Рішення

від 16.09.2024 по справі 160/11674/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року Справа № 160/11674/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняКалалб Т.В. за участі: прокурора представника позивача 1 представника позивача 2 представника відповідача Батуріної А.В. Олексієнко В.М. Прокопенко Ю.В. Долідзе А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Барельєф-Дніпро" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства культури та інформаційної політики України (далі - позивач-1), Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (далі позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барельєф-Дніпро» (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Барельєф-Дніпро», яка полягає у не укладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради охоронного договору на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1073 «Будинок клубу» («Англійський клуб»), яка розташована за адресою: вул. Воскресенська, 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Барельєф-Дніпро» протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1073 «Будинок клубу» («Англійський клуб»), яка розташована за адресою: вул. Воскресенська, 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768;

- визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Барельєф-Дніпро», яка полягає у неприведенні до належного стану об`єкту культурної спадщини - пам`ятки архітектури національного значення з охоронним номером № 1073 «Будинок клубу» («Англійський клуб»), яка розташована за адресою: вул. Воскресенська,3, м. Дніпро, Дніпропетровська область, шляхом здійснення ремонтних робіт;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Барельєф-Дніпро» привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1073 «Будинок клубу» («Англійський клуб»), яка розташована за адресою: вул. Воскресенська, 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область, шляхом здійснення ремонтних робіт;

- визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Барельєф-Дніпро», яка полягає у неприведенні до належного стану об`єкту культурної спадщини - пам`ятки архітектури національного значення з охоронним номерам № 1073 «Барельєф-Дніпро», яка розташована за адресою: вул. Воскресенська, 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область, шляхом здійснення реставраційних робіт;

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Барельєф-Дніпро» привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1073 «Будинок клубу» («Англійський клуб»), яка розташована за адресою: вул. Воскресенська, 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область, шляхом здійснення реставраційних робіт.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що власником пам`ятки архітектури національного значення - «Будинок клубу» («Англійський клуб»), розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, ТОВ «Барельєф-Дніпро» не укладено та не погоджено у Міністерстві культури та інформаційної політики України охоронний договір на зазначену пам`ятку архітектури в порядку та відповідно до вимог законодавства про охорону культурної спадщини. Крім того, прокурор зазначив, що пам`ятка архітектури національного значення - «Будинок клубу» («Англійський клуб»), через бездіяльність відповідача перебуває в занедбаному, а подекуди аварійному стані, у зв`язку з чим, з метою недопущення руйнації об`єкта культурної спадщини, наявні підстави для зобов`язання відповідача вчинити дії щодо приведення зазначеної споруди в належний стан, шляхом реставраційних та ремонтних робіт (а.с. 1-20 т.1).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.05.2024 відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.05.2024 о 10:30 год. (а.с. 149-150 т.1).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

24.05.2024 до суду через систему «Електронний суд» від Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури надійшло клопотання про об`єднання справ №160/11671/24 та №160/11674/24 в одне провадження (а.с. 168-169 т.1).

Також, 24.05.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Міністерства культури та інформаційної політики України надійшло клопотання про проведення засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (а.с. 173-174 т.1).

Ухвалою суду від 27.05.2024 клопотання представника позивача-1про проведення засідання у режимі відеоконференції задоволено, допущено участь представника Міністерства культури та інформаційної політики України у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (а.с. 182-183 т.1).

28.05.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку подання відзиву на позов (а.с. 189-190 т.1).

У підготовчому засіданні 28.05.2024 клопотання представника відповідача задоволено, продовжено строк для подання відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим у підготовчому засіданні оголошено перерву до 09.07.2024 о 09:30 год. (а.с. 239-242 т.1).

