Ухвала

від 01.10.2024 по справі 756/8804/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01.10.2024 Справа № 756/8804/24

Унікальний номер 756/8804/234

Номер провадження 2-др/756/172/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.,

секретар судового засідання - Лисенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Києві заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» - адвоката Халупного Андрія Вадимовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2024 року задоволено позовні вимоги ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» заборгованість у розмірі 24424,25 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

24 вересня 2024 року представник позивача - адвокат Халупний А.В. за допомогою документа сформованого в системі «Електронний суд» звернувся зі заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначає, що між позивачем та адвокатом Халупним А.В. укладено договір про надання правничої допомоги № 20/02 від 20 лютого 2024 року. 20 лютого 2024 року позивач уклали з адвокатом додаткову угоду № 19/09, відповідно до якої сторони домовилися щодо розрахунку винагороди адвоката за договором № 20/02 від 20 лютого 2024 року за виїзд в суд з метою представництва інтересів замовника в розмірі 2000 грн та підготовку і подачу одного клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 грн. Зазначає, що разом з позовом подавав докази понесених судових витрат в розмірі 3000 грн за підготовку і подання позовної заяви. Також зазначив, що помічник адвоката - Бірук А.С. здійснила виїзд у судове засідання призначене на 19 вересня 2024 року та у зв`язку з неявкою відповідача підготувала заяву про винесення заочного рішення суду і подачі доказів щодо понесених судових витрат протягом 5 днів з дня винесення рішення по справі.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному судді 25 вересня 2024 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви представника позивача суд прийшов до висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2024 року задоволено позовні вимоги ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» заборгованість у розмірі 24424,25 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положення ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17. Яка на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України має ураховуватися судом при застосуванні відповідних норм.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу представником позивача було долучено до матеріалів справи договір про надання правової допомоги № 20/02 від 20 лютого 2024 року, додаткову угоду № 24/06 до договору та акт № 24/06/1 згідно якого загальна вартість наданих послуг становить 3000,00 грн., які в свою чергу були стягнуті з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ».

Отже в рішенні суду від 19 вересня 2024 по справі вирішено всі заявлені вимоги в тому числі і щодо розподілу витрат на правничу допомогу. У позовній заяві представником позивача не зазначено щодо того, що він очікує понести витрати на правову допомогу та не зазначав орієнтовну суму очікуваних витрат. Окрім того, судове засідання по справі призначене на 19 вересня 2024 року не відбулося у зв`язку з неявкою відповідача, що не заперечується представником позивача.

В заяві Бірука А.С. від 19 вересня 2024 року про винесення заочного рішення відсутні будь-які відомості щодо намірів подачі додаткових доказів понесених судових витрат протягом 5 днів з дня винесення судового рішення, на які посилається представник позивача (а.с. 28).

Відповідно до вимог ч. 1, 3, 4, 5 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення не ухвалено рішення; 2) суд вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках встановлених ст. 430 цього Кодексу.

Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.

Таким чином, Цивільно-процесуальним кодексом України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Враховуючи те, що рішенням суду вирішено усі позовні вимоги, вирішено питання розподілу судових витрат, у суду відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133,137, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» - адвоката Халупного Андрія Вадимовича про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст додаткового рішення складено 01 жовтня 2024 року.

Суддя І.С. Шролик