Постанова

від 18.12.2024 по справі 820/4879/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2024 р.Справа № 820/4879/18Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Мінаєвої О.М. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

представник позивача Білоусов Р.В.

представник відповідача Милейко К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Завод Фрунзе" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., м. Харків, повний текст складено 27.09.2018 по справі № 820/4879/18

за позовом Приватного акціонерного товариства "Завод Фрунзе"

до Харківської митниці, Управління Державної казначейської служби України в м. Харків Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про скасування рішення та картки відмови, стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Завод Фрунзе", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000395/2 від 12.06.2018 року;

- скасувати картку відмови в митному оформленні випуску товарів № UA807190/2018/00122 від 12.06.2018 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ "Завод Фрунзе" надмірно сплачені митні платежі в розмірі 88800,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що прийняті митницею рішення про коригування митної вартості, а також картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів (лавок) є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України. На переконання позивача, подання до митного оформлення документів, які засвідчують факт та суму оплати за придбаний товар та документів щодо вірності визначення митної вартості товару шляхом з`явлення вартості товару без додавання складових митної вартості є необов`язковими. Також, представник позивача зауважив, що у Товариства не було потреби звертатись до відповідного суб`єкта владних повноважень із заявою про повернення коштів, оскільки наразі не прийнято судове рішення. З огляду на зазначене, позивач просив скасувати оскаржувані рішення та картку і задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Завод Фрунзе" залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Зазначив, що позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 Митного кодексу України.

Зауважив, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод Фрунзе" задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 по справі № 820/4879/18 скасовано в частині відмови в позові щодо скасування Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 807000/2018/000395/2 від 12.06.2018. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів № UA 807000/2018/000395/2 від 12.06.2018.

Митниця оскаржила рішення суду апеляційної інстанції до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який постановою від 02.10.2024 по справі 820/4879/18 касаційну скаргу Харківської митниці ДФС задовольнив частково. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 скасував, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 Верховний Суд у постанові від 02.10.2024 у цій справі зазначив, що суд апеляційної інстанції не перевірив чи містили документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, подані Товариством, розбіжності, наявні ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. Зокрема, суд апеляційної інстанції не перевірив. Чи підлягали включенню до митної вартості товарів, з урахуванням умов контракту, витрати на транспортування, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України.

Справа № 820/4879/18 надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду 18.10.2024.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.10.2024 призначено склад колегії суддів: Калиновський В.А. - головуючий суддя, Кононено З.О., Мінаєва О.М.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2022 задоволено заяву судді Кононенко З.О. про самовідвід у справі № 820/4879/18. Адміністративну справу № 820/4879/18 передано до канцелярії Другого апеляційного адміністративного суду для повторного автоматичного розподілу згідно зі ст. 31 КАС України для визначення складу суддів.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2022 призначено склад колегії суддів: Калиновський В.А. - головуючий суддя, Мінаєва О.М., Курило Л.В.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2024 прийнято до свого провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Завод Фрунзе" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 по справі № 820/4879/18 та призначено до апеляційного розгляду на 27.11.2024 о 10:00 у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у залі судових засідань № 6.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.12.2024 призначено склад колегії суддів: ОСОБА_1 - головуючий суддя, Присяжнюк О.В., Мінаєва О.М., у зв`язку із рішенням Вищої ради правосуддя № 3149/0/15-24 від 29.10.2024 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади Другого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку".

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2024 клопотання Харківської митниці про заміну сторони у справі задоволено. Замінено відповідача по справі № 820/1879/18 - Харківську митницю ДФС на правонаступника - Харківську митницю.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції 18.12.2024 представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 17.12.2016 року між ПАТ "Завод Фрунзе" (покупець) та Foshan Oshujian Furniture Manufacturing Co., Ltd Xinli Industrial Zone, Huangji Road Jiujiang, Nanhai, Foshan City (Китай) (продавець) було укладено контракт № F-F-1712 на поставку лавок металевих перфорованих.

На підставі вказаного договору позивачем було імпортовано на митну територію України товар - лавки металеві перфоровані.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення ПАТ "Завод Фрунзе", здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог статті 54 Митного кодексу України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також статей 337 та 363 Митного кодексу України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення до митного поста Харків - автомобільний Харківської митниці ДФС декларантом була подана електронна митна декларація типу ІМ-40 № UA 90/2018/010541 від 05.06.2018 року на товар Лавка металева перфорована, з ніжками й підлокітниками з хромованого металу, не оббита: трьохсекційна, модель SJ820 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ820 - 120 шт. - чотирьохсекційна, модель SJ820 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ820 - 40 шт. - трьохсекційна, модель SJ8202 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ8202 - 10 шт. - трьохсекційна, модель SJ8201 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал. арт. SJ8201 - 20 шт. - чотирьохсекційна, модель SJ8201 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ8201-10 шт. - трьохсекційна, модель SJ709 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ709 - 15 шт. - трьохсекційна, модель SJ820А колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники, хромований метал + поліуретанові накладки чорного кольору арт. SJ820А -10 шт. - трьохсекційна, модель. SJ708LА колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал + поліуретанові накладки чорного кольору арт. SJ708LА- 20 шт. Торгівельна марка: SHU JIAN Країна виробництва: СN Виробник Foshan Oshujian Furniture Manufacturing Co., Ltd, що надійшов на адресу ПАТ "Завод Фрунзе" в рамках контракту № F-F-1712, укладеного з Foshan Oshujian Furniture Manufacturing Co., Ltd Xinli Industrial Zone, Huangji Road Jiujiang, Nanhai, Foshan City (Китай).

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД №UА807190/2018/010541 від 05.06.2018 спрацював ризик, згенерований АСАУР по товару № 1 «Лавка металева перфорована...»: «по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: 1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.»: Необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 1800 до 2200 ШО. Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр.44 МД (якщо такі не були подані митниці), їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД».

За результатами аналізу було встановлено, що заявлена митна вартість товару за вищевказаною митною декларацією менша ніж митна вартість по фактам митних оформлень іншими митницями ДФС подібних товарів (МД №UА100020/2018/171364 від 14.02.2018).

05.06.2018 року на адресу декларанта направлено письмовий запит щодо надання додаткових документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, що підтверджується електронним повідомленням (т. 1 а.с. 92-94). У декларанта було витребувано: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракти); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару ПАТ «Завод Фрунзе» до митниці не надало, натомість засобами електронного декларування декларант повідомив (надіслав лист) про прохання надання рішення про коригування митної вартості в зв`язку з відсутністю можливості надати додаткові документи для підтвердження заявленої митноївартості та прийняти вказане рішення не дотримуючись терміну 10 днів (т. 1 а.с. 95).

Харківською митницею ДФС було прийняте рішення про неможливість застосування до товарів позивача, заявлених до митного оформлення за вказаною ЕМД, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Митницею 12.06.2018 було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000395/2 за другорядним методом (за резервним методом) відповідно до положень ст. 64 МК України та з додержанням вимог частини другої статті 55 МК України і Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012.

Джерелом інформації для вказаного рішення про коригування митної вартості товарів була використана наявна у митного органу цінова інформація на подібні та ідентичні товари за фактами митних оформлень, а саме митна декларація № UA100020/2018/171364 від 14.02.2018 року. Товар був оформлений та випущений у вільний обіг за новою митною декларацією № UА807190/2018/011209 від 14.06.2018.

Також, Митницею була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено у митному оформленні митної декларації № UA807190/2018/00122 від 12.06.2018.

Непогодившись із прийнятими рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без задоволення, виходив з того, що митним органом у повній мірі реалізовано повноваження, регламентовані статтями 53, 54, 55 Митного кодексу України, в частині проведення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару, обґрунтованості підстав для витребовування додаткових документів та, як наслідок, прийняття оспорюваного рішення щодо коригування митної вартості імпортованого товару № UA 807000/2018/000395/2 та правомірно складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807190/2018/00122 від 12.06.2018 року.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 49 Митного кодексу України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із частиною другою статті 53 Митного кодексу України до переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою вказаної статті встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, положеннями частини шостої цієї статті передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості Митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає Митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Зокрема, згідно з положеннями пунктів 2, 4 частини другої цієї статті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган зазначає докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 МК України, має також містити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим витребувати митниця має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України.

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України і базуються на положеннях статті VII генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII ГАТТ (далі - Угода).

Стаття 17 Угоди передбачає, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).

Відповідно до пункту 4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення МД виконуються такі митні формальності: 4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).

Судовим розглядом встановлено, що 17.12.2016 року між ПАТ "Завод Фрунзе" (покупець) та Foshan Oshujian Furniture Manufacturing Co., Ltd Xinli Industrial Zone, Huangji Road Jiujiang, Nanhai, Foshan City (Китай) (продавець) було укладено контракт № F-F-1712 на поставку лавок металевих перфорованих.

На підставі вказаного договору позивачем було імпортовано на митну територію України товар - лавки металеві перфоровані.

Для здійснення митного контролю та митного оформлення до митного поста Харків - автомобільний Харківської митниці ДФС декларантом була подана електронна митна декларація типу ІМ-40 № UA 90/2018/010541 від 05.06.2018 року на товар Лавка металева перфорована, з ніжками й підлокітниками з хромованого металу, не оббита: трьохсекційна, модель SJ820 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ820 - 120 шт. - чотирьохсекційна, модель SJ820 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ820 - 40 шт. - трьохсекційна, модель SJ8202 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ8202 - 10 шт. - трьохсекційна, модель SJ8201 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал. арт. SJ8201 - 20 шт. - чотирьохсекційна, модель SJ8201 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ8201-10 шт. - трьохсекційна, модель SJ709 колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал, арт. SJ709 - 15 шт. - трьохсекційна, модель SJ820А колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники, хромований метал + поліуретанові накладки чорного кольору арт. SJ820А -10 шт. - трьохсекційна, модель. SJ708LА колір: мерехтливе срібло (А004), ніжки і підлокітники: хромований метал + поліуретанові накладки чорного кольору арт. SJ708LА- 20 шт. Торгівельна марка: SHU JIAN Країна виробництва: СN Виробник Foshan Oshujian Furniture Manufacturing Co., Ltd, що надійшов на адресу ПАТ "Завод Фрунзе" в рамках контракту № F-F-1712, укладеного з Foshan Oshujian Furniture Manufacturing Co., Ltd Xinli Industrial Zone, Huangji Road Jiujiang, Nanhai, Foshan City (Китай).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення ПАТ "Завод Фрунзе", здійснювався посадовими особами митниці відповідно до вимог статті 54 Митного кодексу України шляхом перевірки числових значень митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, а також статей 337 та 363 Митного кодексу України в частині контролю із застосуванням системи управління ризиками.

Під час здійснення співробітником підрозділу митного оформлення митного контролю ЕМД № UА807190/2018/010541 від 05.06.2018 спрацював ризик, згенерований АСАУР по товару № 1 «Лавка металева перфорована...»: «по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: 1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.»:

- необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 1800 до 2200 USD. Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр. 44 МД (якщо такі не були подані митниці), їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД».

- по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МК України.

- товар (и) № 1: це перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів."

На підставі результату застосування системи управління ризиками за вказаною декларацією посадовою особою підрозділу митного оформлення відповідно до положень п. 4.7 розділу IV Порядку № 631 було направлено запит щодо вирішення складного питання правильності визначення митної вартості товару до спеціалізованого підрозділу Харківської митниці ДФС.

При перевірці заявленої митної вартості зазначеного товару посадовими особами підрозділу митного оформлення відповідно до пп. 2.5 п. 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю з правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 (далі - Методичні рекомендації) було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

За результатами аналізу було встановлено, що заявлена митна вартість товару за вищевказаною митною декларацією менша ніж митна вартість по фактам митних оформлень іншими митницями ДФС подібних товарів (МД №UA100020/2018/171364 від 14.02.2018).

Зазначені обставини стали підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до пп. 2.9, 2.12 п. 2 розділу 2 Методичних рекомендацій, після надходження запиту від підрозділу митного оформлення, посадовою особою спеціалізованого підрозділу було здійснено зокрема: перевірку рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок з ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування та документальне підтвердження; перевірку наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів, за результатами чого було встановлено наступне.

За результатом аналізу та співставлення вказаних документів було встановлено наступне:

- подані до митного оформлення документи містять розбіжності (в коносаменті присутня примітка про здійснену передоплату фрахту, що не може відповідати умовам поставки FОВ Шеньчжень);

- заявлена декларантом митна вартість, вартість зазначена в інвойсі (19805,00 USD) не відповідає вартості товару, зазначеної в експортній декларації (28125,00 USD);

Заявлена декларантом митна вартість товару (2,46 USD /кг) значно відрізняється від цінової інформації наявної в митних органах, в ПІК Інспектор 2006 та ЄАІС про митні оформлення ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено (4,50 USD /кг).

Отже, за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено розбіжності в документах, зокрема зафіксовано, що надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вищезазначені обставини стали підставою для витребування від позивача додаткових документів, перелік яких передбачений статтею 53 Митного кодексу України, та, відповідно до вимог п. 5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 Митного кодексу України була проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

05.06.2018 року на адресу декларанта направлено письмовий запит щодо надання додаткових документів, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, що підтверджується електронним повідомленням (т.1 а.с. 92-94).

Так, у декларанта було витребувано: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних посередницьких послуг пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракти); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також митним органом було повідомлено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Однак, додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару ПАТ «Завод Фрунзе» до митниці не надало, натомість засобами електронного декларування декларант повідомив (надіслав лист) про прохання надання рішення про коригування митної вартості в зв`язку з відсутністю можливості надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості та прийняти вказане рішення не дотримуючись терміну 10 днів (т. 1 а.с. 95).

Відповідно до статті 58 Митного кодексу України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) розрахунки згідно з цією статтею робляться на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9 ст. 58 МК України); використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (ч. 21 ст. 58 МК України).

Згідно частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України); невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 цього Кодексу (п. 3 ч. 6 ст. 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини першої статті 64 Митного кодексу України, в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Згідно з частиною другою статті 64 Митного кодексу України, митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначив, що документи, подані декларантом до Харківської митниці ДФС разом із вищевказаною митною декларацією не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Додаткових документів для спростування обґрунтованих сумнівів митниці в об`єктивності заявленої митної вартості товарів декларант до Харківської митниці ДФС не надав.

В свою чергу, позивач посилається на дотримання ним вимог чинного законодавства в частині надання документів під час митного оформлення товару, зокрема висновку експертного товарознавчого дослідження № 19 від 06.06.2018 року.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно вказав на необґрунтованість таких доводів позивача, оскільки вказаний висновок є лише одним із запитуваних митним органом документів. При цьому, доказів на підтвердження обставин, які перешкоджали позивачу реалізувати своє право та, водночас, виконати вимоги митного органу щодо надання інших документів для з`ясування митної вартості заявленого товару, позивачем не надано, чим позивач, в свою чергу, обмежив себе у виборі обґрунтованого методу визначення митної вартості товару.

Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до положень частини шостої статті 55 Митного кодексу України консультації проводяться у письмовому вигляді на вимогу декларанта.

При цьому, матеріали справи не містять, а позивачем, в обґрунтування своєї правової позиції по справі, не надано до суду жодного доказу звернення декларанта щодо проведення письмової консультації між митницею та декларантом з метою обміну наявною інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів до Харківської митниці ДФС.

Враховуючи, що декларантом, не було надано всіх необхідних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а документи, що були надані позивачем при митному оформленні та зазначені у частині другій статті 53 МК України, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, Харківською митницею ДФС було прийнято рішення про неможливість застосування до товарів позивача, заявлених до митного оформлення за вказаними ЕМД, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до положень частини третьої статті 57 Митного кодексу України Харківською митницею ДФС 12.06.2018 було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2018/000395/2 за другорядним методом (за резервним методом) відповідно до положень ст. 64 МК України та з додержанням вимог ч. 2 ст. 55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195.

Так, у графі 33 вказаного рішення зазначено: "У відповідності до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направлено декларанту.

Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та визначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених п. 3 ст. 53 МКУ, та вимогою декларанта видати рішення про коригування митної вартості; 2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Джерелом інформації для даного Рішення є наявні документи, наявна в митному органі цінова інформація, наявна в ПІК Інспектор 2006 та ЄАІС про митні оформлення ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено, МД №UА100020/2018/171364 від 14.02.2018, документи, надані при митному оформленні товару, мають значні розходження щодо митної вартості товарів, а саме, заявлена декларантом митна вартість, вартість зазначена у інвойсу не відповідає вартості товару зазначеної у експортної декларації. Роз`яснення щодо вищезазначених розбіжностей надано не було. На прохання декларанта, після проведених консультацій не дотримуючись терміну 10 днів прийнято рішення на підставі наявної в митному органі цінової інформації про митні оформлення ідентичних та подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено. При прийнятті даного Рішення застосовані методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджені наказом Держмитслужби України від 11.09.15 № 689. Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Розрахунок митної вартості складає тов. 1 4.50 USD/кг*8337,000 кг = 37516,50 USD.

Вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом наведено у електронному повідомленні, направленому декларанту".

Товар позивача було оформлено та випущено у вільний обіг за новою митною декларацією № UА807190/2018/011209 від 14.06.2018.

Також, Харківською митницею ДФС була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено у митному оформленні митної декларації № UA807190/2018/00122 від 12.06.2018

Надаючи оцінку спірному рішенню, колегія суддів зазначає наступне.

Так, щодо виявленої розбіжності «заявлена декларантом митна вартість, вартість дзначена в інвойсі (19805,00 USD) не відповідає вартості товару, зазначеної в експортній декларації (28125,00 USD)», позивач зазначив, що «в експортну декларацію включена доставка товару до порту Шеньчжень та навантаження. Однак, відповідно до умов поставки FOB Шеньчжень, доставка до порту та навантаження оплачується Продавцем, що обґрунтовує різницю сум в інвойсі та експортній декларації», та на підтвердження цього надав лист Продавця від 15.04.2018.

Судом встановлено, що згідно з п.п. 1.1 та 3.2 Контракту № F-F-1712 від 17.12.2016 умови поставки FОВ Шеньчжень відповідно до правил «Інкотермс-2010».

Умови постачання FОВ, згідно «Інкотермс 2010», передбачають, що продавцем здійснюються, зокрема: навантаження на первинний транспорт; доставка товару до основного перевізника (з фабрики до порту - логістично значна відстань); навантаження товару на основний транспорт.

За вказаних умов поставки, вартість товару, вказана в інвойсі - ціна договору (вартість операції), має бути вищою, ніж вартість товару за калькуляцією (собівартість товару), оскільки витрати на навантаження на первинний транспорт, доставку товару до основного перевізника (з фабрики/складу до порту) та навантаження товару на основний транспорт повинні вкючатись продавцем до вартості товару, зазначеної в інвойсі.

Саме за умови додержання такого порядку формування ціни товару за договором (вартість операції) на умовах «FОВ», така ціна може бути визнана митною вартістю товару, що дозволятиме обґрунтовано застосувати метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції), відповідно до положень статті 58 Митного кодексу України.

Під час аналізу документів, що були надані позивачем на підтвердження митної вартості товару, було встановлено, що заявлена декларантом митна вартість (вартість зазначена в інвойсі (19805,00 USD)) не відповідає вартості товару, зазначеної в експортній декларації (28125,00 USD).

Вказане свідчить про те, що вартість товарів, зазначена в інвойсі OSJ1801041P від 16.04.2018, тобто фактично сплачена позивачем ціна, яку позивач визначив як митну вартість товару, застосувавши при цьому метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, що імпортуються (вартість операції), не включає в себе витрат на навантаження та доставку товарів до основного перевізника, які, за приписами пункту 5 та пункту 6 частини 10 статті 58 МК України, є складовими митної вартості, та повинні додаватись до ціни, що була фактично сплачена, при визначенні митної вартості товарів, а тому в даному випадку вартість товарів, зазначена в інвойсі OSJ1801041P від 16.04.2018, не є належним підтвердженням митної вартості товарів.