24.06.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що ТОВ «Барельєф-Дніпро» є власником об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 3. Згідно опису вказаного об`єкта, він складається з багатьох складових частин (елементів), а саме: будівлі військового містечка №84: будинок офіцерів, прибудова, підвал, загальною площею 3380,9 м.кв., будівлі службових приміщень, загальною площею 39,3 м.кв., прибудови, загальною площею 16,9 м.кв. При цьому, зі змісту постанови Ради Міністрів УРСР №442 від 06.09.1979 невідомо, які саме складові об`єкту нерухомого майна, що належить на праві власності відповідачу, віднесено до пам`ятки архітектури національного значення, оскільки назва об`єкта, зазначена у постанові («Будинок клубу» 1870 року побудови), не відповідає назві об`єкта, зазначеній у витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №376149888. Тобто, неможливо достеменно визначити, щодо яких складових частин об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська (Леніна), буд. 3, необхідно укласти охоронний договір, тоді як, охоронний договір має укладатися виключно на ту частину об`єкту нерухомого майна, яка є пам`яткою культурної спадщини. Отже, в діях ТОВ «Барельєф-Дніпро» відсутня протиправна бездіяльність щодо не укладення охоронного договору, відповідно, відсутні підстави для задоволення похідної вимоги про зобов`язання укласти вказаний договір, оскільки позивачем не конкретизовано, на яку частину об`єкту нерухомого майна необхідно укладати такий договір. Крім того, зазначила, що приведення пам`ятки архітектури до належного стану є складним багатоетапним процесом, який передбачає необхідність розроблення відповідних проектів (консервації, реставрації, ремонту та ін.), яким передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, з отриманням відповідних дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та із залученням фахівців у відповідній сфері, які мають забезпечити виконання відповідних виробничо-технічних, виробничих функцій. В той же час, спосіб виконання такого обов`язку має визначатися власником пам`ятки архітектури та відповідним органом охорони культурної спадщини, залежно від результатів обстеження та фахових висновків, на підставі погодженої науковопроектної документації. Заявлена прокурором вимога щодо зобов`язання відповідача привести до належного стану пам`ятку архітектури шляхом здійснення ремонтних та реставраційних робіт не може бути задоволена, оскільки така вимога має загальний характер і не враховує технічних особливостей пам`ятки архітектури національного значення «Будинок клубу» («Англійський клуб») та реального стану, в якому перебуває зазначена пам`ятка. Оскільки охоронний договір ще не укладено відповідно до встановлених вимог в пункті 3 Порядку №1768, неможливо визначити конкретні способи виконання рішення в цій частині - шляхом здійснення консерваційних, реставраційних та ремонтних робіт, як це просить позивач, а відтак, позовні вимоги в цій частині є передчасними та заявленими на майбутнє, тому не підлягають задоволенню.

14.06.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що останній не погоджується з доводами представника відповідача викладеними у відзиві на позов, оскільки останні є такими, що зводяться фактично до неправильного розуміння положень чинного пам`яткоохоронного законодавства та не спростовують об`єктивного існування фактів наведених у позовній заяві і вірності їх правової оцінки. Водночас, відповідач не вживав будь-яких дій, спрямованих на укладення охоронного договору на пам`ятку з моменту набуття права власності на об`єкт культурної спадщини. Так, відповідно до паспорту об`єкта культурної спадщини національного значення з охоронним номером №1073 «Будинок клубу» («Англійський клуб») визначено територію об`єкта, із зазначенням просторової орієнтації будівлі та меж, зазначено, що предметом охорони пам`ятки є фасади будівлі, інтер`єри фойє і вестибюльної групи 1 та 2 поверхів, центральна сходова клітина, зали. До паспорта додано графічні матеріали та фотофіксація, обміри по поверхових планів, надано опис території об`єкта. Таким чином, твердження представника відповідача про невизначеність об`єкту, щодо якого має бути укладено охоронний договір, не відповідають дійсності. Щодо тверджень про передчасне пред`явлення вимог про проведення ремонтних та реставраційних робіт, зазначив, що за результатом огляду технічного стану об`єкта культурної спадщини архітектури національного значення «Будинок клубу» («Англійський клуб») зроблено висновок про необхідність проведення комплексних наукових досліджень з подальшим проведенням протиаварійних робіт на окремих ділянках та ремонтнореставраційних робіт. Так, у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування) (ч.1 ст.27 Закону України «Про охорону культурної спадщини»). Повноцінне приведення пам`ятки до належного стану можливе лише шляхом проведення комплексу робіт з реставрації та ремонту, яким передує розроблення науково-практичної документації. Саме у такому випадку об`єкт культурної спадщини буде відновлений та поверне свій первозданний вигляд. За таких обставин, пред`явлення позову зобов`язального характеру щодо зобов`язання відповідача укласти охоронний договір та привести до належного стану об`єкт культурної спадщини шляхом здійснення ремонтних та реставраційних робіт є єдиним ефективним способом захисту інтересів держави та важелем впливу на власника пам`ятки архітектури, що спрямований на реалізацію державою примусу щодо виконання вимог Основного Закону України по збереженню об`єкта культурної спадщини національного значення.

08.07.2024 на адресу суду від представника позивача-2 надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, в яких представник, між іншим, зазначила, що пам`ятку занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, постановою КМУ від 26.03.2024 №337. 11.12.2023 на адресу відповідача направлено лист з пропозицією укласти охоронний договір на пам`ятку, проте власник до управління так і не звернувся. Чинне законодавство передбачає відповідальність власника за належний стан пам`ятки. Відповідач, який є одноособовим власником пам`ятки архітектури національного значення «Будинок клубу», не вживає будь-яких дій, спрямованих на укладення охоронного договору на пам`ятку та приведення її до належного стану.

09.07.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла заява про зміну підстав позову, оскільки підставою пред`явлення прокурором вказаного позову стали перебування у власності відповідача 10/100 частини об`єкту культурної спадщини. Разом з тим, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником пам`ятки архітектури загальною площею 3380,9 кв. м. по вул. Воскресенській, 3 є ТОВ «Барельєф-Дніпро», в розмірі 10/100 частки нерухомого майна та 90/100 частки нерухомого майна, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 206748712101, частки не виділені в натурі. Так, право власності на 90/100 частини об`єкту культурної спадщини набуто відповідачем на підставі договору купівлі-продажу №764 від 26.04.2024, укладеного з ТОВ «Промтенс». З огляду на викладене, наявні підстави для зміни підстав позову у порядку ст. 47 КАС України.

У підготовчому засіданні 09.07.2024 прийнято заяву прокурора про зміну підстав позову, у зв`язку з чим у підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.07.2024 о 10:00 год, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

30.07.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від позивача-1 надійшли пояснення на заяву про зміну підстав позову, в яких представник просила позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що у власності ТОВ «Барельєф-Дніпро» перебуває пам`ятка архітектури загальною площею 3 380,9 кв.м. по вул. Воскресенській, буд. 3, в розмірі 10/100 частки нерухомого майна та 90/100 частки нерухомого майна, які не виділені в натурі. Право власності на 90/100 частини об`єкту культурної спадщини набуто ТОВ «Барельєф-Дніпро» на підставі договору купівлі-продажу №764 від 26 квітня 2024 року, укладеного з ТОВ «Промтенс». Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 06 вересня 1979 року «Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» взято на державний облік об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення «Будинок клубу» («Англійський клуб») 1870 року побудови, з охоронним номером 1073. При перевірці актуальної бази документообігу Міністерства культури та інформаційної політики України не виявлено надходжень на погодження охоронного договору пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1073 «Будинок клубу» («Англійський клуб»), яка розташована за адресою: вул. Воскресенська, 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область. При цьому, держава в особі її органів влади та громад зобов`язана забезпечувати на своїй території охорону об`єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об`єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу. Водночас, ухилення ТОВ «Барельєф-Дніпро» від укладення охоронного договору суперечить як принципу відповідальності власника перед суспільством, так і пам`яткоохоронному законодавству зокрема, а також позбавляє органи охорони культурної спадщини можливості здійснювати ефективний контроль за цільовим використанням пам`ятки, роботами, які провадяться на пам`ятці, збереженням її культурної цінності та автентичного вигляду тощо.

У підготовчому засіданні 30.07.2024 оголошено перерву з метою надання можливості учасникам справи ознайомитись із поясненнями позивача-1 до 06.08.2024 о 11:00 год.

06.08.2024 адміністративну справу було знято з розгляду, у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги та справу призначено до розгляду на 05.09.2024 о 13:30 год.

Усною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, від 05.09.2024 закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 16.09.2024.

У судовому засіданні, усною ухвалою від 16.09.2024 задоволено клопотання представника позивача-1, та змінено назву позивача-1 з Міністерства культури та інформаційної політики України на Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

Прокурор та представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов з підстав, зазначених у позові, відповіді на відзив та поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача, прокурора, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №206748712101 власником об`єкта нерухомого майна, загальною площею 3380,9 кв. м., в розмірі 10/100 та 90/100 частки нерухомого майна, за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, буд. 3, є ТОВ «Барельєф-Дніпро».

Згідно опису об`єкта, він складається з: будівлі військового містечка №84, складаються з: літери А-2 будинок офіцерів, цегла, А{1}-3 прибудова, цегла, А{2}-3 прибудова, цегла, А{3}- 1 прибудова, шл. бл., А{4}- 1 прибудова, шл. бл., під. А-2 підвал, загальною площею 3380,9 м.кв., а{1} ганок, а{2} вхід в підвал, а{3} вхід в підвал, а{4} ганок, а{5} приямок, а{6} приямок, а{7} ганок, Г-1 будівля службових приміщень, цегла, загальною площею 39,3 м.кв., Г{1} 2 прибудова, цегла, загальною площею 16,9 м.кв., Г ганок, Д навіс, №1-3, І споруди.

Свідоцтво про право власності ТОВ «Барельєф-Дніпро» на 10/100 вказаного об`єкту видано на підставі акта про придбання майна на аукціоні №32063350-1 від 29.07.2022 та протоколу аукціону №BRE001-UA-20220617-08540.

Право власності на 90/100 частки набуто ТОВ «Барельєф-Дніпро» на підставі договору купівлі-продажу №764 від 26.04.2024, укладено з ТОВ «Промтенс», яке набуло права власності на вказану частину майна на підставі акта про придбання майна на аукціоні від 02.10.2023 та протоколу аукціону №BRD001-UA-20230921-85876.

Постановою Кабінету Міністрів України №442 від 06.09.1979 «Про доповнення списку пам`яток містобудування і архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави» взято на державний облік об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення «Будинок клубу» («Англійський клуб») 1870 року побудови, з охоронним номером 1073 (адреса за Списком вул. Леніна, 3).

Відповідно до розпорядження Дніпропетровського міського голови від 19.02.2016 №71-р «Про перейменування топонімів м. Дніпропетровська» вул. Леніна перейменовано на вул. Воскресенську.

З листа Міністерства культури та інформаційної політики України №05/35/3618-23 від 08.06.2023 вбачається, що пам`ятка архітектури національного значення «Будинок клубу» за адресою: вул. Воскресенська, буд. 3, у м. Дніпро, перебуває в історичному ареалі «Центральний», є пам`яткою архітектури національного значення згідно з Постановою ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 №442, взята на державний облік з охоронним номером 1073.

Таким чином, ТОВ «Барельєф-Дніпро» є власником пам`ятки архітектури національного значення, що розташована за адресою: Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 3.

Судом встановлено, що 11.12.2023 та 04.01.2024 Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради на адресу ТОВ «Барельєф-Дніпро» направлено листи з пропозицією укласти охоронний договір на вказану пам`ятку.

Проте, ТОВ «Барельєф-Дніпро» з метою укладання охоронного договору до Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради так і не звернулось.

Також, судом встановлено, що Міністерством культури та стратегічних комунікацій України охоронні договори на пам`ятку не погоджувалися.

Прокурор вважає, що ТОВ «Барельєф-Дніпро», як власник пам`ятки архітектури національного значення, у відповідності до ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» зобов`язаний був у місячний строк укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір, який має бути погоджений Міністерством культури та стратегічних комунікацій України (Міністерством культури та інформаційної політики України), однак у визначений законом строк не вчинив вищезазначених дій.

Крім того, судом встановлено, що з метою контролю за виконанням вимог чинного пам`яткоохоронного законодавства Міністерством культури та стратегічних комунікацій України направлено звернення до Дніпропетровської обласної державної (військової) адміністрації та Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради з проханням провести перевірку дотримання вимог законодавства про охорону культурної спадщини та вжиття відповідних заходів реагування (листи від 01.06.2023 №06/36/5030-23 та від 31.05.2023 №06/36/4948-23 відповідно).

Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради неодноразово проводилися обстеження пам`ятки, а саме: 16.09.2019 здійснено візуальний огляд з детальною фото фіксацією, 19.07.2022 здійснено візуальний огляд та складено відповідний акт, про що вказано у листі від 29.05.2023 №10/6-27, також зазначено, що ведеться робота з укладення охоронного договору.

