Ухвала

від 02.10.2024 по справі 320/6886/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 жовтня 2024 року

Київ

справа № 320/6886/23

адміністративне провадження № К/990/36818/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 у справі № 320/6886/23 за позовом Державного підприємства «Завод порошкової металургії» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

27.09.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), подана до суду і залишена в «Скрині» 27.09.2024.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. ГУ ДПС зазначає, що судами неправильно застосовано пункт 44.1 статті 44, підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 ПК України, оскільки за встановленими під час перевірки обставинами, позивач визнав помилкове не включення до складу доходів сум, отриманих від реалізації готової продукції на користь ТОВ «ПРОМ ФОРТ», ТОВ «ФОРТЕОН ІНВЕСТ», а щодо операцій з ТОВ «ВІСТАЛОН ТРЕЙД», ТОВ «ПРОМСТАР ГРУП», ТОВ «ФОРТЕОН ІНВЕСТ», ТОВ «АВАЛЕНТА» позивач не надав жодних доказів їх реальності, що свідчить про формування позивачем активу за рахунок надходження товарів (робіт, послуг) з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання. Також ГУ ДПС зазначає, що суди не звернули увагу, що під час перевірки встановлено нарахування позивачем амортизаційних відрахувань на 35 об`єктів основних засобів, які не використовувалися у господарській діяльності підприємства.

Однак, як вбачається зі змісту судових рішень, суди погодилися із позицією контролюючого органу про не підтвердження реальності господарських операцій позивача з ТОВ «ВІСТАЛОН ТРЕЙД», ТОВ «ПРОМСТАР ГРУП», ТОВ «ФОРТЕОН ІНВЕСТ», ТОВ «АВАЛЕНТА», зокрема, з огляду на відсутність будь-яких інших документів окрім податкових накладних, в тому числі і доказів оплати товару та/або його фактичного отримання позивачем. Це мало наслідком визнання правомірними висновків контролюючого органу про завищення позивачем розміру податкового кредиту. Водночас ці ж висновки стали підставою для визнання необґрунтованими висновків контролюючого органу про заниження позивачем доходів за наслідками таких господарських операцій, оскільки відсутність доказів отримання товарів (робіт, послуг) та/або коштів унеможливлює формування доходів. Також суди зазначили про не підтвердженість висновків контролюючого органу про завищення амортизаційних відрахувань, оскільки в Акті перевірки відсутній перелік об`єктів, які за висновками контролюючого органу позивач не використовував у господарській діяльності.

Зазначене свідчить про те, що підставу для касаційного оскарження судових рішень ГУ ДПС визначає безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій. Зазначаючи про те, що під час перевірки виявлено, що господарські операцій фактично не були здійснені, а товари (роботи, послуги) та/або кошти не були отримані позивачем, ГУ ДПС не зазначає конкретну норму права, яка зобов`язує позивача в такому випадку відносити суми до складу доходів. Аналогічно, саме лише посилання на те, що під час перевірки виявлено амортизаційні нарахування на 35 об`єктів не може бути визнано достатнім обґрунтуванням незгоди з висновками судів попередніх інстанцій в цій частині.

Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права послідовне у взаємозв`язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов`язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для відповідної підстави).

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2024 у справі № 320/6886/23 за позовом Державного підприємства «Завод порошкової металургії» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон