Рішення

від 14.10.2024 по справі 447/1948/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/599/24 Справа №447/1948/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

14.10.2024 Миколаївський районний суд Львівської області в складі:

головуючої Друзюк М.М.,

секретар судового засідання Іськів О.І.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Миколаївської міської ради Львівської області, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини

за участі:позивачки ОСОБА_1 .

представник позивача ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

встановив:

Позивачка подала до Миколаївського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_2 третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Миколаївської міської ради Львівської області, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що шлюб між ними зареєстровано 15.08.2017 Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що складено актовий запис № 2478. Під час шлюбу в сторін народився син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є громадянином України. Зазначила, що відповідач самоусунувся від необхідності матеріально забезпечувати сім`ю, припускався до аморальних вчинків, будучи у нетверезому стані вчиняв конфлікти у присутності дитини, погрожував, що забере дитину у Турецьку Республіку. Позивачка як мати має можливість забезпечити дитину усім необхідним в Україні, здійснює його виховання та піклується про стан його здоров`я, дитина відвідує навчальний заклад у м. Миколаїв. Враховуючи наведене, просить визначити місце проживання сина разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 29.05.2023 позовну заяву залишено без руху.

На адресу суду 13.06.2023 надійшла заява від позивачки про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 14.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 13.07.2023 відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву. Залучено до участі у справі орган опіки та піклування Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

На адресу суду 12.07.2023 надійшло клопотання від представника Служби у справах дітей Миколаївської міської ради про розгляд справи у їх відсутності.

Ухвалою суду від 26.09.2023 провадження у справі № 447/1265/23 зупинено до надходження відповіді від компетентного органу Туреччини на судове доручення про надання правової допомоги.

21 травня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Коваль Я.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити в задоволенні позову, оскільки останнім місцем проживання їхньої сім`ї була Республіка Туреччина і відповідачка шляхом обману вивезла їхнього сина на території України. Зазначив, що він повністю утримував їхню сім`ї, орендував житло, піклувався про син, жодних насильницькій відносно відповідачки не вчиняв. Крім цього, зазначає, що відповідачка не дає можливості спілкуватись з сином, а він не бажає щоб його син зростав в умовах війни, яка триває на території України.

Ухвалою суду від 21.05.2024 провадження у справі поновлено.

20 червня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Коваль Я.Ю. надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини. В обґрунтування позову зазначила, що позивач як батько дитини має значні переваги перед його матір`ю щодо фінансових можливостей, має хороші стосунки з сином, ніколи не притягувався до кримінальної відповідальності. Просить визначити місце проживання ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: Республіка Туреччина.

5 липня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_3 надійшов відзив на зустрічний позов, у якому просив відмовити в його задоволенні , оскільки відповідачка має фінансову можливість для забезпечення належних умов проживання свого сина. Дитина відвідує навчальний заклад та бажає проживати з матір`ю.

На адресу суду 05.07.2024 надійшли письмові пояснення від позивачки ОСОБА_1 у яких повідомила, що ОСОБА_6 зловживає спиртними напоями, поводить себе агресивно, вчиняв у присутності сина конфлікти застосовував до неї психологічне та фізичне насильство. Зазначилв, що вона самостійно займається вихованням сина, в Україні у неї є своє житло, вона працевлаштована та має постійний дохід, забезпечує для її сина належні умови проживання. Повідомила, що жодним чином не перешкоджає у спілкуванні дитини з батьком, що переважно відбувається через месенджери.

На адресу суду 23.07.2024 надійшов відзив на зустрічний позов від представника позивачки адвоката Семенини В.М., у якому просив відмовити у задоволенні зустрічного позову, зазначив, що дитина ОСОБА_5 народився та зареєстрований в Україні. Хлопчик проживає у м. Миколаєві за адресою: АДРЕСА_1 , відвідує навчальний заклад , бажає проживати з мамою в м. Миколаєві. Позивачка працевлаштована, отримує стабільний дохід,який дозволяє забезпечувати повноцінне життя її сина. Зазначає, що відповідно до висновку органу опіки та піклування, доцільним є визначити місце проживання дитини разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Твердження відповідача щодо зловживання позивачкою спритних напоїв та вчинення насильницьких дій щодо членів сім`ї не доведено жодними належними доказами.

23 липня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Коваль Я.Ю. надійшли додаткові пояснення у справі,у яких вказала, що ОСОБА_1 була провокатором усіх сварок у сім`ї, у неї часто були перепади настрою, вона зривалась на відповідача, під час їхньої сварки розбила телевізор. Вказала, що твердження позивачки про зловживання відповідачем спиртними напоями є хибним, крім того позивачка, вже перебуває у стосунках з іншим чоловіком.

На адресу суду 03.09.2024 надійшла заява від позивачки про долучення до матеріалів справи копії рішення суду про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

10 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Коваль Я.Ю. надійшли додаткові пояснення у справі, у яких зазначила, ОСОБА_6 на території Турецької Республи звернувся до адвоката за правовою допомогою з питання повернення дитини до Туреччини. Вказала, що позивачка не дає відповідачу можливості спілкуватись з його сином, самостійно без відома позивача перевезла дитину до країни у якій відбувається війна і є постійна загроза життю та здоров`ю дитини. Крім того, вказала що відповідач сплачує дитини аліменти у передбаченому порядку, передає сину подарунки.

Ухвалою суду від 10.09.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Семенина В.М. та позивачка просили позов задоволити та визначити місце проживання малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , у зустрічному позові - відмовити. Зазначає, що залишила територію Туреччини та з квітня 2023 року проживає в м. Миколаєві, разом з батьками та сином у власному житлі, працевлаштована. У Туреччині зазнавала фізичного та сексуального насильства від чоловіка, з яким розірвала шлюб у 2024 році, у зв`язку з цим неодноразово зверталася в Туреччині до відповідних установ за допомогою. Зазначає, що жодним чином не перешкоджає у спілкуванні батька з дитиною.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Коваль Я.Ю. просила у первісному позові відмовити, задоволити зустрічний позов - визначити місце проживання малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в Республіці Туреччина. Зокрема, зазначає, що ОСОБА_6 в травні 2024 року крайній раз бачився з сином в Україні. Батько сплачує аліменти на утримання сина, отримує високу заробітню плату, працює в готельній сфері. Просить врахувати, що в Україні на даний час нестабільна ситуація у зв`язку з війною, син через тривоги не має можливості навчатися в школі нормальних умовах. Зазначає, що позивачка, виїжджаючи з Туреччини, не повідомила про свій намір залишитися в Україні на умовах постійного проживання. Вказує, що в Туреччині син відвідував садок, проживав у квартирі більшою за площею, аніж проживає в Україні, та отримував краще медичне обслуговування.

У судовому засіданні представник органу опіки та піклування просила позов задоволити, визначити місце проживання малолітньої дитини разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Дитина є суб`єктом права і незважаючи на вікову категорію, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватися, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її побачень з тим з батьків, з яким вона не проживає.

У судовому засіданні ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в присутності педагога повідомив, що ходив на підготовчі заняття в Туреччині , на даний ходить в школу у м. Миколаїв. Повертатися в Туреччину не хоче, влітку бачив батька, гуляли. Пригадує, що як поїхали в Україну тато був злий, спілкується з ним по телефону кожні вихідні. Живе з мамою, бабусею та дідусем, в його кімнаті є два ліжка, на одному з яких він спить, на іншому - мама. Після школи грає в шахи, в Туреччині подобалося грати у футбол. Тато пообіцяв що скоро надішле йому подарунки.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.08.2017 укладено шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , після укладення шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_9 » (а.с.17, т.1).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19.12.2017, у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.13,т.1).

Згідно з копією будинковою книги ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19-25, т.1).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області № 126 від 01.08.2023 затверджено висновок про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 з матір`ю ОСОБА_1 (а.с.49-50, т.1).

Згідно з характеристикою №34 від 28.06.2024, виданою Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 працює на посаді практичного психолога та керівника гуртка з логопедії «Балакунчики » у Миколаївському будинку дитячої та юнацької творчості з 04.09.2023. Зарекомендувала себе як відповідальна, сумлінна, кваліфікований працівник.

Згідно з характеристикою № 492/03-50/35в від 28.06.2024, виданою Миколаївською міською радою Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за час проживання у м.Миколаєві скарг від сусідів та жителів міста не надходили.

Відповідно до довідки про доходи №143 від 01.07.2024, наданої централізованою бухгалтерією відділу освіти, молоді та спорту Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 за період з січня 2024 року - червень 2024 року отримала заробітну плату у розмірі 62 833,13 грн.

Згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №181704071 від 19.09.2019, на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади №2024/007498473 від 26.06.2024 ОСОБА_5 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади №2024/007498330 від 26.06.2024, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від 26.06.2024 , виданої директором Миколаївської ЗЗСО І-ІІІ ст. № 1 Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_5 зарахований до 1 класу Миколаївської ЗЗСО І-ІІІ ст. № 1 на 2024/25 навчальний рік.

Згідно з декларацією № 0001-67РК-Н7АО законний представник ОСОБА_5 , мати ОСОБА_10 09.10.2023 обрала лікаря-педіатра для надання первинної медичної допомоги.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 23.07.2024 шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 зареєстрований 15.08.2017 Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що складено актовий запис № 2478, розірвано.

Відповідно до наданих стороною позивача за зустрічним позовом документів, які перекладені на українську мову та нотаріально засвідчені, ОСОБА_6 станом на червень 2024 року працює у сфері готельного обслуговування та подібного розміщення, володіє загальною медичною страхівкою, на праві оренди з 01.01.2024 користується квартирою площею 100 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 , син ОСОБА_12 зарахований в дошкільний заклад - садок Мессерет Інель, проте у 2023-2024 роках його не відвідував, оскільки перебуває за кордоном.