Листом від 30.06.2023 №7/11-1364 Дніпровська міська рада надала копію акту технічного стану об`єкта культурної спадщини від 19.07.2022 з фото фіксацією, що підтверджує незадовільний стан пам`ятки та необхідність термінового вжиття заходів для її реставрації та ремонту.

Так, відповідно до акту технічного стану об`єкта культурної спадщини від 19.07.2022, загальний технічний стан пам`ятки «непридатний до нормальної експлуатації», частково «аварійний», територія двох внутрішніх дворів захаращена, потребує проведення протиаварійних та комплексних ремонтно-реставраційних робіт:

- у підвалах спостерігаються сліди замокання, захаращеність, фундаменти потребують проведення робіт з обстеження їх поточного технічного стану та влаштування гідроізоляції;

- на цоколях спостерігається відшарування штукатурки та фарби, вимивання швів між цеглою, сліди замокань та мох;

- у дворі існуючі дерева руйнують вимощення, у внутрішньому дворі театру спостерігаються тріщини та проростання рослин;

- на головному фасаді наявні тріщини та відпадання штукатурки, руйнування цегли, металеві елементи уражені корозією. Правий приямок на головному фасаді повністю зашитий та немає входу. Загальний стан цоколів, вимощення та приямків «не придатний до нормальної експлуатації»;

- на головному фасаді піддашок відсутній, частина плит розколота, входи у дворі завалені будівельним сміттям. Загальний стан ґанків «не придатний до нормальної експлуатації».;

- на стінах головного фасаду виявлено сліди затікань фарби на стінах, вимивання швів, змивання та відшарування фарби, графіті, спостерігається відпадання штукатурки, оголення дранки, змивання та відшарування фарби. Загальний стан «непридатні до нормальної експлуатації»;

- на металевих конструкціях та покритті даху спостерігаються значні фрагменти корозії, над великою залою відсутня частина листів покрівлі, на окремих димоходах та вентиляційних трубах відсутні накривки (руйнування цегли), в місцях примикання до стін та біля водостічних воронок спостерігається проростання рослин та моху. На головному фасаді між аттиками влаштовано металеве коване огородження (спостерігається відшарування фарби та корозія), цегляні стовпи огородження не мають накривки (випадання окремих цеглин). Загальний стан можна визначити як «не придатний до нормальної експлуатації»;

- цегляний декор зовнішнього декоративного оздоблення фасадів має сліди затікань, вимивання швів між цеглою, випадання окремих цеглин, змивання та відшарування фарби. На оштукатурених декоративних елементах спостерігається відпадання окремих фрагментів, тріщино утворення, сліди затікань та плісняви, відшарування та змивання фарби. Загальний стан оздоблення фасадів «не придатний до нормальної експлуатації, в окремих випадках «аварійний»;

- дерев`яні вікна, що збереглися, знаходяться в незадовільному стані (розсихання, деформація, вибиті шибки, забиті фанерою та бляхою, відлущення фарби), декілька віконних та дверних прорізів дворових фасадів частково закладено або розширено. Загальний стан «не придатний до нормальної експлуатації»;

- парадні сходи мають відбиті фрагменти, деякі бетонні поруччя балясин огородження зруйновані або мають тріщини, декоративні вази на кутових тумбах збереглися частково, огородження пофарбоване чисельними шарами олійної фарби, тумби та стіни обклеєні шпалерами під мармур, спостерігається відшарування фарби та шпалер. Поверхові та міжповерхові майданчики мають покриття з автентичної плитки з геометричним візерунком, на деяких плитках спостерігаються тріщини або вибиті фрагменти;

- бетонні сходи мають відбиті фрагменти та сколи, значна частина металевого огородження з дерев`яними поручнями демонтована, пофарбована чисельними шарами олійної фарби. На покритті поверхових та міжповерхових майданчиків наявні тріщини. Клітина в лівому крилі має зруйнований міжповерховий майданчик, на рівні перекриття 2-го поверху вихід зашитий дошками. Загальний стан сходових клітин «не придатний до нормальної експлуатації», а в окремих випадках «аварійний»;