Листом Продавця від 25.04.2018 підтверджується факт понесення ним витрат на навантаження та доставку товарів до основного перевізника та, водночас, не включення зазначених витрат до митної вартості, визначеної позивачем.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, відображеної у постанові від 01.10.2013 у справі № 21-354а13, Суд дійшов висновку, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких здійснено.

Крім того, в постановах від 15.10.2013 у справі № 21-270а13 та від 22.10.2013 у справі № 21-342а13 Верховний Суд України прийшов до висновку, що підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність у спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах інформації про іншу митну вартість ідентичних або подібних товарів.

В постанові Верховного Суду України від 10.04.2012 у справі № 21-52а12, Суд дійшов висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. Митниця може вимагати, а суб`єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару. Надання неналежних документів не може вважатися виконання вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України, що визначено частиною першою статті 51 Митного кодексу України, згідно з якою, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та восьмою главою розділу ІІІ Митного кодексу України.

Відповідно до положень частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Визначення вартості товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування митних платежів здійснюється згідно положень статті 368 Митного кодексу України: для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів; при визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України; особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості; у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що декларантом при обранні методу визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом визначення митної вартості (за ціною договору) при подані митної декларації № UA807190/2017/303668 не включено усі складові митної вартості та документи, подані декларантом до митного оформлення, не містять належного підтвердження числових значень складової митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За таких обставин, відмовляючи Товариству у митному оформленні товарів за першим методом, Митниця діяла в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України, і мала підстави для обґрунтованого сумніву у правильному визначенні митної вартості товару декларантом.

Відповідно до положень частини 3 статті 57 Митного кодексу України митним органом було послідовно проаналізовано можливість визначення митної вартості товару позивача за другорядним методом та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним (резервним) методом, відповідно до положення статті 64 МК України та з додержанням вимог частини другої статті 55 МК України і Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012.

При цьому, для визначення митної вартості оцінюваного товар відповідачем використано найменшу вартість із альтернативних, згідно з інформацією, наявною у митного органу, доказів на спростування чого позивачем до суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що митним органом у повній мірі реалізовано повноваження, регламентовані статтями 53, 54, 55 Митного кодексу України, в частині проведення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості товару, обґрунтованості підстав для витребовування додаткових документів та, як наслідок, прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів № UA 807000/2018/000395/2 та правомірно складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 807190/2018/00122 від 12.06.2018 року.

Щодо правомірності та обґрунтованості вимоги позивача про стягнення на користь ПАТ "Завод Фрунзе" надмірно сплачених митних платежів в розмірі 88800,41 грн., то суд зазначає наступне.

Згідно з частинами першою - третьою статті 301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов`язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України, передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно пунктів 43.4, 43.5 ПК України, платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів затверджено Наказом Міністерства фінансів України 18.07.2017 №643, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за № 976/30844, та який визначає послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби (далі - ДФС) при поверненні суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Отже, поверненню надміру сплачених сум митних платежів передує звернення платника податків до митного органу з відповідною заявою та документами, за результатами розгляду якої митний орган має скласти висновок про повернення таких коштів, який в подальшому передається до органу Казначейства.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що позивач звертався до Харківської митниці ДФС із відповідною заявою, в якій би просив повернути надмірно сплачені грошові кошти.

Таким чином, враховуючи те, що позивач із відповідною заявою до Харківської митниці ДФС не звертався та наявність чітко визначеного механізму повернення платникам податків коштів, які обліковуються на відповідних рахунках митного органу, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а саме обов`язку митного органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про повернення надмірно сплачених позивачем митних платежів є передчасними та задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на те, що для звернення із заявою про повернення коштів не було підстав, з огляду на відсутність судового рішення, додатково підтверджує факт, що вказана позовна вимога є передчасною.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваних рішень підтверджено повністю, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 року по справі№ 820/4879/18 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Завод Фрунзе" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.2018 по справі № 820/4879/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. КалиновськийСудді О.В. Присяжнюк О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 26.12.2024 року