Норми права, які застосував суд.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин другої - четвертої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частини перша, друга статті 15 Закону).

Верховний Суд в справі справа № 164/812/21 зазначав, що міжнародні та національні норми не містять норми, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини).

Дитина є суб`єктом права і, незважаючи на незначний вік, неповну цивільну дієздатність, має певний обсяг прав. Одними з основних її прав є право висловлювати свою думку та право на врахування думки щодо питань, які стосуються її життя.

Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави - учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_11 та ОСОБА_1 .

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 23.07.2024 шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_11 зареєстровано 15.08.2017 Львівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, про що складено актовий запис №2478 розірвано.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з висновком Верховного Суду викладеному у постанові від 05 червня 2019 року у справі № 182/2037/17, матеріально-побутове забезпечення батьків має враховуватися, але не є визначальним у вирішенні питання про визначення місця проживання дитини, оскільки судам перш за все слід брати до уваги інші критерії, зокрема ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, у тому числі обов`язків із виховання дитини, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини та повинні виходити із якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Судом встановлено, що обоє батьків мають необхідні умови для проживання дитини, працевлаштовані, отримують заробітну плату.

Як встановлено судом, після 17.04.2023 і до часу розгляду справи в суді, дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом з матір`ю в АДРЕСА_1 . Відповідач за первісним позовом є громадянином Республіки Туреччина та постійно проживає в Республіці Туреччині.

Відповідно до статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини (частини п`ята та шоста статті 19 СК України).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради Стрийського району Львівської області № 126 від 01.08.2023 затверджено висновок про доцільність визначення місця проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 з матір`ю ОСОБА_1 .

Враховуючи, що встановлено всі обов`язкові підстави для підготовки висновку, під час складення такого дотримано передбачену законодавством процедуру, за змістом цей висновок є висновком саме органу опіки і піклування.

Відтак, при вирішенні питання про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , суд в контексті першочергового урахування інтересів дитини, враховуючи тривалість проживання малолітньої дитини з матір`ю, малолітній вік дитини, добросовісне виконання матір`ю батьківських обов`язків, створення для дитини необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення її усім необхідним, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з матір`ю, чи негативно впливали на її виховання та розвиток, а також виявлене бажання самої дитини проживати разом з матір`ю, враховуючи думку батька дитини, дійшов висновку про обґрунтованість позову та визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Щодо тверджень представника відповідача, що ОСОБА_1 зловживає спиртними напоями, вчиняє насильниці дії та вивезла дитину до країни, у якій йде війна чим створюється небезпека життю та здоров`ю дитини, суд зазначає, що в матеріалах справі не встановлено жодних обставин, які б створювали реальну небезпеку для життя та здоров`я дитини. Також, не встановлено протиправної поведінки матері щодо малолітньої дитини, що давали б підстави для відмови їй у визначенні місця проживання сина разом із нею.

Суд зазначає, що саме лише посилання відповідача за первісним позовом на те, що в Україні йде війна, не є достатнім для такого висновку, оскільки місцем проживання позивачки є Львівська область, яка в цілому не є зоною бойових дій чи прилеглою до такої зони.

Покликання представника відповідача на те, що позивачка чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною, а тому не може бути визначено місце проживання дитини разом з нею, судом відхиляється з огляду на те, що вчинення матір`ю перешкод у спілкуванні з дітьми для батька не може вплинути на визначення місця проживання дітей із матір`ю та не позбавляє батька права на звернення до суду з позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дітиною, визначення способу участі батька у вихованні дітини.

При цьом, суд вказує на те, що визначення місця проживання дитини разом із матір`ю не позбавляє права відповідача у справі спілкуватися з дитиною та не обмежує його у здійсненні своїх батьківських прав та обов`язків, оскільки батько дитини у разі визначення місця проживання останньої з матір`ю не обмежений у своєму праві на спілкування з дитиною, прояву турботи відносно неї та участі у її вихованні.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення первісного позову, визначити місце проживання малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору виконавчий комітет Миколаївської міської ради Львівської області, як орган опіки та піклування, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір`ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

У зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Миколаївської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини відмовити.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування та ім`я сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Республіки Туреччина, який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Миколаївської міської ради Львівської області, як орган опіки та піклування, місце знаходження: вул.В.Великого, 6, м.Миколаїв, Стрийський район Львівська область.

Служба у справах дітей Миколаївської міської ради , код ЄДРПОУ 35462136, місце знаходження: вул.В.Великого, 6, м.Миколаїв, Стрийський район Львівська область.

Повний текст рішення складено 24.10.2024.

Суддя Друзюк М. М.