- внутрішні двері збереглась значна частина автентичних дерев`яних дверей, які вкриті чисельними шарами фарби, мають руйнування окремих елементів, деформації та сколи, вибите або зафарбоване скло, відшарування фарби. Загальний стан «не придатний до експлуатації»;

- в приміщеннях спостерігаються тріщини по штукатурці на стінах, фрагментарне відпадання фрагментів штукатурки, відшарування побілки, фарби, шпалер та плитки, сліди замокань на другому поверсі. Загальний стан «задовільний»;

- на стелях спостерігаються сліди затікань, тріщини та значні фрагменти відпадання штукатурки. В трьох місцях перекриття повністю провалилося, дерев`яні балки зруйновані. У підвальних приміщеннях спостерігається оголення арматури, відпадання захисної штукатурки з металевих балок, корозія на металевих конструкціях. Загальний стан «не придатний до експлуатації», над окремими приміщеннями «аварійний»;

- декоративне оздоблення інтер`єрів значна частина декору має руйнування, тріщини, відпадання окремих елементів, сліди замокань, відшарування фарби, перебивання карнизів сучасними балками. Загальний стан «не придатний до експлуатації»;

- прилегла територія світовий колодязь між будівлею пам`ятки та будівлею театру повністю захаращений сміттям, відвід дощової води порушено, через що утворюється цвіль і мох. У дворі тротуарна плитка, спостерігається руйнування окремих плиток, проростання трави та кущів між швами. У внутрішніх дворах та приямку на головному фасаді дерева та рослинність потребують санації.

Таким чином, за результатом огляду технічного стану об`єкта культурної спадщини архітектури національного значення «Будинок клубу» («Англійський клуб») зроблено висновок про необхідність проведення комплексних наукових досліджень з подальшим проведенням протиаварійних робіт на окремих ділянках та ремонтно-реставраційних робіт.

Вважаючи, що бездіяльність ТОВ «Барельєф-Дніпро», як власника пам`ятки архітектури національного значення, щодо підтримання належного стану пам`ятки архітектури національного значення та непогодження охоронного договору з Міністерством культури та стратегічних комунікацій України у встановленомузакономпорядку свідчить про порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини, Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Частинами четвертою та п`ятоюст. 54 Конституції Українивизначено, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини». Охорона об`єктів культурної спадщини визнається одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Отже, держава в особі її органів зобов`язана забезпечувати на своїй території охорону об`єктів культурної та історичної спадщини, вживати заходи для здійснення обліку таких об`єктів, запобіганню руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечувати їх захист, збереження та утримання, що, головним чином, спрямовано на захист суспільного (публічного) інтересу.

Згідно з частинами першою та другою статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Таким чином, охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини.

Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму.

Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Отже, охоронний договір, укладений на підставі статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», є адміністративним договором.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суд від 23.12.2019 у справі №806/1536/18.

Згідно з частиною третьою ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частиною третьою ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 (далі - Порядок №1768) власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку №1768 зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до п. 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

З аналізу викладеного вбачається, що юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка до якого мають бути додані додаткові документи.

Разом з тим, в п. 3 Порядку №1768 передбачено якщо пам`ятка належить до категорії пам`яток національного значення, охоронний договір підписується органом охорони культурної спадщини, на території якого знаходиться пам`ятка, після погодження його з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.

Під час розгляду справи судом встановлено, що охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1073 «Будинок клубу» («Англійський клуб»), яка розташована за адресою: вул. Воскресенська, 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область між Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради та ТОВ «Барельєф-Дніпро», на умовах і в порядку, визначенихпостановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, не укладався та не погоджувався Міністерством культури та стратегічних комунікацій України.

Вказана обставина також не заперечувалась і представником відповідача у судовому засіданні.

Враховуючи встановлені обставини, а також норми чинного законодавства, суд доходить висновку, що така бездіяльність ТОВ «Барельєф-Дніпро», що виразилась у не укладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради охоронного договору на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1073 «Будинок клубу» («Англійський клуб»), яка розташована за адресою: вул. Воскресенська, 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначенихпостановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, є протиправною.

