Ухвала

від 29.11.2024 по справі 308/12931/22

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/12931/22

Провадження № 22-ц/4806/1166/24

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

29 листопада 2024 року м. Ужгород

Суддя Закарпатського апеляційного суду Джуга С.Д., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 вересня 2024 року у складі судді Лемак О.В., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерсі Фарм» до ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

01 листопада 2024 року (згідно календарного штемпелю на поштовому конверті) Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» подало до Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 вересня 2024 року у справі №308/12931/22.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку зазначає, що копію оскаржуваного судового рішення було отримано апелянтом в системі «Електронний суд» лише 02 жовтня 2024 року.

Вказану справу витребувано з Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Однак, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст.356 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу (ч.2 ст. 60 ЦПК України).

Законом України від 19 червня 2024 року «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», який набрав чинності 19 липня 2024 року визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідачів шкоду, заподіяну внаслідок ДТП, в загальному розмірі 102546,68 грн.

Оскільки ціна позову у вказаній справі перевищує тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то вказана справа не є малозначною.

Отже, інтереси Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» у вказаній справі в суді апеляційної інстанції може представляти адвокат або товариство може брати участь у цій справі в порядку самопредставництва.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що, починаючи з 29 грудня 2019 року, коли набрав чинності Закон України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення», самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва (див., зокрема, ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень (див. ухвали Великої Палати Верховного Суду від 8 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 (пункт 18), Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2024 року у справі № 591/2885/23, від 19 лютого 2024 року у справі № 367/1906/23, від 21 лютого 2024 року у справі № 297/2875/17, від 23 лютого 2024 року у справі № 761/36171/16-ц, від 26 лютого 2024 року у справі № 133/2744/21, від 26 лютого 2024 року у справі № 2011/17564/12, від 27 лютого 2024 року у справі № 2-401/11, від 28 лютого 2024 року у справі № 758/7617/23, від 28 лютого 2024 року у справі № 604/649/23, від 12 березня 2024 року у справі № 296/1646/23, від 29 квітня 2024 року у справі № 536/1267/18).

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга підписана ОСОБА_2 як представником Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна».

ОСОБА_2 на підтвердження своїх повноважень до апеляційної скарги додано копію довіреності від 03 січня 2024 року №2348, видану Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» в особі члена правління Бабіцького Марека та члена правління ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 для представництва інтересів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», зокрема, в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях), довіреність дійсна до моменту скасування (відкликання).

Проте до апеляційної скарги не додано документів, які б засвідчували повноваження ОСОБА_2 діяти у суді від імені Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за правилами її самопредставництва за законом, або за статутом чи положенням, або за трудовим договором (контрактом).

Окрім цього, апеляційна скарга та додані до неї матеріали не містять будь-яких відомостей щодо наявності у ОСОБА_2 , як представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», статусу адвоката.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За таких обставин, скарга підлягає залишенню без руху, про що слід повідомити апелянта та надати йому строк для усунення недоліків, а саме для підтвердження повноважень представника ОСОБА_2 на підписання цієї апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, суддя-доповідач,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 вересня 2024 року залишити без руху, про що повідомити апелянта та надати йому строк для усунення недоліків, а саме для підтвердження повноважень представника ОСОБА_2 на підписання цієї апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити апелянту, якщо відповідно до цієї ухвали у встановлений строк він не усуне недоліки апеляційної скарги, то апеляційна скарга буде визнана неподаною і підлягатиме поверненню апелянту.

Суддя С.Д. Джуга