Постанова

від 01.10.2024 по справі 640/1178/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/1178/20

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Кротюка О.В., представника відповідача Андрієнка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кротюка Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Сьомої кадрової комісії про визнання незаконним та скасування рішення кадрової комісії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва із позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-1), Сьомої кадрової комісії (далі - відповідач-2, Кадрова комісія), у якому просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії № 1/2 від 03.12.2019 про неуспішне проходження атестації; визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 21.12.2019 №2042ц про звільнення позивача з посади заступника начальника другого відділу процесуального керівництва досудовими розслідуваннями кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованих територіях, Генеральної прокуратури України та органів прокуратури; поновити його в Офісі Генерального прокурора на рівнозначній посаді та в органах прокуратури; стягнути з Офісу Генерального прокурора середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.12.2019 по день поновлення на службі в Офісі Генерального прокурора (т.1 а.с.1).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 позовні вимоги у цій справі задоволено частково: визнані протиправними та скасовані рішення Кадрової комісії від 03.12.2019 №1/2 та наказ Генеральної прокуратури України від 21.12.2019 №2042ц; поновлено ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді рівнозначній тій, яку він обіймав на момент звільнення та органах прокуратури, з 26.12.2019; стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1742560,06 грн. (т.2 а.с.242).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов у цій справі задоволено частково: визнані протиправними та скасовані рішення Кадрової комісії від 03.12.2019 № 1/2 та наказ від 21.12.2019 № 2042ц щодо звільнення позивача з посади; поновлено позивача на посаді, з якої його було звільнено, з 25.12.2019. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25.12.2019 по 08.07.2021 в розмірі 670576 грн. 07 коп. В іншій частині позову відмовлено (т.3 а.с.100).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28.12.2022 касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.03.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2021 скасовано, а справу №640/1178/20 направлено на новий судовий розгляд до Київського окружного адміністративного суду відповідно до положень Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (т.3 а.с. 209).

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Сьомої кадрової комісії Генеральної прокуратури України від 03 грудня 2019 року №1/2 «Про неуспішне проходження прокурором атестації». У іншій частині адміністративного позову відмовлено (т.4 а.с.223).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 р. - залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Сьомої кадрової комісії про визнання незаконним та скасування рішення кадрової комісії - залишено без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від адвоката Кротюка Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/1178/20, якою просить ухвалити додаткове рішення у справі про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати - витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України, розгляд заяви було призначено у відкритому судовому засіданні.

Разом з тим, відповідачем надіслані заперечення на заяву про розподіл судових витрат.

У судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення заяви, підтримавши доводи, викладені у запереченнях на заяву.

Представник позивача просив заяву задовольнити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи заяви, дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

Як вбачається із заяви і доказів позивача, його витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у Шостому апеляційному адміністративному суді склали 15000,00 грн, що було зазначено у відзиві на апеляційну скаргу.

На підтвердження розміру витрат Позивачем надано:

- Додаткову угоду №3 від 27.06.2024 до Договору №10/2022 про надання правової допомоги;

- Ордер;

- Платіжну інструкцію від 01.07.2024 на суму 15000,00 грн.

Із змісту Додаткової угоди №3 від 27.06.2024 вбачається, що адвокат зобов`язався надати правову допомогу клієнту щодо представництва інтересів в Шостому апеляційному адміністративному суді у справі №640/1178/20, при цьому, допомога полягає у наданні консультації, вивчення апеляційної скарги Офісу Генерального прокурора на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 р., складання відзиву на апеляційну скаргу, представництво Клієнта в судовому засіданні під час слухання справи.

Сторони дійшли згоди, що незалежно від кількості витрачених годин адвокатом, на надання Бюро правової допомоги Клієнту, вартість допомоги за цією додатковою угодою становить 15000 грн.

Так, з огляду на предмет спору, складу учасників, підстави виникнення спору, позовні вимоги, - подані докази судова колегія бере до уваги, аналізуючи обґрунтованість суми, заявленої до відшкодування витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №640/15803/19, від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, які мають бути враховані судом при вирішенні спірних правовідносин.

Виходячи з обставин розгляду справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності вчинення відповідних дій адвокатом Кротюком О.В. та значимості таких дій у справі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу та вважає заявлений їх розмір співмірним та обґрунтованим.

При цьому, колегія суддів вважає доводи відповідача щодо віднесення договору про надання правничої допомоги до іншої справи є необгрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема, наданою позивачем Додатковою угодою №3 від 27.06.2024 до Договору №10/2022 про надання правової допомоги.

З огляду на викладене, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кротюка Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

Повний текст додаткової постанови виготовлено 02.10.2024.

Керуючись ст. 139, 243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кротюка Олександра Володимировича про ухвалення додаткового рішення у справ № 640/1178/20- задовольнити.

Ухвалити додаткову постанову щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи № 640/1178/20 у суді апеляційної інстанції.

Вимоги адвоката Кротюка Олександра Володимировича щодо стягнення понесених витрат на правову (правничу) допомогу у суді апеляційної інстанції - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу Генерального прокурора (код ЄДРПОУ 00034051) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Головуючий О.В. Карпушова

судді Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк