Ухвала

від 01.10.2024 по справі 465/7503/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/7503/22 Головуючий у 1 інстанції

Провадження № 22-з/811/217/24 Доповідач в 2-й інстанції Шандра М. М.

УХВАЛА

01 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Чижа Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові заяву Приватного підприємства «Капіталпромбуд» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Капіталпромбуд» на рішення Франківського районного суду м.Львова від 29 червня 2023 року у справі за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Петруся Ігоря Богдановича до Приватного підприємства «Капіталпромбуд», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Акціонерне товариство акціонерно-комерційний банк «Львів», про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Петрусь І.Б. звернувся до суду з позовом до ПП «Капіталпромбуд» про стягнення коштів, в якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти сплаченого авансу у розмірі 62 500,00 грн.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 29.06.2023 позов Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Петруся І.Б. до ПП «Капіталпромбуд» про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ПП «Капіталпромбуд» на користь Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Петруся І.Б. заборгованість у розмірі 62 500,00 грн.

Стягнуто з ПП «Капіталпромбуд» на користь Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Петруся І.Б. судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Стягнуто з ПП «Капіталпромбуд» на користь Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Петруся І.Б. витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду оскаржило ПП «Капіталпромбуд», подавши апеляційну скаргу.

Постановою Львівського апеляційного суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу ПП «Капіталпромбуд» задоволено.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 29.06.2023 скасовано та постановлено нову постанову про відмову у задоволенні позову Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Петруся І.Б. до ПП «Капіталпромбуд», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача АТ АКБ «Львів», про стягнення коштів.

ПП «Капіталпромбуд»звернулося до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій просить стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Петруся І.Б. на користь ПП «Капіталпромбуд» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду заяви, який проводиться за їхньої відсутності, а фіксування судового процесу згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви ПП «Капіталпромбуд»про ухвалення додаткового рішення слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/129 наведено правовий висновок про те, що «однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат».

Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

У постанові від 18.03.2024 року у справі № 459/2350/23 (провадження № 61-1802св24) Верховний Суд навів правовий висновок щодо застосування статті 134 ЦПК України про необхідність подання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, вказавши, що аналіз положень статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Надання попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх стягненні, якщо такий розрахунок попередньо (з першою заявою по суті спору) не надавався, оскільки закон використовує термін «може відмовити», а не «відмовляє». Для цього суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернувся до суду, їх значення для заявника. Таким чином, хоча відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу у зв`язку з неподанням заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є правом суду, а не обов`язком, суд має враховувати конкретні обставини справи та принцип диспозитивності цивільного судочинства. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення процесуального закону попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи. При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами першою, другою, третьою статті 246 ЦПК України встановлено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Аналіз наведених процесуальних норм вказує на те, що умовами вирішення питання про розподіл судових витрат (крім судового збору), є подання стороною відповідної заяви (усної чи письмової) до закінчення судових дебатів у справі, а також подання відповідних доказів про понесені витрати у строки, визначені процесуальним законом.

Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 161/5317/18 (провадження № 61-3454св22), неподання чи не заявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат.

Відповідно до вищенаведеного, апеляційний суд зазначає, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови Верховного Суду від 19.07.2021 р у справі № 910/16803/19).

У додатковій постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 910/9111/17 вказано, що відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється за наявності відповідної заяви (клопотання) сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів.

У постанові Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 643/3720/15-ц (провадження № 61-18762св19) зазначено, що «враховуючи відсутність у матеріалах справи попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відсутність у заяві переліку витрат, про відшкодування яких йдеться, незаявлення до закінчення судових дебатів про відшкодування судових витрат та неподання особою заяви про намір подати докази на підтвердження судових витрат після ухвалення судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відшкодування витрат».

Із поданою заявником заяви про ухвалення додаткового рішення вбачається, що заявлені ним витрати у розмірі 30 000,00 грн - це витрати понесені на професійну правничу допомогу у суді першої та апеляційної інстанцій.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок сум витрат на професійну правничу допомогу, які ПП «Капіталпромбуд» понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, як і відсутня його заява про стягнення таких витрат.

Лише після ухвалення апеляційним судом постанови від 02.07.2024 ПП «Капіталпромбуд» заявило клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу та надало докази на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Враховуючи відсутність заяви ПП «Капіталпромбуд» про розподіл судових витрат, поданої до закінчення судових дебатів, та відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку сум витрат на правничу допомогу, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ПП «Капіталпромбуд» про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат понесених на правову допомогу.

Керуючись ст.ст.134, 137, 246, 270 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви Приватного підприємства «Капіталпромбуд»про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної ухвали.

Повний текст ухвали складено: 02.10.2024

Головуючий

Судді