Ухвала

від 02.10.2024 по справі 160/29810/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №160/29810/23

адміністративне провадження №К/990/32647/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №160/29810/23 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПУШКІНА 15» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОМОСКОВСЬК-2013», Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2023 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПУШКІНА 15» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транспортна інфраструктура міста» Дніпровської міської ради, Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВОМОСКОВСЬК-2013», Дніпровська міська рада, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 17 липня 2023 року №4-11/7 «Про внесення змін до переліку спеціальних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі», а саме до розділу III: пункт 33 у редакції, просп. Лесі Українки, буд. №15, кількість місць паркування 3, площа для пакування 34,5 кв. м., режим роботи щоденно, цілодобово, яким внесена зміни до переліку спеціальних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 30 листопада 2016 року №587.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року, яке залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 17 липня 2023 року №4-11/7 «Про внесення змін до переліку спеціальних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі», а саме до розділу III: пункт 33 у редакції, просп. Лесі Українки, буд. №15, кількість місць паркування 3, площа для пакування 34,5 кв. м., режим роботи щоденно, цілодобово, яким внесена зміни до переліку спеціальних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у м. Дніпрі, затвердженого рішення виконавчого комітету міської ради від 30 листопада 2016 року №587.

Не погодившись з судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, Виконавчий комітет Дніпровської міської ради направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №160/29810/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції обґрунтовані підстави касаційного оскарження судового рішення з урахуванням виключних підстав касаційного оскарження передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, скаржник у встановлений судом строк надав обгрунтування підстав звернення до суду.

Скаржником виконано вимогу ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху та усунуто зазначені в ній недоліки.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Як підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції скаржник вказує підпункти «а, в, г» пункту 2 частини п`ятої та пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що Верховний Суд не викладав висновку щодо розміщення паркувального майданчика на підставі рішення органу місцевого самоврядування на земельній ділянці комунальної власності без її (земельної ділянки) формування).

Також посилається на те, що Суд апеляційної інстанції застосував статті 122, 123 Земельного кодексу України, до правовідносин, що склались між сторонами спору, у той час як застосуванню підлягала інша норма матеріального права.

Крім того, касаційна скарга містить посилання й на інші порушення норм матеріального та процесуального права судом апеляційної інстанції, які потребують ретельної перевірки.

З метою перевірки наведених обставин, які неможливо виконати на стадії відкриття касаційного провадження, враховуючи предмет даного спору, суть і характер спірних правовідносин, їх суб`єктний склад, колегія суддів вважає за необхідне здійснити касаційний перегляд рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №160/29810/23 у цій справі.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

З огляду на вказане та необхідність перевірити наведені обставини колегія суддів вважає, що слід відкрити касаційне провадження за поданою касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328, пп. «в,г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

Відкрити касаційне провадження за скаргою Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2024 року у справі №160/29810/23.

Установити учасникам справи строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій