Рішення

від 23.09.2024 по справі 126/711/23

БЕРШАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/711/23

Провадження № 2/126/73/2024

"23" вересня 2024 р. м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Хмель Р. В.

зі секретарем Дончик О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом адвоката Ткач Ірини Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "Василишин Ігор Анатолійовича" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат, Ткач І.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася в суд з даним позовом, в якому просить ухвалити рішення суду, яким:

- розірвати (припинити) договір оренди землі №49 від 14.01.2021, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Василишин Ігор Анатолійович", згідно якого вказаному фермерському господарству було передано земельну ділянку, загальною площею 2,1305 га, кадастровий номер 0520484800:02:001:0184, яка знаходиться на території Ставківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, індексний номер рішення про державну реєстрацію 56384803 від 29.01.2021;

- стягнути з Фермерського господарства "Василишин Ігор Анатолійович" на користь позивача невиплачену орендну плату, в сумі 15000 грн., з якої: 5000 грн., сума орендної плати за 2021 рік, 5000 грн. сума орендної плати за 2022 рік та 5000 грн. сума орендної плати за 2023 рік.

В обгрунтування поданого позову, представник позивача, адвокат Ткач І.І. зазначає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №602 від 19.06.2020 року, після смерті батька ОСОБА_3 є власником 1/2 частини земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0520484800:02:001:0182, площею 2,1305 га, що розташована на території Ставківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області.

Підтвердженням даного факту є витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права №213264741 від 19.06.2020 року про реєстрацію права власності, номер запису 36966847.

Також, власником 1/2 частини зазначеної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.12.2020, являється онук позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У порядку та на умовах Договору оренди землі №49 від 14.01.2021 року позивачем було передано ФГ "Василишин Ігор Анатолійович" у строкове платне володіння та користування (оренду) 1/2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0520484800:02:001:0184.

Даний договір було зареєстровано державним реєстратором Джулинської сільської ради Бершадського району Вінницької області Красиленко В.Б., 29.01.2021, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 56384803.

Згідно п.5 Договору оренди землі №49 від 14.01.2021 року, договір оренди землі укладено на 10 років з правом пролонгації.

Згідно п.6 Договору оренди землі №49 від 14.01.2021 року, орендна плата вноситься орендодавцем у грошовій формі, у гривнях і становить 5 тисяч грн або, за бажанням орендодавця в натуральній формі. При цьому розрахунок в натуральній формі повинен відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно п.8 Договору оренди землі №49 від 14.01.2021, орендна плата вноситься не пізніше як у термін до 30 грудня поточного року.

Згідно п.11 Договору оренди землі №49 від 14.01.2021 , у разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,02% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно п.21 Договору оренди землі №49 від 14.01.2021, Орендодавець має право вимагати своєчасне внесення орендної плати.

Таким чином, виходячи з вимог закону сторонами було встановлено у договорах оренди землі форму та розмір орендної плати та строки її виплати.

Починаючи з 2021 року й по даний час, відповідач користується на правах оренди належною позивачеві земельною ділянкою, не сплачуючи при цьому орендної плати, яка визначена п.6 Договору оренди землі №49 від 14.01.2021 року, чим порушує умови зазначеного договору.

Загальна заборгованість відповідача за 2021-2023 роки по орендній платі становить 15000 грн.

На думку позивача, неналежне виконання умов договору, а саме несплата орендної плати відповідачем, як орендарем, являється порушенням умов Договору оренди землі №49 від 14.01.2021, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, достроково.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 27.03.2023 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

05.05.2023 на адресу Бершадського районного суду Вінницької області від голови ФГ "Василишин Ігор Анатолійович", І.Василишина надійшов відзив, в якому останній просив в задоволенні позову відмовити, оскільки на його думку позовні вимоги є незаконними, необгрунтованими, з огляду на наступне.

14.01.2021 між ОСОБА_1 та ФГ було укладено договір оренди №49, який був зареєстрований 29.01.2022 року. Між сторонами було досягнуто згоди по всім істотним умовам договору.

ФГ є платником податку. Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів і витрат та інших показників. Крім того, відповідно до п.п.1 ст. 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця, щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення є орендар, при цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди. Податковий агент, який нараховує, виплачує оподаткований дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу. Згідно ст. 167 Податкового кодексу ставка податку становить 18%. Доказом нарахування та виплати орендної плати, згідно договору ОСОБА_1 за 2021 рік є довідка ФГ про суму нарахування, суму сплачених податків та виплату орендної плат та відомість, в якій зазначена сума орендної плати, отримана позивачем.

Що стосується виплати орендної плати, згідно договору за 2022 рік, то орендна плата нарахована, але не виплачена, по причині відмови орандодавця її отримати.

Перебування сторін у договірних відносинах передбачає наявність у кожної із сторін прав і обов`язків.

Положеннями ст. 24, 25 ЗУ "Про оренду землі" визначені права та обов`язки орендодавця та орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, вказане положення дублюється в п.21 договору оренди №48. Також, згідно прикінцевих положень договору №48, всі спори, які можуть виникнути з цього договору вирішуються сторонами шляхом переговорів, а при неможливості їх вирішення - в судовому порядку. Ніяких претензій, незадоволень, вимог, ні в письмовому, ні в усному вигляді ФГ від позивача не отримувало, зокрема ними могли бути заяви, направлені орендарю з вимогою виплатити заборгованість по орендній платі та отриманні відповіді, що підтверджує, що позивач ухиляється від добросовісного виконання умов договору.

Відповідно до п. д ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати, тобто 2 і більше випадки, тоді як разове порушення договору в тій частині не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Згідно п.37 договору оренди за невиконання або неналежне виконання договору оренди сторони несуть відповідальність відповідно до закону і договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що порушення сталося не з її вини.Згідно ст. 614 ЦК України, особа яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини, умислу або необережності. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язань.

В обгрунтування відсутності вини ФГ в невиплаті орендної плати позивачу за 2022 рік представник відповідача надав наступні докази: лист повідомлення з описом вкладення від 21.12.2022 про надання банківських реквізитів для перерахування орендної плати та накладну 2440014300640, відправник голова ФГ Василишин, одержувач ОСОБА_1 ..

Жодної відповіді, ні письмової, ні усної ФГ не отримало. На думку ФГ позивач з власної вини не отримав орендну плату, тим самим порушив умови договору.

Чинний договір і закон зобов`язує обидві сторони договору добросовісно відноситися до виконання своїх обов`язків. Орендна плата згідно договору оранди землі №48 нарахована і буде перерахована орендодавцю відразу ж після надання банківських реквізитів, тощо.

Ухвалою Бершадського районного суду Вінницької області від 29.04.2024 закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач, ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від його представника, адвоката Ткач І.І. надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача ФГ "Василишин Ігор Анатолійович" в судове засідання не з`явився, про причини своєї нявки суд не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглянути справу у його відсутність, незаперечував проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у заявах по суті та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, із врахуванням заперечень відповідача, оцінивши позиції сторін та докази у справі за принципами, встановленими ст. 89 ЦПК України, прийшов до наступних висновків.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до приписів ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд вважає, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами у справі врегульовані нормами Конституції України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Крім того, ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Отже, із наведених судом норм Конституції України вбачається, що держава Україна приділяє особливу увагу захисту права власності на землю.

Відповідно до ст. 1, 13, 14 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України (220-2004-п).

Згідно ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За приписами ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов`язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 належить 1/2 частина земельної ділянки, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з кадастровим номером 0520484800:02:001:0184, площею 2,1305 га, розташована на території Ставківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №213264741.

14.01.2021 між ОСОБА_1 та фермерським господарством "ВАСИЛИШИН Ігор Анатолійович" укладено договір оренди землі №49.

Згідно п.5 Договору оренди землі його укладено строком на 10 років.

Згідно п.6 Договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, у гривня і становить 5000 грн, або, за бажанням орендодавця в натуральній формі. При цьому розрахунок в натуральній формі повинен відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно п.8 Договору ренди землі, орендна плата вноситься не пізніше як у термін до 30 грудня поточного року.

