Ухвала

від 02.10.2024 по справі 120/12578/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

02 жовтня 2024 р.Справа № 120/12578/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Бошкова Юлія Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вінницької районної військової (державної) адміністрації, Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування містобудівних умов та обмежень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вінницької районної військової (державної) адміністрації, Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.

Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Пунктом 9 ч. 5 ст. 160 КАС України визначено, що у позовній заяві позивач викладає, зокрема, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Разом із тим, як встановлено з матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертаються до Вінницької районної військової (державної) адміністрації та Державної інспекції архітектури та містобудування України, з вимогами скасувати містобудівні умови та обмеження для будівництва за № 42, 43, 44, 45, а також просять зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України провести перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил щодо будівництва житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , на ділянках з кадастровими номерами: 0520680200:03:002:0481; 0520680200:03:002:0482; 0520680200:03:002:0483; 0520680200:03:002:0484, яке проводиться ОСОБА_3 на підставі повідомлень про початок будівництва від 06.01.2021.

При цьому, позивачами не обґрунтовано у чому полягає порушене право позивачів та як відповідні акти індивідуально дії впливають на їх права та інтереси.

Отже, позивачам необхідно подати до суду належним чином обґрунтований та мотивований адміністративний позов, у якому буде зазначено, в чому саме полягає порушене право позивачів в межах заявлених правовідносин.

Крім того, приписами статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти, як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Так, позивачами заявлено позовні вимоги, серед яких просять визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 42, 43, 44, 45, які отримано ОСОБА_3 07.08.2020.

В свою чергу, як встановлено зі сторінки веб сайту "Лун" - 04.09.2020 о 12:59 год. опубліковано містобудівні умови та обмеження № 42 від 07.08.2020; - 07.08.2020 о 13:00 год. опубліковано містобудівні умови та обмеження № 43 від 07.08.2020; - 04.09.2020 о 13:02 год. опубліковано містобудівні умови та обмеження № 44 від 07.08.2020; - 04.09.2020 о 13:03 год. опубліковано містобудівні умови та обмеження № 55 від 07.08.2020.

Крім того, згідно наданих позивачами скрін копій із сайту "Лун", на такому розміщено повідомлення про початок будівельних робіт: - ВН051201230298 від 06.01.2021; - ВН051201230218 від 06.01.2021; - ВН051201230192 від 06.01.2021; - ВН051201230475 від 06.01.2021.

Відтак, про порушення своїх прав позивачі мали можливість дізнатися, що найменше, станом на січень 2021 з наявної інформації, яка розміщена на сайті "ЛУН".

Отже, зважаючи, що предметом оскарження є рішення суб`єктів владних повноважень, прийняті 07.08.2020, а з адміністративним позовом позивачі звернулися 24.09.2024, суд вважає, при зверненні до суду пропущено шестимісячний строк з даним адміністративним позовом, при цьому, позовна заява не містить посилання на причини пропуску цього строку, які б могли бути визнані судом поважними.

У зв`язку із зазначеним, позивачам необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин його пропуску та наданням підтверджуючих обставин та доказів.

Також, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Згідно абз. 2 ч.7 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 3028,00 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1211,20 грн. (за кожну немайнову вимогу).

За змістом позовних вимог позивачами фактично заявлено вісім основних позовних вимог немайнового характеру

Тобто, при зверненні до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами розмір судового збору становить 9689,60 грн. (1211,20 х 8).

Натомість, згідно з доданими до адміністративного позову квитанціями позивачі сплатили судовий збір у розмірі 3669,94 грн. кожен окремо.

Більш того, подані до суду квитанції, а саме: від 18.09.2024 про сплату судового збору ОСОБА_2 у сумі 3669,94 грн. та ОСОБА_1 у сумі 3669,94 грн. не свідчать про сплату судового збору у цій адміністративній справі.

Відповідно до даних, які містяться в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", 19.09.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вінницької районної військової (державної) адміністрації, Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування містобудівних умов та обмежень, якій протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями присвоєно єдиний унікальний номер 120/12284/24.

23.09.2024 Вінницьким окружним адміністративним судом у справі № 120/12284/24 постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.

В свою чергу, квитанції про сплату судового збору від 18.09.2024 на загальну суму 7339,20 грн., які додано позивачами до вищезгаданої позовної заяви, є ідентичними квитанціям, які долучено до адміністративного позову, який надійшов до суду 24.09.2024.

Ця обставина також підтверджується випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, що знаходиться у матеріалах справи.

В силу п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду повернення заяви або скарги.

Отже, зазначені квитанції про сплату судового збору від 18.09.2024 на загальну суму 7339,20 грн. не можуть свідчити про сплату судового збору за подання адміністративного позову у цій справі, оскільки вони підтверджують факт сплати судового збору у справі № 120/12284/24.

Відтак, судовий збір за звернення до суду з цим адміністративним позовом, позивачами не сплачено.

Таким чином, позивачам слід надати докази сплати судового збору у загальному розмірі 9689,60 грн. кожним окремо або інші докази про звільнення від сплати судового збору.

Окрім того, у позовній заяві позивач визначає, як третю особу, Агрономічну сільську раду та ОСОБА_3 .

Особливості залучення третіх осіб до участі у справі визначено статтею 49 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Так, частиною 2 статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Частиною четвертою даної норми визначено, що у заявах про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються відповідні клопотання та заяви позивача.

Однак, належного клопотання/заяви, яка має містити обґрунтування доцільності залучення до участі у справі у якості третіх осіб Агрономічну сільську раду та ОСОБА_3 , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача/відповідача та із визначенням підстав їх залучення, до позовної заяви не додано, чим порушено вимоги ч. 5 ст.161 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачам строк для усунення недоліків останньої, визначених у мотивувальній частині ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Вінницької районної військової (державної) адміністрації, Державної інспекції архітектури та містобудування України про скасування містобудівних умов та обмежень залишити без руху.

Запропонувати позивачам у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяБошкова Юлія Миколаївна