Ухвала

від 13.11.2024 по справі 756/8804/24

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13.11.2024 Справа № 756/8804/24

Унікальний номер 756/8804/24

Провадження номер 2-п/756/126/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.

секретар судового засідання - Лисенко Д.О.

за участі відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 756/8804/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2024 року задоволено позовні вимоги ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ».Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» заборгованість у розмірі 24424,25 грн, витрати по сплаті судового збору - 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу 3000,00 грн.

22 жовтня 2024 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви зазначає, що про судове рішення дізнався після оприлюднення в ЄДРСР 25 вересня 2024року. Не брав участі у розгляді справи, жодних процесуальних документів та судових повісток не отримував. Відповідач обґрунтовує необхідність скасування заочного рішення тим, що позовну заяву з додатками, а також копію ухвали суду й виклики, він не отримував, чим позбавлено його права подавати суду заперечення, наводити свої доводи й міркування, подавати відповідні докази. Зауважує на відсутність договірних відносин з ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ», яке не виконує договірні обов`язки останні декілька років. Просить поновити строк для подачі заяви, посилаючись на поважність причин пропуску процесуального строку, впродовж дня 21 жовтня 2024 року неодноразово тривала повітряна тривога, скористався правом на безпечне життя, перебував в безпечному місці, тому заява ним подана до канцелярії суду 22 жовтня 2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 жовтня 2024 року заяву передано на розгляд судді Шролик І.С.

В період з 21 по 28 жовтня 2024 року головуючий суддя перебувала на лікарняному.

Ухвалою від 30 жовтня 2024 року поновлено ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення. Заяву прийнятою суддею Шролик І.С. до свого провадження та призначено до розгляду на 12 листопада 2024 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином, засобами електронного зв`язку.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав подану заяву та наполягав на її задоволенні. Пояснив, що ні позовної заяви, ні ухвали суду та судових сповіщень не отримував, заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання йому копії матеріалів для ознайомлення. Зазначив, що через сімейні обставини та періодичною відсутністю на території України, не мав часу на ознайомлення з матеріалами справи.

Дослідивши подану заяву про перегляд заочного рішення, матеріали надані в її обгрунтування, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 19 вересня 2024 року задоволено позовні вимоги ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» заборгованість у розмірі 24424,25 грн, витрати по сплаті судового збору 3028,00 грн. та витрати на правову допомогу 3000,00 грн.

Як на підставу для скасування заочного рішення відповідач посилається, на не отримання позовної заяви з додатками та кореспонденції суду, отже не можливість надання доказів та заперечень, які мають суттєве значення для розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи

Відповідно до ч. 3, 5 ст. 128 ЦПК України, судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно з п. 4 ч. 7 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як встановлено з матеріалів справи, судова кореспонденція, позовна заява з додатками, ухвала суду про відкриття провадження та судова повістка-повідомлення надсилались на зареєстровану адресу проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Проте, повернулась без вручення із позначенням на конверті про відсутність адресата та закінченням терміну зберігання (а.с.30).

Зазначене свідчить про те, що суд виконав покладений на нього обов`язок повідомити учасників про дату, час та місце розгляду справи, а відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не скористався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, поважні причини неподання відзиву також відсутні.

Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, що об`єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що періодично перебуває за межами України, тому не отримав поштову кореспонденцію й не прибув до суду, проте жодних доказів на підтвердження висловлювання не надав.

Доводи заявника, викладені у заяві про перегляд заочного рішення, стосовно того, не був належним чином повідомлений про дату судового засідання, та взагалі не знав про існування вказаної справи, суд вважає не обґрунтованими, оскільки заявником не надано належних доказів поважності причин неявки у судове засідання та не зазначені обґрунтовані підстави неотримання ним судових викликів. Підстави неотримання судових викликів заявником належним чином не обґрунтовані та не підтверджені доказами, у зв`язку з чим, суд під час розгляду справи обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення у даній справі.

Водночас, з`ясування причин неявки не може бути єдиною підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному рішенню повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинно бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

На необхідність з`ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України при підготовці Узагальнень судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень, зазначаючи, що зв`язку з практикою скасування заочного рішення без з`ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним. Тому касаційний суд наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених у цивільно-процесуальному законі.

Враховуючи викладене, здійснення перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є чинним, є порушенням принципу правової певності як однієї з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може мати наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

Відповідачем у заяві про перегляд заочного рішення, не наведено достатньо посилань на докази, якими він обґрунтовує свої заперечення проти вимог позовної заяви, та, на які він посилається у заяві, як на підстави скасування заочного рішення, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Посилання відповідача на належне виконання позивачем договірних зобов`язань не підтверджено документально. Відповідач зазначає про дострокове припинення договірних відносин у зв`язку з систематичним не виконанням ТОВ «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» також не знайшло свого документального підтвердження.

Так, відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Будь-яких доказів, які б спростовували правильність висновків суду, викладених у заочному рішенні до заяви про перегляд заочного рішення, так і під час судового розгляду відповідачем не додано.

Клопотання відповідача про оголошення в судовому засіданні перерви з метою отримання та або ознайомлення із матеріалами справи, й подання доказів, судом залишено без задоволення. Відповідач не зазначив та не надав відповідні підтвердження, що йому завадило у передбачений процесуальний строк, для подання заяви про перегляд заочного рішення, ознайомитися із матеріалами справи, подати відповідні докази. Окрім того, до судового розгляду заяви у відповідача також був значний проміжок часу понад два тижні на ознайомлення з матеріалами справи. Особисто відповідач подав до канцелярії суду заяву про перегляд заочного рішення, але заява на ознайомлення із матеріалами справи до суду не надходила, що свідчить про відсутність у відповідача зацікавленості. Заява про витребування доказів, в отриманні яких у відповідача виникли труднощі до суду також не надходила.

Сукупності обставин, визначених ст. 288 ЦПК України, як підстава для перегляду судового рішення, судом встановлено не було, а відповідачем їх наявність не доведена.

У відповідність до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, interalia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП],№28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з наведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції.

Частиною 3 ст. 287 ЦПК України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлялася судом про дату, час та місце розгляду справи, жодних доказів про причину неподання відзиву не надано та зважаючи на ту обставину, що заявником не зазначено доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та не були враховані судом при постановленні заочного рішення, суд приходить до висновку про залишення без задоволення заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 вересня 2024 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 285, 287, 288 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення оболонського районного суду м.Києва від 19 вересня 2024 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що заочне рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст ухвали виготовлений 13 листопада 2024 року.

Суддя І.С. Шролик