторонами виник з приводу виплати відповідачем 2 не у повному обсязі страхового відшкодування, а також з приводу наявності різниці між розміром страхового відшкодування, який мав бути виплачений відповідачем 2 та фактичним розміром спричиненої позивачу майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем 1 як винуватцем ДТП.

Відповідно до статті 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, визначаючи розмір такої різниці, слід враховувати, що відповідно до п. 1 ч. 2 статті 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 02.09.2019 у справі № 545/425/17, від 11.03.2020 у справі № 754/5129/15-ц та від 19.07.2021 у справі № 206/3219/15-ц.

Подібні за змістом висновки, зокрема щодо застосування положень ч. 2 ст. 1192 ЦК України, викладено також у постановах Верховного Суду від 26.04.2022 у справі № 265/5388/20, від 18.05.2022 у справі № 761/11792/16-ц, від 20.06.2022 у справі № 156/1162/20.

Відтак, під час визначення розміру збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому (позивачу), необхідно враховувати складові цих збитків відповідно до змісту ч. 2 ст. 1192 ЦК України:

- реальна вартість втраченого майна на момент розгляду справи або

- реальна вартість виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Загальна вартість робіт та матеріалів, які були необхідні для відновлення належного позивачу та пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди трактора колісного, марки Беларус-1221.2 (д. н. з. НОМЕР_2 ) становить 150 052,76 гривень, що підтверджується наступними документами:

- договір про виконання ремонтних робіт № 01/12 від 02.12.2021 р. та акт приймання-передачі транспортного засобу на технічне обслуговування від 02.12.2021 р., згідно з якими позивач доручив виконати роботи з відновлення трактора колісного, марки Беларус-1221.2 (д. н. з. НОМЕР_2 ) Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 та передав йому відповідний транспортний засіб;

- документи про придбання позивачем запчастин для відновлення пошкодженого транспортного засобу, зокрема: видаткова накладна № 272 від 16.11.2021 р. та платіжне доручення № 846 від 15.11.2021 р. на загальну суму 102 530,26 грн; накладна на відвантаження № ТВВВ-00127 від 26.11.2021 р. та платіжне доручення № 868 від 26.11.2021 р. на загальну суму 9 490,00 грн;

- акт надання послуг № 120 від 23.11.2021 р. та платіжне доручення № 860 від 24.11.2021 р. на загальну суму 682,50 грн, згідно з якими позивач здійснив витрати на шиномонтажні послуги;

- акт приймання-передачі № 01/12 від 30.12.2021 р., згідно з яким позивач передав виконавцю придбані запчастини, необхідні для відновлення транспортного засобу;

- акт приймання-передачі транспортного засобу та виконання робіт від 21.01.2022 р., згідно з яким позивач прийняв у виконавця відновлений трактор колісний, марки Беларус-1221.2 (д. н. з. НОМЕР_2 ) та відповідні виконані роботи загальною вартістю 37 350,00 грн;

- платіжне доручення № 971 від 22.02.2022 р., згідно з яким позивач оплатив виконані ФОПом ОСОБА_3 роботи по відновленню вищевказаного транспортного засобу.

Наведені документи було надано відповідачу 2 (крім платіжного доручення про оплату вартості ремонтних робіт від 22.02.2022 р.).

У відзиві на позовну заяву відповідач 2 стверджує, що при розрахунку розміру страхового відшкодування слід враховувати виключно висновок експерта судової автотоварознавчої експертизи трактора Беларус 1221.2 № 272.22ЕД від 28.12.2022 р.

Суд відхиляє такі доводи відповідача 2 з огляду на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06.07.2018 по справі № 924/675/17, від 13.03.2018 по справі № 910/9396/17, де зазначається, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин:

1) фактичне здійснення ремонту автомобіля;

2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.

При цьому, звіт про визначення вартості є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Суд враховує також те, що відповідно до ч. 1 ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Порядок (методику) проведення товарознавчої експертизи, оцінки колісних транспортних засобів та підготовки за їх результатами звітів чи висновків експертів, затверджений спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092.

Пункт 4.4. Методики визначає, що у звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається, зокрема дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом), відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження (абз. 2 п. 5.1. Методики).