При цьому, доводи представника відповідача щодо того, що неможливо достеменно визначити, щодо яких складових частин об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська (Леніна), буд. 3, необхідно укладати охоронний договір, суд вважає безпідставними, оскільки згідно Державного реєстру нерухомих памяток України, затвердженого постановою КМУ від 26.03.2024 №337, вбачається, що будівля за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 3, є цілком об`єктом культурної спадщини національного значення. Отже, охоронний договір укладається цілком на будівлю пам`ятку.

Таким чином, суд вважає за необхідне зобов`язати ТОВ «Барельєф-Дніпро» протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1073 «Будинок клубу» («Англійський клуб»), яка розташована за адресою: вул. Воскресенська, 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначенихпостановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності Товариства ТОВ «Барельєф-Дніпро», яка полягає у неприведенні до належного стану об`єкту культурної спадщини шляхом здійснення ремонтних та реставраційних робіт, а також зобов`язання ТОВ «Барельєф-Дніпро» привести до належного стану об`єкт культурної спадщини, шляхом здійснення ремонтних та реставраційних робіт, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», ремонт - сукупність проектних, вишукувальних і виробничих робіт, спрямованих на покращення технічного стану та підтримання в експлуатаційному стані об`єкта культурної спадщини без зміни властивостей, які є предметом охорони об`єкта культурної спадщини; реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об`єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності.

Відповідно до ч. 1 ст. 24Закону України «Про охорону культурної спадщини», власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цьогоЗаконута охоронного договору.

Крім того, за змістомст. 21 Закону України «Про охорону культурної спадщини»,усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цьогоЗакону.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Розробленню проектів консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, у тому числі археологічних і геологічних.

Роботи із збереження об`єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об`єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об`єкта.

У складі організаційно-функціональної структури підприємства - виконавця робіт з консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту, пристосування пам`яток мають передбачатися підрозділи та/або фахівці, які забезпечують виконання відповідних виробничо-технічних, виробничих функцій.

Вимоги до розроблення науково-проектної документації, які є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання в сфері збереження пам`яток архітектури визначені ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування», затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2016 № 337 (далі - ДБН А.2.2-14-2016).

Підпунктом 3.11 пункту З ДБН А.2.2-14-2016 визначено, що науково-проектна документація - це сукупність текстових та графічних матеріалів, які на різних стадіях проектування визначають концептуальні чи принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні, технологічні та інші рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.

Склад та зміст науково-проектної документації встановлюється в залежності від поставлених завдань, спрямованих на збереження пам`ятки (підпункт 4.13 пункту 4 ДБН А.2.2-14-2016).

За визначенням пп. 4.6 пункту 4 ДБН А.2.2-14-2016 до науково-проектної документації, зокрема, належить проект.

Підпунктом 9.1 пункту 9 ДБН А.2.2-14-2016 передбачено, що проект розробляється на підставі вихідних даних для об`єкта реставрації, реставраційного завдання та на основі матеріалів комплексних наукових досліджень. Проект складається з текстових та графічних матеріалів, якими визначаються принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні і технологічні рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.

Статтею 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

З аналізу викладеного вбачається, що в разі небезпеки пошкодження, руйнування чи знищення пам`ятки архітектури обов`язок приведення її в належний стан в однаковій мірі покладається як на власника такої пам`ятки, так і на особу, в управлінні якої перебуває такий об`єкт.

Якщо власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, самостійно не здійснюють заходів, передбачених у частині першій цієї статті, то відповідний орган охорони культурної спадщини може зобов`язати їх здійснити ці заходи, видавши відповідне розпорядження.

У разі, коли власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, не в змозі виконати розпорядження органу охорони культурної спадщини щодо охорони пам`ятки, орган охорони культурної спадщини може вжити необхідних заходів самостійно (повністю або частково), профінансувавши їх за рахунок спеціальних коштів на фінансування охорони культурної спадщини.

Також, відповідно до п. 5 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини №1768 в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Підпунктом 1 п. 6 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини №1768 встановлено, що до охоронного договору додаються акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни.

Законом України від 20.09.2006 № 165-V "Про ратифікацію Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи"ратифіковано Конвенцію про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985 (далі - Конвенція), відповідно до статті 3 якої кожна сторона зобов`язується: 1. вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; 2. за допомогою таких заходів і діючих в кожній державі або кожному регіоні процедур, забезпечити охорону пам`яток, архітектурних ансамблів та визначних місць.

