Постанова

від 02.10.2024 по справі 820/4879/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 820/4879/18

касаційне провадження № К/9901/1077/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Васильєвої І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Харківської митниці ДФС (далі - Митниця) на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 (головуючий суддя - Кононенко З.О., судді - Калитка О.М., Чалий І.С.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод Фрунзе» до Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Товариство) про скасування рішення та картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

В червні 2018 року Товариство звернулось до суду із позовом до Митниці, у якому просило скасувати: рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000398/2 від 12.06.2018; картку відмови в митному оформленні випуску товарів № UA807190/2018/00122 від 12.06.2018; стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства надмірно сплачені митні платежі в розмірі 88800,41 грн.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що прийняті митницею рішення про коригування митної вартості, а також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів (лавок) є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України. На переконання позивача подання до митного оформлення документів, які засвідчують факт та суму оплати за придбаний товар, та документів щодо правильності визначення митної вартості товару шляхом з`явлення вартості товару без додавання складових митної вартості є необов`язковими. Також, представник позивача зауважив, що у Товариства не було потреби звертатись до відповідного суб`єкта владних повноважень із заявою про повернення коштів, оскільки наразі не прийнято судове рішення. З огляду на зазначене, позивач просив скасувати оскаржувані рішення та картку і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 19.09.2018 у задоволенні позову відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що митним органом у повній мірі реалізовано повноваження, регламентовані статтями 53, 54, 55 Митного кодексу України, в частині проведення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару, обґрунтованості підстав для витребовування додаткових документів та, як наслідок, прийняття оспорюваного рішення щодо коригування митної вартості імпортованого товару № UA 807000/2018/000395/2 та правомірно складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807190/2018/00122 від 12.06.2018.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.12.2018 скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в позові щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000398/2 від 12.06.2018 та ухвалив в цій частині нове рішення, яким позов задовольнив: визнав протиправним та скасував рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000398/2 від 12.06.2018.

Митниця оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 10.01.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, оскільки суд не надав належної правової оцінки тому, що: у графі 33 оспорюваного рішення про коригування митної вартості товарів Митницею зазначено обгрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог статей 54, 55, 58-64 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України).

У відзиві на касаційну скаргу Товариство просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.10.2024 призначив справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 02.10.2024.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 17.12.2016 між Товариством (покупець) та Foshan Oshujian Furniture Manufacturing Co., Ltd Xinli Industrial Zone, Huangji Road Jiujiang, Nanhai, Foshan City (Китай) (продавець) був укладений контракт № F-F-1712 на поставку лавок металевих перфорованих.

На підставі вказаного договору позивачем було імпортовано на митну територію України товар - лавки металеві перфоровані.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення Товариством, здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог статті 54 Митного кодексу України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також статей 337 та 363 Митного кодексу України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення до митного поста «Харків - автомобільний» Митниці декларантом була подана електронна митна декларація типу ІМ-40 № UA 90/2018/010541 від 05.06.2018 на товар: "Лавка металева перфорована, з ніжками й підлокітниками з хромованого металу, не оббита: трьохсекційна, модель SJ820 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ820 - 120 шт. - чотирьохсекційна, модель SJ820 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ820 - 40 шт. - трьохсекційна, модель SJ8202 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ8202 - 10 шт. - трьохсекційна, модель SJ8201 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал. арт. SJ8201 - 20 шт. - чотирьохсекційна, модель SJ8201 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ8201-10 шт. - трьохсекційна, модель SJ709 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ709 - 15 шт. - трьохсекційна, модель SJ820А колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники, хромований метал+поліуретанові накладки чорного кольору арт. SJ820А -10 шт. - трьохсекційна, модель. SJ708LА колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал + поліуретанові накладки чорного кольору арт. SJ708LА- 20 шт. Торгівельна марка:SHU JIAN Країна виробництва: СN Виробник Foshan Oshujian Furniture Manufacturing Co., Ltd, що надійшов на адресу ПАТ "Завод Фрунзе"в рамках контракту № F-F-1712, укладеного з Foshan Oshujian Furniture Manufacturing Co., Ltd Xinli Industrial Zone, Huangji Road Jiujiang, Nanhai, Foshan City (Китай).

Під час здійснення митного контролю ЕМД №UА807190/2018/010541 від 05.06.2018 спрацював ризик, згенерований АСАУР по товару № 1 «Лавка металева перфорована...»: «по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: 1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.»: Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 1800 до 2200 ШО. Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр.44 МД (якщо такі не були подані митниці), їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД».

За результатами аналізу Митницею було встановлено, що заявлена митна вартість товару за вказаною вище митною декларацією менша, ніж митна вартість по фактам митних оформлень іншими митницями ДФС подібних товарів (МД №UА100020/2018/171364 від 14.02.2018).

05.06.2018 на адресу декларанта Митницею був направлений письмовий запит щодо надання додаткових документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України, що підтверджується електронним повідомленням. У декларанта було витребувано: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом; рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракти); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару Товариство до Митниці не надало, натомість засобами електронного декларування декларант повідомив (надіслав лист) про прийняття рішення про коригування митної вартості в зв`язку з відсутністю можливості надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості та прийняти вказане рішення не дотримуючись терміну 10 днів.

Митницею було прийняте рішення про неможливість застосування до товарів позивача, заявлених до митного оформлення за вказаною ЕМД, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Митницею 12.06.2018 було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2018/000395/2 за другорядним методом (за резервним методом) відповідно до положень статті 64 МК України та з додержанням вимог частини другої статті 55 МК України і Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012.

Джерелом інформації для вказаного рішення про коригування митної вартості товарів була використана наявна у митного органу цінова інформація на подібні та ідентичні товари за фактами митних оформлень, а саме митна декларація № UA100020/2018/171364 від 14.02.2018.

Товар був оформлений та випущений у вільний обіг за новою митною декларацією №UА807190/2018/011209 від 14.06.2018.

Також, Митницею була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено у митному оформленні митної декларації № UA807190/2018/00122 від 12.06.2018.

Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, положеннями частини 6 цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості Митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Зокрема, згідно з положеннями пунктів 2, 4 частини другої цієї статті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Разом з тим, судом апеляційної інстанції, в порушення принципу офіційного з`ясування обставин у справі, не надано оцінки доводам Митниці про відповідність оскаржуваного рішення вимогам митного законодавства, а лише зазначено, що Митниця не довела наналежними та беззаперечними доказами існування обставин, якими вона обгрунтовувала коригування митної вартості товару за резервним методом, оскільки мала інформацію про ідентичні та подібні товари.

Суд апеляційної інстанції не перевірив чи містили документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, подані Товариством, розбіжності, наявні ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Зокрема, суд апеляційної інстанції не перевірив. Чи підлягали включенню до митної вартості товарів, з урахуванням умов контракту, витрати на транспортування, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України.

Відповідно до частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У Рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У Рішенні від 27.09.2010 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» зазначено, що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають. Для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З огляду на викладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції не досліджені наявні у матеріалах справи докази та неповно встановлено обставини справи, з огляду на що касаційна скарга Митниці підлягає частковому задоволенню, а ухвалене у даній справі судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Відповідно частин другої, четвертої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 349, ч.ч. 2, 4 ст. 353, ч.ч. 1, 5 ст. 355, ст.ст. 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.І. Бившева І.А. Васильєва Р.Ф. Ханова