Ухвала

від 30.09.2024 по справі 447/1948/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/599/24 Справа №447/1948/24

У Х В А Л А

30.09.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої Друзюк М.М.. ,

секретар судового засідання Іськів О.І..,

розглянувши у судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Миколаївської міської ради Львівської області, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини

за участі:

позивачки ОСОБА_1 .

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 10.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

30 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Коваль Я.Ю. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи №2024/184 про відібрання дитини та повернення її до країни постійного проживання, яка розглядається суддею Зейнеп Куртулуш Єтім, 8-го сімейного суду в Республіці Туреччина. В обґрунтування клопотання зазначила, що відповідно до ст. 16 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 28 жовтня 1980 року, після одержання повідомлення про незаконне переміщення або утримування дитини відповідно до статті 3 цієї Конвенції, судові або адміністративні органи Договірної держави, на територію якої була переміщена дитина, або на території якої вона утримується, не будуть вирішувати по суті питання про піклування доти, поки не буде визначено, що дитина не повинна бути повернута відповідно до цієї Конвенції або поки заява не подана відповідно до цієї Конвенції протягом розумного періоду часу після одержання повідомлення..

Представник відповідача адвокат Коваль Я.Ю. у судовому засіданні клопотання підтримала та просила таке задовольнити, повідомила, що вона представляє інтереси відповідача,який перебуває у Республіці Туреччина та передача відповідних документів займає багато часу, а тому не змогла подати клопотання про зупинення на стадії підготовчого провадження. Повідомила обставини аналогічно викладені у клопотанні.

Представник позивача адвокат Семенина В.М. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні даного клопотання, вказав, що дитина приїхала проживати до України у 2023 році, адаптувалась до умов проживання, а відповідач більше року не звертався до суду з позовом про незаконне переміщення та повернення дитини у Турецьку Республіку. Зазначив, що долучений протокол суду Республіки Туреччина, належним чином не засвідчений та не може бути прийнятий судом як доказ про відкриття провадження у справі.

На адресу суду 30.09.2024 надійшло клопотання від представника служба у справах дітей Миколаївської міської ради Лідії Іванців про розгляд справи у її відсутності.

Заслухавши думку учасників справи та їх представників, суд дійшов висновку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у Постанові Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 року та у Постанові Верховного Суду у справі № 1522/27468/12 від 07.11.2018 року.

При цьому суд звертає увагу, що підставою для зупинення провадження в справі є не лише існування справи в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для цивільної справи, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що обставини, які мають бути встановлені в іншій справі, не можуть бути встановлені цим судом самостійно у даній справі.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Згідно з Законом України від 11 січня 2006 року № 3303-IV "Про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей" Україна приєдналася до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, укладеної 25 жовтня 1980 року в м. Гаага (Нідерланди) (Гаазька Конвенція).

Положеннями Конвенціїпро цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей урегульовані правовідносини щодо повернення дітей, які незаконно утримуються в державі, відмінній від держави їх постійного проживання.

Відповідно її цілями є забезпечення негайного повернення дітей, незаконно переміщених до будь-якої з Договірних держав або утримуваних у будь-якій із Договірних держав, та забезпечення того, щоб права на опіку і на доступ, передбачені законодавством однієї Договірної держави, ефективно дотримувалися в інших Договірних державах. Договірні держави вживатимуть усіх належних заходів для забезпечення досягнення цілей Конвенції на їхніх територіях. Для цього вони використовують самі швидкі процедури, наявні в їхньому розпорядженні

Відповідно до ст. 3 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 28.10.1980, переміщення або утримування дитини розглядаються як незаконні, якщо: a) при цьому порушуються права піклування про дитину, що належать будь-якій особі, установі або іншому органу, колективно або індивідуально, відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримування; та

b) у момент переміщення або утримування ці права ефективно здійснювалися, колективно або індивідуально, або здійснювалися б, якби не переміщення або утримування.

Згідно з ст. 16 Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 28.10.1980 після одержання повідомлення про незаконне переміщення або утримування дитини відповідно до статті 3, судові або адміністративні органи Договірної держави, на територію якої була переміщена дитина, або на території якої вона утримується, не буде вирішувати по суті питання про піклування доти, поки не буде визначено, що дитина не повинна бути повернута відповідно до цієї Конвенції або поки заява не подана відповідно до цієї Конвенції протягом розумного періоду часу після одержання повідомлення.

Разом з тим в протоколі попереднього судового розгляду справи у п.15 суддею вирішено, встаньвити чи має батько-позивач заяву, подану через судові органи Турецької Республіки, в якій зазначено, що дитину було викрадено в Україну, шляхом написання запиту до Головного управління закордонних відносин та Європейського Союзу Міністерства юстиції Турецької Республіки. У разі наявності заяви зробити запит про надіслання копії звернення та всіх документів, що стосуються цієї справи.

У матеріалах справи відсутня інформація, що відповідач за первісним позовом у встановленому законом порядку повідомив органи Турецької Республіки про незаконне переміщення дитини ОСОБА_5 із Республіки Туреччина, на територію України.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що доводи представника відповідача адвоката Коваль Я.Ю. щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не мотивовані.

З огляду на це суд вважає, що підстави для зупинення провадження у цивільній справі відсутні.

Тому у задоволенні поданого клопотання представника відповідача адвоката Коваль Я.Ю., слід відмовити.

Керуючись ст ст.251,260,261 ЦПК суд, -

ухвалив:

В задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Коваль Я.Ю., про зупинення провадження у справі відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та оскарженню не підлягає.

Повний текст укхвали складено 02.10.2024

Суддя Друзюк М. М.