За змістом ст. 1 Конвенції вираз «архітектурна спадщина» включає, зокрема, такі нерухомі об`єкти як пам`ятки, тобто усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення.

Статтею 4 цієї Конвенції визначено, що кожна сторона зобов`язується, зокрема, запобігати спотворенню, руйнуванню або знищенню об`єктів спадщини, що охороняються.

Положеннями ст. 10 Конвенції визначено, що кожна сторона зобов`язується прийняти комплексну політику збереження архітектурної спадщини, яка заохочує програми реставрації та підтриманнявналежному стані архітектурної спадщини.

Відповідно до ст. 15 Конвенції кожна сторона зобов`язується утверджувати у громадській думці розуміння необхідності збереження архітектурної спадщини як елемента культурної самобутності і джерела натхнення і творчості для сьогоднішніх і прийдешніх поколінь.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з технічного стану об`єкта культурної спадщини від 19.07.2022, загальний технічний стан пам`ятки «непридатний до нормальної експлуатації», частково «аварійний», територія двох внутрішніх дворів захаращена, потребує проведення протиаварійних та комплексних ремонтно-реставраційних робіт.

Отже, та обставина, що пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, не ставиться судом під сумнів, що є підставою для виникнення у власника обов`язку привести пам`ятку до належного стану.

Водночас, щодо визначення способу виконання такого обов`язку, суд зазначає, що він має визначатися власником та відповідним органом охорони культурної спадщини, залежно від результатів обстеження та фахових висновків, на підставі погодженої науково-проектної документації.

Оскільки станом на сьогоднішній день охоронний договір між сторонами не укладено, на умовах і в порядку, визначенихпостановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, суд не вважає за можливе визначати конкретні способи виконання рішення в цій частині - шляхом здійснення реставраційних та ремонтних робіт, як це просить заявник, отже позовні вимоги в цій частині є передчасними та заявленими на майбутнє, тому не підлягають задоволенню.

При цьому, суд не заперечує того факту, що власники пам`яток архітектури зобов`язані виконувати вимогиЗакону України «Про охорону культурної спадщини», зокрема, щодо підтримання належного стану таких пам`яток і в разі відсутності охоронного договору, разом з тим, зазначає, що аналіз положеньвказаного Законута ДБН А.2.2-14-2016 свідчить про те, що приведення пам`ятки архітектури до належного стану є складним багатоетапним процесом, який передбачає необхідність розроблення відповідних проектів (консервації, реставрації, ремонту та ін.), яким передує проведення необхідних науково-дослідних робіт, з отриманням відповідних дозволів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини та із залученням фахівців у відповідній сфері, які мають забезпечити виконання відповідних виробничо-технічних, виробничих функцій.

Таким чином, заявлені прокурором вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача привести до належного стану пам`ятку архітектури шляхом здійснення реставраційних та ремонтних робіт не можуть бути задоволені, оскільки такі вимоги мають загальний характер і не враховують технічних особливостей приміщення та реального стану, в якому перебуває зазначена пам`ятка.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

При виготовленні повного тексту рішення, судом було встановлено, що у вступній та резолютивній частині рішення, помилково було зазначено попереднє найменування позивача 1 - Міністерство культури та інформаційної політики України, замість правильного - Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, з урахуванням чого, суд зазначає, що найменування позивача 1 у вступній та резолютивній частині є Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні у період з 20.09.2024 по 01.10.2024, повний текст рішення складено першого робочого дня.

Керуючись ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938), що діє в інтересах держави в особі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, 19, код ЄДРПОУ 43220275), Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 42401150) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барельєф-Дніпро» (51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 29, к. 29, код ЄДРПОУ 44806980) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Барельєф-Дніпро», яка полягає у не укладенні з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради охоронного договору на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1073 «Будинок клубу» («Англійський клуб»), яка розташована за адресою: вул. Воскресенська, 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Барельєф-Дніпро» протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради охоронний договір на об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури національного значення з охоронним номером № 1073 «Будинок клубу» («Англійський клуб»), яка розташована за адресою: вул. Воскресенська, 3, м. Дніпро, Дніпропетровська область на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 02 жовтня 2024 року.

Суддя Н.Є. Сліпець