Згідно п.34 Договору оренди земельної ділянки, договір припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 , вказує, що відповідач користуючись на правах оренди належною йому земельною ділянкою не сплатив йому орендну плату за 2021-2023 роки, чим порушує істотні умови Договору оренди земельної ділянки №49.

Відповідач не оспорює, що орендна плата позивачу ним не виплачена, проте вважає, що не виплата орендної плати сталася не з його вини, це пов`язане з ухиленням позивача від її отримання, що полягає в ненаданні позивачем реквізитів банківського рахунку та у неявці до орендаря за отриманням орендної плати.

Тобто загалом, ФГ не оспорює, що орендна плата не виплачена, проте вважає, що це пов`язане з ухиленням позивача від її отримання.

Суд не погоджується з такими доводами відповідача, так як сплата орендної плати є обов`язком відповідача відповідно до умов договору. Відповідач не надав жодного доказу на підтвердження факту сплатити орендної плати та факту ухилення позивача від отримання такої плати, зокрема, що орендодавцю було запропоновано, але він відмовився від отримання орендних платежів або орендар вживав інші заходи щодо виплати орендної плати, але не мав можливості її сплатити, у тому числі шляхом внесення коштів за місцем проживання позивача або шляхом внесення грошових коштів на депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знав куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання.

Під час розгляду справи заборгованість по орендній платі також не була сплачена.

Матеріали справи не містять даних про умисне ухилення позивача від отримання орендної плати та вчинення будь-яких дій з боку відповідача для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати.

У зв`язку із зазначеним, суд прийшов до висновку про те, що відповідачем не надано належних доказів на спростування вимог позивача щодо порушення умов договору оренди в частині не виплати орендної плати за договором оренди земельної ділянки з її власником і на час розгляду вказаної справи в суді, існує заборгованість у розмірі 15000 грн.

За вказаних обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Пунктом 1 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Приписами ст. 24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно положень ст.25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Положеннями ст.32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Отже, розглядаючи спори про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, слід мати на увазі, що згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Таким чином, наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше випадки) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди. Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідно до пункту 32 договору оренди землі, його дія припиняється шляхом розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: «у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок зібраних у справі доказів у їх сукупності суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та доведені належними та допустимими доказами.

Щодо витрат позивача, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, у підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на правову допомогу до матеріалів справи представником позивача ОСОБА_4 долучено договір про надання правової допомоги від 10 січня 2023 року, ордер, Акт № 3 приймання-передачі наданих послуг від 22 травня 2024 року з детальним описом наданих послуг, а також копії квитанцій, згідно яких позивач сплатив адвокату Ткач І.І. 10000 грн. за надання правничої допомоги, а тому суд вважає за можливе саме таку суму понесених позивачем та документально підтверджених судових витрат на професійну правничу допомогу стягнути з відповідача на користь позивача.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог позивача, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 2284,80 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов адвоката Ткач Ірини Іванівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "Василишин Ігор Анатолійовича" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та стягнення орендної плати задовольнити.

Розірвати (припинити) договір оренди землі №49 від 14.01.2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським Господарством " ОСОБА_5 " згідно якого передано в оренду Фермерському Господарству «Василишин Ігор Анатолійович» земельну ділянку, загальною площею 2,1305 га, кадастровий номер - 0520484800:02:001:0184, яка знаходиться на території Ставківської сільської ради Гайсинського району Вінницької області; індексний номер рішення про державну реєстрацію 56384803 від 29.01.2021.

Стягнути з Фермерського Господарства "Василишин Ігор Анатолійович" на користь ОСОБА_1 невиплачену орендну плату за 2021-2023 роки, в сумі 15000 грн.

Стягнути з Фермерського Господарства "Василишин Ігор Анатолійович" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.

Стягнути з Фермерського Господарства "Василишин Ігор Анатолійович" на користь ОСОБА_1 на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 2284 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Відповідач: ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "Василишин Ігор Анатолійович", с.Ставки, Гайсинського району Вінницької області, вул. Центральна, 92, ідентифікаційний код юридичної особи 42668439.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 23.09.2024.

Суддя Р. В. Хмель