Водночас виходячи зі змісту наданого відповідачем 2 висновку експерта № 272.22ЕД від 28.12.2022 вбачається наступне:

- він був проведений без огляду досліджуваного транспортного засобу (див. с. 1);

- підготовлений за замовленням страховика без обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд;

- як вихідні дані використовувались надані замовником матеріали: фото пошкодженого транспортного засобу, матеріали страхової справи, вихідні дані для розрахунку (зокрема, вартість однієї нормогодини ремонтно-відновлювальних робіт).

При цьому, обґрунтованість вказаних відповідачем 2 вихідних даних нічим не доведено.

Суд також враховує, що підготовка наявного у матеріалах справи звіту про визначення вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу № 791.21Е SOS_-211006-231295 від 21.12.2021 здійснювалась ПП «Експерт-Сервіс Альфа» (оцінювач ОСОБА_4 ) також без огляду пошкодженого транспортного засобу.

Тобто ні експерт, ні оцінювач огляд пошкодженого транспортного засобу позивача не здійснювали.

Додані до відзиву на позовну заяву протоколи технічного огляду КТЗ складені ФОПом ОСОБА_5 , тобто залученим відповідачем 2 аварійним комісаром, що викликає обґрунтовані сумніви у дос товірності та належності таких доказів для визначення характеру та обсягу пошкоджень, заподіяних транспортному засобу позивача внаслідок ДТП.

Суд висновує, що доданий до відзиву на позовну заяву висновок експерта № 272.22ЕД від 28.12.2022 є недопустимим доказом у розумінні ч. 1 ст. 78 ЦПК України, а відтак не може бути врахований судом при вирішенні даної справи.

Такий підхід також підтверджується правозастосуванням Верховного Суду, яке викладено у постанові від 17.10.2019 у справі № 569/2248/17.

Враховуючи вищенаведене, суд за основу визначення розміру понесених збитків бере саме фактично здійснені позивачем витрати на ремонт транспортного засобу, які підтверджуються належно оформленими первинними документами та становлять 150 052,76 гривень.

При цьому виконані ремонті роботи по транспортному засобу позивача (з урахуванням запчастин та витратних матеріалів) відповідають тим пошкодженням, які цей автомобіль отримав в результаті ДТП.

Суд відхиляє посилання відповідача 2 на положення абз. 2 п. 26.2. ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в обґрунтування того, що єдиним допустимим та належним доказом в частині підтвердження розміру шкоди заподіяної у зв`язку із пошкодженням автомобіля є звіт/експертиза про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного станом на дату ДТП, є вибірковим та зроблено поза контекстом вказаної норми.

Насправді норма абз. 2 п. 26.2. ст. 36 вказаного Закону, зокрема передбачає, що якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Тобто виплата страхового відшкодування у розмірі шкоди, оціненої страховиком може бути здійснена виключно за відсутності інших документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди.

Щодо пропорції покладення відповідальності щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, суд зазначає наступне.

За змістом статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними та шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а за шкоду, завдану в наслідок дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно з ч. 1, 2 статті 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

За загальним принципом, відповідно до ч. 1 статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим винна особа володілець транспортного засобу має право застрахувати свою відповідальність, передавши обов`язок відшкодування шкоди, спричиненої за участю його транспортного засобу, страховій компанії (страховику).

Страхове відшкодування це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ч. 16 ст. 9 Закону України «Про страхування»).

Страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором (п. 3 ч. 1 статті 988 ЦК України).

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим замість завдавача шкоди в передбаченому Законом порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням.

При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц зазначено, що «…Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми, а у випадку, зазначеному у пункті 80 цієї постанови винною особою.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 зазначено, що «Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Отже, принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку підстави для покладення відповідальності на страхувальника відсутні».

Оскільки у спірних правовідносинах первинними документами щодо виконання ремонтних робіт та придбанню запчастин для відновлення пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу підтверджується заподіяння позивачу шкоди у вигляді збитків на загальну суму 150 052,76 гривень, суд висновує, що визначений та виплачений відповідачем 2 розмір страхового відшкодування є неправильним, що свідчить про наявність підстав для стягнення з нього суми 42 101,34 гривень, яка обчислюється із застосуванням до суми фактично завданої позивачу шкоди (150 052,76 грн) визначеного звітом про визначення вартості значення коефіцієнта фізичного зносу (0,6145) та віднімання від отриманого результату суми франшизи (2 600,00 грн) та вже виплаченого відповідачем 2 страхового відшкодування (47 506,08 грн).

