Ухвала

від 02.10.2024 по справі 160/32318/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року Справа №160/32318/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у м. Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про об`єднання в одне провадження справ у справі №160/32318/23 ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації щодо не видання відносно позивача наказу «Про затвердження ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу контролю за наданням соціальної підтримки, як працівника, який здійснює свої повноваження безпосередньо на території можливих бойових дій з 28.04.2023» (згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану») та невиплати заробітної плати з урахуванням підвищеного розміру посадового окладу на коефіцієнт 1,5;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації видати відносно позивача наказ про затвердження ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу контролю за наданням соціальної підтримки, як працівника, який здійснює свої повноваження безпосередньо на території можливих бойових дій з 28.04.2023 (згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану»);

- зобов`язати управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації виплатити заборгованість по заробітній платі у розмірі 26388 грн за період з 28.04.2023 по 30.11.2023 (по дату подання позову).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про об`єднання справ в одне провадження.

В обґрунтування клопотання зазначено, що станом на дату подання позову в порядку адміністративного судочинства розглядається справа № 160/27707/23 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, яка відкрита з одних і тих самих підстав, до одного і того самого відповідача з аналогічними позовними вимогами, внаслідок невиконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану».

Розглянувши подане позивачем клопотання, суд зазначає про таке.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України.

Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті, або інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно із частиною другою статті 172 КАС України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Суд зазначає, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи.

Бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованої особи, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Під підставами позову слід розуміти певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом спору у цій справі є бездіяльність управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації щодо не видання наказу «Про затвердження ОСОБА_1 , головного спеціаліста відділу контролю за наданням соціальної підтримки, як працівника, який здійснює свої повноваження безпосередньо на території можливих бойових дій з 28.04.2023» (згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року №391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану») та не виплати заробітної плати з урахуванням підвищеного розміру посадового окладу на коефіцієнта 1,5.

Суд установив, що у провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №160/27707/23 за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації про зобов`язання Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації видати стосовно неї наказ про затвердження ОСОБА_2 , головного спеціаліста відділу підтримки сім`ї та координації надання соціальних послуг, як працівника, який здійснює свої повноваження безпосередньо на території можливих бойових дій з 05.06.2023 (згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №391 «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану») та виплату позивачу заборгованості по заробітній платі у розмірі 18709 грн за період з 05.06.2023 по 17.10.2023.

Отже, у справах №160/32318/23 та №160/27707/23 різні позивачі, хоч і заявлені позовні вимоги до одного і того самого відповідача, однак з різним предметом спору, оскільки стосуються конкретної особи, яка посідає певну посаду, зі своїм посадовим окладом та вислугою років тощо, що у сукупності обумовлює різні підстави позову, тобто певну матеріально-правову вимогу до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Крім того, заявлені позовні вимоги стосуються різних періодів нарахувань.

Суд зазначає, що інститут об`єднання та роз`єднання позовів в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи.

Поряд з цим, клопотання позивача не містить обґрунтувань щодо доцільності об`єднання справ.

Об`єднання в одне позовне провадження справ, зазначених в клопотанні, з відмінністю заявлених в кожній з них позовних вимог, може призвести до сповільнення їх розгляду через обсяг та характер доказів, що не відповідає принципам адміністративного судочинства.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження.

Керуючись ст.ст.2, 172, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про об`єднання справ в одне провадження.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.В. Кучугурна