Ухвала

від 14.11.2024 по справі 160/32318/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 листопада 2024 рокуСправа №160/32318/23Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації про роз`яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України у справі №160/32318/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №160/32318/23 позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації щодо не визначення розташування робочого місця ОСОБА_1 , відповідно до постанови КМУ №391; зобов`язано Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації визначити розташування робочого місця ОСОБА_1 28.04.2023, шляхом затвердження відповідного переліку працівників, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до постанови КМУ №391.

04.11.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації про роз`яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України, в якій відповідач просить суд роз`яснити рішення суду від 02.10.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, з урахуванням припинення трудових відносин.

Заява обґрунтована тим, що станом на час набрання законної сили вказаним рішенням суду позивач ОСОБА_1 не має трудових відносин з відповідачем, що підтверджується копією наказу про її звільнення. У зв`язку з цим, відповідачу не зрозуміле рішення суду в частині включення ОСОБА_1 до переліку працівників, які здійснюють свої повноваження на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №391, у зв`язку з припиненням трудових відносин.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.11.2024, заяву про роз`яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України у справі №160/32318/23 передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Оскільки справа №160/32318/23 була розглянута у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження, суд розглянув заяву про роз`яснення судового рішення у письмовому провадженні.

Розглянувши заяву про роз`яснення рішення, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Суд зазначає, що станом на час надходження заяви відповідача про роз`яснення судового рішення (04.11.2024), і станом на час постановлення цієї ухвали, рішення суду від 02.10.2024 у справі №160/32318/23 набрало законної сили відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 246 КАС України, рішення суду складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

Відповідно до ч. 4 ст. 246 КАС України, у мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

Частиною 5 вказаної статті Кодексу встановлено, що у резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.

Обов`язковість виконання судових рішень закріплена ст.129 Конституції України та ч. 1 ст. 370 КАС України, згідно з якими, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення відповідно до ч.2 ст.370 КАС України тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Завершальною стадією судового провадження є виконання судового рішення як гарантія захисту порушених прав та інтересів осіб, які звернулись до суду за їх відновленням.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок. Тому особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити дії встановлені Законом для його виконання.

Метою ж роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Підставою для роз`яснення судового рішення, як засобу усунення недоліків, є його неясність. У такий спосіб змінюється форма викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд не може вносити будь-які зміни в нього. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового рішення виключає можливість будь-яким чином змінювати його зміст.

Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні його змісту, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України. Такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають, а текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.

У поданій заяві позивач зазначає, що на час прийняття судового рішення у справі №160/32318/23 між позивачем та відповідачем розірвані трудові відносини, та позивач на цей час не є працівником Управління соціального захисту населення, тому відповідачу не зрозуміло як виконувати рішення суду, а саме визначити розташування робочого місця ОСОБА_1 , шляхом затвердження відповідного переліку працівників, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до постанови КМУ №391.

Так, рішенням суду у справі №160/32318/23 визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації щодо не визначення розташування робочого місця ОСОБА_1 , відповідно до постанови КМУ №391; зобов`язано Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації визначити розташування робочого місця ОСОБА_1 28.04.2023, шляхом затвердження відповідного переліку працівників, які здійснюють свої повноваження безпосередньо на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до постанови КМУ №391.

Суд зазначає, що мотиви, з яких суд задовольнив позовну заяву рішенням від 02.10.2024, детально в ньому викладені, як і резолютивна частина. Рішення суду не містить неоднозначних для розуміння висновків.

Разом з тим, до ухвалення вказаного рішення ні позивач, ні відповідач не ставили суд до відома про розірвання трудових відносин між сторонами.

За таких, умов підстави для роз`яснення рішення суду від 02.10.2024 у справі №160/26199/21 у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України, відсутні. Зазначене рішення є цілком обґрунтованим та зрозумілим, а зміст резолютивної частини судового рішення повністю розкрито змістом його мотивувальної частини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації про роз`яснення судового рішення в порядку ст. 254 КАС України задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 254, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Управління соціального захисту населення Синельниківської районної державної адміністрації про роз`яснення судового рішення у справі №160/32318/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили 14.11.2024.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку і строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Кучугурна