Наведена формула виглядає наступним чином: 150 052,76 ? 0,6145 2 600,00 - 47 506,08 = 42 101,34.

Отже, саме Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» як страховик цивільно-правової відповідальності власника ТЗ Мерседес Спрінтер (д. н. з. НОМЕР_1 ) є належним відповідачем за позовною вимогою про стягнення 42 101,34 гривень не виплаченого позивачу розміру страхового відшкодування.

Одночасно за положеннями статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 08.04.2020 по справі № 606/435/16-ц зазначає, що «згідно пункту 2.2 Правил дорожнього руху України власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Таким чином, якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником, то саме ця особа є володільцем транспортного засобу і буде нести відповідальність за завдання шкоди».

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці попри те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Наведене дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Близькі за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.08.2022 по справі № 761/15232/18.

Оскільки розмір завданої ТОВ «Мерсі Фарм» шкоди внаслідок ДТП (150 052,76 грн) є більшим за правильний розмір страхового відшкодування (89 607,42 грн), який розрахований із застосуванням коефіцієнта зносу та за віднімання розміру франшизи (законодавчі обмеження), різниця між такими сумами підлягає стягненню з відповідача 1 як винуватця ДТП.

Отже, саме ОСОБА_1 як винуватець ДТП є належним відповідачем за позовною вимогою про стягнення 60 445,34 гривень майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до наступних висновків:

1) Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню позивачу визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженого транспортного засобу та підтверджується відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

У цьому випадку це первинні документи щодо виконання ремонтних робіт та придбанню запчастин на загальну суму 150 052,76 гривень.

Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

З урахуванням цього, визначений та виплачений відповідачем 2 розмір страхового відшкодування є неправильним, що свідчить про наявність підстав для стягнення з нього суми 42 101,34 гривень, яка обчислюється із застосуванням до суми фактично завданої позивачу шкоди (150 052,76 грн) визначеного звітом про визначеності вартості значення коефіцієнта фізичного зносу (0,6145) та віднімання від отриманого результату суми франшизи (2 600,00 грн) та вже виплаченого відповідачем 2 страхового відшкодування (47506,08 грн).

Наведена формула виглядає наступним чином: 150 052,76 ? 0,6145 2 600,00 - 47 506,08 = 42 101,34.

2) При визначенні суми, яка підлягає стягненню з винуватця ДТП коефіцієнт фізичного зносу не враховується.

Зважаючи на недостатність страхового відшкодування (виплаченого і такого, що підлягає стягненню) ОСОБА_1 як винуватець дорожньо-транспортної пригоди зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і обґрунтовано визначеним розміром страхового відшкодування.

Отже, з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню сума 60 445,34 гривень, яка обчислюється як різниця між фактично завданою позивачу шкоди (150 052,76 грн) та сумою належного позивачу страхового відшкодування (89 607,42 грн), яка своєю чергою розрахована із застосуванням коефіцієнта зносу та за віднімання розміру франшизи.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви у цій справі сплачено судовий збір у мінімальному встановленому розмірі 2 481,00 грн.

Зважаючи на пропорцію заявлених та задоволених позовних вимог із відповідача 1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1462,30 грн, а з відповідача 2 у розмірі 1018,70 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 223, 259, 264, 275, 280, 284, 354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерсі Фарм» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерсі Фарм» (вул. Дубківська, буд. 2, с. Невицьке, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 89411, код в ЄДРПОУ 40834773) 60 445,34 гривень заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди та 1 462,30 гривень у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (вул. Січових Стрільців, буд. 40, м. Київ, 04053, код в ЄДРПОУ - 20782312) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерсі Фарм» (вул. Дубківська, буд. 2, с. Невицьке, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 89411, код в ЄДРПОУ 40834773) 42 101,34 гривень заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди та 1 018,70 гривень у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Лемак